Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.06
18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
2026.05.06
16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
2026.05.06
16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
2026.05.06
14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
2026.05.06
12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
2026.05.06
12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.
У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.
Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.
Похмурий пейзаж, як сама німота.
У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.
Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.
2026.05.06
11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па
2026.05.06
08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?
В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?
В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві
2026.05.06
06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)
Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...
Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...
2026.05.06
06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.
2026.05.06
02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!
Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!
Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-
2026.05.05
22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.
Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.
Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо
2026.05.05
22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
2026.05.05
14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю
2026.05.05
13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
2026.05.05
12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!
На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
Важкий 2010 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нове на сайті. Рейтингові голосування серед авторів R і R1"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
Про публікацію
