Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ніка Новікова (1987)

Інфо
Літугрупування: Літавиці»
Народний рейтинг: 5.63
Рейтинг "Майстерень": 5.55
Авторський статус: Майстер-клас
Статус від редакторів: R2
Коефіцієнт прозорості: 0.771
Переглядів сторінки автора: 30191
Дата реєстрації: 2008-01-07 13:32:54
Звідки: спілка мертвих поетів
Веб сторінка: http://soytuaire.labuat.com/
У кого навчаюсь: час час час
Група: Користувач
Номінація:
П.М.2009
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.01.26 18:16
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Здається, я є
навіть коли здається, що мене нема :)

_____________________________________
радимо ознайомитись
(автори подаються за алфавітом):

http://maysterni.com/user.php?id=3511
http://maysterni.com/user.php?id=1940
http://maysterni.com/user.php?id=20
http://maysterni.com/user.php?id=813
http://gak.com.ua/authors/351

а також
(у довільному порядку):

http://www.poezia.ru/user.php?uname=Vladgut
http://maysterni.com/user.php?id=158
http://polutona.ru/?show=1211192132
http://maysterni.com/user.php?id=161
http://gak.com.ua/authors/761
http://gak.com.ua/authors/180

крім того,
радимо не оминути:

http://maysterni.com/user.php?id=2439
http://maysterni.com/user.php?id=1822
http://maysterni.com/user.php?id=852
http://maysterni.com/user.php?id=2028

(за проханням
власниця авторської
радо продовжить список
деінде)

Найновіший твір
на довгий сон
не мовчи не мовчи я вже поряд я поруч – гляди:
холоди моє тіло вимащують вохрою потай
скільки років писати шляхи на зотлілих полотнах
щоб тепер загорнутись у них і нарешті дійти…

говори не слова говори не мовчи говори
я задовго чекала цієї хмільної пори
де дорога далека втинається ватра горить
кругом неї вітри коловодять лякаючи сутінь
де і слово і ліра і образ Марії з покуття...

я на голос іду.
говори!

ой летіли і плакали сльози лилися на тин
чорні ружі хилилися вітер ховався у глечик
затули мені очі на душі одвічно старечі…
стільки років збирати і землю і небо на плечі
щоб нарешті укритися ними і німо лягти...

не мовчи не мовчи я вже поряд я поруч – гляди:
вже від місяця ниточка срібно лягає на воду...
стільки років садити плекати чекати чи вродить
і зібрати тепер – щоб вернутись зерном у землю.

де ти.