http://www.ulif.org.ua/ulif/naris/?prn=1&id_run=1
В.А. Широков

Шановний читачу! Нещодавно довелося нам прочитати дуже науково-публіцистичну статтю у збірнику «Українська наукова термінологія», випущеному видавництвом «Наукова думка». Стаття називається «Шануймо мову наукову!», її автори –Володимир Козирський (як було позначено – доктор філологічних наук) та Василь Шендеровський (доктор фізико-математичних наук). Обоє професори. На диво, стаття викликала у нас зовсім не наукові, а такі … поетичні відчуття та рефлексії. Не стримавши себе, перебуваючи під глибоким враженням від прочитаного, ми склали поему, яку пропонуємо на ваш великодушний суд. Отже:




Я десь був читав щось. І бачу: маю ставати на прю. Бо одности не є. А є кольоніяльні зайди. Про се не можу згадувати без брому. Бо зараз, попри всю значущість маємо проминущість. Але ж конче! Надто се стосується народів, що користають зі хвонетичних абецадл. Кожний патріота мусить поплатити свій Моральний! борг тій діткливій ділянці назовництва, що є доконечною засадою та вислідом дії.

Хибне сприйняття дійсности через «звиклість» до «общепонятного» має вислідом охоту охвіціозів домогтися правового закріпачення другорядности і меншовартости утриваленням чужинецького правопису й спотвореної лексики зі чужинським керованням і зі чужинницькою хвонольоґією. А Держава була б мала внормувати мовні аспекти суспільного засягу. Але ж! се має бути на Правдивім народнім ґрунті, а не на вигаданих манкуртами покручах.

Се ж просто анекдота, коли і питоменну синтаксу, і питоменного семантика ув рамцях назовництва зґвалтовано через вертикалю та горизонталю! Калічено голосівки зі шелестівками. Проґноза невтішна! Але ж чи маємо йти сим шляхом? Жадних підстав. Де ж є резерва для долання вербоциду? Де джерело первнів та прутнів? – У зберіганні власної дійсности, подаючи совєторосіємовні словотвори та абревіятури ув первіснім писемнім зображінні при належно-науковім пояснінні сего мовного «нов-гав». Чималу ролю мусіла би відіграти і Свята Українська Церква на чолі зі патріярхою Філяретом.

Безсторонній перегляд назовництва змушує до понови питоменного термінаторства. Хоча гріха тут єсть не тільки нашого. Та иніциятива має доконче йти згори. Потрібний сукуп заходів. Одність!, суцільність! й! всеохопність! мови є передумови й засадничі чинники її природнього иснування, розвою й Усебічного утверджіння. Лише Засаднича й Штивна позиція провідної верстви складе ґрунт відживлення й розвою!

Геллов, бойз!

Література В.Козирський, В.Шендеровський. Шануймо мову наукову! У зб. Українська наукова термінологія, –К.:, Наукова думка, 2008, № 1, сс. 21-40.

С. І. Головащук, Словник-довідник з українського літературного слововживання. - К.: Наукова думка, 2004,
У стислій формі викладено шляхи уникнення механічного підходу при заміні дієприкметникових зворотів відповідними дієсловами зі сполучниками "який" і "що".
Поради прості, але інколи зручно мати їх перед очима.

ДІЄПРИКМЕТНИКИ. Відомо, що для перекладу російських дієприкметників теперішнього часу на -ущ-, -ующ-, минулого часу на -вш- тощо в українській мові часто бракує аналогічних широковживаних дієприкметників. Двомовні словники в таких випадках пропонують використовувати сполучення відповідних дієслів із сполучниками який, що. Однак послідовне механічне запровадження такого синтаксичного звороту призводитьдо примітивізації мови, особливо якщо його вжито без додатків і до того ж коли він стоїть наприкінці речення: "вітер доносив запах пшениці, що колосилася"; "пожував губами що посмикувалися"; "із сковорідкою що шкварчала"; "дивлячись услід машині, що від’їхала"; "він дивився на собак, що гавкали"; слова пісні, що сподобалася".

Уникнути таких стилістичних огріхів можна було б:

а) замінивши цей зворот прикметником: замість "відвернутися від справи, що завалюється" — "від безнадійної, пропащої справи"; "лампа, що чадить" — "чадна лампа"; "стежити за предметами, що рухаються" — "за рухомими предметами"; "набридло тренування, що затягнулося" — "затяжне (таке довге) тренування"; "почуття біди, що насувалася" — " неминучої біди";

б) замінивши дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: "прокотився гуркіт мотора, що наближався" — "прокотився, наближаючись, гуркіт мотора"; "нові гості, що приходили, розповідали" — "нові гості, приходячи, розповідали"; "коли сестра, що вискочила, прибігла" — "коли сестра, вискочивши, прибігла";

в) замінивши вказівним займенником: "здавалось, що четверте літо, що надходило, буде останнім" - "здавалось, що це, четверте, літо буде останнім"; "невже те, що відбувається, якось стосується його?" - "невже все це якось стосується його?";

г) перебудувавши речення: "клуб, що згорів, досі не відбудували"; "батько скаржиться на недугу, яка посилилася" - "батько скаржився, що недуга посилилась" або "що став дедалі більше недугувати"; "стільки для думок було в ній просторів, що відкривалися" — "стільки просторів відкривалося в ній для думок";

ґ) додавши принаймні одне відповідне за змістом слово: "небо з поодинокими зірками, що поволі згасали"; "Мишко, що вже трохи підріс, пас телят";

д) знявши таку синтаксичну конструкцію, коли з ширшого контексту зрозуміло, про що йдеться: "кричав Іван услід братам, що віддалялися" — можна зняти віддалялися, бо є услід; "поки не пригостила молозивом від корови, що отелилася" — про те, що корова отелилася, було відомо з попереднього контексту і з того, що пригощають молозивом.

Широко вживається в українській мові формальна група дієприкметників, співвідносних з пасивними, яку становлять незмінні форми на -но (-єно), -то: організовано зустріч, видано роман, знайдено скарб, проїзд заборонено, кинено (кинуто) на землю, налито води.

Ой у полі жито,
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.

Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито (пісня).»

Корисними, певно будуть і поради від Павла Штепи -
автора бестселеру "Українець і москвин", та інших книг, "СЛОВНИЧОК МОСКОВІЗМІВ" і "ХАХЛАЦЬКІ НАПОДІБКИ" (Див. угорі)

Колеги, задумався над можливою цікавою трансформацією відомого слова "Цьом", "Цьомнути" , після "сюррру" на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=70786

Там кожне "цьом", як мені здалося, із глибшим значенням, аж до "ЦьЙом", "Цьйомнути"? (

Аж до "цьйомнутої" і "цьйомнутого" можна так дійти, що дещо ... хоча... а втім... це без жодних натяків! суто роздуми над можливим новим...

"Любомж" - вочевидь, безпритульна любов чоловічої чи й жіночої статі? Той (та), що вартий(-та) любові, чи носій її, але не поєднаний з кимсь в одне ціле? )
Ольга Бражник "Любомж"
http://maysterni.com/publication.php?id=73536

З огляду на те, що порядні літератори мали би користуватися і точністю слово-значення, а потім вже емо-відчуттями, пропоную звернути увагу на цілий ряд несмішних непотраплянь в точність...