ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Жовтневі іди соцреалізму
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи негадані!
Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.

Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
Нині на танцях із ним вишиватиме!

Осінь. А в нас би напевно наладилось.
Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
там і халтурка яка нова трапилась, -
склалось б, якби ми того були вартими.

Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки.
Все, що хотіла, виходить, отримала -
шубки, панчохи... І змії-приятельки!

Осінь. Прострації соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики,
й ті іще натрафаретити грації,
задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
кожному погляд твоїми принадами
сповнити - краще за будь-які індекси...
___

Згаслу цигарку на потім заначити,
взятись за справжнє з малярською ревністю!
Бо раз мистецтву і дано щось значити -
це підійматись над злою буденністю!


2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 22:52:19
Переглядів сторінки твору 12286
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.973 / 5.5  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:25:48 ]
А мені сподобалось!!!:)
Кохати зварника за "бантики",
Митця кохати - за романтіку,
І ще одного - так ... для практики!-
Для нас, курвів, звичайна тактика:Р



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 12:27:18 ]
"...февраль достать чернил и плакать,
писать о феврале навзрыд..." - Б.Пастернак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:34:19 ]
Ну то навіщо ж так одразу, про "фєвраль"? Там жеж далі - весна, вже не посумуєш! :)
Нє, дайте людям троха часу на рефлєкси та рефлєксії, жеби потім на весну то всьо не переживати разом з авітамінозом ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 13:30:02 ]
Плакать і тільки плакать! Як згадаю ті часи! Менше би волочився і там алкоголю приймав - скільки би встиг усього!
Юлія, гарний віршик у вас вийшов, ви напевно весела і трохи хуліганка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:00:22 ]
Варваро, Юлія, ех, де мої хоча б 40 років! Я би з вами про кохання, ох поговорив! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:03:44 ]
Хіх, а говорити про нього можна і в 100 років;)---
Так що, буду рада;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:06:31 ]
Та й жінки розрив легше переживають (на мою скромну) думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:17:05 ]
Варваро, ви ж розумієте, значно далі 40 особливо гостро розумієш зміст того вислову "спочатку було слово". До 40 воно було таким безвідповідальним, а зараз боюсь, що ціла планета з населенням з'являться :)
Кажете жінкам легше? Це якось оправдовує наше дон-жуанство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:20:22 ]
Не знаю... мені важко судити, мені всього 19, мабуть ще прийде час, але здогадуюсь як це. Це нічого не виправдовує, я по собі суджу, я завжди прагну дружніх стосунків із колишніми. Так має бути, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:42:57 ]
Дружні стосунки? Між чоловіками і жінками? Так чи інакше забарвлені, підфарбовані чиїмсь сексуальним жаданням. "Дасть чи не дасть" - це значно гостріше, аніж "бути чи не бути" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:45:36 ]
Погоджуюсь;)- Але не можна бути ворогами! Аж ніяк, а в дружбу між чоловіком і жінкою як таку не вірю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 11:35:24 ]
Коли вже йдеться поруч просто, без зітхання
І "дасть - не дасть" вже не така й проблема,
Подам ті руку й підемо до тебе,
Бо ж дружба - то довіра, не змагання:)

Але з чоловіками, звичайно, краще займатись тим, чим належить:))) Хоча "не можешь любить - сиди и дружи" - жорстоко, щоправда, але вірно. Не можеш - мається на увазі у широкому значенні (очі б вже мої тебе не бачили! Давай-но дружить!:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 12:20:30 ]
Класно дівчата ви про це все тут сказали! Ось що таке суспільний прогрес! За часи моєї юності дівчата ніколи не говорили правди, а хлопці тим більше. :)

Я проглянув ваші творчі сторінки, Варю, Юліє - гарненько у вас.
І подумав, а давайте ми з вами зробимо творче угрупування, чи ні? "Майстерні" обіцяють такий сервіз невдовзі організувати.

З цієї можливої нагоди потрібно маніфест написати?
На кшталт,

Давай - дружити, радісно блудити
стежинами травневими під сонцем,
коли від спеки, розпашілі діти,
ми покриватимемося багрянцем,
а не від сорому за круглі дати,
які не знали "бути чи не бути";
і не вагатись "дати чи не дати",
бо гарно дати значить не забути!

То як, дівчатка, робимо угрупування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 14:59:09 ]
На рахунок угруповання - буде натхнення - погрупуємося.:)
На рахунок "не забути" - так можна і сніговика поліпити... Але це вже з іншого анекдоту:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 15:09:10 ]
Можна буде якось назватись, які будуть пропозиції?
Ціль угрупування випустити інтернет-збірочку? Юлія, Варваро, яку тему вам цікаво було б зачепити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-08 15:49:08 ]
А щось інтимне, мабуть;)--- Файно було б;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 14:57:03 ]
Браво!!! З усього що було надіслано на конкурс - це мабуть самий оригінальний за розкриттям теми твір. Так точно передати цілу епоху, такою як вона промайнула перед очами кількох поколінь людей далеких від високої політики і такого іншого. Ви, справжній майстер! От тільки, шоста строфа, на мою думку,зайва. Брутальнувата і дещо знецінює попередні та наступні.
Бажаю перемоги у цьому конкурсі.
З повагою, Перехожий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:39 ]
Н-да?
Ви мене дуже здивували, шановний Юрію.
Взагалі приємно чути хороші слова, але це швидше наша з вами ностальгія за нашою ж юністю, коли пива можна було пити "немерено", і на любов сил ще цілком при цьому вистачало...
Можливо, ви праві щодо 6 строфи - переношу її до коментарів.
Зараз напевно під зварником скрикує,
палко стискає, хлюпоче животиком, -
ясно - по-справжньому, хоч і очікує
туфельки імпортні, човники з бантиком.

Та я вам скажу, що інколи обійми такі жаркі, що на животах так хлюпає. Бувало таке, ех :)