ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Гупало
2017.11.21 18:55
Нещодавно у відомому столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла книга поезій Сергія Гупала «Моя несподівана радість», у якій – вірші різнопланового звучання, з неповторним відчуттям, осмисленням нашої епохи. Автор не цурається і вічних питань –

Олександр Сушко
2017.11.21 17:25
Засмерділа знову "руська водка",
На кордоні зламують замки:
Пруть кокошник і косоворотка,
Плачуть вишиванки та вінки.

Ненаситні плямкають ротяки,
Підла гусінь лізе у сади.
Це - сусіди. Упирі, чортяки,

Іван Потьомкін
2017.11.21 17:12
– Что скажешь? – cпросил я Алексея, протягивая старое фото, когда почти через год мы наконец-то встретились снова на нейтральной территории. – А что тут скажешь? Юная и хорошенькая. Твоя в девичестве? – Нет. Но прочти, что написано на обратной стороне.

Олександр Сушко
2017.11.21 16:34
У веселощах стигне печаль,
Сіло сонце пекуче за плаєм.
На папері - краса, пастораль.
А насправді - кричу, помираю.

Під ногами обламана віть,
Бачу зло, розумію причину.
Посміхаюсь. А розум - горить,

Світлана Ткаченко
2017.11.21 14:16
Передзимова моква огорта киян,
Оболок пагорби щільно вкрива тілисті.

Падає Либідь у сивий рясний туман,
І розкисає в нім жовто-строкате листя.

Спльовують воду автівчині двірники,
Цвіркають, ниючи діркою в мудрім зубі…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 14:14
Жити так - щоб скучали по смерті.
Бути правильним шкодить аж-аж...
Тут савани, гаї... круговерті...
На пегасові пишний плюмаж.

Купка друзів, чотири бесаги.
На коржах - махаонів, пташок...
Я - левиця, то ж - супервідвага...

Маркіяна Рай
2017.11.21 12:21
Цілована, мальована, маніжна,
Леліяна, то сонячна, то сніжна,
Розхристана, вітриста, невагома,
Як втома.

Примарна, веселкова і імлиста,
Раптова, то сипуча, то росиста,
Пригублена, миттєва, легкокрила,

Микола Дудар
2017.11.21 11:59
Осінь. Осінь… погляд літостивий
Вітру літургія жовтолиста…
Ще й набіг туман з якогось дива
Весь такий вгодований, м’ясистий…
Ось воно осіннє сьогодення
Згадки навіть жодної про літо
А у шафі в слоїку варення…
В горщику, навпроти, вище - квіти…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:59
Вірша без драйву не створиш.
Миру немає ніде.
Трішечки спокою - в норах.
Горн щуролова гуде...

2

На Інститутській сумливо.

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:57
Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
Стоїш, а зливи травня відшуміли.

Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
Роздивишся тритончиків банькатих.
Які були шторми! Охвітний штиль,

Ніна Виноградська
2017.11.21 09:08
Принишкло все в осінню днину,
Трава пожухла, голий ліс.
Лиш де-не-де немов краплини
Не скинув листу верболіз.

Немов змія, вузька стежина,
Веде у хащі, в густину,
Малий опеньок на хвилину

Олександр Сушко
2017.11.20 22:59
У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.
Та в шлюб уляпавсь необачно,
Гормон штовхнув у спину: - Йди!

Тоді насправді дав я маху.
Вдягнув подружні ланцюги.
Своє життя поклав на плаху,

Ігор Шоха
2017.11.20 21:25
Голубка літає, а голуб воркує,
чекає на неї один.
І літо минає, і осінню всує
чекати уже роковин.
Моя голубко сизокрила,
із піднебесся повернись.
Якщо учора ще любила,
то не розлюбиш і колись.

Іван Потьомкін
2017.11.20 19:29
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крі

Олександр Сушко
2017.11.20 17:20
В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.
Чистий розрахунок, а чи мода?
Пахне грішми фабула оця.

Масажує дід обвислі щоки,
Крем тональний квецяє губу.
У люстерці - майже ясний сокіл,

Олександр Сушко
2017.11.20 16:47
Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.
Тепер кайлуй, напружуй жили,
Муруй кацапові доми.

Щодня цвяшок несли з роботи,
Хто більше вкраде - той герой.
Халявним ласує голота,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення
    Користуючись тим, що на наших шпальтах присутні автори із серйозною філологічною освітою, а також достатньо талановитих творців, які сміливо заглядають у завтрашній день української та світової поезії, пропонується створити сторіночку аналітики процесів словотворення, використання, запозичень. Що коректно, що не коректно. Що добре, що погано. І куди взагалі потяг їде.
Споріднені теми:
Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
     Взагалі, щодо інтелектуальних запозичень, то певно нам, українцям, не потрібно особливо комплексувати. Використовуємо і все! Але давати (зберігати) явищам наші імена – теж надважливо! Розвивати мову на основі суто українського, це значить вживати означення найбільш природно і доцільно, це зрозуміло. Не зовсім зрозуміло, де починається і закінчується українське, так? А потім, розвиток, це завжди якийсь початковий "дискомфорт" - певна незручність - так? Ось, наприклад, "нове" вживання - "піль" - ніби множина родового від “поля”, - вважаю, що такий словотвір – добра річ. Висновок: був би наш корінь, і нове слово годиться, якщо приймається поезією? А існуючі запозичення "де-факто" теж уже наші? А як бути з дієприслівниками? Складнопідрядні речення інколи просто таки вимагають широкого їх використання.
А нові наукові терміни?
Цікаво було би почути ваші думки, зауваження, приклади, щодо словотворення і правильного використання слів, з користю подискутувати на таку тему.

• "Русизми" ? (Певно точніше вже росіянізми)
Не з'ясовуючи, звідки пішло оте означення "русь", "руське", бо існує ( Русь від Русайфа?) чимало вірогідних версій, найдоцільніше дозволити собі вживання слів, що є спільними для братніх мов, коли в українській мові зберігся корінь таких слів?
...........................................................

А також, дещо корисне від Павла Штепи.

ХАХЛАЦЬКІ НАПОДІБКИ (кальки)
Рідною мовою малоросів була мова московська. Тож коли прийшла потреба творити нові українські слова, то малороси мавпували московські слова, перекручуючи їх на українську вимову. Теперішні малороси (мало українці) мають ці слова-покручі за українські, бо ж московська мова є рідною і малоукраїнцям. Тут подаємо лише невеликий список цих слів-покручів задля прикладу. В "українських" словниках їх - тисячі. Українські відповідники подаємо ми. Сутямок тут не подаємо, бо подали у словнику.

багатообразний (многообразний) - ріжноманітний
безвідплатно (безвозмезно) - дарма, задурно
безвідрадісно (бєзатрадно) - невтишно
безвісність (безвестность) - безвість
безвісно (бєзвєстно) - невідомо
бездарний (бездарний) - бевзень, нездара
беззбройний (безоружний) - неузброений
безпомильний (безошібочний) - непомильний
безправ'я (безправіє) - кривда
безслав'я (безславіє) - неслава
безуслівний (безусловний) - безумовний
безуспішний (безуспешний) - марний, даремний
безхитрий (безхітросний) - нехитрий
бистрота (бистрота) - швидкість, хуткість
благовоління (благоволеніє) - доброзичливість
блискавковідвід (громоатвод) - блискавничка
болезаспокійливий (болеутоляющій) - болетамний
болільник (болельщик) - журбач
бурмотати (борматать) - мимрити
відбавляти (отбавлять) - вати
відбалакуватися (отґаваріваться) - відмовлятися
відвага (отвага) - звага
відважний (отважний) - хоробрий
відважність (отважность) - зважність
зменшувідвар (отвар) - вивар, узвар
відвертий (откритий) - відкритий
відвилювати (отвілівать) - ухилятися
відвисати (отвесать) - звисати
відвіт (ответ) - відповідь
відвістити (ответіть) - відповісти
відвітувати (отвечать) - відповідати
відворот (отворот) - відступ, вилога
відворотний (отвратітєльний) - огидний
відгадка (отгадка) - розгадка
відговорюватися (отгаваріваться) - відмовлятися
відгодовувати (откармлівать) - вигодовувати
відголос (отголосок) - гомін
відгострювати (оттачівать) - вигострювати
віддалений (отдалений) - далекий
віддаленість (отдаленость) - відстань
віддихати (одихать) - спочивати
відділяти (отдєлять) - відокремлювати
відзвук (отзвук) - луна
відзивати (отзивать) - відкликувати
відзначати (отмєчать) - визначати
відказ (отказ) - відмова
відказувати (отказувати) - відмовляти
відклонити (откланіть) - відхилити
відключати (отключать) - вимикати
відкриватель (откриватель) - відкривач
відлучка (отлучка) - відсутність
відманювати (отманівать) - виваблювати
відмирати (отмірать) - завмирати
відмітка (отметка) - оцінка, позначка, знак
віднині (отнинє) - відтепер
віднімати (отнімать) - відбирати
відносини (отнашєнія) - взаємини
відношення (отнашеніе) - стосунок
відомства (отмщеніе) - помста
відомщати (отомщать) - помстити
відпечаток (отпечаток) - відбиток
відпирати (отпєрать) - відмикати
відповіт (отповєдь) - відсіч
відправляти (отправлять) - висилати
відрада (отрада) - утіха
відрадно (отрадно) - радо, радісно
відразу (сразу) - миттю, притьма, негайно
відрадісний (отрадний) - радісний
відривати (отривать) - видирати
відривчасто (отривчато) - прихапцем
відрижка (отрижка) - надха
відріддя (отродье) - виродок
відріз (отрез) - витий
відрубок (отрубок) - оцупок
відсвіт (отсвєт) - сяйво, спалах, висвін
видсирілий (отсирелий) - звологлий
відстановий (отставной) - вислужений
відстій (отстой) - оденки, осад
відсторонений (отстранений) - усунений
відступник (отступнік) - перекидька, хрунь
відтавати (оттаівать) - танути
відхнений (вдохновений) - надхнений
відхрещуватися (отхрєщіваться) - відрекатися
відчай (отчаяніє) - розпач, розпука
відчизна (отчизна) - батьківщина
введення (введеніє) - уводини, вступ
вдвоє, втроє (вдвоє, втроє) - удвічі, утричі
видатний (видаюіційся) - визначний
винуватець (віновнік) - провинця
виплигувати (випрігівать) - вистрибувати
вірнопідданий (верноподданий) - вірний (громадянин)
вістовий (вєстовой) - вістун
вітка (вєтка) - галузь
вогнепальний (огнестрельний) - пальний
вожчик (ізвозчік) - возій
возвеличення (возвеліченіє) - прослава
володілець (владелец) - власник
впереміш (вперемешку) - мішма, усуміш
вперед (вперьод) - наперед, поперед, перше
всезагальний (всеобщій) - загальний
всерівно (всьоравно) - однак
всходити (всходіть) - сходити
вуглуватий (угловатий) - кутастий, вайло
вузьколобий (узколобий) - дурний
глотка (глотка) - горлянка, пелька
гордо (гордо) - гордовито, пихато
горло (горло) - горлянка
горнична (горнічная) - покоївка
гостеприемний (гостепріімний) - гостинний
громадскість (обществєность) - суспільство
двірник (дворнік) - брамник
діло (дело) - дія, чин, справа
добриво (удобреніє) - погній
добровільно (добровольно) - власнохіть
довір'я (доверіє) - довіра
допобачення (досвіданія) - бувайте здорові
достатньо (достаточно) - досить
духівництво (духовенство) - священицтво
забалакувати (загаварівать) - замовляти
завіска (занавеска) - фіранка, запона
завушниця (заушніца) - свинка (хвороба)
завчити (заучіть) - вивчити
замітка (заметка) - заувага
засідання (заседаніє) - нарада
застій (застой) - зупинка
зачим (зачем) - навіщо, пощо, чому
завиняти (ізвінять) - вибачати
звисока (свисока) - згори
звісно (ізвестно) - відомо
звощик (ізвощік) - візник
зговір (сговор) - змова
зговірливий (сгаворчівий) - згідливий
здвигнути (воздвігать) - будувати
здоровезний (здоровенний) - величезний
здрастуй (здравствуй) - здоров був, добрий день
землеробство (земледеліє) - рільництво
зівака (зевака) - гавря, солопій
зівок (зєвок) - позіх
зізнаватися (сознаваться) - визнавати
зіниця (зеніца) - чоловічок, зінька
зірвиголова (сорвігалава) - шибайголова
зловіщий (зловещій) - лиховісний
зловредний (зловредний) - шкідливий
злополучний (злополучний) - нещасний
злюка (злюка) - вовкодух
знаменувати (знаменовать) - визначати
знать (знать) - великопанство
значення (значеніє) - тямкість
значно (значітельно) - набагато, дуже
зодчий (зодчій) будівник
зразу (сразу) - миттю, раптом
зря (зря) - надаремно
зумлятися (ізумляться) - дивуватися
ігра (ігра) - гра
іграшка (ігрушка) - цяцька
ігрець (ігрец) - грач
ізоліровка (ізоліровка) - відокрема
капати (капать) - крапати
кисть (кість) - кетяг
кіпоть (копоть) - накур, кіптява
клик (клік) - клич, поклик
кліть (клеть) - комора
красивий (красівий) - красний, хороший
красота (красота) - краса
лучатися (случаться) - траплятися
місцезнаходження (местонахожденія) - місце побуту
місцеперебування (местопребиванія) - житло
навідріз (наотрез) - притьма
навсігди (навсєгда) - назавжди
надійний (надьожний) - певний
надмірний (черезмерний) - пересадний
наперекір (наперекор) - всупереч
наріччя (наречіє - говірка
народонаселення (народонаселеніє) - людність
нарочито (нарочно) - навмисно
нарошно (нарочно) - навмисно
населення (населеній) - людність
настійливо (настойчіво) - наполегливо
небувалий (небивалий) - несвітній
невіданий (неведаний) - незнаний
невіжа (невежа) - невіглас
невіжество (невежество) - неуцтво
невіроятно (невероятно) - неймовірно
невіста (невеста) - наречена
невість (невесть) - бознащо
негідник (нєгодяй) - падлюка, лотр
недостатньо (недастаточно) - обмаль, не досить
неодмінно (неатменно) - конечне, доконче
неприємно (непріятно) - прикро
ніколи (некогда) - нема часу
ніпочім (непочем) - нізащо
ніскільки (несколько) - анітрохи
новачок (новічок) - новак
обильний (обільний) - рясний, багатий
обіз (обоз) - валка
обкружати (окружать) - оточувати
облачний (облачний) - хмарний
обов'язково (обязательно) - конче, доконче
обов'язок (обязаность) - повинність
обцество (ощество) - громада
оволодівати (овладевать) - опановувати, посідати
одночасно (одновремено) - водночас
одчай (отчаяніє) - розпука
оточення (окруженіє) - довкілля , середовище
оп'ять (опять) - знову
орава (орава) - гурма
особливо (особенно) - понадто
остобісити (остечертеть) - остогидити
остовпіти (остолбенеть) - правценіти
осторожно (осторожно) - обережно
охітно (охотно) - охоче
охорона (охрана) - сторожа
очевидячки (очевідно) - безперечно, безсумнівно
перевулок (переулок) - провулок, завулок
передслово (предсловіє) - передмова
перемови (перегавори) - пересправа
переписуватися (перепісуваться) - листуватися
підкоряти (подчінять) - скоряти
підлість (подлость) - ницисть
підмовляти (подгаварівать) - намовляти
підозріння (подозреніе) - підозра
підряд (подряд) - поспіль
підтверджувати (подтверждать) - стверджувати
підчиняти (подчінять) - упідлеглювати
плигати (прігать) - стрибати
плохий (плахой) - злий, поганий
повітроплаваніе (воздухоплаваніє) - летунство
повністю (полностью) - сповна, цілковито
поводіння (поведеніе) - поводжа
повнолітній (полнолетній) - дійшлий, дорослий
пожилець (пожілец) - житець, мешканець
поздоровляти (паздравлять) - вітати, віншувати
поїздка (поєздка) - подорож
поклажа (поклажа) - вантаж
поліно (полено) - оцупок
полка (полка) - полиця
поміха (помеха) - завада, перешкода
понимати (панімать) - розуміти
поручитель (паручітель) - заручник
посібник (пособіє) - підручник
посів (пасев) - сівба
пособа (пособіє) - допомога
посоромно (постидно) - соромно
постанова (пастановленіє) - ухвала
постилий (постилий) - осоружний
постійний (постоянний) - сталий
постіль (постель) - лігво, ліжко
посторонитися (пастараніться) - поступитися
поступок (поступок) - вчинок
посьолок (поселок) - оселя, селище
потаскуха (потаскуха) - шлюха, шльондра
потемки (потьомкі) - сутінки
потихоня (тіхоня) - тишко
потіха (потеха) - розрада
потомок (потомок) - нащадок
потьок (потек) - струм, теча
поучення (поученіє) - поука, казань
похватитися (спохватіться) - схаменутися, схопитися
похідка (походка) - хода
похіть (похоть) - жага, хіть, ненатля
похожий (похожій) - подібний
похудіти (похудеть) - змарніти, схуднути
почитати (почітать) - шанувати
пошлість (пошлость) - паскудство
пощочина (пощечіна) - поличник
правдоподібно (правдоподобно) - їмовірно
правління (управленіє) - управа, уряд
представляти (представлять) - знайомити
пресловутий (пресловутий) - горепашний
преспокійно (преспокойно) - спокійнісенько
представник (представітель) - відпоручник
приблизно (пріблізітельно) - наблизно
пригожий (прігожій) - гожий
придаток (прідаток) - додаток
придиратися (прідіраться) - присікуватися, чіпатися
призивати (прізивать) - закликати, кликати
призер (прізор) - догляд
прикладний (прікладной) - ужитковий
приклоняти (прікланять) - клячіти
прилавок (прілавок) - шинквас
прилягаючий (прілягающій) - суміжний
приманка (пріманка) - принада, зваба
примічати (прімечать) - зауважувати, забачувати
принаровлюватися (прінаравліваться) - застасовуватися
приспічити (пріспічіть) - закортіти, скортіти
приурочувати (пріурочівать) - дочасовувати
причісувати (прічесивать) - зачісувати
пришурувати (прішурівать) - мружити
промах (промах) - похибка
промелькнути (премелькнуть) - майнути
пропияка (пропойца) - п'янюга
проріха (прореха) - розпірка
простір (простор) - обшир
просторінь (пространство) - обшир
прохання (прошеніє) - просьба
прямота (прямота) - щирість
прятати (прятать) - ховати
пусто (пусто) - порожне
пушка (пушка) - гармата
п'ятірка (пятєрка) - п'ятка
райдуга (радуга) - веселка
рівнодушність (равнодушіє) - байдужість
рідко (редко) - мало коли, обрідно
річ (реч) - промова, мова
рішення (решеніє) - розв'язка, ухвала
рішучість (решітельность) - звага
розгублюватися (растеряться) - ніяковіти
розкрупнювати (разукрупнять) - зменшувати
розлякувати (распугівать) - злякати
розморювати (размарівать) - зморювати
розохочувати (разохочівать) - заохочувати
розповідати (расказивать) - оповідати
розробляти (разрабативать) - випрацьовувати
розтопирювати (растопирівать) - розчепірювати
самовродок (самородок) - саморобок
свадьба (свадьба) - весілля
своєчасно (своєвременно) - вчас
свійство (свойство) - властивість
сінокосіння (сєнокошєніє) - косовиця
скло (стекло) - шкло
скляний завод (стекляний завод) - гута
сковорідка (сковородка) - сковорода
скороговірка (скороговорка) - хуткомовка
скороспішний (скорополітєльний) - поквапний
сли (єслі) - якщо
совіт (савет) - рада, порада
совітувати (саветивать) - радити, раяти
сокирище (топорище) - сокирильно
співвітчизник (соотєчєствєнік) - земляк
сповнювати (ісполнять) - виконувати
старатися (стараться) - намагатися, дбати, прагнути
стид (стид) - сором
стоїти (стоїть) - коштує
танцівник (танцовщік) - танцюра
тільки (только) - лише
увод (введеніє) - вступ, передмова
умогляд (умозреніє) - погляд, світогляд
умонастрій (умонастроеніе) - розумостан
уперед (вперьод) - поперед
упірливо (упорно) - вперто
упоминати (напомінать) - пригадувати
уп'ять (опять) - знову
урвиголова (сорвігалава) - паливода
урвитель (сорванец) - шибиник, шибайголова
урем'я (врємя) - час, пора, доба
услів'я (условіє) - умова
учба (учеба) - навчання
учбовий (учебний) - навчальний
хватати (хватать) - хапати
хвилювати (волновать) - бентежити
хлібосіл (хлебосол) - гостинний
цілющий (целебний) - гойний, лікувальний
цінність (ценность) - вартість
чавуноплавильний (чугуноплавільний) - ливарний
чванитися (чваніться) - пиндючитися, бундючитися
читальник (чітатель) - читач
читець (чтєц) - читач
шльопати (шльопать) - чалапати, плескати
штукатурити (штукатуріть) - тинкувати
шушукати (шушукать) - шептати
щупати (щупать) - мацати
СЛОВНИЧОК МОСКОВІЗМІВ
в "Українсько-англійському словнику", що його уклав
проф. К. Андрусишин, друкованому в Саскатуні, Канаді 1955 року. (Українські відповідники подаємо ми).

ад - пекло
водворяти - садити, селити
враждувати - ворогувати
вселенна - всесвіт
втикати - устромляти
гнет - утиск
дівочка - дівчина
піл - підлога, поміст
жатва - жнива
жвачка - жуйка
желати - бажати
живкий - жвавий
жилище - житло
забота - турбота
забрюхнатіти - завагітнити
заведенція - звичай
зависимий - залежний
завідатель - управитель
заем - позика
зажигати - запалювати
зажимка - затиск
зазов - заклик
заїмщик - позичач
закат (сонця) - захід
закіптіти - задимити
залишній - зайвий
заманка - принада
запорожчик - запорожець
запрет - заборона
запрещати - забороняти
зачеркувати - закреслювати
защита - захист
збезображувати - спотворювати
звощик - візник
зділати - зробити
здоровіти - одужувати
здря - надаремно
зябнути - мерзнути
грязити - бруднити
іва - верба
карман - кишеня
картошка - бараболя
кафтан - чумарка
керосин - гас
клевета - наклеп
клякса - ляпка
кнут - батіг
коби - якби
коварний - підступний
ковер - килим
кожа - шкіра
козир - світка
койка - ліжко
колокіл - дзвін
коньки - ковзани
коснутися - діткнутися
криша - дах
личний - особистий
лімона - цитрина
ловкий - звинний
лодка - човен
лучина - скіпка
месть - помста
метіж - ворохоба
минута - хвилина
мірський - земний
мотига - сапка
моташка - дитушка
моча - сеча
намек - натяк
напрягати - напружувати
небосклін - обрій
невдержимий - неспинний
негодяй - падлюка, драб,
непостежимий - незбагнений
неприятель - ворог
обвертка - загортка
обезображений - спотворений
обезоружений - неузброєний
обнажати - оголювати
ободряти - підбадьорувати
обчеський - громадський
огірчений - прикрий
ожерелля - намисто
одвіт - відповідь
олицетворенний - уособлений
омерзити - зогиджувати
омрачати - затьмарювати
опішити - отетерити
опрокидати - валити, спростовувати
ошоломити - приголомшити
пахар - орач
підвіконник - лутка
підчиняти - упідлеглювати
побіда - перемога
повелівати - наказувати
повір'я - забобон
пожелати - побажати
позволяти - дозволяти
покупка - купно
нагнітати - витискати
надівати - одягати
поникати - схиляти
понятний - зрозумілий
попусту - даремно
портки - штани
пословиця - приповідка
постидний - ганебний
постепенний - ступневий
поступок - вчинок
потеряти - загубити
похожий - подібний
пощада - уласкава
празник - свято
праязик - прамова
предвидіти - передбачати
предсідатель - голова
преісподня - пекло
прелесть - чар
прибиль - зиск
приверженець - прибічник, однодумець
припасати - заготовлювати
припоминати - нагадувати
приспособлятися - пристосовуватися
приучити - зазвичаювати
пришелець - приходько
приятний - приємний
прозябати - животіти
просвітитель - освітник
просвіщати - навчати
проситель - прохач
проступок - вчинок
противорічити - суперечити
прямий - простий
пуля - куля
пустир - порожня
пурга - заверюха
пусто - порожне
путній - доладний
п'ятно - пляма
п'ятнувати - плямувати
распря - чвари
рваний - подертий
рвач - хапач
ревно - ретельно
рибак - рибалка
робочий - робітник, робітний
рогожа - мачула
родимий - рідний
родитель - батько
розбійник - харциза, опришник
роздівати - роздягати
розкаряка - розчепіра
рознощик - носій
рубець - близна
рукоятка - держак
рукопаш - п'ястуком
салдат - вояк
салфетка - утирка
самка - самиця
саможатка - жниварка
самокоска - косарка
сарай - шопа, повітка
саф'ян - багдаль
сахар - цукор
сахарня - цукровня
свинець - олово
свисток - свиставка
свійство - властивість
силач - моцар
сіяльник - сіяч
скакати - стрибати
скакун - стрибун
скверний - гидотний
сквернити - паскудити
скелет - кістяк
скоса - зизом
скот - худоба
скотина - худобина
скрушити - журити, трощити
скука - нудьга
скучати - нудитися
слабоумний - бовдур, йолоп
словар - словник
смичок - лучок
смілий - хоробрий
сміти - наважуватися
смотрити - дивитися
совершити - учинити
совіт - рада, порада
совітати - радити
согласен - згоден
создавати - творити
сокрушити - журити
сохроняти - хоронити
спасати - рятувати
спасибі - дякую
спілий - стиглий
сплетник - пліткар
спліш - суціль
справа. - праворуч
стадо - отара
стакан - шклянка
степень - ступінь
стид - сором
стичка - сутичка
столова - їдальня
сторона - бік
странник - мандрівник
струя - струм
судорга - судома
судьба - доля
суевір'я - забобон
суеслов - марнослов
суєта - метушня
сумрак - сутінь
сустав - суглоб
сутулий - горбуватий
суфікс - наросток
суфлер - шептун
сучок - ґудзь
танець - танок
твердь - суходіл
терем - палати
трапеза - їдження
требувати - вимагати
трепет - трема
трепетати - дриґотіти
трепло - балакун
тріпотати - тремтіти
тріщати - хрускати
тріскатися - репати
тровити - цькувати
трогати - торкати
тросник - очерет
тростка - ціпочок
труба - рура, димар, дуда
трудний - важкий
трудність - скрута
труслявий - боязуз
тупиця - бевзь, дурень
тучний - опасистий
тушити - гасити
туша - стяг
увиляти - ухилятися
удалець - зух
удаляти - виводити
удирати - тікати
удостоїти - вшанувати
удостовірювати - посвідчувати
ужах - жах
узол - вузол
уксус - оцет
уліво - ліворуч
ум - розум
умиленний - розчулений
умисел - намір
умишляти - задумувати
умілець - знавець
уміти - знати
умний - розумний
уплати - платня
употребляти - уживати
урем'я - час
усердний - ретельний
устой - підвалина
устроювати - влаштовувати
уступка - поступка
уступати - попускати
утлий - хирний
утопати - тонути
утроє - тричі
утя - каченя
учасник - спільник
училище - школа
ущерб - шкода
фонар -- світичка
фуражка - кашкет
хлам - мотлох
хлист - батіг
хозаїн - господар
холодна - в'язниця
холоп - кріпак
хоровід - танок
хороми - палати
хороше - добре
хранитель - опікун
хранити - зберігати
царевич - царенко, царя
цариця - цариха
цвірчок - цвіркун
чалий - дереш
чамайдан - валізка
чахнути - марніти
чаяти - сподіватися
чванитися - дихатися
чепчик - очипок
червивий - хробачливий
червяк - хробак
чернь - голота
черта - риса
чертіж - рисунок
чертог - палата
четверть - чверть, четвертина
чувство - почуття
чуть - ледь
чучело - опудало
швея - швачка
ширина - широчина
широта - широчінь
шишак - шолом
штиблети - черевики
штраф - гривна
шутити - жартувати
шутка - жарт
щенюк - песеня
щиколотка - кісточка
щипати - скубти
щипці - кліщі
щитати - числити
щот - лічба
щуплий - сухорлявий
южний - південний
юла - ззиґа
юмор - гумор
юнка - дивчина
юпка - спідниця
юрист - правник
яга - відьма
яд - отрута
язва - виразка
якір - кітва
янтар - бурштин
ярижник - хабарник
ярість - лють
ящик - скриня*)
*) Тут подано не всі московізми, що є в Андрусишиному словнику.
Там є більше їх.

Переглянути словник повністю >>>

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-26 13:30:53
Переглядів сторінки твору 21140
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.407 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.560 / 5.5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2017.11.04 15:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 11:06:58 ]
http://www.ulif.org.ua/ulif/naris/?prn=1&id_run=1
В.А. Широков

Шановний читачу! Нещодавно довелося нам прочитати дуже науково-публіцистичну статтю у збірнику «Українська наукова термінологія», випущеному видавництвом «Наукова думка». Стаття називається «Шануймо мову наукову!», її автори –Володимир Козирський (як було позначено – доктор філологічних наук) та Василь Шендеровський (доктор фізико-математичних наук). Обоє професори. На диво, стаття викликала у нас зовсім не наукові, а такі … поетичні відчуття та рефлексії. Не стримавши себе, перебуваючи під глибоким враженням від прочитаного, ми склали поему, яку пропонуємо на ваш великодушний суд. Отже:

НЕГАРАЗДЍ ПИТОМЕННОЇ ОДНОСТИ (Поема)

Високовченим і глибокомудрим
панам Володимирові Козирському
та Василеві Шендеровському
– невтомно-незламним
термінаторам на ниві українського
назовництва присвячує сі діткливі,
сповнені священнодайного жаху
рядки автор…


Я десь був читав щось. І бачу: маю ставати на прю. Бо одности не є. А є кольоніяльні зайди. Про се не можу згадувати без брому. Бо зараз, попри всю значущість маємо проминущість. Але ж конче! Надто се стосується народів, що користають зі хвонетичних абецадл. Кожний патріота мусить поплатити свій Моральний! борг тій діткливій ділянці назовництва, що є доконечною засадою та вислідом дії.

Хибне сприйняття дійсности через «звиклість» до «общепонятного» має вислідом охоту охвіціозів домогтися правового закріпачення другорядности і меншовартости утриваленням чужинецького правопису й спотвореної лексики зі чужинським керованням і зі чужинницькою хвонольоґією. А Держава була б мала внормувати мовні аспекти суспільного засягу. Але ж! се має бути на Правдивім народнім ґрунті, а не на вигаданих манкуртами покручах.

Се ж просто анекдота, коли і питоменну синтаксу, і питоменного семантика ув рамцях назовництва зґвалтовано через вертикалю та горизонталю! Калічено голосівки зі шелестівками. Проґноза невтішна! Але ж чи маємо йти сим шляхом? Жадних підстав. Де ж є резерва для долання вербоциду? Де джерело первнів та прутнів? – У зберіганні власної дійсности, подаючи совєторосіємовні словотвори та абревіятури ув первіснім писемнім зображінні при належно-науковім пояснінні сего мовного «нов-гав». Чималу ролю мусіла би відіграти і Свята Українська Церква на чолі зі патріярхою Філяретом.

Безсторонній перегляд назовництва змушує до понови питоменного термінаторства. Хоча гріха тут єсть не тільки нашого. Та иніциятива має доконче йти згори. Потрібний сукуп заходів. Одність!, суцільність! й! всеохопність! мови є передумови й засадничі чинники її природнього иснування, розвою й Усебічного утверджіння. Лише Засаднича й Штивна позиція провідної верстви складе ґрунт відживлення й розвою!

Геллов, бойз!

Література В.Козирський, В.Шендеровський. Шануймо мову наукову! У зб. Українська наукова термінологія, –К.:, Наукова думка, 2008, № 1, сс. 21-40.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-20 22:31:07 ]
С. І. Головащук, Словник-довідник з українського літературного слововживання. - К.: Наукова думка, 2004,
У стислій формі викладено шляхи уникнення механічного підходу при заміні дієприкметникових зворотів відповідними дієсловами зі сполучниками "який" і "що".
Поради прості, але інколи зручно мати їх перед очима.

ДІЄПРИКМЕТНИКИ. Відомо, що для перекладу російських дієприкметників теперішнього часу на -ущ-, -ующ-, минулого часу на -вш- тощо в українській мові часто бракує аналогічних широковживаних дієприкметників. Двомовні словники в таких випадках пропонують використовувати сполучення відповідних дієслів із сполучниками який, що. Однак послідовне механічне запровадження такого синтаксичного звороту призводитьдо примітивізації мови, особливо якщо його вжито без додатків і до того ж коли він стоїть наприкінці речення: "вітер доносив запах пшениці, що колосилася"; "пожував губами що посмикувалися"; "із сковорідкою що шкварчала"; "дивлячись услід машині, що від’їхала"; "він дивився на собак, що гавкали"; слова пісні, що сподобалася".

Уникнути таких стилістичних огріхів можна було б:

а) замінивши цей зворот прикметником: замість "відвернутися від справи, що завалюється" — "від безнадійної, пропащої справи"; "лампа, що чадить" — "чадна лампа"; "стежити за предметами, що рухаються" — "за рухомими предметами"; "набридло тренування, що затягнулося" — "затяжне (таке довге) тренування"; "почуття біди, що насувалася" — " неминучої біди";

б) замінивши дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: "прокотився гуркіт мотора, що наближався" — "прокотився, наближаючись, гуркіт мотора"; "нові гості, що приходили, розповідали" — "нові гості, приходячи, розповідали"; "коли сестра, що вискочила, прибігла" — "коли сестра, вискочивши, прибігла";

в) замінивши вказівним займенником: "здавалось, що четверте літо, що надходило, буде останнім" - "здавалось, що це, четверте, літо буде останнім"; "невже те, що відбувається, якось стосується його?" - "невже все це якось стосується його?";

г) перебудувавши речення: "клуб, що згорів, досі не відбудували"; "батько скаржиться на недугу, яка посилилася" - "батько скаржився, що недуга посилилась" або "що став дедалі більше недугувати"; "стільки для думок було в ній просторів, що відкривалися" — "стільки просторів відкривалося в ній для думок";

ґ) додавши принаймні одне відповідне за змістом слово: "небо з поодинокими зірками, що поволі згасали"; "Мишко, що вже трохи підріс, пас телят";

д) знявши таку синтаксичну конструкцію, коли з ширшого контексту зрозуміло, про що йдеться: "кричав Іван услід братам, що віддалялися" — можна зняти віддалялися, бо є услід; "поки не пригостила молозивом від корови, що отелилася" — про те, що корова отелилася, було відомо з попереднього контексту і з того, що пригощають молозивом.

Широко вживається в українській мові формальна група дієприкметників, співвідносних з пасивними, яку становлять незмінні форми на -но (-єно), -то: організовано зустріч, видано роман, знайдено скарб, проїзд заборонено, кинено (кинуто) на землю, налито води.

Ой у полі жито,
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.

Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито (пісня).»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 20:52:07 ]
Корисними, певно будуть і поради від Павла Штепи -
автора бестселеру "Українець і москвин", та інших книг, "СЛОВНИЧОК МОСКОВІЗМІВ" і "ХАХЛАЦЬКІ НАПОДІБКИ" (Див. угорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 13:19:51 ]
З веселого сайту Юрка Зеленого

http://zelenyj.biz/dictionary/

4 РАПТІВКА - флешмоб

2 ВИРЯД - райдер (технічний, побутовий тощо)

8 ЗНИМКА - світлина, фотографія (синонім)

9 ЗНЯТОК - скріншот, прінтскрін; скан (сканована сторінка)

23 ДОПИС - пост (на форумах, ЖЖ тощо)

11 ПЕРВИНА - те саме, що і ПЕРШИНА

5 ГУДІЙ - те саме, що і ГУДЕЦЬ

85 ДУРИЛЬНЯ - лохотрон

20 ШЛЯХОВКАЗ - «GPS» (Дже-Пе-еС)

33 СТІНОПИС - ґрафіті

16 ПРИВАБНИК - гедлайнер (хедлайнер)

13 НАТИХО - акустичне виконання, т.зв. «акустика»

212 РАВЛИК - собака (значок @)

4 ДІЗНАННЯ - інтерв'ю

14 ВИПИТУВАННЯ - інтерв'ю

16 ЗГОРТОК - архів файлів виду .zip, .rar...

12 ЗАТАЄМНИЧИТИ - зашифрувати, запаролити

14 СТИСКАЧ - архіватор (програма)

67 ШЛЯХІВНИЦЯ - карта геоґрафічна, туристична тощо

65 ШВИДКОТІК - бітрейт

42 ПЕРШИНА - прем'єра

11 ПІДСТАРШИНА - низовий командний склад (сержанти, прапорщики, тощо)

67 ШВИДКОМІР - спідометр

21 ЧАСОМІР - таймер

28 РІЙ - відділок, підрозділ, група

9 РОЗВАЖАЙЛІВКА - шоу; розважальне неробське видовище

17 РОВЕР - велосипед

7 СПІВОПИС - дискографія

8 ПІСНЕПИС - дискографія

73 ПІСЕННИК - альбом (музичний), платівка

10 ОСОБОВИЙ - мобілка, мобільний телефон

10 ОКРЕМОК - синґл

30 ПРОПОНОВА - пропозиція

115 ЛІТУНЕЦЬ - флаєр

34 ОСІДОК - офіс

14 МІТНИК - маркер

8 СТАРШИНА - офіцерський склад, рідше - офіцер

34 СЛАВЕНЬ - гімн

8 С-ка - спілка (ділова, підприємницька)

34 СВІТЛЯР - фотограф

11 ОЗДОБНИК - дизайнер, аранжувальник

6 ТВІРНЯ - студія, продакшн

5 ОЗДОБНЯ - дизайнерська спілка, фірма, майстерня

9 РОБІТНЯ - майстерня (зокрема)

12 НАЛЕГКО - акустичне виконання, т.зв. «акустика»

22 КОШТОДАВЕЦЬ - спонсор

11 ОГОЛОСКА - афіша

13 ОБІЖНИК - прес-реліз, бюлетень

62 ПРЕДСТАВА - презентація

33 тбм - так би мовити (скорочення)

9 НАГРАННЯ - композиція, трек

7 НОВИНАРСЬКА - ньюзрум

9 НОВИНАРНЯ - аґенція новин, інформбюро

134 НОВИНАР - журналіст

93 ІМЕНКА - сайт

155 ВСЕМЕРЕЖЖЯ - інтернет

63 ЗГОЛОШЕННЯ - акредитація

14 ЗАЗИВКА - реклама, рекламний ролик

14 ЗАБІЙНИК - гіт (хіт)

21 ЖАРІВКА - лампочка

13 ДОЛУЧНИК - атачмент

15 ДОДАТНО - позитивно

6 ГУДИЛО - інструмент (музичний)

22 ГУДЕЦЬ - музикант

32 ГОРТАЧ - браузер

8 ГОЛОСИВО - радіо

10 ВПРОВАДНИК - продюсер

83 ВИДНОГРАЙ - відеокліп

9 ВИВІДКА - репортаж

10 ВЕРСТАК - комп’ютер

http://zelenyj.biz/dictionary/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-12 01:21:18 ]

Колеги, задумався над можливою цікавою трансформацією відомого слова "Цьом", "Цьомнути" , після "сюррру" на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=70786

Там кожне "цьом", як мені здалося, із глибшим значенням, аж до "ЦьЙом", "Цьйомнути"? (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-12 01:22:51 ]
Аж до "цьйомнутої" і "цьйомнутого" можна так дійти, що дещо ... хоча... а втім... це без жодних натяків! суто роздуми над можливим новим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-12 01:32:33 ]
щось мені "цьомнутий" нагадує :) о! "цьоманутий"! а це вже близько і до... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-12 01:47:29 ]
"Цьоманутий", теж цікаво, м'яко, під "легкою мухою", так?

А ось чи допустимо "цьйомнутий", "цьйоманутий"? Як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-12 01:55:50 ]
та під "легкою мухою" навіть не це допустиме :) просто кожне таке слівце тягне за собою цілий сарафан сенсів_під_над_сенсів. і це цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-12 01:57:12 ]
головне, щоб з дикцією все було гаразд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 17:11:33 ]
"Любомж" - вочевидь, безпритульна любов чоловічої чи й жіночої статі? Той (та), що вартий(-та) любові, чи носій її, але не поєднаний з кимсь в одне ціле? )
Ольга Бражник "Любомж"
http://maysterni.com/publication.php?id=73536


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 17:17:38 ]
З огляду на те, що порядні літератори мали би користуватися і точністю слово-значення, а потім вже емо-відчуттями, пропоную звернути увагу на цілий ряд несмішних непотраплянь в точність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 17:20:14 ]

Чи не найбільше вражають мене неточності перекладу Нового Завіту.
Логос - з якогось дива, його переклали як "Слово" (див. Івана 1.) - "Спочатку було Слово" - в оригіналі "Спочатку ... Логос"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 17:27:19 ]

Цікаве і використання нами всіма слово-значення "Віра". Навіть у такелажників, будівельників це абсолютно зрозуміле "ВГОРУ!"
А літераторам, на жаль... Літератори "закликають" вірити своїм героям, чи їм самим, "довіряти" будь-кому і будь-чому, забуваючи, що "Віра" стосується лише Бога. А отже "довіряти", чи "вірити" - кардинально не те, про що найчастіше пишуть наші автори...


1   2   3   Переглянути все