
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення
Користуючись тим, що на наших шпальтах присутні автори із серйозною філологічною освітою, а також достатньо талановитих творців, які сміливо заглядають у завтрашній день української та світової поезії, пропонується створити сторіночку аналітики процесів словотворення, використання, запозичень. Що коректно, що не коректно. Що добре, що погано. І куди взагалі потяг їде.
Споріднені теми:
• Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
• Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
Взагалі, щодо інтелектуальних запозичень, то певно нам, українцям, не потрібно особливо комплексувати. Використовуємо і все! Але давати (зберігати) явищам наші імена – теж надважливо! Розвивати мову на основі суто українського, це значить вживати означення найбільш природно і доцільно, це зрозуміло. Не зовсім зрозуміло, де починається і закінчується українське, так? А потім, розвиток, це завжди якийсь початковий "дискомфорт" - певна незручність - так? Ось, наприклад, "нове" вживання - "піль" - ніби множина родового від “поля”, - вважаю, що такий словотвір – добра річ. Висновок: був би наш корінь, і нове слово годиться, якщо приймається поезією? А існуючі запозичення "де-факто" теж уже наші? А як бути з дієприслівниками? Складнопідрядні речення інколи просто таки вимагають широкого їх використання.
А нові наукові терміни?
Цікаво було би почути ваші думки, зауваження, приклади, щодо словотворення і правильного використання слів, з користю подискутувати на таку тему.
• "Русизми" ? (Певно точніше вже росіянізми)
Не з'ясовуючи, звідки пішло оте означення "русь", "руське", бо існує ( Русь від Русайфа?) чимало вірогідних версій, найдоцільніше дозволити собі вживання слів, що є спільними для братніх мов, коли в українській мові зберігся корінь таких слів?
...........................................................
А також, дещо корисне від Павла Штепи.
Переглянути словник повністю >>>
Споріднені теми:
• Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
• Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
Взагалі, щодо інтелектуальних запозичень, то певно нам, українцям, не потрібно особливо комплексувати. Використовуємо і все! Але давати (зберігати) явищам наші імена – теж надважливо! Розвивати мову на основі суто українського, це значить вживати означення найбільш природно і доцільно, це зрозуміло. Не зовсім зрозуміло, де починається і закінчується українське, так? А потім, розвиток, це завжди якийсь початковий "дискомфорт" - певна незручність - так? Ось, наприклад, "нове" вживання - "піль" - ніби множина родового від “поля”, - вважаю, що такий словотвір – добра річ. Висновок: був би наш корінь, і нове слово годиться, якщо приймається поезією? А існуючі запозичення "де-факто" теж уже наші? А як бути з дієприслівниками? Складнопідрядні речення інколи просто таки вимагають широкого їх використання.
А нові наукові терміни?
Цікаво було би почути ваші думки, зауваження, приклади, щодо словотворення і правильного використання слів, з користю подискутувати на таку тему.
• "Русизми" ? (Певно точніше вже росіянізми)
Не з'ясовуючи, звідки пішло оте означення "русь", "руське", бо існує ( Русь від Русайфа?) чимало вірогідних версій, найдоцільніше дозволити собі вживання слів, що є спільними для братніх мов, коли в українській мові зберігся корінь таких слів?
...........................................................
А також, дещо корисне від Павла Штепи.
|
Переглянути словник повністю >>>
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" "УНІВЕРСИТЕТСЬКА ПРАКТИКА". Із листів_10_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
""Майстерні - ІІ півріччя 2006 року" Визначення переможців"
• Перейти на сторінку •
""Майстерні - ІІ півріччя 2006 року" Визначення переможців"
Про публікацію