Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тата Рівна
Про себе крилато не можу - бо крила обрубано зранку.
Я просто пегас стриножений, припнутий під ганком...


Інфо
* Народний рейтинг 4.968 / 5.42
* Рейтинг "Майстерень": 4.837 / 5.39
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Переглядів сторінки автора: 41570
Дата реєстрації: 2008-08-25 23:00:17
Звідки: ...із не рідного міста Рівного, транзитом Тернопіль-Київ-Львів)))
Веб сторінка: https://www.facebook.com/tatarivna
У кого навчаюсь: У всіх, у кого можна бодай чомусь повчитися.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.06.12 08:33
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Жінка із довгим русявим волоссям, схожа на звичайного перехожого вдень і на дивакуватого перехожого вночі...


Тут - лінк на відеопоезію у авторському виконанні https://www.youtube.com/watch?v=8DUZk41O8Hw





Найновіший твір
Каштани
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у різних районах. Він — на Дарниці, вона — у центрі Подолу
Та одного разу він побачив її у фармації
У довжезній колійці. Вона стояла за валідолом.
Текла осінь. Плив листопад сірими вулицями столиці
Акі сумно чекала своєї черги у самім хвості
Сафір зазвичай не запам‘ятовував лиця —
Всі білі однакові у своїй білосніжній чужості.

Та її очі так гостро шпилили й ніби стискали кістки
Скелету медичному, що рекламував якусь лабуду в цій аптеці
Що Сафір не витримав — на мить доторкнувся її руки
І відскочив, уражений струмом у саме своє серце
Сафіру схотілося сонця, текіли й кохання з цією
Привабливою скляною дівчиною з поглядом Діви
І щоб легалізували нарешті канабіс —
Хоча би медичний. І ще — повезти її на Мальдіви

Акі думала: «Чорт! Він дивиться на мене так,
Ніби хоче душу викрасти. Диявол, шайзі.
Акі, вирішуй вже швидше — телефонуєш в поліцію
Чи хильнеш трохи шнапсу і віддаєшся тому заразі...»

Ці двоє закінчили вечір вечерею у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби не аптека й не погляд її суворий.

А потім до полудня кохалися спрагло так
Що вітер здіймався, стогнав й піднімав фіранки
Вони побралися в РАГСі, тому, що на Печерських горбах
У травні, коли зацвіли київські рожеві каштани.

Він повіз її на Мальдіви - текілла санрайз текла тілами, ніби на біс
Акі поступово втрачала зефірність, всотуючи сонце й Сафіра
Мрії збуваються. О! Якби ще легалізували канабіс. —
Хоча б медичний... — Мріяв наш медик й душа його тремтіла.

В листопаді у них народились кучеряві кияни — смагляві близнята
Акі й Сафір назвали малих традиційно — Марічкою та Хуаном
На честь Діви Марії, її мами, його тата й — скільки ж можна
чекати ще — легальної в Україні марихуани.

Ці четверо, як і зазвичай, вечеряли у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби її серце в той вечір не закололо

Якби не його нестримний потяг до фармацій
Де пахне, як виявилось, коханням, дівками

А Київ стояв собі травневий, сльотний, живий
Вдихав легальний канабіс, дивився як квітнуть каштани