ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ілахім Поет
2024.04.15

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Якими мали би бути поетичні книжки?
1. Мистецьким явищем, а не будь-чим
 
  47 % (196)
2. З чітко відчутною магією
 
  27 % (113)
3. Менше еклектики, більше стилю
 
  10 % (40)
4. Краще оформленими
 
  9 % (39)
5. Такими, як і зараз
 
  6 % (23)
6. Книжки поезій віджили своє
 
  1 % (6)
Всього голосів: 417  | Проголосувати

Інші рейтингові голосування:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 14:11:54 ]
Пропонуємо взяти участь в голосуванні і обговоренні теми.
Кількість відповідей - до 3 включно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-09 20:59:03 ]
Власне, про це писав Зеров у своєму вірші про Арістарха та "Александрійських муз нащадків та послідків". З того часу ситуація стала ще гіршою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 22:47:02 ]
Це класно зауважено - з часом ситуація стає завжди гіршою. (

Але, але...
Місця, куди приходять спраглі маси, завжди дещо затоптуються. Але це ж не значить, що мистецтво, як таке, затоптується?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-01 20:33:35 ]
Хочеться сподіватися, що так і є. Втім, взагалі складно говорити без посмішки (чи сліз) про сучасне мистецтво, особливо - про сучасну поезію. Тому, мабуть, на цьому сайті я публікую лише переклади прози та поезії початку ХХ ст., не обтяжуючи потенційного читача абсурдом повністю власного виробництва. Людство виродилося - треба визнати. Ми нічого не можемо створити прекрасного. Якщо колись верлібри Паунда зводили людей з розуму, то тепер верлібри пише кожен другий. Цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 15:42:26 ]
Навряд чи людство виродилося, думаю, просто натовп став надто щільний в тих місцях, де раніше були одиниці. Тобто, нмсд, проблема і в тому, що з багатьох причин немає розвитку автора, та й взагалі, особистості...
Тут і протиріччя в церковних доктринах, це і обман на обмані в будь-якій гілці влади...

А ще - і це, як на мене, головне, - поезія, як і інші форми творчості й мистецтва, торкаються всіх рівнів перебування суспільства. І якщо народ пише на різних рівнях свого реального перебування (в творчому процесі), то це не зле, не дуже добре, що високі рівні перебування не так вже й помітні. )
Та ось поезія делікатно "дається" для співтворчості всім - і досвідченим, і аматорам, і це повчально.
А щодо книжок, то, мені здається, що й навіть найталановитішому авторові нині випустити книжку без хорошого редакційного колективу проблематично, бо всі дрібнички матимуть значення, хороші ж редактори безкоштовно працювати не в змозі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 18:47:54 ]
Людство не вироджується, а навпаки розвивається шаленими темпами. Де ті критерії морального і фізичного здоров’я, щоб говорити про виродження? Просто на шляху до своєї гільйотини(чи плахи) людство настільки приросло чинниками небезпеки(перенаселення, екологія, брак ресурсів, надпотужна зброя, несправедливість за столом споживання та інше), що кінцева мета подорожі стає реальністю. Питання часу, якщо не схаменеться. Цивілізація принесла для творчих людей інші різноманітні пропозиції для вираження свого творчого «Я». Тому там, на інших поприщах, можливо, і заблукали сучасні Шекспіри . Поезія пішла у щільні маси, для якої – це(на відміну від тих, що «заблукали») чи не самий доступний спосіб догодити своєму Его. Багата уява, трохи фантазії – усе, що треба для початку. Але нема росту, а ази уже засвоєні і самообман каже «Є!». Може обманює, а може і ні. Бо усі ми – особистості і судження наші особистісні. На вічному полі Поезії пасуться не тільки елітні рисаки, але і маленькі поні, страшненькі коні Прежевальського і навіть уперті осли. І якщо «високі рівні перебування» на цьому тлі не надто помітні, то що, осли винні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 20:43:36 ]
Високі рівні перебування (тобто, і плюс всі інші), зазвичай, вловлюються надтонкими чуттями і "фіксуються" певним онтогенезом особи. Онтогенез ніби ніхто ще не відкидав? )
Це я про те, що напевно сучасна авторська поезія повинна мати неабиякі надзавдання, як в письмі, так і в житті самого автора, аби з'являвся неабиякий добротний результат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-11 22:29:17 ]
Поезія справді має бути мистецьким явищем. Її сенс полягає в духовному збагаченні людини. Не хлібом єдиним живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2017-12-25 12:21:58 ]
У світі є багато творчих людей, але багато з них бояться розкрити свої таланти. Але в світі також є багато людей, які мають жагу до багатства, й вони пишуть і видають будь-що. Книги мають розвивати людину різно-сторонньо , а не псувати її. Тому я вважаю, що книга повинна бути мистецьким явищем. Але просто розвиток особисті у творі звучить нудно, то потрібно якісно оформлювати й додавати власний стиль написання. Після цього книги й відчуваються "магічними". Я вважаю, що "Магічні" книги - мистецьке явище, в якому використані художньо-стилістичні прийоми вираження характерів й емоцій та думок, описання героїв й подій з легким ритмом читання, завдяки чому людина, читаючи її, всебічно розвивається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2017-12-25 12:25:40 ]
P.S: Також треба небоятися розвивати таланти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-09 10:54:19 ]
Поезія, це світла сторінка нашого життя, віддушина для душі... і я повністю згідна з Д.І.Старицьким -гарна, духовна поезія надає книзі магію і бажання її читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Філософ (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-20 23:21:23 ]
Книга - це Дитина яку Народжує Творець Слова

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2021-12-01 12:53:34 ]
Книга - це життя

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2022-11-30 17:31:29 ]
Юрій Іздрик у своїй «Молитві» сказав: словом також можна любити… Не лише бити чи навіть вбивати - любити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-01-04 09:46:44 ]
Краще книга чем е-книга

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-03-02 12:05:12 ]
Поезія повинна бути мистецьким явищем

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-04-28 13:08:48 ]
Поезія повинна бути вільною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-26 16:38:14 ]
Поезія повинна бути на високому рівні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-26 16:38:19 ]
Поезія повинна бути на високому рівні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2023-08-27 12:47:05 ]
Українські книги повинні жити а не електронні