Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тата Рівна
Про себе крилато не можу - бо крила обрубано зранку.
Я просто пегас стриножений, припнутий під ганком...


Інфо
* Народний рейтинг 4.969 / 5.45
* Рейтинг "Майстерень": 4.814 / 5.41
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Переглядів сторінки автора: 29216
Дата реєстрації: 2008-08-25 23:00:17
Звідки: ...із не рідного міста Рівного, транзитом Тернопіль-Київ-Львів)))
Веб сторінка: https://www.facebook.com/tatarivna
У кого навчаюсь: У всіх, у кого можна бодай чомусь повчитися.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.09.17 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Жінка із довгим русявим волоссям, схожа на звичайного перехожого вдень і на дивакуватого перехожого вночі...

ну і...


Автор книг поезій «Світ покотився» (Костопіль: РОСА, 2008), «Каламут» (Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2016), «СоціоParty» (Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2018).

Друкувалась у періодиці, альманахах «Наше коло», колективних збірках: «Суверенітет» (Рівне, 2002), "Котигорошко (Київ, 2010), «Зачаруй мене тремом кохання» (Київ, 2010), «Яблуко спокуси» (Київ, 2011), «Сто на Сто» (100 найкращих віршів журналу «Склянка часу», Канів, 2011), літературній газеті «Ярь» (Рівне, 2000-2003), у «Антології авангарду, психоаналізу, психотерапії та психології» (Сімферополь, 2007), в «Антології сучасної новелістики та лірики України» (Канів, 2007), збірнику «Нова Проза» (Луцьк, 2011), міжнародному журналі «Склянка часу» (Канів, 2007-2016 рр.), журналі «Дніпро» (Київ, 2014), поетичній антології «Викрадення Європи» (Київ, Електрокнига: 2014), колективній збірці «Денники поліських Бурштинокопачів» (Рівне, Оповідач: 2016), міжнародному українсько-канадському альманаху «Крила» (2017), антології українського верліблу "Ломикамінь" (Львів, Піраміда: 2018) тощо. Учасник нарад творчої молоді у м Коктебель (2000 р) та у Тернополі (2016 р). Лауреат літературної премії імені Михайла Дубова (2016), дипломант Молодої Коронації Слова у номінації короткої прози за роман-казку для дітей «Незвичайні пригоди професора Гектора Корнінауса, або казка із секретами та левом». Член Національної спілки письменників України, з липня 2016 року - керівник Молодіжної літературної платформи Рівненської організації Національної спілки письменників України.

Тут - лінк на відеопоезію у авторському виконанні https://www.youtube.com/watch?v=8DUZk41O8Hw





Найновіший твір
Постфактум літа у місті
Розбиті голови-кавуни купами горами повсюди курганами насипані
Перекриті перериті дороги перебиті знаки перетиснені артерії
мітинги ринки риштування котловани буде вам діти бонусом паб у бункері Коха за те що паличка Коха в річці Усті — як у аромаванній

Містом пройти проїхати пролетіти не під силу й птасі яка долала Дніпро
Про це літо ти скажеш що воно було гарячим червоним липким швидко сохло
Це літо пропахло кров‘ю та кавуновим соком ніби борделями лондонське Сохо
Це місто у стилі бохо засипане листям пилюкою кісточками блохами обжите нагадує первородний гуртожиток
Уживане тимчасово постійно оббите обдерте упите уперте — ой, бляха, це ж бохо —
Все вірно — стиліст левел Бог і власне ось він не бомж це - будьмо знайомі, Боже!
На шаховій сій площині ти ж за білих - інакше не можеш? Чи можеш?
Бо білих чомусь цього разу немає — червоні руді зелені доріг кольору сперми та слини
А білих мов крила твоїх янголяток мов синовий саван мов пір’я твоєї перини —
немає!
То вибери колір собі до вподоби зелений як шмарклі червоний як сік кавунових голів чи сірий мов очі померлої риби — який же?
Мій Боже ти знову цю місію партію битву програєш.... так жаль...ходи вже!

Скрутилося місто котом і мурчить ніби ситий вдоволений звісно ж кастрований звісно ж (усе по скрижалях)породистий перс чи британець чи хтось там іще
Священні корови на мерсах лендроверах бентлі бугатті порше
Ганяють собі проти шерсті без жодних на те перепон — ніби й шудри але навпаки
У гідри лернейської сотня голів і цей кіт — з тої сотні таки. І ще сотні таких...
провінційних та професійних котів-людоловів із документами історичних елітних розплідників
А люди як люди повсюди їх голови — ніби й не хочеш а тягне підбити з ноги
Повсюди курганами горами купами вічна могила урбанізованих душ
Це літо мені цього літа не до снаги —
Занадто гаряче червоне липке швидко сохне та пахне борделями тільки без Сохо гуде неприкаяним дрифтом несправним ліфтом
Страшне ніби постскриптум буденної щоденної гільйотинізації смердить каналізацією
Я хочу в осінь у листя зірчасте сонце упасти спиною щоб дрифтерам покрутило шини повітря запахло вільгістю й апельсинами
Читати Салмана Рудші з дорослим нарешті сином і пити какао
А просто зараз — у душ...

Розріж кавуна — пом‘янемо це літо як ніби й годиться у світлі найкращих треш-традицій
Немає чому радіти — ми стали протерміновані ще на одне літо давно не діти багаж завеликий — розпакуванню не підлягає можна возити туди-сюди з осені — в зиму з зими — у весну з весни — у літо подіти нікуди — літати задорого зарано — у бітум....

Коханий! Давай розпакуємо хоча би лиця — візьмемо травневі сповнені надій й сталого тепла
А там вже як піде була не була ця гра ніби сон на шпицях
Я білими граю завше але сьогодні немає білих я пам‘ятаю авжеж

Мій Боже я знову цю місію партію битву програю.... так... я теж!