
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Фестиваль
-Гарсон, лини іще! Сьогодні буде дощ, голова тріщить! – я демонстративно копнула ногою стільця і вмостилася на зручному дивані, що розташувався на терасі приватного ресторану, зухвало задравши ноги догори.
Мені було плювати, що гарсон, наливаючи вино, червоніє, бачачи мереживо моїх стрінгів, тішило, навіть заводило, що цей симпатичний юнак тушується і ніяковіє, а його сором’язливість видають реакції деяких частин тіла.
Жак, офіціант у білому костюмчику, бігав біля мене, а я вальяжно запалила.
- Золотітся роза чайная, как бокал віна, - наспівувала я, тянучи перший келишок к’янті. *
- Дідько, цей хлопець доведе мене до сказу… – сказала я, встала і підійшла до барної стійки. Ще не п’яна, але нахабна.
- Родріго! – заволала на весь заклад – Родріго! Хочу танцювати!
ПІД РУКУ САМА ТРАПИЛАСЯ ПЛЯШКА ВІСКІ І Я ЗГАДАЛА ПІСЕНЬКУ ПРО ТРИСТА ГРАМ КОНЬЯКУ, ЩОБИ ТОРКНУЛО**
Вечір припиняв бути млосним. Виклично сіла на барі, оголюючи стегна, сукня дозволяла.
Хотілося вибриків, авжеж, відпустити себе. Жбурнула недопиту пляшку на скляну вітрину бару. Друзки полетіли навсібіч.
- Родріго, сучий сину, ти де? Мені нудно!!!
Зляканий гарсон у охайному білому костюмі принишк, поки я фестивалила, відкриваючи сезон.
- З відкриттям сезону! У-у-у-у! – крикнула я сама сама собі, вдаючи овації і гепнулася з високого барного стільця на підлогу.
- Мадам, Ви не забилися? Пан Родріго наказав наглядати за Вами, - спокійний, ввічливий до блювоти гарсон підпорхнув, ніби метелик до мене
- Ага! Бо самому наглядати за мною ніколи! Гик..От де він? Де? Ииии…. - я покинута усім світом хлипала на білому мармурі, розмазуючи обличчям туш. – Ану, врубай «Владімірський централ», посиджу, попускаю соплі про своє сите життя, про вічну любов до Родріго і його безмежну віру у те, що я таки янгол!..
- Беліссіма! Белла донна! Мадонна! – Родріго увірвався до зали, театрально награно, як завжди… певно, він так зображав щирість… Подав руку і я його повалила на підлогу, ставлячи підніжку.
- З річницею, любчику, - чмокнула у лисину і заридала, завила: «…Владімірський централ, вєтєр сєвєрний»… Родріго не вкурити…
*К'янті (Chianti) — сухе червоне італійське вино з регіону К'янті в центральній Тоскані, від якого і одержало свою назву.
** (Текст пісні Би-2 ft. Oxxxymiron - Пора возвращаться домой)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль
«Quo vadis?»
-Гарсон, лини іще! Сьогодні буде дощ, голова тріщить! – я демонстративно копнула ногою стільця і вмостилася на зручному дивані, що розташувався на терасі приватного ресторану, зухвало задравши ноги догори.
Мені було плювати, що гарсон, наливаючи вино, червоніє, бачачи мереживо моїх стрінгів, тішило, навіть заводило, що цей симпатичний юнак тушується і ніяковіє, а його сором’язливість видають реакції деяких частин тіла.
Жак, офіціант у білому костюмчику, бігав біля мене, а я вальяжно запалила.
- Золотітся роза чайная, как бокал віна, - наспівувала я, тянучи перший келишок к’янті. *
- Дідько, цей хлопець доведе мене до сказу… – сказала я, встала і підійшла до барної стійки. Ще не п’яна, але нахабна.
- Родріго! – заволала на весь заклад – Родріго! Хочу танцювати!
ПІД РУКУ САМА ТРАПИЛАСЯ ПЛЯШКА ВІСКІ І Я ЗГАДАЛА ПІСЕНЬКУ ПРО ТРИСТА ГРАМ КОНЬЯКУ, ЩОБИ ТОРКНУЛО**
Вечір припиняв бути млосним. Виклично сіла на барі, оголюючи стегна, сукня дозволяла.
Хотілося вибриків, авжеж, відпустити себе. Жбурнула недопиту пляшку на скляну вітрину бару. Друзки полетіли навсібіч.
- Родріго, сучий сину, ти де? Мені нудно!!!
Зляканий гарсон у охайному білому костюмі принишк, поки я фестивалила, відкриваючи сезон.
- З відкриттям сезону! У-у-у-у! – крикнула я сама сама собі, вдаючи овації і гепнулася з високого барного стільця на підлогу.
- Мадам, Ви не забилися? Пан Родріго наказав наглядати за Вами, - спокійний, ввічливий до блювоти гарсон підпорхнув, ніби метелик до мене
- Ага! Бо самому наглядати за мною ніколи! Гик..От де він? Де? Ииии…. - я покинута усім світом хлипала на білому мармурі, розмазуючи обличчям туш. – Ану, врубай «Владімірський централ», посиджу, попускаю соплі про своє сите життя, про вічну любов до Родріго і його безмежну віру у те, що я таки янгол!..
- Беліссіма! Белла донна! Мадонна! – Родріго увірвався до зали, театрально награно, як завжди… певно, він так зображав щирість… Подав руку і я його повалила на підлогу, ставлячи підніжку.
- З річницею, любчику, - чмокнула у лисину і заридала, завила: «…Владімірський централ, вєтєр сєвєрний»… Родріго не вкурити…
*К'янті (Chianti) — сухе червоне італійське вино з регіону К'янті в центральній Тоскані, від якого і одержало свою назву.
** (Текст пісні Би-2 ft. Oxxxymiron - Пора возвращаться домой)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію