ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.09.24
06:00
Минає рік, що не позначив
Себе чомусь іще ніяк,
Хоч я очікував терпляче
І бід, і радощів атак.
Але і сонячні, й туманні
Минали дні навперемін, –
Лише тривожне виглядання
Чогось лишалося без змін.
Себе чомусь іще ніяк,
Хоч я очікував терпляче
І бід, і радощів атак.
Але і сонячні, й туманні
Минали дні навперемін, –
Лише тривожне виглядання
Чогось лишалося без змін.
2021.09.23
20:45
Поки спите ви,
Стану осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
Стану осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
2021.09.23
20:10
Прибіг Данилко очі аж горять,
Навколо мами дзиґою кружляє,
Напевно, дуже хоче щось сказать,
А мама все уваги не звертає.
Не втримавсь врешті, голосно спитав:
- А знаєш, мамо, де з Андрієм були?
- Не знаю, синку, - одізвалась та.
- Ми у гайок над рі
Навколо мами дзиґою кружляє,
Напевно, дуже хоче щось сказать,
А мама все уваги не звертає.
Не втримавсь врешті, голосно спитав:
- А знаєш, мамо, де з Андрієм були?
- Не знаю, синку, - одізвалась та.
- Ми у гайок над рі
2021.09.23
19:22
Гомонять: « Гей Василь*…» А про мене – одна глухота.
Я невчасний – і носа не встигнув задерти.
Ще пливтиме селом, як ікона, і правда свята,
Ще зернини її усміхнуться в полові і дерті.
Тут Полісся, утомлене здавна, постійно сумне.
І супроти оцьог
Я невчасний – і носа не встигнув задерти.
Ще пливтиме селом, як ікона, і правда свята,
Ще зернини її усміхнуться в полові і дерті.
Тут Полісся, утомлене здавна, постійно сумне.
І супроти оцьог
2021.09.23
15:56
У Печерах святих праотці спочивають смиренно,
Зберігаючи землю, в якій свій закінчили шлях.
Не тягніть зі століть в політичне багно сьогодення
Їх увічнений спокій. Не знатиме ладу душа,
Що збиткує їх тлін на служіння злочинцям і скверни…
Застережень
Зберігаючи землю, в якій свій закінчили шлях.
Не тягніть зі століть в політичне багно сьогодення
Їх увічнений спокій. Не знатиме ладу душа,
Що збиткує їх тлін на служіння злочинцям і скверни…
Застережень
2021.09.23
15:14
Ніяке уособлює велике,
узяте напрокат... але на вік
і особливо, як себе навіки
увічнити уміє чоловік.
***
Нікому не щастило на віку
як першій леді космосу і шуму
узяте напрокат... але на вік
і особливо, як себе навіки
увічнити уміє чоловік.
***
Нікому не щастило на віку
як першій леді космосу і шуму
2021.09.23
11:41
Ховає осінь в темну тогу
змарнілий обрій самоти.
Ти знаєш дещо, більше тОго
я б не змогла розповісти.
Не дочитав оповідання,
а зупинився на тире.
На півдорозі сподівання
змарнілий обрій самоти.
Ти знаєш дещо, більше тОго
я б не змогла розповісти.
Не дочитав оповідання,
а зупинився на тире.
На півдорозі сподівання
2021.09.23
11:24
Це вірші про те, як лежать на землі камені,
пересічні камені, половина яких не бачить сонця,
прості камені сірого кольору,
прості камені, камені без епітафій.
Камені, що приймають наш поступ,
білі під сонцем, а поночі – камені
подібні до великих о
пересічні камені, половина яких не бачить сонця,
прості камені сірого кольору,
прості камені, камені без епітафій.
Камені, що приймають наш поступ,
білі під сонцем, а поночі – камені
подібні до великих о
2021.09.23
06:01
Сипнули клени листям поріділим
І тихий шурхіт тишу налякав,
Коли воно журливо затремтіло
На стеблах рано обважнілих трав.
Тіснилося, формуючись у килим
Холодний, різнобарвний і м’який, –
Суцільно покривало навіть схили
І в отвір проникало будь-яки
І тихий шурхіт тишу налякав,
Коли воно журливо затремтіло
На стеблах рано обважнілих трав.
Тіснилося, формуючись у килим
Холодний, різнобарвний і м’який, –
Суцільно покривало навіть схили
І в отвір проникало будь-яки
2021.09.22
17:03
Під клобуком - темінь, у душі - черва,
За амвоном - пляшка недогону.
Втік Христос, а Матір Божа ледь жива -
Лавра у чортячому полоні.
Тут живе ненависть, тут - гніздо гріха,
Чорна лють до рідної країни.
Сіє смуту й розбрат патріарх-пахан,
За амвоном - пляшка недогону.
Втік Христос, а Матір Божа ледь жива -
Лавра у чортячому полоні.
Тут живе ненависть, тут - гніздо гріха,
Чорна лють до рідної країни.
Сіє смуту й розбрат патріарх-пахан,
2021.09.22
13:24
Шукаю дівчину-коханку,
Хоча б на ніч одну,
Шукаю з вечора до ранку,
Не знаю, чи знайду.
А навкруги дівчат багато -
Красивих, молодих,
Вони лиш пробують літати -
Хоча б на ніч одну,
Шукаю з вечора до ранку,
Не знаю, чи знайду.
А навкруги дівчат багато -
Красивих, молодих,
Вони лиш пробують літати -
2021.09.22
09:56
Краще голий король, ніж голе королівство.
Краще Леся Українка, ніж Генадій Москаль.
Краще Іван Заєць, ніж Павло Вовк.
Краще файна кава, ніж паскудний Кива.
Краще ЛГБТ, ніж КГБ.
Краще ДБР, ніж ДНР.
Краще бути забрьоханим, ніж забреханим.
2021.09.22
09:02
А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
Щоб дівчина,
Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
Не кинула, мов докір:
«Дядьку...»
Аби дружина наніч не сказала:
«А пам’ятаєш?..»
От тільки б нам не старіть.
Щоб дівчина,
Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
Не кинула, мов докір:
«Дядьку...»
Аби дружина наніч не сказала:
«А пам’ятаєш?..»
2021.09.22
08:08
Хрусне гілка, тукне дятел,
Зникне сойка завчасу, –
Доокола стільки свята,
Що з душі зникає сум.
У березовому гаї
Під ногами пружний мох, –
Серед віт пташа співає
Спозарана аж за двох.
Зникне сойка завчасу, –
Доокола стільки свята,
Що з душі зникає сум.
У березовому гаї
Під ногами пружний мох, –
Серед віт пташа співає
Спозарана аж за двох.
2021.09.22
02:46
Грушо! Прийшла пора
Всохнути. Чи не так?
З бивня слона - тура,
З тебе - крихкий штурпак.
Грушо! Моя рідня! Родиш із року в рік...
Вперше твій плід підняв прадід мій - січовик.
Всохнути. Чи не так?
З бивня слона - тура,
З тебе - крихкий штурпак.
Грушо! Моя рідня! Родиш із року в рік...
Вперше твій плід підняв прадід мій - січовик.
2021.09.21
23:46
Народ вкраїнський схильний до краси,
І радо помагав своєму пану --
Аристократу духу, не тирану
Перетворить на казку ці ліси,
Гаї, діброви, схили кам’янисті,
І річку Кам’янку, раніш — Багно,
Постало диво справжнє тут, воно --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І радо помагав своєму пану --
Аристократу духу, не тирану
Перетворить на казку ці ліси,
Гаї, діброви, схили кам’янисті,
І річку Кам’янку, раніш — Багно,
Постало диво справжнє тут, воно --
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2021.09.11
2021.09.08
2021.08.08
2021.07.31
2021.07.17
2021.07.14
2021.07.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
|
Умови голосування: Постійне рейтингове голосування. Творчість кого з названих авторів - зі статусом R2 - найбільш імпонує вам. 1. Голоси редакторів і переможців конкурсу читацьких симпатій і головного поетичного конкурсу беруть участь у формуванні обох рейтингів, голоси інших користувачів формують колонку рейтингу "Загальне голосування". 2. Вибираємо тільки у групі авторів зі статусом R2, 3. Ви наразі можете проголосувати за 35 авторів, 4. Голосування кваліфіковане - ваш рейтинг (від редакторів) не повинен бути меншим за 5,02, 5. Голосування під багатьма іншими своїми псевдонімами блокується. 6. Голосування таємне, але час від часу сторінка "голоси" відкривається адміністрацією для громадського контролю. 7. Щонайменше, раз на півроку радимо вам переголосовувати, доголосовувати нові свої уподобання. |
Інші рейтингові голосування:
• Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам:
• Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам:
• Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам:
• Всі актуальні голосування на "ПМ"
