
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.01.27
09:13
Гріховні потяги вирують,
Гудуть, Везувієм бурлять,
Людській душі тюрму мурують
Архітектурою проклять.
Порокам важко опиратись,
Та й хочеться це не усім.
Простіше пристрастям віддатись
Гудуть, Везувієм бурлять,
Людській душі тюрму мурують
Архітектурою проклять.
Порокам важко опиратись,
Та й хочеться це не усім.
Простіше пристрастям віддатись
2021.01.26
21:24
В осені-жінки у погляді сум.
Тільки замало наснаги.
Зносити більше не хоче тортур.
Має до себе повагу.
Дощ накликає: вже скоро сніги
напоготові з вітрами!
Осені треба красиво зійти!
Тільки замало наснаги.
Зносити більше не хоче тортур.
Має до себе повагу.
Дощ накликає: вже скоро сніги
напоготові з вітрами!
Осені треба красиво зійти!
2021.01.26
20:05
Сегодня снова вы кумир.
На утро вы, увы, изгой...
Ах, как прекрасен этот мир
Когда всё это не с тобой.
Служил служивый меломаном…
Подчас и врал, бузил, бухал,
Но как-то встретив Губермана -
На утро вы, увы, изгой...
Ах, как прекрасен этот мир
Когда всё это не с тобой.
Служил служивый меломаном…
Подчас и врал, бузил, бухал,
Но как-то встретив Губермана -
2021.01.26
19:09
А я люблю цю таємничу тишу,
Ту чарівну, магічну вечорінь,
Коли тече крізь мене безгомінь …
Я їй себе для роздумів залишу,
Порину зором в зоряну глибінь.
Нехай пливуть іскристі Зодіаки
Річками світла у мої роки
Ту чарівну, магічну вечорінь,
Коли тече крізь мене безгомінь …
Я їй себе для роздумів залишу,
Порину зором в зоряну глибінь.
Нехай пливуть іскристі Зодіаки
Річками світла у мої роки
2021.01.26
15:10
Гаргульї* крилаті, тремтіння долонь,
тернові сновиддя колючі.
А ніч підливає оливу в вогонь,
палає, пече іще дужче.
Давно б все зітліло, забулось, а ні!
Дуби наді мною кремезні,
гудуть півстоліття, і сниться мені -
стою за блаженством у черзі.
тернові сновиддя колючі.
А ніч підливає оливу в вогонь,
палає, пече іще дужче.
Давно б все зітліло, забулось, а ні!
Дуби наді мною кремезні,
гудуть півстоліття, і сниться мені -
стою за блаженством у черзі.
2021.01.26
13:31
ханайоме
біла квітко сходу
спи
прокинешся
заплачеш немовлям
почують знайдуть схоплять
спи
біла квітко сходу
спи
прокинешся
заплачеш немовлям
почують знайдуть схоплять
спи
2021.01.26
10:37
Вона любила готувати
постійно, навіть уві сні,
як у дитинстві вчила мати!
Лиш у фейсбуці, на стіні…
постійно, навіть уві сні,
як у дитинстві вчила мати!
Лиш у фейсбуці, на стіні…
2021.01.26
10:36
Матуся рідна гарно вишивала,
Радів і я, і сам отець пан-Біг.
А в пам'яті, неначе фотоспалах,
Зринає візерунок-оберіг.
Де хрестики схилися в печалі -
Видніються дубові вже хрести.
І голкою холодною, зі сталі,
Радів і я, і сам отець пан-Біг.
А в пам'яті, неначе фотоспалах,
Зринає візерунок-оберіг.
Де хрестики схилися в печалі -
Видніються дубові вже хрести.
І голкою холодною, зі сталі,
2021.01.26
05:59
Поверни мені її в цілості,
у придатності, у принадності,
з кредом первісної привітності,
з медом першої безпорадності.
Дай мені її ту, неклопітну,
дивом здибану і розчулену,
дай мені, хто любив, мов зоп’яну,
у придатності, у принадності,
з кредом первісної привітності,
з медом першої безпорадності.
Дай мені її ту, неклопітну,
дивом здибану і розчулену,
дай мені, хто любив, мов зоп’яну,
2021.01.25
23:06
А хай там що, чи дощ чи сніг,
Чи чорне, біле… Чи рожеве ,
Чи випадковість, чи то збіг,
Ви не дізнаєтесь, — forever.
Допустим так, допустим - ні?
Кінці з кінцями - варіянти!
Ви де? Ви тут? Ви увісні…
Чи чорне, біле… Чи рожеве ,
Чи випадковість, чи то збіг,
Ви не дізнаєтесь, — forever.
Допустим так, допустим - ні?
Кінці з кінцями - варіянти!
Ви де? Ви тут? Ви увісні…
2021.01.25
21:59
Бабине літо оповиває стрічних в січні
А поруч трясогузка (по-тутешньому нахліелі)
Хвостиком навсібіч провіщає прогноз невеселий.
Голуби немовби не помічають горлиць.
На дятлів схожі, удоди пасуться на траві,
Здавалося б, воронам галки мали б підкоря
А поруч трясогузка (по-тутешньому нахліелі)
Хвостиком навсібіч провіщає прогноз невеселий.
Голуби немовби не помічають горлиць.
На дятлів схожі, удоди пасуться на траві,
Здавалося б, воронам галки мали б підкоря
2021.01.25
21:03
Я сьогодні простий і сонячний,
А думки – нетривкі, вербальні.
Що ж то буде зі мною поночі?
Жде безсоннячко у вітальні!
Самотина до мене тулиться,
І котельня від комина-вежі
Перекинула через вулицю
А думки – нетривкі, вербальні.
Що ж то буде зі мною поночі?
Жде безсоннячко у вітальні!
Самотина до мене тулиться,
І котельня від комина-вежі
Перекинула через вулицю
2021.01.25
20:29
Ще пролісок не скоро в очі гляне,
Іще снігами повниться земля.
А нині свято юної Тетяни,
Студентства свято, що прийшло здаля.
Сніжинка тане на моїй долоні,
В чужих краях затримались вітри.
Тетянин день - це день моєї доні,
Іще снігами повниться земля.
А нині свято юної Тетяни,
Студентства свято, що прийшло здаля.
Сніжинка тане на моїй долоні,
В чужих краях затримались вітри.
Тетянин день - це день моєї доні,
2021.01.25
20:06
Чи це початок, чи кінець кінця —
Бо цар наш — голий і ніщо не вдієш?!
Нема й рубця на ньому, крім вінця,
А з нами гола правда і надія.
Пусті слова, обіцянки і твердь
Удавана, насправді — твань болотна.
І забирає українців смерть,
Бо цар наш — голий і ніщо не вдієш?!
Нема й рубця на ньому, крім вінця,
А з нами гола правда і надія.
Пусті слова, обіцянки і твердь
Удавана, насправді — твань болотна.
І забирає українців смерть,
2021.01.25
20:01
Я не меншина у своїй державі,
Я - гілка роду з глибини століть,
При пісні, мові, танцю і при славі,
Що у ментальність вживлена стоїть.
Я із того великого народу,
Що із усього працю обирав,
Боровся, бився за свою свободу,
Я - гілка роду з глибини століть,
При пісні, мові, танцю і при славі,
Що у ментальність вживлена стоїть.
Я із того великого народу,
Що із усього працю обирав,
Боровся, бився за свою свободу,
2021.01.25
19:25
Гей, слов'янине, голий та босий,-
Ти у храмі стовбичиш дарма.
Там єгови, мойсеї, христоси -
Українців між ними нема.
Пекло й вила чортячі для гоїв,
Та смола прегаряча - не ром.
Ох, земляче, ну що ж ти накоїв,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у храмі стовбичиш дарма.
Там єгови, мойсеї, христоси -
Українців між ними нема.
Пекло й вила чортячі для гоїв,
Та смола прегаряча - не ром.
Ох, земляче, ну що ж ти накоїв,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
2017.06.30
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення
Користуючись тим, що на наших шпальтах присутні автори із серйозною філологічною освітою, а також достатньо талановитих творців, які сміливо заглядають у завтрашній день української та світової поезії, пропонується створити сторіночку аналітики процесів словотворення, використання, запозичень. Що коректно, що не коректно. Що добре, що погано. І куди взагалі потяг їде.
Споріднені теми:
• Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
• Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
Взагалі, щодо інтелектуальних запозичень, то певно нам, українцям, не потрібно особливо комплексувати. Використовуємо і все! Але давати (зберігати) явищам наші імена – теж надважливо! Розвивати мову на основі суто українського, це значить вживати означення найбільш природно і доцільно, це зрозуміло. Не зовсім зрозуміло, де починається і закінчується українське, так? А потім, розвиток, це завжди якийсь початковий "дискомфорт" - певна незручність - так? Ось, наприклад, "нове" вживання - "піль" - ніби множина родового від “поля”, - вважаю, що такий словотвір – добра річ. Висновок: був би наш корінь, і нове слово годиться, якщо приймається поезією? А існуючі запозичення "де-факто" теж уже наші? А як бути з дієприслівниками? Складнопідрядні речення інколи просто таки вимагають широкого їх використання.
А нові наукові терміни?
Цікаво було би почути ваші думки, зауваження, приклади, щодо словотворення і правильного використання слів, з користю подискутувати на таку тему.
• "Русизми" ? (Певно точніше вже росіянізми)
Не з'ясовуючи, звідки пішло оте означення "русь", "руське", бо існує ( Русь від Русайфа?) чимало вірогідних версій, найдоцільніше дозволити собі вживання слів, що є спільними для братніх мов, коли в українській мові зберігся корінь таких слів?
...........................................................
А також, дещо корисне від Павла Штепи.
Переглянути словник повністю >>>
Споріднені теми:
• Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
• Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
Взагалі, щодо інтелектуальних запозичень, то певно нам, українцям, не потрібно особливо комплексувати. Використовуємо і все! Але давати (зберігати) явищам наші імена – теж надважливо! Розвивати мову на основі суто українського, це значить вживати означення найбільш природно і доцільно, це зрозуміло. Не зовсім зрозуміло, де починається і закінчується українське, так? А потім, розвиток, це завжди якийсь початковий "дискомфорт" - певна незручність - так? Ось, наприклад, "нове" вживання - "піль" - ніби множина родового від “поля”, - вважаю, що такий словотвір – добра річ. Висновок: був би наш корінь, і нове слово годиться, якщо приймається поезією? А існуючі запозичення "де-факто" теж уже наші? А як бути з дієприслівниками? Складнопідрядні речення інколи просто таки вимагають широкого їх використання.
А нові наукові терміни?
Цікаво було би почути ваші думки, зауваження, приклади, щодо словотворення і правильного використання слів, з користю подискутувати на таку тему.
• "Русизми" ? (Певно точніше вже росіянізми)
Не з'ясовуючи, звідки пішло оте означення "русь", "руське", бо існує ( Русь від Русайфа?) чимало вірогідних версій, найдоцільніше дозволити собі вживання слів, що є спільними для братніх мов, коли в українській мові зберігся корінь таких слів?
...........................................................
А також, дещо корисне від Павла Штепи.
|
Переглянути словник повністю >>>
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" "УНІВЕРСИТЕТСЬКА ПРАКТИКА". Із листів_10_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
""Майстерні - ІІ півріччя 2006 року" Визначення переможців"
• Перейти на сторінку •
""Майстерні - ІІ півріччя 2006 року" Визначення переможців"
Про публікацію