Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Дмитро Куренівець (1979)
На цій землі стояли курені козацької залоги,
й Межигірський виднівся Спас з Кирилівських висот...

("Куренівка")


Інфо
* Народний рейтинг 4.666 / 5.43
* Рейтинг "Майстерень": 4.585 / 5.44
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Переглядів сторінки автора: 30996
Дата реєстрації: 2010-12-20 15:28:44
Звідки: Київ
Школа та стилі: Всі стилі гарні, коли їх репрезентують якісні твори
У кого навчаюсь: Ліна Костенко, Плужник, Бажан, Зеров, Стус, Андрухович(був такий поет))
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.01.19 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Автор книжки "Віршовані барикади" (К., 2014). Збірку можна придбати в київській книгарні "Наукова думка" на Європейській площі

Найновіший твір
Гурт Eagles. Готель Каліфорнія (переклад, бета-версія)
На нічній автотрасі –
Легкий вітерець.
Травичкою пахне
Теплий простір увесь.
Вдалині я побачив
Мигтючі вогні.
Злипалися очі,
Я вже був в напівсні.
Де б ніч перебути мені?

З нею стрівся я в дверях.
Почувши долі дзвін,
Я подумав собі отак:
«Це рай чи пекло –
Що пророчить він?»
Шлях вона показала,
Засвітивши свічу.
І лунали голоси якісь –
Здавалося, я чув…

Щиро просимо в готель «Каліфорнія»!
Місце чарівне
Душу сколихне.
Вдосталь кімнат має готель «Каліфорнія»!
Тут у всякий час
Радо приймуть вас!

Думки у неї химерні.
У неї є мерседес
І ціла купа милих парубків,
То – її «френдс».
Їхні танці надворі –
Млосні чуття.
Цей танець на спомин,
Той – для забуття.

Попросив принести я
На мій смак вина.
«На жаль, з шістдесят дев’ятого
Цього вже в нас нема».
А здалеку лунав хор голосів отих.
Ти прокинься тихенько вночі,
Щоб почути їх…

Щиро просимо в готель «Каліфорнія»!
Місце чарівне
Серце розітне.
Де дні марнотратять – це готель «Каліфорнія»!
От сюрприз: тобі
Треба алібі!

Дзеркало на стелі,
У цебрику – шампань…
І ти сказала: «Всі ми тут в’язні, проте
В силу своїх бажань».
І у хазяйській залі
Зійшлись вони на обід,
Ударили звіра ножами,
Але не змогли убить.

Останній мій спогад:
Як біжу я до дверей,
Щоб перехід знайти туди,
Де я був у переддень.
Дарма! У програмі
В них – лиш приймання, без меж.
З номера в номер ти переїжджай,
Та звідси не втечеш…

2019