ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»

Визнаємо ми оте, чи не визнаємо, але ідея людини
таки єдиний шлях нашої самореалізації. )
Тому ставлячись до неї із найвищою повагою,
ми, вочевидь, ніяк не нашкодимо собі. )

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-26 00:26:44
Переглядів сторінки твору 51377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:29:20 ]
та ну. конкурси проводити потрібно. війни починаються з емоцій і поранених амбіцій. але рано чи пізно настає мир. і потрібно ( я знаю, що це дуже важко) пробачати людей, адже так проявляється людяність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:48:10 ]
На жаль, тоді хоч якось працювала інституція редакторів, яка в результаті тих воєн розпалася. Читаючи хроніки конкурсів стає помітно, що багато хто з тих, які голосували, створюючи саме рейтинг Майстерень, через ті події (які повторювалися з конкурсу в конкурс) в подальшому відмовилися це робити, як і бути діючими редакторами на ПМ.

Тобто, зруйнована виявилася попередня модель суспільного ПМ існування. Створити іншу модель можна, але наразі в адміністрації не доходять руки.
Вже після створення нової моделі можна знову повертатися до питання організації конкурсів, загальним опитуванням, як ми це чесно і прозоро намагалися робити, так що до чого тут висловлювання Наполеона - не зрозуміло...

Вибудовування нової моделі залежить від багатьох факторів, які потрібно враховувати, цим потрохи і займаємось - наприклад, в роботі з різними типами авторських рейтингів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:53:43 ]
ага, интересно-таки)..Вы ж про войны все) а я - про искусство побеждать)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:55:27 ]
т.е. Наполеон - он вот как раз об этом..но воздержусь) слишком печальна судьба Наполеона, несмотря на большой и успешный опыт "главнокомандующего")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:02:43 ]
Ви, Тетяно, якось категорично не розумієте, що війни - шкодять, вони руйнують людське, а людське не відтворюється так просто - як приклад, викошені голодомором частини України...
Немає у війнах перемог - це, на жаль, теж тотальне перекручення сенсів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:06:46 ]
из чего вы сделали вывод о моем непонимании вреда войны? да и еще категоричный?) я, по-моему, как раз о том же. да и то, что вам видится войной - это ваше видение, или факт, опять же?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:25:25 ]
На жаль, на ПМ - це були фактичні війни. Вони і зараз час від часу спалахують...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 06:00:57 ]
...Я говорю с тобой, и не моя вина,
если не слышно. Сумма дней, намозолив
человеку глаза, так же влияет на
связки. Мой голос глух, но, думаю, не назойлив.

Это - чтоб лучше слышать кукареку, тик-так,
в сердце пластинки шаркающую иголку.
Это - чтоб ты не заметил, когда я умолкну, как
Красная Шапочка не сказала волку.

из Послесловия Бродского


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 12:00:29 ]
Слава Богу, поезія, Тетяно, саме те, що нас тут єднає, яка робить нас людянішими, - щиро сподіваюся, що ведучи в люди.

Але повторю на цій сторінці ще раз цю думку, тезис, називаймо, як завгодно, але дотримуватися цієї думки на ПМ адміністрація буде навіть у випадку, якщо не залишиться жодного користувача, що було би більш, ніж печально.

Людина - Творіння, оцінене Творцем, як добре, як добро. В людині присутній Святий дух. Хула на Святого духа всіма нами вважається непоправним лихим дійством.
Частиною людської, скажімо, іпостасі є наше "я" в різних вимірах. Наше "я" може заповнити собою іпостась людини, а може, вочевидь, і не заповнити.
Проекцією існування суто нашого я на площину цивілізації є ті чи ті обриси, які ми можемо і здатні оцінювати, описувати - це і проекція "громадянин", і "особа", і Петро, Іван, і картяр, і священик, і лірик, і все інше.
Говорячи про ці "цивілізаційні" проекції (бо ж можуть бути й інші) цілого у фрагментарне ми можемо собі дозволяти більше, аніж кажучи про цілісне поняття Людини, - зважаємо на Божественний аспект і тоді все складатиметься, нмсд, найкращим чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 23:35:17 ]
"дотримуватися цієї думки на ПМ адміністрація буде навіть у випадку, якщо не залишиться жодного користувача, що було би більш, ніж печально"

Як випиває з цих слів, Редакціє Майстерень, капітану простіше потопити судно, аніж повернути з вибраного напрямку. А як щодо інших будівничих цього ковчегу ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-25 10:55:53 ]
І де ж тут, шановний Василю, про потоплення судна? )
Я взагалі зауважив цікаву річ, - у школах незмінні лише службовці шкіл, в інститутах - теж, нічого дивного, що і склад Майстерень не постійний - зрештою, всі ми колись пробуємо ставати "самостійними", хоча ніхто сам по собі нічого не досягає, і чим вищі плани, тим більше має бути докупи зведено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:16:11 ]
Гм. Залишитися одному на судні...
Для мене це означало б катастрофу. Адже, тоді втрачається сенс його призначення.


Скажіть, а цей біблійний тезис, який Ви так наполегливо відстоюєте на сторінка ПМ, закладений в основу ідеї створення сайту чи є його візитною карточкою ? Запитую, бо одне констатування цього факту, на жаль, ще не розкриває шляхів для реалізації повноти його бачення , робить розпливчастою кінцеву ціль досягнення - цілісне розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-03 13:33:40 ]
Наряд чи це тільки біблійний тезис.
Для ПМ важливі еталони, точніших за еталони Творця не існує, тому приймаємо, що творчість - це доброчинство, і результати творчості мали би мати оцінку - це добре... Та відсторонюючись від справ і результатів цивілізаційних, громадських, видно, що світ досконалий і прекрасний, що є звідки брати приклад.
Чудово усвідомлюється і те, що будь-яка написана писемними руками книжка, чи збірка книжок - має в собі неточності, які вносяться нашим, особистим, фактором. Тим не менше, є і вищі методи перевірок тих рядків, які хочеш осягнути глибше...
Звичайно, жоден інтелектуал не здатен вийти за межі тваринного в цілому, для цього потрібна віра - як зв'язок із Богом. Зрозуміло, що Бог не потребує посередників між собою і своїм Творінням, але своєму творінню він дав свободу і вільну волю, в тому числі і для об'єднань. І не лише релігійних, але й творчих. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 18:42:44 ]
Валентина Попелюшка [ 2013-04-04 17:48:15 ]
... Хоча, коли змінювала "люди" на "ми", промайнула думка: "А "ми" хіба не "люди"?"...

Редакція Майстерень [ 2013-04-04 18:36:24 ]
"Ми", шановна Валентино, це дійсно вельми різне - бо ви зараз під "ми" напевно говорите про так званий цивілізаційний світ, про наш світ - в якому ми це одне, а в світі Творця - дещо інше.
Звідси і всі непорозуміння. Але для літераторів важливо бачити світ цілісно.
Думаю, що "ми" люди, коли ми в гармонії із Святим Духом, що в нас, і "ми" ще не люди, якщо кажучи про себе, і собі подібних не зважаємо на Святого Духа в нас...
Тобто, ми можемо говорити про наші особистості, про наші самоназви - про територіальні, чи професійні. І давати оцінку частині, але не цілому. Бо цілому вже дав оцінку Творець. "Людина - це добре"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-05 22:30:45 ]
Про Всесвіт і людину, в т.ч...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-03-22 18:50:45 ]
Ось нещодавно додала такий коментар на ФБ Леся Романчук

"Студенти-індуси слово "людина" розшифрували за санскритом.
Воно притаманне тільки українській мові й жодній іншій.
А з санскриту перекладається "Лю" - "любх" - це любити, а "дина", "дана" - давати. Тобто, людина - це те створіння, що дає любов. А хто любові не дає, той, в принципі, не людина..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-03-19 21:55:00 ]
допишу тут. про своє баченя на поняття що означає ображати чи ні "людину як Боже творіння"

з точки зору християнствка. яке я сповідую, людина є Божим Творінням. Створена на Божу подобу. про це сказанго в Біблії. ніхто не заперечить. але всі знають, що Біблія має Старий Завіт і Новий завіт. І про те, що не лише християни слідують Біблії. Частині Біблії , а саме старому завіту, який називають Торою, слідують іудеї. Біблії слідують протестанти різних течій, а таклє секти, що називають себе християнами. наприклад Свідки Єгови. але різниця між християнами і сктами, а також іншими релігіями в тому, що вони користуються Бібліє не повною, і не логічно прдовженою, а вибірково цензорованою, з вилученням багатьох текстів, внаслідок чого трактування стає геть іншим. я вже мовчу про т е, що трактувати Біблю мають право люди високодуховні, які здобули спеціальну богословську освіту і знають тонкощі власне тих місць, на яких спекулюють секти.
кажу секти, бо релігії релігіями, а секти власне і створені для підриву релігій. звісно, ви скажете, що і релігії теж невідомо чи не штучно створені. але, якщо тут на ПМ все-таки признають Бога, значить вже добре, значить відпадає хоч один розкольницьки1 фактор)
Отже, християни трактують людину як створену на образ і подобу Божу. але вони вкладають в ці терміни зміст оболонки, тобто зовнішньої тотожності - голова, руки-ноги іт.д. Та навіть зображають Бога у вигляді старшого сивого чоловіка.
за християнською догмою ( а в основі релігії лежать догми, тобто віра, яку не можна засвідчити земним досвідом), перші люди були безгіршними, тобто душа у них була читса і суттю вони наближалася до Бога. коли згрішили і були вигнані на землю, то Богом булдлоа сказано, що діти будуть народжуватися в муках від гріхі. так і повелося. а щоб очистити лююдину від первородного гріха, то дітей хрестять. але людська природа слабка ( тим і відрізняється від божественної), тому люди піддаються спокусам і порушують Божі заповіді. це в християнстві назиається гріх. в інших карма і ще якось там, не пам'ятаю.
говорячи про земну людину, власне маю на увазі так. як її визнають християни, бо мій світогляд формує ї християнське віровчення.
та ост, говорячи в коментарях, чи у віршаХ. я , тай більшість людей, мають на увазі ось це й зміст. не творіння людини як вищий задум, а як реальну земну істоту, предки якої були вигана з Раю.
Тому ні я, ні мені подібні, а таких превалююча більшість тут ніяким чином не хочуть образити Бога через образу його творіння.
А ще, за християнським вченням гріх означає -погано, а святість( безгрішшя) добре. Крім того християнство визнає існування сатани, що провадить людину до гріха.на гріх людина підається внаслідок своїх численних вад і слабкостей. тому християни закликають боротися з ними, цими вадами, але визнають слабкість людини тому існує Святе Причастя, для очищення від скоєниї гріхів
ось цим і керуються люди, коли пишуть тут вірші про людей, про людство вцілому ( бо християнство не розділяє цих речей, позаяк нема на землі безгрішних).
Тому автор статі повинен прийняти до уваги, що це не образа його власного світогляду, а просто різниця між світоглядами.Оскільки в Конституції Украни є стаття про недопустимість будь-якої , в т. ч і релігійної дискримінації, то вважаю слушним не загострювати адміністрацією цього питання, а дати всім гуманним світоглядам ( а християнство таким і є, це є не сатанізм) мати місце не лише в житті, але й у творчості авторів.
це буде і законно, і морально.
дякую за увагу.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-09 22:38:33 ]
Здається, що досить відповідна тема.
Я виступаю як сторонній спостерігач, але як і небайдужа людина також. Отож, можна вважати, що я виступаю із позовною заявою...

Щодо суті проблеми.
Приблизно у квітні 2017 р. О. Сушко, переважно непрямим чином, але із надзвичайною наполегливістю почав виявляти вороже ставлення шляхом неоднозначних коментарів та віршів із неприємними натяками у бік Ю. Ерметова.
Десь у травні розпалився конфлікт між Г. Михайлик та С.-М. Залізняк з приводу вживання слова "вельбучний". Під час цих суперечок С.-М. Залізняк почала відкрито принижувати Л. Прокопенко. За яку й вступився Ю. Ерметов.
В якості спроби розв'язати це противостояння Ю. Ерметов опублікував аналітичну записку з приводу того твору С.-М. Залізняк, у якому вживалось слово "вельбучний". Зміст записки був дещо негативний стосовно С.-М. Залізняк, хоча якихось образ й не містив...
Саме після цієї записки почалась відверта травля Ю. Ерметова з боку О. Сушка. І з допомогою публікації віршів, і з допомогою коментарів на сторінці Ю. Ерметова. Хоча безпосередньо прізвище Ерметова не вживалось, але ті образливі й навіть принизливі епітети, які вживались під час коментування Ерметова, дозволяють встановити безпосередній зв'язок поміж образливим змістом творів О. Сушка та, в даному випадку, особистістю Ерметова.
Ю. Ерметов майже не відповідав на образи Сушка, за винятком однієї публікації. Та однієї відповіді на брутальний коментар Сушка на своїй сторінці. Після цього доступ Сушку до сторінки Ерметова був закритий.
Але окрім надзвичайно дикої та нешляхетної поведінки Сушка вражаєче-неприємним виявилось мовчазне, а в багатьох випадках навіть схвальне ставлення авторів сайту ПМ до цієї травлі.
Зокрема, непряму участь у ній прийняли Я. Чорногуз, Л. Бенедишин, М. Артимович, В. Дениско, В. Кузан та іще цілий ряд формально поважних авторів.
Майже від самого початку Ю. Ерметов припустив замовний характер травлі, про що він відкрито і написав Сушку. Пізніше у одному з творів сам Сушко в цьому й зізнався. Тобто існує, вочевидь, іще якась фігура (скорше за все, літературна) за межами сайту, яка й ініціювала травлю.
А сьогодні О. Сушко у своєму вірші "Я – кілер!" спробував перетворити цю травлю на свій подвиг або навіть на заслуговуючу поваги справу.
Мені ж особисто, як сторонньому спостерігачу, просто цікаво, що ж викликало ці напади? Переглянувши у розділі "Коментарі" на сторінці Ерметова дописи навіть до тих творів, що були пізніше вилучені, а також ті, які він залишав на сторінках інших авторів, я не побачив жодної невмотивованої з його боку агресії або навіть критики в чиюсь сторону взагалі.
Таку поведінку, у першу чергу, О. Сушка, а також мовчазну байдужість більшості авторів цього сайту я вважаю неприпустимою. О. Сушко, як виконавець брудного замовлення, повинен з цього сайту зникнути назавжди. Хоча мені особисто було б набагато цікавіше дізнатись, хто ж насправді попросив його розпочати це "літературне переслідування" або навіть "вбивство"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 23:07:35 ]
Он як усе цікаво назбиралося.
Жаль, що не запропоновані шляхи вирішення дискомфортної для сторін ситуації.

Хоча, на сторінках ПМ , зазвичай діє залізничне правило - на кшталт, "проїхали". Це в сенсі - що головним предметом є суто поезія, а не стосунки авторів.
Тому все минає, а поезія залишається.

Як щодо "проїхали"? Просто далі всі займаються чимсь своїм, суто поетичним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-09 23:15:21 ]
Хм... Мені здається, що п. Ерметов цю позицію "проїхали" займав від самого початку!.. Але що робити із Сушком?.. Адже його, особисто, невмотивовані напади продовжуються!
Мені здається, що Ерметов, якого у даному випадку я представляю, не тільки втомився, але й втратив будь-який сенс у змаганнях або ігноруванні Сушка...
Чи може хтось мав би покинути цей сайт? Кандидатуру я ж запропонував!..

1   ...   3   4   5   6   7   8   9   Переглянути все