Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поетичні розширення до закону Мерфі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичні розширення до закону Мерфі
Перед тим, як торкатися Поезії, зробимо невеличкий огляд теми:
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
