
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.01.25
05:06
Давай зіграємо у шахи.
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!
2021.01.24
18:31
Вже осінь, все навколо пожовтіло
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.
Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.
Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –
2021.01.24
18:02
Тема з Інтернету
"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,
"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,
2021.01.24
15:51
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.
Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.
Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -
2021.01.24
15:03
Живлом сніги напоять землю,
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.
2021.01.24
13:14
Ця війна – не остання,
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече
Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече
Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно
2021.01.24
12:41
Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.
Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.
Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.
2021.01.24
10:36
А сніг все йшов. По всій землі, за дальні межі.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.
2021.01.23
21:49
Печальні видива розвіяв
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.
Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.
Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...
2021.01.23
20:34
Д. Павличко
О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,
О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,
2021.01.23
19:59
атоми міста є завжди безхатні
у хмарочосах молекул
де електрони з віп-охорони
хваляться східцям-парсекам
швидкістю світла
й тим що вони захистити їх здатні
вектором кожним східці скрегочуть
у хмарочосах молекул
де електрони з віп-охорони
хваляться східцям-парсекам
швидкістю світла
й тим що вони захистити їх здатні
вектором кожним східці скрегочуть
2021.01.23
19:21
Колись над лісом хата стояла,
Жили у хаті тій баба з дідом.
От баба діду якось сказала:
- Я б зготувала оце обіда,
Так дрів немає ні цурки в хаті.
Пішов би, може, приніс в’язанку.
Прийшлося діду сокиру взяти,
Іти до лісу з самого ранку.
Жили у хаті тій баба з дідом.
От баба діду якось сказала:
- Я б зготувала оце обіда,
Так дрів немає ні цурки в хаті.
Пішов би, може, приніс в’язанку.
Прийшлося діду сокиру взяти,
Іти до лісу з самого ранку.
2021.01.23
17:15
Священник сидів на снарядному ящику, заглиблений у невтішні думки. Поруч з ним, притулившись до стіни окопу, дрімав я. Три години тому, прямо тут, у брудній, наскрізь пропахченій порохом ямі, він сповідав солдатів. І тих, хто залишився живий після бою, і
2021.01.23
16:49
Летить Козеня, наче
вихор,
Біжить по зеленій
траві,
Стрибають Розрада
і Втіха
В рогатій малій
голові.
вихор,
Біжить по зеленій
траві,
Стрибають Розрада
і Втіха
В рогатій малій
голові.
2021.01.23
16:26
А печеніги на хазар ідуть...
завоювати іго путінізму
і солов'їну Чудь,
що обирає путь...
які ведуть її до комунізму.
***
А на агонізуючу орду
завоювати іго путінізму
і солов'їну Чудь,
що обирає путь...
які ведуть її до комунізму.
***
А на агонізуючу орду
2021.01.23
14:12
Свати", "квартальчик", тру-ля-ля -
Оце воно! А розум - гирі.
От і зліпили короля
Із лицедія дезертири.
Вручили владну булаву
Та власну долю балабону.
Бо обіцяв нам пахлаву,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Оце воно! А розум - гирі.
От і зліпили короля
Із лицедія дезертири.
Вручили владну булаву
Та власну долю балабону.
Бо обіцяв нам пахлаву,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
Тема 7 - Осінь 2007
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 7 - Осінь 2007
І знову жовтень, пані та панове. Пора пригадувати приємні події, якщо такі траплялися з вами - смакувати, вкушати, напиватися ними, бо попереду самі розумієте що, суцільний дефіцит, і навіть, не дай бог, особистий дефолт. Хто і що заслужив... Але якщо не тратив щедро своє і чуже, не стрибав, закривши очі в духмяну гречку, не власноруч сіяну, якщо не було у нещодавньому вашому житті нічого такого прекрасного, цікавого, значущого, то й нічого вам на цій сторінці робити, своїм нудним виглядом чорнити напередодні великого краху золоті поетичні пейзажі!
Теми надаються нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6


Теми №7. Осінь 2007
• "Народна":
"Осінь. По вінця налити і випити..."
(пропозиція: редакція)
• "Високочола":
"Пастель осіння...Подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем..."
(пропозиція: Анна Осадко)
• "Класична":
"А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою..."
(пропозиція: Анна Осадко)
І далі щось серйозне, якісне, вічне.
• Усі надіслані на цю тему твори • Умови турніру

Літні теми позаду, і ось вони, жовтневі, листопадові, ніби печальні, та разом із тим, схоже, більш багатогранні, більш класичні? Може тому, що феромонів у повітрі поменшало, журби додалося? І бабки вже не порхають так легковажно, а шукають де зиму перебути. Утім, із осінню завжди все не просто, навіть коли і феромонів не має витягує пам'ять нотатки про їхню підступну "діяльність", і помста спалахує багряно в багатьох серцях. Саме тому першу із трьох тем і довелося змінити на більш нейтральну, бо віршовані пропозиції від наших авторів могли викликати громадянську війну між чоловічою і жоночою частинами "Майстерень", і, судячи з усього, у полон на тій війні ніхто б нікого не брав. :(
Але і осінь 2007 проминула. Сподіваюся не даремно. Можливо, читаючи, перечитуючи у якомусь 2015 році цю сторіночку, нам пригадається те чи інше, пережите восени того далекого 2007. І хтось зауважить, що Варя Черезова і Василь Роман ще і тоді писали он як цікаво, а Кока Черкаський як був хуліганом, так і залишився ним. А те, що інші супер автори того разу особливо не проявили себе, так то була тільки помилка поціновувачів. Що додати ще? Хіба лише - якщо вам, читачу, закортить написати віршика на запропоновані теми, то пишіть, і подавайте його окрім стандартної публікаційної форми ще й сюди - коментарем.
І вас прочитають!
Теми надаються нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6



• "Народна":
"Осінь. По вінця налити і випити..."
(пропозиція: редакція)
• "Високочола":
"Пастель осіння...Подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем..."
(пропозиція: Анна Осадко)
• "Класична":
"А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою..."
(пропозиція: Анна Осадко)
І далі щось серйозне, якісне, вічне.
• Усі надіслані на цю тему твори • Умови турніру

Поетичне дійство
Хронологія :
Хронологія :

Але і осінь 2007 проминула. Сподіваюся не даремно. Можливо, читаючи, перечитуючи у якомусь 2015 році цю сторіночку, нам пригадається те чи інше, пережите восени того далекого 2007. І хтось зауважить, що Варя Черезова і Василь Роман ще і тоді писали он як цікаво, а Кока Черкаський як був хуліганом, так і залишився ним. А те, що інші супер автори того разу особливо не проявили себе, так то була тільки помилка поціновувачів. Що додати ще? Хіба лише - якщо вам, читачу, закортить написати віршика на запропоновані теми, то пишіть, і подавайте його окрім стандартної публікаційної форми ще й сюди - коментарем.
І вас прочитають!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Акція - Лабораторія драматургії сучасної України"
• Перейти на сторінку •
"Поетичні розширення до закону Мерфі"
• Перейти на сторінку •
"Поетичні розширення до закону Мерфі"
Про публікацію