Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталка Криничанка (1970) /
Критика | Аналітика
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"18 березня, 18-00. Зустріч авторів ПМ у клубі «Розсипані перли»"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
Про публікацію
