ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2018.02.19 22:17
Не перейди ту межу
Честі – від знади до зради.
Втрапиш у сутність чужу,
І не одержиш розради.

Не заблукай у гріху,
Не оступись, бо ніколи
Більше не буде шляху

Сергій Гупало
2018.02.19 21:37
Я легко – жайвором літаю,
Проміння сонця – струни – рву.
І кличу пісню, кличу Таю,
Плекаю пам’ять зорову.

З горіха зерня люба-мила,
Іти до інших не дає.
Вона, як мама, раму мила,

Ярослав Чорногуз
2018.02.19 19:57
Зимі не завше притаманні
Ці відчуття: вітрець-мусон,
Весь день – немовби у тумані,
Весь день – неначе сивий сон.

І часу невагомі хвилі
Навіюють сонливий стан.
І дрімота до ліжка хилить,

Ірина Вовк
2018.02.19 18:47
Ромчику… Гурику… Очі твої тернові…
Поле Життя несходжене… тихо на Полі Крові…
Лихо на Полі… Холодом віє лихо…
Чом же завжди перед боєм – так божевільно тихо…

Ніч яка – Боже! – тривожна... підступна… свавільна…
Зараз або ніколи!.. Буде Вкраїна вільн

Василь Світлий
2018.02.19 17:50
Перевелися зими кволі,
Злі перевіяли вітри.
І тільки зорі, тільки зорі
Не всі попадали згори.

Далеко сонце не в зеніті,
Сусідські докучають пси,
А так хотілося трембіти,

Сонце Місяць
2018.02.19 17:49
місто вистелює відстані
понад & понад
тихо сковзнувши від стіни
блискає вогник

дегенеруючи пристрасно
вдома & втома
сяйні бажання вистигнуть

Ночі Вітер
2018.02.19 14:47
Я готую смачно-смачно
Так, що дух захопить враз.
Кухня в мене – місце злачне,
Нагодую без образ.

На ПееМі всім згодиться
(Особливо мужичкам).
Встигну я причепуриться

Лілія Ніколаєнко
2018.02.19 14:19
Глава 1.

Я музою твоєю не була,
(а втім, як знати потайні бажання?).
Жагучі ноти, ніби друзки скла,
Так дзвінко б’ються, так нестерпно ранять,
Що аж з душі сочиться кров і крик,
До забуття цнотливу тишу поїть.

Ольга Паучек
2018.02.19 13:03
Потріскують дрова в печі
У полум"ї бажання,
Сердитий вітер за вікном
Вимолює зітхання...

Душа зігріється у снах
Теплом твоїх долоней
І не котитиметься дощ

Олена Багрянцева
2018.02.19 11:49
Забувай про свої тривоги і слухай дощ.
Пароплави твої повертаються в тиху гавань.
Утомилась земля одягати холодний саван.
Зачекався весни посивілий від смутку гравій.
Віє білим теплом від самотніх цукрових площ.

Зачиняй мої двері і грій у долонях с

Галина Михайлик
2018.02.18 23:49
Я дякую Тобі за цю сльозу,
за мій політ, іще такий недавній,
п'янких думок немовлену красу
в морозяній казковості різдвяній,
барвистих вогників космічну пектораль,
вібрації єдвабних обертонів…

Портал цей зачиняється, на жаль.

Вікторія Лимарівна
2018.02.18 23:23
Душа здригнулася – завмерла:
Крижини дотик, спалах – струм
Пробіг по тілу, наче жерлом
Дістав глибин сердечних струн.
Майдан січневий - ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ
Число трагічне - ВІН упав!
Смертельний постріл перший, другий…
Не випадкові – кожен знав.

Іван Потьомкін
2018.02.18 20:54
В одном из турагенств, расположенном в самом центре Иерусалима, текла обычная будничная работа. Случалось, что к одному и тому же агенту приходило одновременно несколько посетителей. Тогда чаще всего мужчины уступали место женщинам, а сами выходили на ули

Василь Дениско
2018.02.18 20:29
Вісімдесяті роки минулого століття. Зима. Дорогою з вокзалу Саранська (столиці Мордови) до тролейбусної зупинки я, привітавшись, запитав першого зустрічного чоловіка – як мені проїхати до найближчого готелю. Запитав, звісно, українською, бо повсякчас нама

Домінік Арфіст
2018.02.18 20:28
я їм твій хліб, о доле моя дивна…
плачу піснями… плачу у ночах
у кляшторі зачинений монах…
сміюсь у небо – сонячна дитина…
Еллада… доля… далина ельфійська…
розчинена у морі кров дорійська…
із темного колодязного дна
мені небесна сяє глибина…

Гренуіль де Маре
2018.02.18 20:07
Одчепися, моя печале –
Що ж ти назирці йдеш за мною,
З ринви скапуєш снігом талим,
Повниш хату порожню луною?

Глянь: синіють сніги під вечір,
Шерхне крига в слідах слюдою…
Забуваю невдалі втечі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів / Щодо «Шевченківської премії»

 Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
Дещо про діяльність Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка, деякі відгуки можна відсилати і безпосередньому покровителю Комітету, п.Президенту >>>

Споріднені теми:
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
Світлі образи нашого культурологічного бомонду
О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
Народна Шевченківська премія. Голосування

     Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(


Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php

Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.

При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.

Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.

Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.

Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.

Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.

Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.

Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..

Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.

В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-11 12:36:42
Переглядів сторінки твору 2437
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-11 14:31:04 ]
Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(