Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталка Криничанка (1970) /
Критика | Аналітика
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"18 березня, 18-00. Зустріч авторів ПМ у клубі «Розсипані перли»"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
Про публікацію
