Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин кулуарного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин кулуарного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Робота редакції
Редактори і колишні редактори «ПМ»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Важливо пам'ятати, що редактори "Майстерень" зовсім не праві судді, а тільки індикатори, каталізатори певних творчих напрямків. Їх авторське існування і їх редакторство "Майстерень" - окремі речі. Назва "редактор" у нашому випадку використовується не традиційно, бо стосується впливу не стільки на авторів "Майстерень", скільки на балансування самих "Майстерень", курсу, ареалу існування, дій адміністрації, тощо...
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко , Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.

Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Погляди на життя «Майстерень»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Театр. Жовтень_07. Заньківчани, Стригун, Київ."
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
Про публікацію


