Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вероніка Новікова

Інфо
Літугрупування: Літавиці»
* Народний рейтинг 5.253 / 5.66
* Рейтинг "Майстерень": 5.169 / 5.6
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Переглядів сторінки автора: 92866
Дата реєстрації: 2008-01-07 13:32:54
Веб сторінка: http://herraizsoto.com/works/2009/labuat/soytuaire/
У кого навчаюсь: час
Група: Редактор
Номінація:
П.М.2009
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.07.05 16:48
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
З любові твоєї, зі сміху твого

Найновіший твір
Це нормально
Сон повториться, не хвилюйся, ніч навзаєм тобі киває.
Дим лягає у білі ноги, заплітається у думках.
Ти приходиш у місце, жінко, де насправді місця немає.
Ти приходиш у світле царство у будяках.

Тут для решти тебе немає. Це лякає, та це нормально.
Простягаючи руку в темінь обіймаєш чисте ніщо.
Хто побачить якого кольору темні стіни твоєї спальні,
також знатиме, чим смакує срібній рибі срібний гачок.

Не спиняйся, лягай, занурюй тіло в сон. Він до тебе ходить.
Он сліди на дверях, на стелі, навіть вікна такі ж, як він.
Хто дізнається відсьогодні скільки в тілі твоєму холоду,
не повірить, що рівно стільки ж його у нім.

Заступаєш собою вихід, видаєшся єдиним входом.
Тінь лягає тобі під ноги, хоч не з тебе тепер росте.
Може зорі по небу ходять, може дивиться хтось, як сходить
перше сонце в твоїм волоссі, перший місяць в твоїй постелі.

Той місток, по якому пройдеш, буде світлим, але оманливим.
Це нормально, така ж оманлива, але світла, врешті і ти.
Це нормально, кажу востаннє, бути дещо паранормальною.
Особливо, коли і більше, і менше з тим.