
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.12.06
10:59
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?
Чи дату цю запам’ятати?
Чи, може, мій тривкий екстаз
лише чиєсь самозакохане повторення?
І не потрібно жодних знань ані бажань?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?
Чи дату цю запам’ятати?
Чи, може, мій тривкий екстаз
лише чиєсь самозакохане повторення?
І не потрібно жодних знань ані бажань?
2019.12.06
10:21
Зав'язала хустку так святочно.
На плечах - коромисло з роками.
Силуету лінії жіночні
У свічаді неба, між зірками,
Міряєш, немов звіряєш долю.
А вона хлюпоче у відерцях.
Ранок дневі вигаптував льолю,
День у ночі топить своє серце.
На плечах - коромисло з роками.
Силуету лінії жіночні
У свічаді неба, між зірками,
Міряєш, немов звіряєш долю.
А вона хлюпоче у відерцях.
Ранок дневі вигаптував льолю,
День у ночі топить своє серце.
2019.12.06
07:15
Усміхнене маля біжить до мами
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.
2019.12.06
06:47
На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.
Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.
Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,
2019.12.06
00:07
Володимир Висоцький. «Аліса»
Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?
Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,
Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?
Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,
2019.12.05
21:55
Утішає висока блакить,
Я її опишу поетично,
Зупинити бажаю цю мить
І у ній залишитися вічно.
Від магії лісу п’янію,
І марноти долаю тяжіння,
Душею літаю у мрію,
Але тілом пускаю коріння.
Я її опишу поетично,
Зупинити бажаю цю мить
І у ній залишитися вічно.
Від магії лісу п’янію,
І марноти долаю тяжіння,
Душею літаю у мрію,
Але тілом пускаю коріння.
2019.12.05
21:53
На старості багато в чому маю каятись.
Почав з вини перед бездомними котами.
Каюсь, донедавна обминав не тільки чорних,
а й навіть тих, що просто шлях перетинали.
Сторожко поглядав я на весь кошачий рід.
І що найприкріш – без причини.
Ніхто з ни
Почав з вини перед бездомними котами.
Каюсь, донедавна обминав не тільки чорних,
а й навіть тих, що просто шлях перетинали.
Сторожко поглядав я на весь кошачий рід.
І що найприкріш – без причини.
Ніхто з ни
2019.12.05
21:24
Малювала тиша білий день снігами -
У обіймах білих розливались межі.
Від тепла морозні відчинялись брами...
Дивувалось диво... Чи то так належить?
А у снах дерева, мов заснулі пензлі,
Вибирали барви із того, що буде.
У вітаннях гріли люди руки змерз
У обіймах білих розливались межі.
Від тепла морозні відчинялись брами...
Дивувалось диво... Чи то так належить?
А у снах дерева, мов заснулі пензлі,
Вибирали барви із того, що буде.
У вітаннях гріли люди руки змерз
2019.12.05
20:12
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Буря у ложці води,
Гнівних філіппік пуки.
Взяли мене на ножі
І утоптали у бруд.
Нащо? От нащо, скажіть?
Мить - і усе навпаки:
Буря у ложці води,
Гнівних філіппік пуки.
Взяли мене на ножі
І утоптали у бруд.
Нащо? От нащо, скажіть?
2019.12.05
10:59
Люди мої дорогі,
як багато серед вас людей
і як мало людей.
Написав я на руках і лобі
формули для багатьох прості.
Все одно, не запам’ятаю.
Все одно, люди, мої дорогі,
не любити вас був мені наказ,
як багато серед вас людей
і як мало людей.
Написав я на руках і лобі
формули для багатьох прості.
Все одно, не запам’ятаю.
Все одно, люди, мої дорогі,
не любити вас був мені наказ,
2019.12.05
10:37
Ще земля не степліла
І повняться холодом ранки,
Ще московка стоїть,
Де припнуті човни на воді.
І в розливі оцім
Ген за Пслом виглядають світанки,
І лелеки-птахи
Вже по прутику зводять свій дім.
І повняться холодом ранки,
Ще московка стоїть,
Де припнуті човни на воді.
І в розливі оцім
Ген за Пслом виглядають світанки,
І лелеки-птахи
Вже по прутику зводять свій дім.
2019.12.05
08:26
Більше немає, легіню, віри, ані тепла.
Осінь чесала гребенем коси... І пролягла
стежка між полонинами - наче і не межа...
Тільки сіріє синява: ти йому вже - чужа.
Бо ще цілує рученьки - зносить вода містки!
Тільки танцює кручено дотик його руки,
д
Осінь чесала гребенем коси... І пролягла
стежка між полонинами - наче і не межа...
Тільки сіріє синява: ти йому вже - чужа.
Бо ще цілує рученьки - зносить вода містки!
Тільки танцює кручено дотик його руки,
д
2019.12.05
05:51
Привіт, зросійщена країно!
Спирайся на моє плече.
Перед врагом не гни коліна,
Як кров козацька потече.
Не вір ніколи бусурману,
Бо завше результат один:
Введе чортяка ув оману
І згине твій найкращий син,
Спирайся на моє плече.
Перед врагом не гни коліна,
Як кров козацька потече.
Не вір ніколи бусурману,
Бо завше результат один:
Введе чортяка ув оману
І згине твій найкращий син,
2019.12.04
23:53
Мені хочеться бігти босніж в морозній імлі,
До світанку пірнати в джерельну незайману воду
І молитись у тихому храмі, де скроні мої
Залоскоче грайливо найперший промінчик зі сходу.
Мені хочеться їсти духмяний, гарячий ще хліб,
Що турботливо випекли
До світанку пірнати в джерельну незайману воду
І молитись у тихому храмі, де скроні мої
Залоскоче грайливо найперший промінчик зі сходу.
Мені хочеться їсти духмяний, гарячий ще хліб,
Що турботливо випекли
2019.12.04
16:33
Сніжить добром зимовий вечір,
Сріблиться вогниками раю.
Не обіймеш мене за плечі...
Про тебе пам'ять обіймаю...
Те, чим стою, у чім опора,
Живим вогнем - та по судинах.
Мені теплом твоє учора,
Твій усміх вітром в часоплинах.
Сріблиться вогниками раю.
Не обіймеш мене за плечі...
Про тебе пам'ять обіймаю...
Те, чим стою, у чім опора,
Живим вогнем - та по судинах.
Мені теплом твоє учора,
Твій усміх вітром в часоплинах.
2019.12.04
16:32
Хмара зорі у неба краде.
Дощ збирається. Чрно всюди.
Найстрашніша помилка — зрада,
Найнестерпніший біль — Іудин.
Ніби в світі усе померкло,
Вітер плаче надривно: «Отче!..»
Той собі обирає пекло,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ збирається. Чрно всюди.
Найстрашніша помилка — зрада,
Найнестерпніший біль — Іудин.
Ніби в світі усе померкло,
Вітер плаче надривно: «Отче!..»
Той собі обирає пекло,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2019.01.16
2017.06.30
2017.06.10
2017.03.14
2016.07.15
2016.03.20
2016.03.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Робота редакції
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Важливо пам'ятати, що редактори "Майстерень" зовсім не праві судді, а тільки індикатори, каталізатори певних творчих напрямків. Їх авторське існування і їх редакторство "Майстерень" - окремі речі. Назва "редактор" у нашому випадку використовується не традиційно, бо стосується впливу не стільки на авторів "Майстерень", скільки на балансування самих "Майстерень", курсу, ареалу існування, дій адміністрації, тощо...
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу


Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.

філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.

Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.

Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.

Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Погляди на життя «Майстерень»Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Театр. Жовтень_07. Заньківчани, Стригун, Київ."
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
Про публікацію