Ганна Осадко (1978)
|
Типова близнючка:)
|
Літератор, редактор, художник
Закінчила філологічний факультет Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (2000).
Кандидат філологічних наук (2006).
Дисертація: «Знакові образи-символи як стильові чинники поезії та прози символізму (на матеріалі творчості Петра Карманського)» (2006).
Працювала викладачем української мови для іноземних студентів в Тернопільській державній медичній академії ім. Горбачевського (2002).
з 2003 року – літературний редактор видавництва «Навчальна книга – Богдан».
Авторка 10 дитячих книжок.
Поетичні збірки - "Та, що перевертає пінгвінів", "Лаванда&Розмарин", "Знаки приватної пунктуації", "Сарматське море".
Проілюструвала понад 50 художніх книг.
Лічилка про війну
Як у дитячій лічилці –
Раз, два…
два з четвертиною,
два з половиною,
два з волосиною,
волосина обривається,
три починається…
і треш-треш,
стираєш сухою ганчіркою зі шкільної дошки пам′яті те біле слово «війна» -
посивіле слово,
а воно знову і знов проступає,
у двері гупає кулаками,
«мамо!» - ковтає гірке повітря ротиком немовляти,
Кляте…
Увесь світ підвішений на отій волосинці,
Усі сни коло неї, тонкої, крутяться…
Руки опускаються,
чекання новин розтягується і важчає, як в коридорі перед іспитом –
«Чи пронесе?»
….а тим часом бабуся несе
У руцях порепаних пакетики із насінням –
Кріп і петрушка, буряк і морква, чорнобривці та матіола…
«бо земелька не може чекати, - каже до мене, -
бо пахне уже весною…
бо засівати ниву треба навіть у час війни…»