Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Літугрупування «Літавиці» (2008)
Все, що мені потрібно –
Коло відвертих слів,
Осінь і дощ, що дрібно
Б’ється в моєму склі.
А через тиждень муки
В місто ввійде зима –
Взяти мене на руки,
Й стане мене нема.

С. Татчин


Інфо
Літугрупування: Юля Бро, Ната Вірлена, Чорнява Жінка, Ванда Нова, Ніка Новікова, Ганна Осадко
* Народний рейтинг 5.058 / 7.24
* Рейтинг "Майстерень": 5.032 / 7.21
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Переглядів сторінки автора: 193084
Дата реєстрації: 2008-11-11 12:47:23
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.01.23 18:28
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
горде і незалежне літ.угрупування суворих моральних принципів.
інтим не пропонувати.

Найновіший твір
Червоне полотно (Н.Н.)
Ніхто не вірить мені, але зима виростає в моєму вікні.
Перші зерна і пагони бачу зранку, поверх фіранки,
ніби дерева, тільки на горизонті, білі, блакитні, жовті.
Стають на землю, холодом обіймають. Я їх боюся, мабуть.

Вижени холод з кімнати, швидше заший вікно!
Ти ще з тамтого літа тчеш мені полотно.
Онде воно, червоне, гаряче, між пальців твоїх тече!
Чому ж ти, сестро, занадто повільно тчеш?

Віриш тепер чи ні, але зима починається у мені.
Я видихаю її крізь ніс, коли опадає останній лист
з вершечка червоного клена. Звати мене Олена,
але всі називають "ця". Старша донька стрільця
з чужого далекого краю. Батька свого не знаю.
Встаю замість сонця, замість спокою засинаю,
знаю всіх, хто живий, в обличчя. Плутаю імена.
На животі ховаю білий зимовий знак.

Поки зима домалює на шкірі у мене квіти,
ти знаєш, як її зупинити.
Сестро, дотчи полотно.
Холодно