Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віта Парфенович (1983)
Мінлива натура
а якщо більше,
Не геній…не дура…
Складаю вірші…




Інфо
* Народний рейтинг 4.882 / 5.36
* Рейтинг "Майстерень": 4.654 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Переглядів сторінки автора: 66634
Дата реєстрації: 2008-04-25 13:37:32
Звідки: м.Київ
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.12.14 16:23
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
З моїм народженням пов*язана цікава історія. Народилася прекрасного літа, а саме 10 липня 1983 року в містечку Яготин, що на Київщині, дівчинка.
Матуся довго обирала ім*я для свого первістка - Тетянка, Наталка, Оксанка, Іринка...Бабуся (таткова мама) теж не витрачала часу марно, почула красиве ім*я Вікторія, й вирішила назвати так онуку. Рідні узгодили, як все-таки мене назвати, а мій татко, коли в ЗАГСі запитали,як записати дочку, розгублено відповів:"Віта", так мене й записали.
Ну й клопоту завдали мені мої батьки з ім*ям, не раз документи (атестат, диплом) робили на Вікторію, а потім доводилось перероблювати.

Отже, Віта - латиною "життя".
Так і є!
Хоча і від Вікторії мені дісталось - жага бути першою, кращою, переможцем.
Закінчила школу з золотою медаллю, потім коледж, університет з відзнакою. Обрала собі спеціальність, яка буде годувати, бухгалтер.
Проте, хіба проти власних почуттів, бажань підеш?

Писала-писала дівчинка Віта вірші, а потім подумала - а що як те, що перенесла вона на папір, є близьким комусь з оточення, цікавим.

Здебільшого моя творчість - то переважно "щоденникова" лірика.

Я молода, переповнена емоціями, бажаннями, а життя спокушає досить часто.
Темою мої творів є досягнення компромісу між душевними пошуками і поривами плоті, розумом та інтуїтивним сприйманням.

Всі були молодими, думаю, що представники старших поколінь впізнають в рядках моїх віршів себе, згадають, як було прекрасно перебуватиу стані закоханості, злітати над реальністю і мріяти-мріяти-мріяти...


Найновіший твір
Нічний рейс
Нічні розмови – не денні,
про пристрасне і сокровенне,
нічні розмови – не буденні,
вони більш чесні і прямі.
І я відверто їх боюсь,
був досвід, на гачок спіймалась,
і так наївно закохалась,
здавалось, більше не спинюсь.
Нічні листи і смс...
Я їх пила, неначе м’яту,
мені із ними краще спати,
з думками про хороший секс...
Але з роками зміст змінивсь.
І страх, що після сексу пустка.
Мене спиняє, не підпустить...
Не буде, як було колись.
Я юна вірила в любов,
Аж поки наздогнала правда,
про те, що всім колись вмирати.
Любись, поки нуртує кров!
І подумки, і наяву,
мене кружляли вічні теми,
на ніч знайти то не проблема,
а от надовго і живу
повагу й справжній інтерес,
то є таки велике щастя.
Читач тут може засміятись.
І я погоджуся з ним десь…
Не думай, просто так живи,
Метеликом на кожну квітку,
Так можна пережити літо,
А там у снах – і до зими…
Нічні розмови – не такі,
Як ті, що в будні в кабінетах,
їх знають добре всі поети,
без слів, думками, у вині…