
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.05.24
00:14
Z – остання буква в алфавіті.
Колись Росія прорубала вікно в Європу,нині його замуровує.
Українська земля – не для москаля.
Сомалійський пірат рашисту брат.
Соцконцлагерь – розбігся, совконцлагерь – розбігся, росконцлагерь – на вихід.
Загад
2022.05.23
17:03
Стояла люлька на хмарці, а всередині неї лежав та посміхався рум’янощокий малюк. Очі в нього були кольору неба у безхмарний день літечка, на щічках красувались веснянки – по одній на кожен цілунок, яким його зранку вітало ласкаве сонце.
З малюком грав
2022.05.23
14:58
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.
2022.05.23
11:32
Зараз кину монету.
Що випаде – так і буде.
Об стелю блакитну – вдарилось.
По жовтій підлозі задзеленчало.
Чи обманули мене?
і випало, що обманули.
Що випаде – так і буде.
Об стелю блакитну – вдарилось.
По жовтій підлозі задзеленчало.
Чи обманули мене?
і випало, що обманули.
2022.05.23
09:22
Сон стуляє утомлені очі.
За вікном, — комендантська година,
навіть чутно, як серце стукоче,
кров схолола мордує судини.
Перетягують думи — канати,
опускають повіки пудові,
хочу спати, о як хочу спати,
За вікном, — комендантська година,
навіть чутно, як серце стукоче,
кров схолола мордує судини.
Перетягують думи — канати,
опускають повіки пудові,
хочу спати, о як хочу спати,
2022.05.23
08:38
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он – збліднілий мигає Заєць,
ось – яріє Великий Пес.
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он – збліднілий мигає Заєць,
ось – яріє Великий Пес.
2022.05.23
05:53
Вітер носом ткнувся в шибку,
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.
2022.05.22
21:46
На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!
Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!
Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,
2022.05.22
21:12
Невпевнений, що ти мене почуєш
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і
2022.05.22
20:28
Сидить дід старий на лавці, спочива,
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси
2022.05.22
19:24
Вісімдесят восьмий вже…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…
2022.05.22
18:41
До віків уже дев'ятий рік
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.
Йде ідеологія у маси
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.
Йде ідеологія у маси
2022.05.22
17:08
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок
2022.05.22
16:34
Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом
2022.05.22
14:52
О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять
і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять
і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.
2022.05.22
10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поетичні розширення до закону Мерфі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичні розширення до закону Мерфі
Перед тим, як торкатися Поезії, зробимо невеличкий огляд теми:
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію