ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2019.11.12 20:53
роздум. алегоричний складноструктурований вірш***

Йшла химерою ніч.
А розвиднілось- Боже святий...
Артилерії клінч
Охопив і нещадно гатив
Поле болем оте
Неосилено зранене вщент...

Сергій Губерначук
2019.11.12 15:48
Симфонію життя присвячено коханню!
На цій найвищій ноті я завис
у вашій партії фортепіанній
і час тягну, не падаючи вниз!

Тепер я соло мрію в обертнах,
позбавлений музичної канви!
Невже кінець?! Ще домінанта стогне!

Тамара Шкіндер
2019.11.12 14:26
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Всією міццю тузає дерева.
В зелених кронах вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.

Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,

Олександр Сушко
2019.11.12 11:45
Агов, колеги! Є рецепт для вас!
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Я анапестом вилікував сказ,
Гекзаметром - два пролежня на гузні.

Викачує навроки лиш пеон,
Забудькуватість - до снаги хорею.
Від геморою - дактиль. Ой', пардон!

Ігор Деркач
2019.11.12 10:34
Кацапа видає не сила духу,
а п’яна неупевнена хода
і перегар, коли воно під муху
і язикате, і туге на вухо
не чує, що Росія – це орда.

Це видає і дика поведінка.
Але існує нація така,

Тетяна Левицька
2019.11.12 09:37
Сьогодні я ще більше ніж учора
тебе люблю, моє життя, люблю.
Поглянь, коханий, ліхтаря опора
з туману  ліпить бабу снігову.

У Маріїнськім парку надвечір'ям
гуляєм поміж стомлених алей.
Сховала далеч золоте  сузір'я -

Любов Бенедишин
2019.11.12 08:21
Знов надія у серці гасне
І нуртує тривоги гребінь…
…Він приходить до мене вчасно,
Й не з’являється без потреби.

Я не знаю, якого Він рангу
І чи жде похвали від Бога.
Кажуть, в кожного є свій ангел,

Олександр Сушко
2019.11.12 06:55
Мій брат по крові каже: - Напиши
Про безпринципну зраду чорнороту.
Бо знову хочуть миру торгаші
З Росією, із сатаною, з чортом.

Кацап однині вже не тать, а ксен,
Ріднею стала лексика обсценна.
Цей мир війну у Київ принесе

Микола Соболь
2019.11.12 05:22
Мудрість іде не зі сходу,
М’яко ступаючи в душу
Світоч, що ллється з народу
Визнати мудрістю мушу.
Хто не вбиває дитину,
Старість вітає привітно,
Бачить у жінці – людину,
Що біля донечки квітне.

Віктор Кучерук
2019.11.12 05:11
Г. С...
Пригадаю коли-небудь
І коханій розповім
Про хмаринок рух у небі
Несподівано блідім.
Без надуманих колізій,
Також любій розкажу,
Як дощу густа завіса

Тата Рівна
2019.11.11 21:16
Дерева похилились у поклоні -
Рвав вітер. Він нагадував хто пан
Остання качка Чіо-чіо-сан
Крилами затуляє очі сонні
Своєму сину. Завтра відлетить
Вона — навік. У нього все ще буде
На протягах риплять хребти хвіртки
Рипкий той голос плещеться в

Ігор Деркач
2019.11.11 20:45
Жалі і сум людей не надихають.
Коли сльозава настає пора,
а душі переповнює жура,
усі вони поезію чекають.

І хай дощі ідуть як із відра,
а сиві хмари небо укривають –
зійде зоря і сльози висихають,

Олена Побийголод
2019.11.11 18:44
Володимир Висоцький. «Аліса»

Знайте: всі колись втекли,
наче заїнько-вухань,
від стрибальної шкали
для уцінки їхніх знань.

У когось в зубах - лосось,

Олександр Сушко
2019.11.11 17:37
На дубі за вікном усівся крук
І каркає на розпашілу жінку.
Начаклувала відьма, що помру
У триста років з нею ув обнімку.

І став за мить одну немилим світ,
Затемнений печальною габою.
Бо й тисячі із нею мало літ

Микола Дудар
2019.11.11 17:12
Захаращена Мова Істини...
Із обачністю кимсь описане
Час від часу перевізники… і
Ще озброєні перосписами...

Хай потомлені, неба кольору
Врата з вікнами надзвичайними
На відвідинах кури-бройлери…

Сергій Губерначук
2019.11.11 15:48
Змирала осінь айстрами скупими.
Летіли ген за обрій журавлі.
Пустими вікнами халупки хаменіли,
як бегемоти, на вечірнім тлі.
За греблею упали в річку хмари,
набралися холодної води.
Потоне це нещасне "Монте-Карло"
як не в дощах, то з іншої біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Рубаї! З нагоди весни, літа, осені і зими
Існує підозра, що писати правильніше "рубої", та Бог із ними, з витоками, достатньо дотримуватися правил: 4 рядки і римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а"), та й вибудовувати цілісні концепції на рідні теми...
Сторінка створена для публікації авторами (у коментарях) кращих власних і чужих композицій.

Привіт Україні. Омар Хайям
автор: Омар Хайям


( у перекладі В. Мисика)

       

І грудочка землі, й пилиночка мала
були частинами прекрасного чола.
Легенько ж куряву стирай з лиця красуні,
бо й курява колись красунею була.
       

О ти, що розум наш тобі не бачить краю!
Побожний я чи ні - тобі байдуже, знаю.
Я п'яний від гріха - й протверезляюсь тільки,
коли надію я на тебе покладаю!
       

Найкраще пить вино у віці молодім,
укупі з милою, з товаришем своїм,
цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,
і пить без просипу - єдине щастя в нім.
       

Нас переслідує Недоля навісна.
Присядемо ж удвох та вип'ємо вина!
Ми добре знаємо, що на прощання й краплі
води звичайної нам не пошле вона.
       

Коли напровесні красуня біля гаю
мені в коновочку наллє вина до краю -
хай вибачать мені це порівняння, словом -
буду собакою, якщо про рай згадаю!
       

Красуне, як мій сум, ти довговічна будь!
Ти знову ласкою мою зігріла путь,
так, мимохідь, поніжила і зникла -
чи не за правилом: зроби добро й забудь?
       

Про рай говорять і про гурій молодих,
про мед і про вино... О, що ж! Тоді не гріх
і тут втішатися небес дарами, -
так чи інакше ж бо ми прийдемо до них!
       

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-12 15:53:57
Переглядів сторінки твору 28228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.861 / 5.5  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2019.11.03 19:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-12-26 15:54:43 ]
* * *
Говорите - до скла її торкався?
І хмелю з неї пив, брав і набрався?
Та не розбив! О дівчино хрупка,
пізнав тебе, а правди не дізнався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:44:43 ]
Зайди на хвилю в сад моїх бажань,
І яблунькою золотою стань...
Нехай впаду в твої роскішні віти -
У пелюсткову музику зітхань.

Хай проросту крізь твій солодкий зойк..
Перелиставши сторінки казок
На дні зіниць посмію спопеліти
Й перетворитись на жарин разок..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:53:26 ]
В долонях вітру мерзне лепеха,
А сивий явір над ставком зітха -
Цілує поглядом зелені груди,
І в Бога хвилю юності проха...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:05:42 ]
Сотає Місяць пвіутину хмар...
І щупальці над згарищем Стожар
Листають вічності відкриту книгу -
Богів забутих дивовижний дар..

Над звалищами зоряних армад
Ласкавим усміхом пливе зима..
Іду крізь німб-хмільний поет-
розстрига
Й підошва промені зірок лама..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:16:08 ]
В мінорнім леті хмар
Небесний сад хова
Світильники оман ,
І усміх Божества...

Крізь юрбища прочан
Бреду на твій поріг,
Де зупинився Час..
Де народився Гріх..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-08 11:53:09 ]
Милим красуням з нагоди першого весняного свята!

Прекрасність вин
Коли звершив Господь людиною земне,
не тим утішився, либонь, що промине,
а безконечною жагою мужа,
з якого взяли задля жінки головне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-15 13:33:12 ]
* * *
Самотня жінка? Небеса, вкажіть дорогу!
Із тіні, полум"я, ефірного чертогу,
зійду до неї з пляшкою "Мартіні",
бо де самотні двоє, там самотньо й Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 15:23:49 ]

Жінки
Ці диво-грона нам уже до віку
не перепробувати - їх без ліку!
А вина з них смакує тільки Бог,
який для цього й дав їх чоловіку? :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 17:59:40 ]
Чи вже перевелись чоловіки,
чи спрагу вдовольнили за віки,
якщо дають суперникові-Богу
самому вина пити з цих міхів?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-22 19:09:00 ]

* * *
Одну вкусити тільки ягідку із грона -
і вже властителя на голові корона!
А від ковтка божественності жінки
постане Всесвіт і з мужчино-електрона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 19:39:20 ]
Ох, ці мужчини-електрони,
де розум був - тепер самі гормони,
не розуміють, що жінки самі
цей Всесвіт створюють з одної ґрони :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 02:59:03 ]
Іван Редчиць

***
Хвалив не раз Хайям міцне вино,
Та що, скажи, дало йому воно?
Коли б текли вина глибокі ріки, -
Людей на світі не було б давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 03:41:56 ]
А от сам Хайам мав іншу точку зору :)

Хто пив вино - помре,
Хто п’є - помре,
Та хіба той безсмертний,
Хто не п’є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 07:39:11 ]
***
П'яничка ледь тримається за пліт,
Дивуючись, чом захитався світ...
Чи він колись нарешті зрозуміє,
Що потоптав барвінки власних літ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 18:14:26 ]

* * *
П'яничка розуміє справи Божі,
Коли й хмільні діла його хороші.
Нелегко і тверезо їх робить,
А сп’яну здатні тільки душі гожі!

* * *
Благословенне будь, земне вино!
У глеки зваби вміщене воно!
І що не глек - то свій окремий смак!
Не кожен, ясно, мій, а все одно...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-06 16:44:21 ]

Вітаючи Вас із Весною

Цветы и Женщина - мгновения и вечность,
Где колдовство, и страсть, и вся моя беспечность...
За це і неба Вам блакить і щира вдячність,
і над усе, за Вами вдавану обачність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-13 11:40:12 ]

* * *
На вершині здобутків захолодно, друже,
серце мучиться там, до життя небайдуже...
А мудріший із келихом сяде внизу,
в гарних ніжках, і очі щасливо примруже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-03-08 17:37:26 ]

Культурологічна хиба

І знову восьме березня! Було ж, неначе,
І вчора й нині?! Чортзна-що... Таки, Рибаче,
Дарма у Рибки Золотої ти просив
Собі щасливих дам... о українська вдаче! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-06 22:47:46 ]
Других не зли и сам не злись.
Мы только гости в этом бренном мире.
И если, что не так - смирись,
Будь умнее - улыбнись.
Холодной думай головой,
Ведь в мире все закономерно:
Зло излученное тобой,
К тебе вернется непременно.


Інших не зли і сам не злись,
Ми тільки гості в тліннім світі.
Коли не так щось- ти змирись,
Будь розумнішим, посміхнись.
Тверезо думай головою.
У цьому світі все закономірно:
Зло, спровоковане тобою,
До тебе повернеться неодмінно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 23:53:23 ]


Жіночість миті

Коли життя підхоплена юрмою,
зникає мить сльотою золотою -
в долонях чашу грій, вдихай вино,
єднай міжмиття з вічності порою!