>> Архів тем: №1 | 2 Теми: Теми №3: (Три відразу) • "Жіноча": "Коханець жовтень - у очах багряний гріх, ..." /> Огляди конкурсів - Редакція Майстерень - Тема 3. Осінь 2006 - Поетичні майстерні
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.07.07 06:22
Горобина ніч минула
І безсоння відійшло, –
Перед досвітом заснуле,
Снами тішиться село.
Лиш мені чомусь не спиться
На світанні з усіма,
Хоч вже й духу громовиці
Поміж хмарами нема.

Сергій Губерначук
2022.07.06 22:25
Ступає Цар Господь убогою землею,
скаравши всіх і всяк за первородний гріх…
Ятрять і кров, і плоть, і всі церкви з єлею…
Позаду розпач-плач. Тепер – самотній сміх!!!

Регоче Сам Творець над власними думками!
І Хто ще є над Ним? Бо звідки ж доля ця?.

Іван Потьомкін
2022.07.06 13:11
Я сина вчив мовчати біля моря.
Не говорив йому: “Дивись,
Он Кара-Даг напруживсь аж до тріщин,
Щоб море до плюскоту найтоншого вловить”.
Не говорив:
“Дивись, як зависа над морем Кара-Даг.
Мовби збирається забрати клаптик суші,
Колись так необачно да

Микола Дудар
2022.07.06 08:33
Переселю свій тенор у сопрано…
Від цього ж не закінчиться життя?
Приходить ніч, а слідом свіжий ранок
І кожен з нас вгрузяє в забуття…

Це якщо я, чи ви… чи зовсім інші…
Каприз на те й існує, що каприз…
Проціджуються вистраждані вірші

Віктор Кучерук
2022.07.06 07:31
Позолочений сонечком обрій
Розчиняється в сутінках синіх, –
Підкотилось під серце недобре
Щось таке невідоме донині.
Вечоріє небачено швидко
І минає в могильній мовчанці, –
Заяложена мухами шибка
Не вилискує весело глянцем.

Микола Соболь
2022.07.06 06:31
Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.
Вишукуючи уцілілі цілі,
летять ракети гаспида бичем.
Усе живе паде відразу мертвим.
Шматує плоть гартована шрапнель.
Людина все вигадує для смерті
та руйнування створених осель.

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.

Ніна Виноградська
2022.07.04 14:15
Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.
Що танками по зеленавім житі
Й смертями в цій неназваній війні.

Отій, де плаче нині кожна мати,
Яка чекає вісточки синів.
Міста розбиті і згорілі хати,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.07.04 13:49
Війна – це не лише коли «Ура!»,
але й коли і рани, й руйнування,
і, втративши душевну рівновагу,
плетешся ночувати до метра.
А там навколо мармур і граніт.
І трохи менше чути,
як гримить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Огляди конкурсів

 Тема 3. Осінь 2006
Жовтень, панове і пані. Пора смакувати, вкушати, напиватися! Пропонуються "жовтневі теми" віршів, але не більше 2-3-х варіантів від автора. Теми надаються нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем: №1 | 2
Вперед!Я згрішила, Боже!
Теми:
Теми №3: (Три відразу)

"Жіноча":
"Коханець жовтень - у очах багряний гріх,
до ніг моїх послання твого оберіг..." ;))


"Чоловіча":
"Черговий жовтень, на душі роздрай,
і очі (пейзажі), хоч портвейном заливай… ;))

"Класична":
"Жовтень... "
І далі щось серйозне, якісне, вічне! :)


5.10.2006 Назви тем - "чоловіча" і "жіноча" - чисто умовні. Можна трохи переставляти слова, але початок твору має складатись тільки із зазначених слів. Після написання вірша публікуйте його. У публ. формі, там де конкурси, поставте галочку навпроти "ВІРШ НА ЗАДАНУ ТЕМУ" Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля...
Сторінка відкрита редакцією.
Успіхів!
Поетичне дійство:



Хронологія :

05.10.2006 Друга тема позаду, ось третя, жовтнева, ніби печальна, і, ніби, більш класична?
У вересні яскраво відзначилися - Савранська В, Пиріг І, Василенкова К, Карповий М. Цікаво, хто блисне цього разу? Хоча для жовтня, напевно, точніше не блисне, а запалає, забагряніє? Та як би там не було, на шпальтах цієї сторінки-теми буде тільки вибране - ви вже пробачте, але вибране за нашим, редакційним, смаком. :(
Але, друзі, якщо хтось із не редакторів забажає вести на нашому ресурсі альтернативну редакторській сторінку віршів на тему, то, будь-ласка, - і допоможемо, і підтримаємо!

Всі надіслані на "тему" твори

05.11.2006 Усе позаду, - сніговіє листопад. І теплий жовтень тільки в спогадах, віршах, ось, ваших. :) Маю відразу зауважити, що відібрані нижче із загалу твори точно відповідають умовам нашого "міжусобчика". Твір на тему повинен починатися заданими рядками (рядком), чи словом "жовтень" , тому певна кількість творів, серед них і досить цікавих, не була "допущена до увіковічнення" :)
На мій погляд - всі представлені на сторінці жовтневої теми поезії достатньо хороші, аби їх із задоволенням перечитувати, але кращими мені видаються спроби Оксани Лущевської і Перехожого, з чим я їх і вітаю! :)
Вітаю також всіх авторів, що взяли участь у жовтневих спробах, бо ці спроби вдалися :)

Роман Василь
Жовтень І. Коляда

Жовтень в різдвяних тонах
Стелиться снігом під ноги,
Час, ніби вічності птах,
Сріблом квітчає пороги.

Жовтень, а ніби різдво
Нині святкує природа,
Колядникуємо вдвох -
Я і жовтнева погода.

В жовтні така коляда
Може здаватись свавіллям…
Вперше земля-молода,
Сукню вбирає весільну.

Серця мого камертон
Сумно прощається з літом,
З літнім коротким теплом,
З співом пташок й липи цвітом.

Мрійний різдвяний мотив,
Рано до мене прийшов ти!
Скроні мені забілив
Північ… Робота… І Жовтень…

October, 2006, Nadym, Russia
Дата публікації 2006-10-10 10:49:55
Коментарі:
Тор Варра
[2006-10-10 15:10:37]
Чудове розкриття теми!

Роман Василь [2006-10-11 07:00:55]
Дуже дякую за увагу... Я розумію, що майже зовсім фантастично вплелися в канву вірша разом жовтнем і сніг, і різдво, і коляда, але... Але в дійсності цьогорічний жовтень мене зустрів саме такими справжніми, а не фантастичними, подіями - снігом, віхолою, морозами, які таким чином переплелися з моїми асоціаціями - різдвом, колядою...
Пиріг Ірина [2006-10-11 22:14:03]
Ваш Жовтень насправді чудовий. Відчувається щирість, тому зимові асоціації не дивують:)
"...Жовтень, а ніби різдво
Нині святкує природа,
Колядникуємо вдвох -
Я і жовтнева погода." - Гарно...

Оглядач: І для мене гарно, хоча, якщо чесно, до останнього щось всередині противиться, протестує, щодо приходу зими! :)





Аерін Сіндаріель
Триптих про кохання з жовтнем
І. Передчуття

Коханець жовтень – у очах багряний гріх,
до ніг моїх твого послання оберіг.
Мені наснивсь -
Обвітрений, рум’янолиций,
з мечем... І верхи мчиться полем лицар
і зупиняє перед міста ворітьми
чужою мовою мовчить з людьми...
Твій погляд стриманий, щось в нім таїться...

а я княжна-красуня чи служниця...

став перед троном – князю клятву скласти –
а що мені? в тобі так мало ласки...
скупий на посмішки, твоя любов почім?
аж ось... князівну крадеш уночі...

і летимо вже двоє шляхом битим...
шалене серце б’ється в такт копитам...

чужинцю, я ж не знаю тої мови!
і раптом – спека дня зрива окови...
мені даруєш яблука й вино
мене цілуєш – я плету вінок
тобі й собі на здимлене волосся…
жаданий мій, я так давно чекала осінь!..

о, як в тобі багато сонця й болю,
ну не дивись так – я піду з тобою,
туди – за той міражний горизонт...
ітиму, доки не скінчиться ... сон.

ІІ. Зустріч
десь за межею залишився гамір
лиш сад чужий із босими ногами...
лиш яблук зблиски й росяного соку
сховай, мій жовтню, посмішку жорстоку!..
кохати здатен, друже, навіть ти –
один із трьох синів осінньої сльоти –
розкинеш плащ багряний свій на роси,
під ніжним сонцем прилягти запросиш...
вино, легенди і звабливі рухи,
пригоршні яблук котиш з рук у руки, --
ті яблука немов ув’язнені серця
тріпочуть у передчутті кінця...

і нас, за крок лиш до здійснення марев,
раптово перехоплять п’яні хмари...
зів’ють ланцюг із вітру і дерев
і задощить, і пристрасть відімре...

прийдуть на горе нам палити листя
в вогні твоє послання розгориться...
слова зотліють і осушить сльози дим,
навчить самотність мудрості годин.

ІІІ. Постскриптум
Коханець жовтень — у очах багряний гріх.
до ніг моїх послання твого оберіг.
А в нім слова, яких не розказати,
А в нім шляхи – вернешся ще не завтра...
Чекаю вічність на вершині вежі,
Маліють дні, підводить крила вечір...
Сріблястий плащ – і той не захистить...
Хто в цей пейзаж домалював хрести?
Щодня долаю ті щербаті сходи
На вежу – на вітри – на лютий холод!..
Зболілий погляд закарбує пустку,
не вічний відчай, він іще відпустить...
і лиш на дні вологих сірих віч:
самотність – найтривкіша в світі річ.
Збагну: любов до жовтня – лиш примара
поблідле сонце обліпили хмари...
вогонь запалюю в старім каміні,
тамую біль танком вогняних ліній...
та серце попелить багряний гріх:
зрадливий жовтню, повернись за рік!

Оглядач: І що тут сказати?!! Дехто навіть ельфійською царівною Аерін став величати вголос! Я ж подумки :)





Мрія
Жовтень

Жовтень знов шепоче казку
Так ніжно, лагідно і чисто
Про мої сни, про твою ласку,
Про горобинове намисто.

Про те, як ми з тобою разом
Ступали на багряний килим,
Спускалися таємним лазом...
Як насолоджувалась милим.

Цей жовтень нас з'єднав коханням,
Вінчав багряними листами…
Наповнив вщерть палким бажанням,
Осінньо щедрими думками.

Оглядач: Я проти! Чому - тільки наснилося? Пам'ять краще тримає реальні звершення. "Ще трохи осені лишилось - в обійми, мила! Ти б зігрілась!":)





Лущевська Оксана - [ 2006.10.25 03:35 ]
* * *
Жовтень...
В тумані
дні невблаганні,
ти окаянно
танцюєш сама, -
руки тендітні
в буденність, як в бубон,
шалено колотять...
Жадає пітьма
недоторканності вражень,
палають,
губи палають
медовим теплом.
Жовтень... Вплітає
в букети із листя
усе, чим живеш ти,
усе, що було...

Оглядач: Фантастична штучка! Неймовірний рядок "В тумані
дні невблаганні..."! Цілісно, і ця вся динаміка й образність танцю! Шалено і дуже гарно. :)





Меленчук Мирослава - [ 2006.10.25 15:43 ]
***
Коханець жовтень. У очах
Багряний гріх, до ніг моїх
Послання твого оберіг
Кленовим листям... Час зачах...

Коханець... жовтий. Стиглий фрукт.
Це не зелений квітень-цвіт,
Що лиш сформується у плід,
І це не грудень – мерзлий брухт.

Це дотик журавлиних хмар.
Це вибуховий сірий дощ.
Це крик роздягненості площ.
Це гра туманності примар.

Холодно-жаркий вітер снів
У листі лицарських кольчуг.
Мій найніжніший в світі друг
З обіймів вранішніх гаїв.

Обранець днів моїх і мрій.
Вкусивши гріх твій, вся горю.
Вкуси й мене! Боготворю!..
Мій жовтень, любий душегрій.

Оглядач: Що мені завше подобається у Мирослави, так це її вогонь! Пристрастність і відданість її ліричних героїнь:
"Мій найніжніший в світі друг"
"Обранець днів моїх і мрій."
"Вкусивши гріх твій, вся горю.
Вкуси й мене! Боготворю!.." - це й справді вартісне.
З цим ми не замерзнемо! :)(:




Черкаський Кока - [ 2006.10.26 15:19 ]
* * *
Черговий жовтень, на душі роздрай,
І очі хоч портвейном заливай,
От інші кажуть – „болдінская осінь”,
А я у Болдіно не був і досі.

Якого дідька пертись на край світу?
Я краще викличу собі якусь Лоліту,
Вона прийде, все зробить так, як тре,
Й натхнення з мене аж бігом попре.

На вулиці біда - хоч не виходь,
Повсюди пішоходи місять глину,
Із неба сіє мжичка , вітер в спину,
Природа умерщвляє свою плоть.


Оглядач: Прикольно можна і, напевно, потрібно час від часу писати. Але і відноситись до написаного таким чином відповідно. " краще викличу собі якусь Лоліту" - данина прикольності, а ось строфа із "Природа умерщвляє свою плоть" - гарно :)


Черкаський Кока
Жовтень, Великий Кастричнік,
Я в школі був майже "отлічнік",
Ходив я підряд на паради,
Носив транспаранти, "як нада".

Якось я ніс транспаранта,
На нім був Ілліч з красним бантом,
Тут хтось мене штурхнув під руку
І Ленін звалився в багнюку.

Відразу на мене насіли
У формі якісь два дебіли,
Казали, що я диверсант,
Бо Леніну вимастив бант.

Вони мене взяли в розробку,
Сказали, що кинуть у топку,
Як я не признаюсь навіщо
В багно Ілліча я вперіщив.

А я ж, чесне сло, ні при чому,
Пустіть мене, дяді, додому,
Мене не ругайте "зазря",
Бо я патріот Октября.

Минули роки з того часу,
І вождь робітничого класу
Уже не приходить до мене у сні
Ані в листопаді, у жовтні ані.

Коментарі:
Черкаський Кока
[2006-10-26 17:18:26]
ПРИМІТКА:
"Великий Кастричнік" - то білоруською мовою "Великий Жовтень"
Майстер Рим [2006-10-26 17:22:40]
Гарні згадки, а вже сила-силенна тих, хто про це все може тільки від нас і довідатися :)
Аерін Сіндаріель [2006-10-28 04:12:46]
Супер!!! Мені це нагадало пісні "Братів Гадюкіних". А сама належу до молодшого покоління -- вже парадів не застала... А було б цікаво ...



Світлана Лавренчук
* * *

Коханець жовтень – у очах багряний гріх,
До ніг моїх твого послання оберіг -
Барвистий холод почуттів
І зливи сліз… Ти не хотів?

Зів’ялим листом падає додолу
Моя любов. Каштан вже голий
Й береза схлипує від жалю,
Коханець – не коханий, я вже знаю.

Непевний жовтню, мій коханцю,
Тобою замилуюсь вранці:
Такий ти милий крізь фіранку…
Як жаль, що тільки зранку.

Твоїм кленовим оксамитом
Прощальний лист зіткало літо…

Оглядач: Жіночі роздуми - це завжди тонке ( і таке клейке) мереживо довкола себе прекрасної! А як інакше? Гарно. :)




Пиріг Ірина -
ЖОВТЕНЬ - 2

жовтень...світло...тінь...
душі...руки...очі...
казка сновидінь...
і слова пророчі...
звідки Ти ідеш?
з тиші снів...чи з бою?
зоряний кортеж
їде за Тобою...
небо не впаде.
але світ хитнеться...
слів нема...ідей...
тільки стукіт серця...
хай жовтіє клен
(саме час для клена)...
світло...тінь... Едем...
і трава зелена...
24 жовтня”06

ЖОВТЕНЬ
Жовтень...Я прийшла...
Втомлена і боса....
Від бажань Твоїх
не вдалось втекти.
Спогади тепла
сонце розголосить,
а пізніше сніг
буде їх клясти...

Жовтень. Твій листок
майорить багряним.
Я його знайшла
на дорозі Двох.
І останній крок
розтривожив рани
від шматочків скла,
що поглинув мох.

Жовтень. Я впаду...
Не тримають крила.
Я прийшла. Стою...
Бачу образ Твій.
Каюсь і краду
в неба трохи сили...
З болем визнаю,
що програла бій...
13 жовтня”06
Пиріг Ірина: я раніше навіть би не подумала, що такі завдання здатні провокувати натхнення :)

Оглядач: Гарні віршики, пару штрихів пом'якшити і зовсім зразково буде :)
Вірші на тему - непогана штучка для перевтілень? Але хіба вас, прекрасних, перевтілиш? Та й навіщо? А давайте домовимося - ми вас не перевтілюємо, а ви нам, чоловікам, інколи програєте деякі "малозначущі" бої :)(:




Перехожий
Жовтень

- Жовтень? – спитала у нього.
- Жовтень. – одказував він.
Жовтень. Розбита дорога
Звично пішла під уклін.
- Жо-о-втень... Дістань запальничку...
Дякую... Чом ти мовчиш?
- Так... пригадав серпень, річку...
- Досить! Не треба! Облиш!
Жовтень. Чому саме в жовтні?!
Довго? На місяць? На два?
- Ні до наступного жовтня...
- Жовтня нового. А я?!
Не відповів. А ні слова.
Мовила врешті: - Іди...
Жовтень. Субота. Покрова.
Клятий тягар німоти...

Коментарі:
Джордж Лонглі
[2006-10-22 20:10:40]
Great!
Павленок Ірина [2006-10-26 20:02:22]
"6" - за витончений психологізм... і таке ж витончене використання розділових знаків:)

Оглядач: Абсолютно згідний з Іриною. Витончено і світи пов'язані цікаво, - я, хіба лише, про себе замість "серпень" бачу "пляж і" річку. Чудові видіння, але серпень ширше і глибше "роззіповується" :)
Чудесна штучка.




Мрійлива Симпатія
ЖОВТЕНЬ

У Жовтні легко йшлося нам
Поміж життям і стратою
Той жовтень пахнув осінню,
Той жовтень пахнув зрадою...

Прикув до скелі він мене
Тонкою павутиною,
І кинув в серце каменем,
І кинув в очі глиною...

Стояла серед натовпу
Згрішившою дитиною,
Той жовтень пахнув зрадою,
Той жовтень пахнув зміною...

Оглядач: Мені сподобалося - і коротко, і свіжо, і щиро, і з достоїнством.



Майстер Рим
* * *

Черговий жовтень. На душі роздрай.
І очі, хоч портвейном заливай,
знаходять тільки тіні розповиті,
розмиті обрії, опалі миті,
печально опустілий отчий край,
де випала така нагода - жити,
і жити в сенсі – до останку впити,
до розуміння - пий і не ридай.

О жовтень вод багряних, жовтень - плай.
Усе що можеш – можеш тут, - зітхай
і пий усе, і до кінця, по суті
нічого кращого в душевній скруті
не віднайти, ніж власне: “наливай”,
обернене обличчям на здобуті
передчуття, що оминеш в покуті
ці дні, цей жовтень серця неврожай.

Оглядач: Так, як цей автор родом із редакції, то акуратно пропускаю свої вислови, - просто уважно перечитую :)



Роман Василь
Жовтень II. Повернення.

Жовтень ще… Небо плаче дощем -
Зустрічає мене на Покрову…
А на серці приємний та радісний щем -
Мої сльози і краплі дощу разом знову.

Із далеких країв я вернувся домів -
Другий жовтень і друга країна…
Я до тебе ішов, я до тебе летів,
Україно моя, Україно!!!

І, здається, це я трохи снігу приніс
На ошпарених холодом крилах,
Я до тебе вернувсь, і пробач знов мені,
Як не раз і не два вже простила.

Я схиляю коліна і у зморшках чоло
Пред твоїми землею та небом -
Я вертаюсь у жовтень, я вертаюсь в село,
Я вертаюсь, матусю, до тебе.

Повертаю додому, як із вирію птах,
Повертаю додому – не в гості.
І літаючи в часі у минуле назад
Із зими повертаю я в осінь…
October, 17, 2006

Оглядач: Щиро і проникливо, - за класичною темою :)



Джордж Лонглі [ 2006.10.22 11:46 ]
Жовтень - класичний
Жовтень -
І шати додолу,
Листя, як сором опало
Осінь ...
З колючим туманом
Небо остуджене встало.

Холод -
дитя безнадії,
Сонце не може зігріти.
Скоро пустеля морозів,
Досить бездумно радіти...

Пустка крадеться полями,
Яблука, Сумом налиті,
Безлад вступає у силу,
Ладом зачатий у літі...

Дамско-менска акробація

Коханець-жовтень,
А в душі моїй роздрай,
Бо знов любов
Шепоче…»Прощавай» …

Горить багряний у очах
Моїх пейзаж,
Портвейн-чарівник
Злив докупи нас.

До ніг собі він кинув
Нас разом,
Послання-оберіг,
Що майже став гріхом…

Оглядач: "Скоро пустеля морозів, Досить бездумно радіти..." - тут Джорж дав над чим подумати під час великого безладу хуртовин, там, за вікном :
"Безлад вступає у силу,
Ладом зачатий у літі..." - це точно помічено. :)
Є і що згадати, наприклад жовтня-коханця, чи там себе у цій ролі. Та як би там не було, головне - залишатися на волі!



Черкаський Кока
* * *
Коханець жовтень - у очах багряний гріх,
Тобі я присвятити хочу стіх,
Хоч ти й крутий, Великий і тепе, -
Не маю намірів я вихвалять тебе.

Я думала – із тебе буде толк,
А ти відразу після цього змовк,
До стінки повернувся, захропів,
А щоб поцілувати – й поготів !

Про тебе слава йшла, що ти крутий,
Я ж придивилась – ти не жовтий, а рябий,
І віршів ти не знаєш наізусть,
Мені навіяв ти не радість, радше – грусть.

Та щоб я із тобою ще колись !
Та краще ти оце засни і не проснись !
Але щоб знав - ти незабаром станеш татком,
Від тебе в мене буде жовтенятко !

Коментарі:
Дикий Жорж
[2006-10-26 22:11:08]
Закінчення просто супер-пупер!
Яблонська Оксана [2006-10-27 00:45:06]
Так от звідки беруться жовтенятка :) !
Оглядач: Від себе скромно додам, що глибинні теми зачепив автор, - "Та щоб я із тобою ще колись!" - це вже точно, не потрібно більше! :)(:



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-10-05 11:59:08
Переглядів сторінки твору 8747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.058 / 5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.278 / 5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Вірші на задану тему. Огляди
Автор востаннє на сайті 2022.07.02 12:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-11-06 23:56:37 ]
Щодо Лущевської згідна, щодо Перехожого - ні. У нього є й кращі вірші. Кажу це, хоча дуже його люблю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2006-11-07 11:27:53 ]
Оглядач: Усе можливо. А вам хто сподобався найбільше?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-11-09 00:37:19 ]
Я собі сподобалась. Ось так відверто. Аж трохи соромно за свою поведінку, бо ельфи загалом скромніші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2006-11-09 13:03:26 ]
Оглядач: Ви мені теж сподобались (подобаєтесь), особливо - остання, третя, частина вдалася дуже гарною. І ваші зауваження вельми справедливі. Навіть не знаю, як і бути. Додам, що мені до вподоби (в більшому чи в трохи меншому степені) все на цій сторіночці. Можливо, оприлюднене "рішення" щодо двох кращих текстів "на тему" опирається, в першу чергу, саме на відчуття, що "за сукупністю показників саме ці два твори найбільш споріднені з темою жовтня, як якогось загального явища? :( :)