ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2017.06.22 19:22
Іван Франко поглиблено цікавився сходознавством, аби в процесі сходознавчих студій поглиблювати свої знання з української історичної лінгвістики та лексикології і доказати невігласам та політиканам, що коріння праукраїнської мови має ті ж часові виміри, щ

Ліна Масляна
2017.06.22 14:15
Пересіяний з неба ситами, вітром вимитий волі злиток
Рано скинутий ангелом їй, пізно знайдений…
Позаяк і відчуто, й написано, пройдено вже, пережито,
І до тебе засвідчено різними правдами.

У колекції настроїв ти – на полиці, з якої не крадуть:
Зав

Любов Бенедишин
2017.06.22 13:15
Цей океан безмежжя і блакиту…
Долонею прикрию пів вікна –
і вже здається,
що пливу над світом
в кімнаті,
де життя моє мина.

А хмари – повз.

Ірина Вовк
2017.06.22 09:42
Я до тебе, мій Львове, вернуся за тисячу літ,
із криниць непочатих живої водиці нап'юся,
і у місті старому палким одкровенням озвуся.
Привітаймо життя! – і мій вольний, ранковий політ.

З глибини правіків, з висоти сивих хмар піднебесся,
Княже Міс

Микола Соболь
2017.06.22 06:57
То янголи, які серед людей!
Свою роботу виконали сміло,
Коли земля і небо – все горіло…
Життя Ви видирали у смертей!

Червоний хрест для снайпера є – ціль!
У полі Вас не зупинили кулі,
І міни «граду» боязно минули…

Ігор Шоха
2017.06.21 22:14
Остогидли пряники,
батоги і злочини.
Полетіли яники,
прилетіли гоцмани.
Пролітає літечко,
а його й не бачимо.
У свою наміточку
потаємно плачемо.

Ігор Шоха
2017.06.21 22:09
                        І
Малюю картину. Палітру згущу.
Яка від людей допомога?
Очікую манну. У небо кричу.
Та де місяцями немає дощу,
немає ніякого Бога.

Мене випробовує сам сатана.

Тетяна Левицька
2017.06.21 20:07
На поліській землі,
Де в росі спориші,
Черешневі сади та жоржини,
Там містечко моє,
Там душа виграє
І в обійми Романова лине.

Зупинюся на мить,

Олександр Сушко
2017.06.21 16:33
Я задрімав. Але у голові
Уява одчибучує кульбіти.
Сидять довкола мене на траві
Святенники, пророки, неофіти.

Моє життя поставлено на кін-
Кому із них віддам безсмертну душу.
Їх - табуни. А я - лише один.

Світлана Майя Залізняк
2017.06.21 12:17
Місто, де можна жити.
Сплачено втретє мито,
Сходжено вибої, площі,
Склеєно плани, горщик...

Сказане - враз почуто,
Складено скарб у жмуток...
Місто, де гам.... і вірші,

Ірина Вовк
2017.06.21 08:31
Твоя стопа – в розжарений пісок,
а мозок – у гнітюче баговиння,
у чорно-біле пуху ластовиння,
в незайманість розкритих пелюсток,
в дитинну самозреченість молінь,
в намарний зойк почути голос Бога...
Оглянешся – іде твоя Дорога
по манівцях зотлілих

Ірина Вовк
2017.06.21 08:21
…І що то за мана, коли сивіють скроні,
коли Гнідий ірже, урвавши ланцюги…
Зненацька вирина все небо на долоні,
Мов у твоїх руках зімкнулись береги.
…Гей, конику, втечи в степи зеленотраві,
де вольності твоїй не стане владних меж,
де зло зчерствілих

Олександр Сушко
2017.06.20 18:56
Закон - це наймит у кабзи,
У золота - на побігеньках.
Хабар у лапу одгрузи -
Кради і далі помаленьку.

Феміду тішать срібняки,
Долоні, наче ті лопати.
Побільше сунь у п'ястуки,

Олександр Сушко
2017.06.20 17:46
Було, Венеру й Аполлона
Вином обносив щедрий Пан.
А нині досить самогону,
Або сивухи повний жбан.

Чавили сік із винограду
Ахейці, із янтарних грон.
А ми у рота свого ляду

Світлана Майя Залізняк
2017.06.20 10:49
Ой, кохання гріховне -
парубоче... дівоче...
Угрузає мій човен
в толерантність до збочень.

Релаксуючі бевзі,
продірявлено сіті.
В непозбувній бентезі

Ірина Вовк
2017.06.20 10:40
…і наче з затакту почнеться історія знову,
палкий монолог про утрачений знак покоління.

…Мчать лені срібнорогі, сурмлять роги – зголошують лови,
лише ярий буй-тур утікає з облоги, ховає скривавлене тім’я.
Яр-Туре, криваві сліди на снігу добра мітка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Артем Ємченко
2017.06.19

Роман Сливка
2017.06.14

Еліза Зіртецька
2017.06.10

Ірина Вовк
2017.06.10

Юлия Дубовая
2017.06.08

Полу Профік
2017.06.06

Козенець Дар'я Козенець Дар'я
2017.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Якої поезії не вистачає нині укр.літературі?
1. глибшої, за нинішнє розуміння
 
  44 % (135)
2. української традиційної
 
  23 % (69)
3. камертональної, що творить обрії
 
  12 % (35)
4. європейського верлібру
 
  10 % (29)
5. практичної, що наводить лад
 
  9 % (28)
6. поезія нині не актуальна
 
  3 % (8)
Всього голосів: 304  | Проголосувати

Інші рейтингові голосування:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 14:12:40 ]
Пропонуємо взяти участь в голосуванні і обговоренні теми.
Кількість відповідей - до 3 включно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 16:53:23 ]
бракує майстерної. власне поезії, а не римованих рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-21 14:45:00 ]
А отже, значить, бракує зрілих авторів? Це якщо поезія правдива, а не ілюзорна річ... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-21 18:50:16 ]
я неточно висловилася. спробую ще раз.
але для початку хочу вияснити. що вважати українською літературою. якщо брати укрсучліт, то тут є різне - і справжнє і так зване. наприклад, є гарні автори, але поряд з тим високі державні премії отримують інші, у відзнаки різних рейтингів теж попадають не ті, що мали б. як Ви висловилися. тобто поезія існує і поряд з нею чомусь на рівні існує непоезія. ось це я і хотіла сказати. тепер друге. зараз багато пишуть неримовану поезію, ніби верлібри. але на справді то не верлібри, а бозна що. і воно теж існує на рівні з поезією і римованою і на рівні з добрими верлібрами. отже, як на мене, то укрсучліту бракує, мабуть , не аме поезії як такої, а відсіву полови від зерна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-21 18:52:39 ]
а, ще додам - нинішній літературі бракує нових імен, які творять власне поезію, а не те друге, що існує собі зараз паралельно, і які є, але чомусь вперто ігноруються усталеними літтусівкуами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-24 13:37:43 ]
Яно, в цілому згідний.
Напевно й слід розуміти під поезією взагалі три такі напрямки для узагальнень і деталювання -
1) поезія, як теорія,
2) поезія, як практика,
3)поезія, як річ у собі, як магічне дійство із ключами (відмичками) з потаємного ходу трансцендентального доступу до всіх і до кожного. )
Останнє, скажімо, як на мене, вимагає лише автора, котрий навіть не публікується, а просто існує десь у цьому світі, мислячи і творячи, в т.ч. і в царині поезії...
Хоча, коли нас цікавить "поетичний" результат на початкових рівнях розвитку особи і суспільства, то це, нмсд, дещо інше, аніж результат для більш розвинутих суспільств чи персоналій.
Можна відразу зауважити, що в Україні з розвитком наразі вельми і вельми посередня ситуація. Тобто, суспільні потреби ще досить грубі й простуваті з огляду на кількість грубої і досить важкої (початково-примітивної) роботи для упорядкування ситуації в державі.
Тому в українському суспільстві, нмсд, в цілому і спостерігається нині широкий культурологічний запит на вмілих сантехніків, асенізаторів, значно вищий, аніж, так би мовити, на композиторів, на творців нового. Асенізаторам народ готовий хоч якось платити, а композиторів, у кращому випадку, слухати. І в цьому бачиться певна справедливість - кожному своє.
У цьому, думається, і є вища справедливість поезії в цілому.
Але нам, думаю, важливо, аби мистецькі потреби автора і його читача, мали би бути справді мистецькими, себто, добротними, здоровими, цілющими, і т.д. )
Як на мене, тут лише одна проблема - із розумінням означень. А в такій справі потрібно йти від Початків, і той автор, котрий некритично сприйматиме твердження різних авторитетів, в т.ч. світових, наперед програмується на особисту творчу поразку, бо шкала цінностей річ не відносна, а абсолютна.
Зрозуміло, що все це про не спинений алкоголем онтогенез, як автора, так і читача. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-11-21 22:29:44 ]
Устимко Яна сказала гірку і велику правду про верлібри... Дайте мені папір і олівець, зачиніть мене в якійсь кімнатці, і за добу я напишу сотню верлібрів. Їх вистачить на цілу поетичну збірку... Чесно... Якість "творів" буде приблизно така, як у тих, що друкуються в ПМ і навіть у друкованих виданнях України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-11-21 22:37:11 ]
На мій погляд, верлібрами низького художнього рівня захоплюються ті, для кого широко відчинені двері у виданнях, а віршів римо-ритмічних вони не мають. Через брак часу вони штампують "верлібри".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-24 13:54:08 ]
Власне, проблема, думаю, і не лише в тому, що хоче сказати (написати) сам автор, а в тому, як все це гармонізовано з безкінечністю (життя) над нами. Ясно, що гармонізація може бути лише в явищі "добротності", "добра". І що автор або вміє гармонізувати простір, або ж не вміє.
Верлібрування теж є наслідком - "уміє чи не вміє"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Генрі Матіас (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-13 21:08:32 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Генрі Матіас (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-13 21:17:23 ]
Вірші повинні бути римованими. Для того існує поєзія...
Поєзія - музика і вібрації, які несуть гармонію життя.
Все інше - демагогія і ні до чого тут дискусії на цю тему. Якщо не вірете, то спитайте про це Великих поєтів, наприклад Ліну Костенко, та ін. видатних...
Але, по великому рахунку, всі твори мають право на життя і авторів треба поважати і не дивитись на когось зверхньо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Гладун (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-04 21:08:39 ]
Бракує українцями освіти, а не поезії. Прикро, що й досі є люди, які називають верлібри "новими" або "непотрібними". Чеслав Мілош писав Верлібри й отримав Нобелівську премію (1985). Верлібри писала Віслава Шимборська (Нобелівська премія з літератури 1996). Верлібри пише Драч.
Що писати кожен вирішує для себе і що читати - також. Але говорити, що твори, за які дають Нобеля з літератури - шлак лише тому, що там немає рими - то, як мінімум, дивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Іванчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-06 09:45:33 ]
Хай кожен пише те, що у душі.
Чи про любов, чи про розлуку може.
Про те, що звеселяє і тривожить.
Живими що були його вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Дем'янчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-30 18:41:34 ]
На мій погляд ми повинні як ніколи звернутися сьогодні до почуття гідності , і любові до ближнього . Підкреслювать цінності які піднімають патріотизм і духовність нації...Любімо Україну і її героїв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Маляр (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-05 19:19:34 ]
Байдуже, про що людина пише: про кохання, про любов до Батьківщини, про побут, про владу,про звірят і рибок, синє небо, золоті поля чи старі, напівробочі трактори...Головне, щоб це було "смачно". Ось, тільки - но глянув на назву твору і відразу захотілося скуштувати, з'їсти, насититися до останнього слова, задовільняючи свою "голодну душу"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Маляр (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-05 19:23:56 ]
Нам потрібні справжні кулінари слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 09:37:37 ]
На мій погляд, українській поезії бракує думки--цікавої, нестандартної, розкутої і грамотної.Все є -- художність, образність, а от оригінальний зміст знайти важко. Якщо є поети змісту, то вони "елітарні". Їхні вірші потрібно "розшифровувати", на що у більшості читачів просто немає часу. Десь прочитала вираз, який мені сподобався: поет повинен писати не тоді, коли йому хочеться щось сказати, а тоді, коли він має що сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 01:58:27 ]
Для декого поезія - це те, без чого людина не може жити, бо її погляд на світ є особливим і сама людина є тим неповторним всесвітом особистості. Тому цікава думка кожного, хто висловлює свої почуття і світосприймання саме поетичними творами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 02:07:00 ]
Верлібри - це поезія прози і ніякого відношення не мають до поезії класичної. Римування завжди мало значення саме в українській народній пісні, бо яка пісня без римованих рядків. Це вже опера. Спробуйте проспівати пісню верлібрами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-02 12:59:32 ]
ну чого. он, "Пісні для Мертвого Півня" - цілком співані верлібри