ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp Я розіллю л
І
&
І
&
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка - 2007 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка - 2007 рік
На ваші численні запити відповідаємо - щодо діяльності Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка найкраще написати безпосередньому шефу Р. Лубківського >>
"УКРАЇНА МОЛОДА" Номер 242 за 27.12.2006
На здобуття Національної премії України
У Шевченківському комітеті сформовано остаточні списки митців, що створили в тонкому духовному світі непроминущі речі, які в грубому матеріальному світі держава може відзначити грошовою премією (минулого року Шевченківська премія становила 100 тисяч гривень) і пам'ятним знаком. Це офіційна, статусна премія, вона слугує перепусткою в пантеон українських класиків — за правилами, держава видає, пропагує, розповсюджує твори шевченківських лауреатів. Наразі шевченківський комітет очолює письменник Роман Лубківський, до нього роль почесного рефері виконували академік Іван Дзюба, голова Спілки письменників Володимир Яворівський та інші. Серед претендентів, допущених до конкурсу, є й популярні персонажі — наприклад, культові рокери з гурту «Кому вниз», які зараз більше означають себе як готи, або актори Богдан Бенюк i Наталя Сумська — за виставу «Про мишей та людей», режисер усіх президентських заходів Василь Вовкун — за оперу «Богдан Хмельницький» у Донецькому театрі опери та балету, Дмитро Стус за книгу про батька, Василя Стуса, екс-Бу-Ба-Біст Віктор Неборак, цьогорічний ювіляр, поет Мойсей Фішбейн. До початку березня, коли Комітет визначить найдостойніших, у номінантів є час підготувати аргументи, а до того часу мають відбутися виставки, презентації, концерти, вистави претендентів на держпремію.
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка повідомляє, що до участі в конкурсі на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2007 року допущені такі твори та роботи:
1. Андрусяк Михайло. Документально-художні повісті «Брати грому» (2002), «Брати вогню» (2004).
2. Василенко Василь (диригент-постановник), Вовкун Василь (режисер-постановник), Риндзак Тадей (художник-постановник), П'ятничко Степан (актор). Вистава «Богдан Хмельницький» (2005) Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка.
3. Гарбуз Володимир. Серія живописних творів «Барви рідного краю» (2004).
4. Гобдич Микола (художній керівник). Мистецький проект «Тисяча років української духовної музики» камерного хору «Київ».
5. Грищук Броніслав. Книга прози «По Троянській війні» (2006).
6. Дзекун Олександр (режисер-постановник), Петрів Володимир (актор). Вистава «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру (2005).
7. Дудар Євген. Книга сатири та гумору «Галерея чудотворців» (у 2-х т.) (2003).
8. Жигун Олександр (художній керівник та диригент хорової капели «Почайна»), Скоромний Віктор (художній керівник та диригент академічного хору ім. П. Майбороди), Здоренко Віктор (диригент Державного естрадно-симфонічного оркестру України). Музичні програми «Новітня українська духовна вокально-симфонічна музика» (2005—2006), «Могутня музика — могутнього народу» (2005).
9. Загорій Гліб (автор сценічної ідеї), Малахов Віталій (режисер-постановник), Сумська Наталія (актриса), Бенюк Богдан (актор). Вистава «Про мишей та людей» (2004) театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
10. Карпенко Віталій. Книга «Виклики ХХІ віку. Політичні хроніки пером публіциста» (2006).
11. Кешеля Дмитро. Збірка новел «...І в смерті були твої очі» (2004).
12. Козак Богдан (актор), Козаренко Олександр (композитор), Кулик Микола (диригент). Фонографічні серії «Духовна музика України» (2000—2001), «Персоналії» (2005—2006).
13. Кондратюк Андрій. Романи «Хутір» (2005), «Поза межами суєти» (2005).
14. Лапський Остап (Республіка Польща). Книги поезій «Себе: розшукую?!» (2003), «Обабіч: істини?!» (2003).
15. Ляшенко Геннадій. Концерт № 2 для віолончелі та симфонічного оркестру (2002); «Містерія тиші» для хору a cappella на вірші Т.Шевченка (2004); кантата «Вітражі і пейзажі» для хору a cappella на вірші Б.-І. Антонича (2005).
16. Мастєрова Валентина. Роман «Суча дочка» (2005).
17. Мельник Михайло (режисер, актор). Вистава «Гріх» (2004) Дніпропетровського Українського театру одного актора «Крик».
18. Мердак Іван. Скульптурні роботи «Колесо історії», «Сестра Либідь», «Іван Підкова», «Никифор», «Ісус» (2002—2006).
19. Неборак Віктор. Книги поезій «Літостротон» (2001), «Повторення історій» (2005).
20. Нечипоренко Сергій. Серія творів художнього ткацтва «Вінок Кобзареві» (2002—2006).
21. Олефіренко Михайло. Роман «Пора цвітіння терну» (2005).
22. Остафійчук Іван. Цикли живописних творів «Моя Україна» «Подорож до Батурина», «Бойківська сага» (2002—2006).
23. Откович Мирослав (автор проекту реставрації), Откович Тарас (автор статтей). Альбом-каталог «Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський» (2005).
24. Павлюк Ігор. Книга поезій «Магма» (2005).
25. Перебийніс Петро. Книга поезій «Пшеничний годинник» (2005).
26. Плаксій Борис. Цикли живописних робіт «Агонія зла», «Творці незалежності» (2002—2006).
27. Селянська (Вовк) Віра (Федеративна Республіка Бразилія). Книга поезій у прозі «Сьома печать» (2005).
28. Середа Андрій, Малюгін Владислав, Степаненко Сергій, Разін Євген, Макаров Владислав (гурт «Кому вниз»). Музичні композиції за творами Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Володимира Самійленка.
29. Стус Дмитро. Книга «Василь Стус: життя як творчість» (2005).
30. Сукач Микола (диригент). Концертні програми 2002—2006 років. Представлено Чернігівським обласним філармонійним центром фестивалів та концертних програм.
31. Тарасюк Галина. Книга прози «Жіночі романи» (2006).
32. Турконяк Раймонд (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки). Переклад «Острозької Біблії» сучасною українською мовою (2006).
33. Фішбейн Мойсей (Держава Ізраїль). Книга поезій «Ранній рай» (2006).
34. Федюк Тарас. Книга поезій «Обличчя пустелі» (2005).
35. Франчук Валерій. Цикли живописних творів «Розгойдані дзвони пам'яті», «Мир вам» (2001 — 2006).
36. Чілачава Рауль. Книга перекладів грузинською мовою «Велика трійця: Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка» (2005).
37. Чебикін Андрій. Цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя» (2001—2006).
38. Чуприна Петро (художній керівник проекту), Гамкало Іван (диригент-постановник), Солов'яненко Анатолій (режисер-постановник), Лупалов В'ячеслав (виконавець), Магера Сергій (виконавець). Вистава «Мойсей» (2006) Київського національного театру опери та балету ім. Тараса Шевченка.
_________________________________________________
Щиро вітаємо поета Тараса Федюка.
З іншим - маємо те, що маємо. Невідомого ЛАПСЬКОГО Євстахія Васильовича, непоета. Але не має Отковичів! І це потрібно віднести до позитиву, прямо таки - до високої громадянської мужності. Підозрюю, що тиск на членів Комітету щодо відзначення Отковичів був дуже серйозний.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 181/2007
Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка постановляю:
1. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2007 року:
ГОБДИЧУ Миколі Миколайовичу, художньому керівникові академічного камерного хору «Київ» – за мистецьку програму «Тисяча років української духовної музики»;
ЛАПСЬКОМУ Євстахію Васильовичу, поетові, громадянину Республіки Польща – за книги віршів «Себе: розшукую?!», «Обабіч: істини?!»;
МЕЛЬНИКУ Михайлу Васильовичу, режисерові, акторові – за виставу «Гріх» Дніпропетровського Українського театру одного актора «Крик»;
ОСТАФІЙЧУКУ Івану Васильовичу, художникові – за цикли художніх робіт «Моя Україна», «Подорож до Батурина», «Бойківська сага»;
ПЛАКСІЮ Борису Івановичу, художникові – за цикли живописних робіт «Творці незалежності», «Агонія зла»;
СТУСУ Дмитру Васильовичу, літературознавцеві – за книгу «Василь Стус: життя як творчість»;
ТУРКОНЯКУ Раймонду Павловичу, богослову, громадянину Сполучених Штатів Америки – за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою;
ФЕДЮКУ Тарасу Олексійовичу, поетові – за книгу віршів «Обличчя пустелі»;
ЧЕБИКІНУ Андрію Володимировичу, художникові – за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя».
2. Установити на 2007 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка 130 тисяч гривень кожна.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
5 березня 2007 року
_______________________________________
Академік НАН України, директор Інституту філософії імені Г.Скороводи
Мирослав Попович: Перед тим як нагороджувати митців, треба, щоб їх твори добре обкаталися у суспільстві
Я сам лауреат Шевченківської премії, тому критикувати її мені не з руки. Та в мене і немає негативного ставлення до неї. Звичайно, жоден комітет не вибере найкращих. Завжди буде критика, будуть невдоволені. Завжди щось виникне на перешкоді, когось не помітять, комусь не вистачить місця. Я був членом комітету з нагородження державною премією імені Тараса Шевченка тоді, коли його очолював Іван Дзюба. Тому можу за той комітет сміливо говорити, що ми дуже старалися, щоб вибір був справедливий. Крім того, ми обов'язково враховували такий чинник, як сучасність роботи автора, щоб ця премія дісталася тій людині, яка започаткувала якісь нові тенденції в живописі, літературі, чи театрально-музичному мистецтві. Часом вибір був не завжди адекватним.
Я не ретроград, але мене часом навіть коробило від дуже таких модерних творів, але це життя і його треба сприймати таким як воно є, а творчість не може існувати окремо від реалій сьогодення. Цього року такий вибух невдоволення результатами роботи комітету спричинив сам комітет. Скажімо, засновника театру в Дніпропетровську, прекрасного актора Михайла Мельника, знає вся Україна. А хто такий Євстахій Лапський, польський поет, навіть мені невідомо. Може він і хороший поет, але я не читав його твори і не маю уявлення в чому його заслуги.
Вважаю, що перед тим, як нагороджувати письменників, як і всіх митців, треба щоб їх твір добре обкатався в громадській свідомості, щоб він був опублікований, щоб було обговорення не казенне, а в широких колах інтелігенції. Бо поки що обговорення відбувається у вузькому колі. Автори подають свої документи, а з ними і купу рецензій. Ми знаємо, як це робиться. Треба, щоб громадськість знала цих авторів і підтримувала їх ще до того, як комітет їх нагородить.
А взагалі Шевченківська премія потрібна, бо хоч би як не було, але одержати цю премію дуже велика честь. Держава вказує усьому суспільству, хто є достойниками, на кого варто орієнтуватися, хто є світочем нації. Я не ношу на лацкані свого значка лауреата, але пишають тим, що є ним. Особисто я навіть не пам’ятаю, куди пішла моя премія. Вона хоч і була в половину менша за сьогоденну, але пішла на латання дірок. Тому не варто особливо акцентувати увагу на цих копійках. Люди творчі зазвичай живуть сутужно, а так в них буде можливість хоч трохи впорядкувати своє життя. Зрештою, вони своїм інтелектом це заслужили.
Джерело: Газета "ДЕЛО" / / Мирослав Попович (академік НАН України, директор Інституту філософії імені Г.Скороводи)
13.03.2007
"УКРАЇНА МОЛОДА" Номер 242 за 27.12.2006
На здобуття Національної премії України
імені Тараса Шевченка 2007 року
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка повідомляє, що до участі в конкурсі на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2007 року допущені такі твори та роботи:
1. Андрусяк Михайло. Документально-художні повісті «Брати грому» (2002), «Брати вогню» (2004).
2. Василенко Василь (диригент-постановник), Вовкун Василь (режисер-постановник), Риндзак Тадей (художник-постановник), П'ятничко Степан (актор). Вистава «Богдан Хмельницький» (2005) Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка.
3. Гарбуз Володимир. Серія живописних творів «Барви рідного краю» (2004).
4. Гобдич Микола (художній керівник). Мистецький проект «Тисяча років української духовної музики» камерного хору «Київ».
5. Грищук Броніслав. Книга прози «По Троянській війні» (2006).
6. Дзекун Олександр (режисер-постановник), Петрів Володимир (актор). Вистава «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру (2005).
7. Дудар Євген. Книга сатири та гумору «Галерея чудотворців» (у 2-х т.) (2003).
8. Жигун Олександр (художній керівник та диригент хорової капели «Почайна»), Скоромний Віктор (художній керівник та диригент академічного хору ім. П. Майбороди), Здоренко Віктор (диригент Державного естрадно-симфонічного оркестру України). Музичні програми «Новітня українська духовна вокально-симфонічна музика» (2005—2006), «Могутня музика — могутнього народу» (2005).
9. Загорій Гліб (автор сценічної ідеї), Малахов Віталій (режисер-постановник), Сумська Наталія (актриса), Бенюк Богдан (актор). Вистава «Про мишей та людей» (2004) театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
10. Карпенко Віталій. Книга «Виклики ХХІ віку. Політичні хроніки пером публіциста» (2006).
11. Кешеля Дмитро. Збірка новел «...І в смерті були твої очі» (2004).
12. Козак Богдан (актор), Козаренко Олександр (композитор), Кулик Микола (диригент). Фонографічні серії «Духовна музика України» (2000—2001), «Персоналії» (2005—2006).
13. Кондратюк Андрій. Романи «Хутір» (2005), «Поза межами суєти» (2005).
14. Лапський Остап (Республіка Польща). Книги поезій «Себе: розшукую?!» (2003), «Обабіч: істини?!» (2003).
15. Ляшенко Геннадій. Концерт № 2 для віолончелі та симфонічного оркестру (2002); «Містерія тиші» для хору a cappella на вірші Т.Шевченка (2004); кантата «Вітражі і пейзажі» для хору a cappella на вірші Б.-І. Антонича (2005).
16. Мастєрова Валентина. Роман «Суча дочка» (2005).
17. Мельник Михайло (режисер, актор). Вистава «Гріх» (2004) Дніпропетровського Українського театру одного актора «Крик».
18. Мердак Іван. Скульптурні роботи «Колесо історії», «Сестра Либідь», «Іван Підкова», «Никифор», «Ісус» (2002—2006).
19. Неборак Віктор. Книги поезій «Літостротон» (2001), «Повторення історій» (2005).
20. Нечипоренко Сергій. Серія творів художнього ткацтва «Вінок Кобзареві» (2002—2006).
21. Олефіренко Михайло. Роман «Пора цвітіння терну» (2005).
22. Остафійчук Іван. Цикли живописних творів «Моя Україна» «Подорож до Батурина», «Бойківська сага» (2002—2006).
23. Откович Мирослав (автор проекту реставрації), Откович Тарас (автор статтей). Альбом-каталог «Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський» (2005).
24. Павлюк Ігор. Книга поезій «Магма» (2005).
25. Перебийніс Петро. Книга поезій «Пшеничний годинник» (2005).
26. Плаксій Борис. Цикли живописних робіт «Агонія зла», «Творці незалежності» (2002—2006).
27. Селянська (Вовк) Віра (Федеративна Республіка Бразилія). Книга поезій у прозі «Сьома печать» (2005).
28. Середа Андрій, Малюгін Владислав, Степаненко Сергій, Разін Євген, Макаров Владислав (гурт «Кому вниз»). Музичні композиції за творами Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Володимира Самійленка.
29. Стус Дмитро. Книга «Василь Стус: життя як творчість» (2005).
30. Сукач Микола (диригент). Концертні програми 2002—2006 років. Представлено Чернігівським обласним філармонійним центром фестивалів та концертних програм.
31. Тарасюк Галина. Книга прози «Жіночі романи» (2006).
32. Турконяк Раймонд (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки). Переклад «Острозької Біблії» сучасною українською мовою (2006).
33. Фішбейн Мойсей (Держава Ізраїль). Книга поезій «Ранній рай» (2006).
34. Федюк Тарас. Книга поезій «Обличчя пустелі» (2005).
35. Франчук Валерій. Цикли живописних творів «Розгойдані дзвони пам'яті», «Мир вам» (2001 — 2006).
36. Чілачава Рауль. Книга перекладів грузинською мовою «Велика трійця: Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка» (2005).
37. Чебикін Андрій. Цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя» (2001—2006).
38. Чуприна Петро (художній керівник проекту), Гамкало Іван (диригент-постановник), Солов'яненко Анатолій (режисер-постановник), Лупалов В'ячеслав (виконавець), Магера Сергій (виконавець). Вистава «Мойсей» (2006) Київського національного театру опери та балету ім. Тараса Шевченка.
_________________________________________________
Лауреати в галузі поезії
Щиро вітаємо поета Тараса Федюка.
З іншим - маємо те, що маємо. Невідомого ЛАПСЬКОГО Євстахія Васильовича, непоета. Але не має Отковичів! І це потрібно віднести до позитиву, прямо таки - до високої громадянської мужності. Підозрюю, що тиск на членів Комітету щодо відзначення Отковичів був дуже серйозний.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 181/2007
Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка постановляю:
1. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2007 року:
ГОБДИЧУ Миколі Миколайовичу, художньому керівникові академічного камерного хору «Київ» – за мистецьку програму «Тисяча років української духовної музики»;
ЛАПСЬКОМУ Євстахію Васильовичу, поетові, громадянину Республіки Польща – за книги віршів «Себе: розшукую?!», «Обабіч: істини?!»;
МЕЛЬНИКУ Михайлу Васильовичу, режисерові, акторові – за виставу «Гріх» Дніпропетровського Українського театру одного актора «Крик»;
ОСТАФІЙЧУКУ Івану Васильовичу, художникові – за цикли художніх робіт «Моя Україна», «Подорож до Батурина», «Бойківська сага»;
ПЛАКСІЮ Борису Івановичу, художникові – за цикли живописних робіт «Творці незалежності», «Агонія зла»;
СТУСУ Дмитру Васильовичу, літературознавцеві – за книгу «Василь Стус: життя як творчість»;
ТУРКОНЯКУ Раймонду Павловичу, богослову, громадянину Сполучених Штатів Америки – за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою;
ФЕДЮКУ Тарасу Олексійовичу, поетові – за книгу віршів «Обличчя пустелі»;
ЧЕБИКІНУ Андрію Володимировичу, художникові – за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя».
2. Установити на 2007 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка 130 тисяч гривень кожна.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
5 березня 2007 року
_______________________________________
Академік НАН України, директор Інституту філософії імені Г.Скороводи
Мирослав Попович: Перед тим як нагороджувати митців, треба, щоб їх твори добре обкаталися у суспільстві
Я сам лауреат Шевченківської премії, тому критикувати її мені не з руки. Та в мене і немає негативного ставлення до неї. Звичайно, жоден комітет не вибере найкращих. Завжди буде критика, будуть невдоволені. Завжди щось виникне на перешкоді, когось не помітять, комусь не вистачить місця. Я був членом комітету з нагородження державною премією імені Тараса Шевченка тоді, коли його очолював Іван Дзюба. Тому можу за той комітет сміливо говорити, що ми дуже старалися, щоб вибір був справедливий. Крім того, ми обов'язково враховували такий чинник, як сучасність роботи автора, щоб ця премія дісталася тій людині, яка започаткувала якісь нові тенденції в живописі, літературі, чи театрально-музичному мистецтві. Часом вибір був не завжди адекватним.
Я не ретроград, але мене часом навіть коробило від дуже таких модерних творів, але це життя і його треба сприймати таким як воно є, а творчість не може існувати окремо від реалій сьогодення. Цього року такий вибух невдоволення результатами роботи комітету спричинив сам комітет. Скажімо, засновника театру в Дніпропетровську, прекрасного актора Михайла Мельника, знає вся Україна. А хто такий Євстахій Лапський, польський поет, навіть мені невідомо. Може він і хороший поет, але я не читав його твори і не маю уявлення в чому його заслуги.
Вважаю, що перед тим, як нагороджувати письменників, як і всіх митців, треба щоб їх твір добре обкатався в громадській свідомості, щоб він був опублікований, щоб було обговорення не казенне, а в широких колах інтелігенції. Бо поки що обговорення відбувається у вузькому колі. Автори подають свої документи, а з ними і купу рецензій. Ми знаємо, як це робиться. Треба, щоб громадськість знала цих авторів і підтримувала їх ще до того, як комітет їх нагородить.
А взагалі Шевченківська премія потрібна, бо хоч би як не було, але одержати цю премію дуже велика честь. Держава вказує усьому суспільству, хто є достойниками, на кого варто орієнтуватися, хто є світочем нації. Я не ношу на лацкані свого значка лауреата, але пишають тим, що є ним. Особисто я навіть не пам’ятаю, куди пішла моя премія. Вона хоч і була в половину менша за сьогоденну, але пішла на латання дірок. Тому не варто особливо акцентувати увагу на цих копійках. Люди творчі зазвичай живуть сутужно, а так в них буде можливість хоч трохи впорядкувати своє життя. Зрештою, вони своїм інтелектом це заслужили.
Джерело: Газета "ДЕЛО" / / Мирослав Попович (академік НАН України, директор Інституту філософії імені Г.Скороводи)
13.03.2007
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1833 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1833 seconds