ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2017.04.30 00:33
Поцілунку вологого глянцю
Тендітне торкання...
Фрази зайві...
Піддавайся! Танцюємо танці
П"янкого кохання,
Ніби в сяйві
Світла місяця... Дівчинко, хочеш,
На руки до мене

Олександр Сушко
2017.04.29 21:51
Воно тебе просвердлює наскрізь
У душу зазираючи глибОко.
Бажає, аби швидше удавивсь -
Тобі несите, завидюще око.

Аби тебе покинула жона,
Добро покрали та згоріла хата.
Аби вселився в душу сатана

Володимир Бойко
2017.04.29 21:37
За містом постав чудернацький квартал
У місці багнистім, пустельнім.
Жили там поети і кожен стрічав
Колегу із усміхом зверхнім.

Даремно і день сонцесяйний вставав
Над цим сумовитим болотом;
Бо кожен із мешканців тільки і знав –

Нінель Новікова
2017.04.29 17:17
НІЛА ВОЛКОВА

Переклад з російської мови

С. Е. ( Сергію Ефрону)

Я з викликом ношу його кільце!
–У Вічності – жона, не по бумагах!

Микола Соболь
2017.04.29 12:07
Чаюю. Люди ще не встали.
Життя іскриться. Зорепад…
Сонливі стеляться квартали,
Моє вікно на них і сад,
В якому юність утікала,
Між рути залишивши слід.
О як для щастя було мало
Мені потрібно на землі.

Іван Потьомкін
2017.04.29 11:47
«Від теплого слова і лід розмерзає».
«Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом».
«Добре слово варт завдатку».
«Добре слово краще, ніж готові гроші».
«Слово до слова — зложиться мова».
«Слово старше, ніж гроші».
З української народної мудрості

Мирон Шагало
2017.04.29 11:09
Травню молодий,
у цвітінь, у пахощі
нас веди обох.

Знову нам годи
ласкою бузковою,
солов’їним «тьох».

Лесь Українець
2017.04.29 10:51
Добряче неволя люта
Узнаки далася;
Осліпила розум людям,
Душами впилася.

Подивіться, християни,
Що з нами зробили:
Відібрали нашу пам'ять

Олександр Жилко
2017.04.28 21:31
Якщо ти їдеш до Хмельницького на ярмарок,
залізяки, цукор, цяцьки і лахи,
нагадай про мене одній тамтешій лисиці —
колись була вона любов'ю моєю.

Хай пошиє мені сорочку в клітинку,
залізяки, цукор, цяцьки і лахи,
без жодної голки й тканини

Нінель Новікова
2017.04.28 20:47
НІЛА ВОЛКОВА

Переклад з російської мови


З МОГИЛИ…

Проходиш, на мене схожий,

Мирослав Артимович
2017.04.28 20:26
Сьогодні в Україні відзначаються 70-ті роковини злочинної акції тогочасного комуністичного керівництва Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини – примусового переселення (депортації) українського населення (150 тис. чол.)з етнічних українських теренів

Олександр Сушко
2017.04.28 20:26
На березі ледачі товстуни,
Засмажені до повної знемоги,
Збирали, наче хоботом слони,
Усе, що море вкотить їм під ноги.

Драглисті руки! Гори-животи!
Обвислі щоки, пащі наче сумки!
Їм родичі не люди, а кити -

Ярина Чаплинська
2017.04.28 13:16
Тримайся за неї,
мій Боже.
Вона сильна.
Вона все зможе.

Між кулями ворожими
до тебе
пройде живою.

Світлана Майя Залізняк
2017.04.27 23:39
Буття - кав`ярня, цирк,
Мажорна баркарола.
Заклякнув поводир
У позі дискобола.

Вирує хвильний плац,
Пливуть макітри в Лету...
Вареник - за ерзац

Олександр Сушко
2017.04.27 19:54
Майбутнє роду вперлось у реактор,
Зітхає тяжко знівечений ліс,
Навік своїм корінням тут уріс
Приречений до смерті гладіатор.

Сумний самітник пекло рукотворне
Не проміняв на дем вдалині,
Печуть його невидимі огні,

Ігор Шоха
2017.04.27 16:33
Іду від отчого порогу
у рай, додому, ...на війну.
Якби не ці мої дороги,
то як би бачив я весну?

Уже поорані окопи
і маки, краплями крові,
які посіяли укропи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Степовий Сергій Ханенко Сергій
2017.04.25

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Іван Гористеп
2017.04.20

Катерінка Ярошовець
2017.04.17

Олександр Крижанівський Космос
2017.04.13

ксюша корнелюк
2017.04.08

Бондаренко Вікторія Бондаренко Вікторія
2017.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Діяльність держ.комітету з «Шевченківської Премії»
1. Потребує негайної модернізації
 
  32 % (64)
2. Яка «еліта», такий і Комітет
 
  30 % (60)
3. Нині - не прозора, кланова
 
  15 % (30)
4. Т.Шевченку було би гидко
 
  11 % (22)
5. І нині вже оптимальна та чесна!
 
  7 % (14)
6. І нині вже кваліфікована й об'єктивна
 
  4 % (9)
7. Т..Шевченко підтримав би їх
 
  1 % (2)
Всього голосів: 201  | Проголосувати
Рейтингові опитування

Інші рейтингові голосування:
Модернізація комітету з «Шевченківської Премії»

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 13:37:02 ]
В опитуванні можна одночасно вибрати 5 відповідей.

Питання діяльності державного комітету з вручення премії ім. Т.Г.Шевченка вельми важливе, бо так чи інакше, дає не тільки якісний вимір творчих процесів в Україні і за її межами, але і технічний вимір. Тобто важливо не тільки - що робиться, але і як робиться. Чи відповідає діяльність Комітету найвищим вимогам для розвитку всього українського мистецтва - чи ні? Чи є засоби, якими послуговується Комітет достатніми, чи вони застарілі?

Адміністрація сайту вважає, що вплинути на тих, хто бере участь в діяльності Комітету можливо, бо наш бомонд, чи ж бо навіть еліта, дуже чутливі до критичних висловлювань навколо своїх імен. Тож може і дещо за потреби змінювати там, де це потрібно.
Тож як ми оцінюємо стан справ з присудженнями найвищих наших премій, і чи потребує цей державний механізм оптимізації?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 22:55:40 ]
Бійтеся поетів у лаврових вінках

19.03.2013
Віра Агеєва, літературознавець, доктор філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії, лауреатка Шевченківської премії 1996 року, спеціально для УП.Життя

Цьогорічне присудження Шевченківської премії навіть не викликало серед моїх друзів аж такого обурення. Винятком якраз був рік минулий, коли відзначили справді вартісні речі, а так що ж – сіра шерега невідомо за якими критеріями відібраних авторів.

Я багато разів у різних, як студентських, так і поважніших за віком, аудиторіях пробувала визначити рейтинг найкращих сучасних прозаїків.

Топ-четвірка у цьому списку вже кілька років незмінна, - коли за алфавітом, то це Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Тарас Прохасько.

Після них (тут уже залежно від уподобань поціновувачів) найчастіше називають Володимира Діброву, Юрія Винничука, Юрка Іздрика, Костя Москальця, Валерія Шевчука... Я не претендую на соціологічну точність своїх приватних опитувань, але все ж вважаю, що вони свідчать і про смаки, й про популярність.

Ніхто зі згаданої четвірки найвищої національної відзнаки не був удостоєний. А коли про довший список, то лауреатом (що прикметно, ще радянського1987 року) є лише Валерій Шевчук. Тобто смаки читачів, критиків, видавців, з одного боку, - і Шевченківського комітету, з іншого, - цілковито незбіжні.

Про смаки, знаємо, не сперечаються, але лише в тому випадку, коли кожен особисто вирішує, купувати книжку чи не купувати. Натомість літературні премії – один із важливих інструментів формування класичного канону. А канон потрібен тому, що людське життя скінченне і ми не встигнемо впродовж відведених нам десятиліть усе прочитати. От якби хоч років триста, то й канони б не так тисли.

Класика – це, поза всім, ще й шкільні та університетські програми, списки для обов'язкового вивчення. І тоді виявляється, що наших дітей можуть змусити в школі вчити напам'ять строфи третьорядного поета, кілька днів тому відзначеного високою нагородою. Тут уже не так просто махнути зневажливо рукою – не премії ж, справді, визначають якість твору. Йдеться про культурну пам'ять нації, про форматування масиву текстів, про відбір і репрезентацію.

Найперше питання, яке постає в ошелешеного читача й шанувальника вітчизняної словесності, коли оголошують списки номінантів, а згодом і переможців, - про критерії відбору. Сама процедура виглядає безнадійно анахронічною. От є якийсь вищий арбітр, котрий іменем Нації має право вирішувати.

Вочевидь саме положення про премію вимагає обговорення й перегляду. В радянській моделі, яку ніхто не поклопотався аж так оновити, право висунення надавалося насамперед творчим спілкам.

Спілка письменників України сьогодні не має ні авторитету, ні засобів, аби забезпечити прозоре висунення й фахове, справді широке обговорення. Як на мене, важливі саме ранні етапи відбору, шлях від довгого списку до короткого. Йдеться ж, власне, про кращу книжку року, хоча здебільшого у нас Шевченківську присуджують за сукупність заслуг, а відтак вона все більше й більше нагадує таку собі почесну пенсію зубожілим ветеранам творчості, а не визнання таланту.

Саме так я сприйняла лауреатство Леоніда Горлача. І навіть не хочеться демонструвати недолугість його віршів – тим більш на тлі блискучих сучасників, колег лауреата по літературному цеху.

Мені зараз ідеться про зміну механізму. Публічність і лише публічність, якнайширше обговорення на всіх етапах процесу. Якщо вже це премія національна, з рук президента, то всі телеканали мали б надати ефір визнаним експертам. Тоді ми б принаймні знали, що от люди з комітету споневажили оцінки десятків авторитетних письменників, критиків, істориків культури.

Літературних відзнак у нас загалом небагато. (До речі, серед вітчизняних промисловців, банкірів та бізнесменів, схоже, книголюбів значно менше, аніж, наприклад, шанувальників футболу.)

І все ж недержавні відзнаки, як-от книжкова премія Бі-Бі-Сі чи Літакценту, вочевидь демократичніші щодо принципів відбору.

По-моєму, єдина акція, яка стає у нас медіа-подією, - це вручення премії Бі-Бі-Сі (віднедавна – Бі-Бі-Сі – ЄБРР). У короткі списки тут щороку потрапляють дійсно популярні автори, а ножиць між неформальним визнанням критики й пріоритетами журі якось щастить уникати.

Можливо, проблема з Шевченківською премією все ж не в останню чергу в тому, що відзначають насправді не кращу книжку року, яку треба вибрати з довшого чи коротшого списку, кимось сформованого й обговореного громадськістю, - а швидше "внесок у літературу", тобто категорію невловну і вкрай суб'єктивну.

У грошовому еквіваленті Шевченківська на сьогодні найвагоміша, але натомість вона не впливає ні на популярність, ні на тиражі, ні на продажі.

(У цьому сенсі цьогорічне присудження блискуче нам потвердило, що книжковий ринок працює дуже погано, а видавнича справа потребує негайного оздоровлення.)

Адже відмова від премії чи навіть від номінування на неї, як це було з Василем Шклярем, а раніше з Юрієм Андруховичем, - значно потужніший, дієвіший механізм, аніж лауреатство. Та після успіху "Чорного ворона" з його фантастичними, як на нинішні наші реалії, тиражами Шевченківський комітет мусив би одразу ж гірко покаятися й у повному складі благати негайної відставки...

Почався відлік ювілейного Шевченківського року. Якось страшно подумати, що й 9 березня 2014, під двохсотліття, буде відзначено поета рівня Леоніда Горлача. До того ж коли йдеться про геніїв, слід пам'ятати про речі містичні, які вряди-годи трапляються.

От не витримає Тарас Григорович дійства, що відбуватиметься під його портретом, оживе портрет, як у Довженковому фільмі колись, та й заплює лауреата... Може б хоч з огляду на ювілей спробувати щось зробити?

Скажімо, започаткувати на якомусь літературному форумі (чи й на Українській правді?!) формування альтернативного списку кращих книжок 2014 року. Чому б ні? Чи хоча б регулярно публікувати рецензії на номіновані авторитетними спілками шедеври. Може, щось таки зміниться на краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бандура (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 02:21:17 ]
Яка влада, такий і комітет з присудження Шевченківської
премії. Потрібно міняти все, починаючи з влади, найвищої і до сільської, одночасно змінюватись всім нам. В цій країні, де влада спекулює на почуттях автохтонної нації та нації окупанта ніколи не буде прогресу, поки тут не пройде процес утвердження національної держави.