Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!
На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
Важкий 2010 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нове на сайті. Рейтингові голосування серед авторів R і R1"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
Про публікацію
