Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тата Рівна
Про себе крилато не можу - бо крила обрубано зранку.
Я просто пегас стриножений, припнутий під ганком...


Інфо
* Народний рейтинг 4.965 / 5.45
* Рейтинг "Майстерень": 4.790 / 5.4
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Переглядів сторінки автора: 27054
Дата реєстрації: 2008-08-25 23:00:17
Звідки: ...із не рідного міста Рівного, транзитом Тернопіль-Київ-Львів)))
Веб сторінка: https://www.facebook.com/tatarivna
У кого навчаюсь: У всіх, у кого можна бодай чомусь повчитися.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.05.23 12:49
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Жінка із довгим русявим волоссям, схожа на звичайного перехожого вдень і на дивакуватого перехожого вночі...

ну і...


Автор книг поезій «Світ покотився» (Костопіль: РОСА, 2008), «Каламут» (Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2016).

Друкувалась у періодиці, альманахах «Наше коло», колективних збірках: «Суверенітет» (Рівне, 2002), "Котигорошко (Київ, 2010), «Зачаруй мене тремом кохання» (Київ, 2010), «Яблуко спокуси» (Київ, 2011), «Сто на Сто» (100 найкращих віршів журналу «Склянка часу», Канів, 2011), літературній газеті «Ярь» (Рівне, 2000-2003), у «Антології авангарду, психоаналізу, психотерапії та психології» (Сімферополь, 2007), в «Антології сучасної новелістики та лірики України» (Канів, 2007), збірнику «Нова Проза» (Луцьк, 2011), міжнародному журналі «Склянка часу» (Канів, 2007-2016 рр.), журналі «Дніпро» (Київ, 2014), поетичній антології «Викрадення Європи» (Київ, Електрокнига: 2014), колективній збірці «Денники поліських Бурштинокопачів» (Рівне, Оповідач: 2016), міжнародному українсько-канадському альманаху «Крила» (2017), антології українського верліблу "Ломикамінь" (Львів, Піраміда: 2018) тощо. Учасник нарад творчої молоді у м Коктебель (2000 р) та у Тернополі (2016 р). Лауреат літературної премії імені Михайла Дубова (2016), член Національної спілки письменників України, з липня 2016 року - керівник Молодіжної літературної платформи Рівненської організації Національної спілки письменників України.

Тут - лінк на відеопоезію у авторському виконанні https://www.youtube.com/watch?v=8DUZk41O8Hw





Найновіший твір
спадок
Тату!

ти тільки не кажи тату

тату не треба казати нічого

нехай собі смалить свої прилуки

нехай собі човгає

доки човгає…

я ж повернувся

живий

нівроку

майже такий як і був торік

хіба залатаний зверху збоку

але ж – чоловік!


Мамі!

ти їй ні слова

їй знати не треба таких дрібниць

мама вже сива

вона нездорова

їй ні до чого

і так не спиться ночами мамі

ночами сивими

такими сивими як сама

мама не знатиме й буде красивою

буде вірити а там – зима

тепло нашубкаюся - не помітять

якось у потемках переб’юсь

весною забудеться

звикнеться

у мами квіти

у тата оранка

я оженюсь


Ганусі…

ще постривай не зараз

Гануся рушник вишиває

(я вчора підгледів потай)

така молода амбітна

замріяна над роботою

мугиче щось там собі під носа

про командирів героїв

Гануся домашня боса

Гануся простоволоса

Гануся гарна як зброя

нащо їй знати завчасно

деталі про героїв

деталі про командирів

деталі про воїнів

і бачити завчасно

героїв без деталей


їй бо…

ми ж кіборги

ми Боги

нам ні до чого руки та ноги

у сталій пропорції

власне була би погода

було б сонце

що іще треба світу?



а він упіймав мене...

таки упіймав мене

а я до останнього біг я тікав

а він упіймав мене

Мамо



Ганусі купив кульчики квіти

мамі купив парфуми шоколаду –

з татом на пиво підем – обмиєм мою зарплату

точніш повезе мене тато…

повезе мене



Тату!

коли я жив там коли я мерз

я думав що бога нема

я бачив що бог наш – Марс

що в нас за бога міфічний персонаж

що в нас війна

війна…

але я згадав «Вірую» «Богородицю» «Отче наш»

не знав і згадав – до слова до вдиху

молився на схід на захід і просто вгору

Тату! там справжня війна

справжня війна

там стріляють тату

там ціле горе

і ми стріляємо також

у відповідь чи до запитань


Тату!
ти не кажи мамі

нам часто не було що їсти що пити

не було одягу та навіть штанів берців


Тату

кіборги – то генерали

бо це у них немає серця



осінь пройшлася пензлем ясним

над мертвими і живими

стоять воскові дід та баба

над трунами золотими

Гануся бавить своїх малят

далеко – їй добре спиться



і років через двадцять-тридцять

а може й раніше стане то

нащадки розтягнуть їх на свічки

для ярмаркування Різдвяного

виллють із бронзи інших вони бабу діда

виллють із бронзи солдатиків мамок

а горя подіти нікуди воску подіти нікуди

цей спадок – довіку із нами

еге ж

Мамо?



2014


Авторське виконання за лінком: https://youtu.be/T-Z7LDaKnV8