ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Жовтневі іди соцреалізму
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи негадані!
Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.

Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
Нині на танцях із ним вишиватиме!

Осінь. А в нас би напевно наладилось.
Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
там і халтурка яка нова трапилась, -
склалось б, якби ми того були вартими.

Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки.
Все, що хотіла, виходить, отримала -
шубки, панчохи... І змії-приятельки!

Осінь. Прострації соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики,
й ті іще натрафаретити грації,
задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
кожному погляд твоїми принадами
сповнити - краще за будь-які індекси...
___

Згаслу цигарку на потім заначити,
взятись за справжнє з малярською ревністю!
Бо раз мистецтву і дано щось значити -
це підійматись над злою буденністю!


2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 22:52:19
Переглядів сторінки твору 11864
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.987 / 5.5  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 11:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:25:48 ]
А мені сподобалось!!!:)
Кохати зварника за "бантики",
Митця кохати - за романтіку,
І ще одного - так ... для практики!-
Для нас, курвів, звичайна тактика:Р



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 12:27:18 ]
"...февраль достать чернил и плакать,
писать о феврале навзрыд..." - Б.Пастернак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:34:19 ]
Ну то навіщо ж так одразу, про "фєвраль"? Там жеж далі - весна, вже не посумуєш! :)
Нє, дайте людям троха часу на рефлєкси та рефлєксії, жеби потім на весну то всьо не переживати разом з авітамінозом ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 13:30:02 ]
Плакать і тільки плакать! Як згадаю ті часи! Менше би волочився і там алкоголю приймав - скільки би встиг усього!
Юлія, гарний віршик у вас вийшов, ви напевно весела і трохи хуліганка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:00:22 ]
Варваро, Юлія, ех, де мої хоча б 40 років! Я би з вами про кохання, ох поговорив! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:03:44 ]
Хіх, а говорити про нього можна і в 100 років;)---
Так що, буду рада;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:06:31 ]
Та й жінки розрив легше переживають (на мою скромну) думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:17:05 ]
Варваро, ви ж розумієте, значно далі 40 особливо гостро розумієш зміст того вислову "спочатку було слово". До 40 воно було таким безвідповідальним, а зараз боюсь, що ціла планета з населенням з'являться :)
Кажете жінкам легше? Це якось оправдовує наше дон-жуанство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:20:22 ]
Не знаю... мені важко судити, мені всього 19, мабуть ще прийде час, але здогадуюсь як це. Це нічого не виправдовує, я по собі суджу, я завжди прагну дружніх стосунків із колишніми. Так має бути, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:42:57 ]
Дружні стосунки? Між чоловіками і жінками? Так чи інакше забарвлені, підфарбовані чиїмсь сексуальним жаданням. "Дасть чи не дасть" - це значно гостріше, аніж "бути чи не бути" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:45:36 ]
Погоджуюсь;)- Але не можна бути ворогами! Аж ніяк, а в дружбу між чоловіком і жінкою як таку не вірю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 11:35:24 ]
Коли вже йдеться поруч просто, без зітхання
І "дасть - не дасть" вже не така й проблема,
Подам ті руку й підемо до тебе,
Бо ж дружба - то довіра, не змагання:)

Але з чоловіками, звичайно, краще займатись тим, чим належить:))) Хоча "не можешь любить - сиди и дружи" - жорстоко, щоправда, але вірно. Не можеш - мається на увазі у широкому значенні (очі б вже мої тебе не бачили! Давай-но дружить!:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 12:20:30 ]
Класно дівчата ви про це все тут сказали! Ось що таке суспільний прогрес! За часи моєї юності дівчата ніколи не говорили правди, а хлопці тим більше. :)

Я проглянув ваші творчі сторінки, Варю, Юліє - гарненько у вас.
І подумав, а давайте ми з вами зробимо творче угрупування, чи ні? "Майстерні" обіцяють такий сервіз невдовзі організувати.

З цієї можливої нагоди потрібно маніфест написати?
На кшталт,

Давай - дружити, радісно блудити
стежинами травневими під сонцем,
коли від спеки, розпашілі діти,
ми покриватимемося багрянцем,
а не від сорому за круглі дати,
які не знали "бути чи не бути";
і не вагатись "дати чи не дати",
бо гарно дати значить не забути!

То як, дівчатка, робимо угрупування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 14:59:09 ]
На рахунок угруповання - буде натхнення - погрупуємося.:)
На рахунок "не забути" - так можна і сніговика поліпити... Але це вже з іншого анекдоту:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 15:09:10 ]
Можна буде якось назватись, які будуть пропозиції?
Ціль угрупування випустити інтернет-збірочку? Юлія, Варваро, яку тему вам цікаво було б зачепити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-08 15:49:08 ]
А щось інтимне, мабуть;)--- Файно було б;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 14:57:03 ]
Браво!!! З усього що було надіслано на конкурс - це мабуть самий оригінальний за розкриттям теми твір. Так точно передати цілу епоху, такою як вона промайнула перед очами кількох поколінь людей далеких від високої політики і такого іншого. Ви, справжній майстер! От тільки, шоста строфа, на мою думку,зайва. Брутальнувата і дещо знецінює попередні та наступні.
Бажаю перемоги у цьому конкурсі.
З повагою, Перехожий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:39 ]
Н-да?
Ви мене дуже здивували, шановний Юрію.
Взагалі приємно чути хороші слова, але це швидше наша з вами ностальгія за нашою ж юністю, коли пива можна було пити "немерено", і на любов сил ще цілком при цьому вистачало...
Можливо, ви праві щодо 6 строфи - переношу її до коментарів.
Зараз напевно під зварником скрикує,
палко стискає, хлюпоче животиком, -
ясно - по-справжньому, хоч і очікує
туфельки імпортні, човники з бантиком.

Та я вам скажу, що інколи обійми такі жаркі, що на животах так хлюпає. Бувало таке, ех :)