Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.16
00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
2026.07.15
23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©
2026.07.15
16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Робота редакції
Редактори і колишні редактори «ПМ»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Важливо пам'ятати, що редактори "Майстерень" зовсім не праві судді, а тільки індикатори, каталізатори певних творчих напрямків. Їх авторське існування і їх редакторство "Майстерень" - окремі речі. Назва "редактор" у нашому випадку використовується не традиційно, бо стосується впливу не стільки на авторів "Майстерень", скільки на балансування самих "Майстерень", курсу, ареалу існування, дій адміністрації, тощо...
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко , Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.

Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Погляди на життя «Майстерень»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Театр. Жовтень_07. Заньківчани, Стригун, Київ."
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
Про публікацію


