ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.02.18 04:01
Не треба, друже, сумувати
За отією, що пішла, –
Котра дала тобі багато
Надій, натхнення і тепла.
Бо я, зістарений, вже знаю
І маю право говорить,
Що блискавиця не сіяє,
А лиш спалахує на мить…

Серго Сокольник
2020.02.17 23:04
Славослів"я звитяг...
Смерть героя - усім еталон.
- хто поверне життя,
Що в одвічноминуле пішло?..
...не повернуться зні-
жені таїни серцетепла,
Поцілунки рясні
На коханих дівочих тілах...

Олександр Сушко
2020.02.17 22:42
Не зогледівсь - промайнула осінь,
Через тиждень зиму вхопить грець.
Я ж люблю тебе, мов курка просо
Чи як січку тлустий кабанець.

Лине з неба музика органна,
Всотую душею кожен звук.
Бо живу лише одним коханням,

Володимир Бойко
2020.02.17 22:32
Мухи на стелі, як зорі на небі
Виснуть. Та мухи не мріють про вись.
Мухам для щастя багато не треба,
Досить їм того, що з'їли колись.

Не зазіхають на нашу свободу,
Не зловтішаються в бідах чужих.
Скромні трудяги, що завжди з народом –

Матвій Смірнов
2020.02.17 21:13
Напередодні двадцятого року - дощі,
У кабаку клієнти піднесено-п’яні -
Певно, з нагоди зимового сонцестояння.
На вішаку біля входу - мокрі плащі.

Бал-маскарад, караоке, вертеп, декаданс,
Пунш, ананас і танці like nobody’s watching,
Хочеш - до ран

Олександр Панін
2020.02.17 15:34
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру. Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок… Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони зачаровано слухали. - Я кохала…Несамовито…Нестямно… А він – кохав, любив, р

Марія Дем'янюк
2020.02.17 14:53
І Небовиду Церква...Зоресвічі...
І сам Господь вдивляється у вічі
Й питає тихо: де ти був?
І шепотітимеш: Не знав. Блукав. Забув.

І перли покаяння на долівку.
Єпитрахиль убереже голівку.
Жадане світло омиває лиця -

Євген Федчук
2020.02.17 12:37
Буває часом , що лежу без сну
І думаю: чи стала я щаслива?
Чи мріялось колись, що досягну
Такої слави і такої сили?
Я - Роксолана. І моє ім’я
Відомо нині по усьому світу.
То може в славі маю щастя я ?
Не кожен мо

Сергій Губерначук
2020.02.17 11:20
Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував наспані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів біля когось на лаву
погрітися трошки.

Олександр Сушко
2020.02.17 09:46
Ковдра є, подушка, тепла спальня,
Сам від сала,, наче колобок.
На війну не хочу (це похвально),
Ліпше пописати про любов.

Хай натхнення б'є ключем до неба,
Шал чуттєвий в серці виграє.
Кулю в лоба? Нє, мені не треба!

Тетяна Левицька
2020.02.17 08:51
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
щоб мрію відшукати голубину
із пліч огуди скинути хітон,
серцями тріпотіти в унісон.

На станції осіньої пори,
в казкову таїну білет придбала.

Сонце Місяць
2020.02.17 01:00
На літньому світанні, юнаком
Пульсацію життя свого почув
Уперше я – коли губилася
Глибинами захоплення любов
Я прокидавсь потрохи і вимога
Злиття моїх основ, дедалі глибших
Настирливішала із миті в мить
Блаженство – лук натягнутий буття

Ярослав Чорногуз
2020.02.16 23:03
З вишини золоті волоконечка
Дивне плетиво казки несуть!
Моя квіточко, ясочко, сонечко –
Це кохання омріяна суть.

Долі усміх сія злотозливою…
Ми пірнаємо в цю течію.
І стаєш ти зі мною щасливою,

Мессір Лукас
2020.02.16 19:06
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Мене захоплює дощенту
Троянда в рюшах декольте,

Свавільні локони і вії,
Грайливий сміх, тонка печаль,
Я їх приборкаю, розвію,

Євген Федчук
2020.02.16 16:35
Що ж ви лякали, що боліти має?
Ну, а воно нітрішки не болить.
Так, може, зовсім трохи сіль щипає
Та кров лоскоче – по ногах біжить.
Я ж говорив, що смерті не боюся
І не лякаюсь цих наївних мук.
Здирайте шкуру, а я посміюся
З невправних і манірних в

Володимир Бойко
2020.02.16 14:48
Бреши. Бреши
Без міри і без ліку
І без царя
В убогій голові.
То матимеш
Пошану превелику
В брехливій,
Здеґрадованій Москві.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів / Щодо «Шевченківської премії»

 Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
Дещо про діяльність Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка, деякі відгуки можна відсилати і безпосередньому покровителю Комітету, п.Президенту >>>

Споріднені теми:
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
Світлі образи нашого культурологічного бомонду
О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
Народна Шевченківська премія. Голосування

     Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(


Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php

Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.

При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.

Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.

Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.

Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.

Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.

Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.

Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..

Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.

В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-11 12:36:42
Переглядів сторінки твору 2891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-11 14:31:04 ]
Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(