ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Маріанна Челецька
2017.10.23 22:54
Мені набридло музикувати осінню
з іі маленькими деревами
у великих кишенях
і навіть барви
видаються якимось комічними..
Може, це впливи гуманістичні!?
Коли очима пантагрюелівського художника
бачиш декораціі туги - пласкими

Олександр Сушко
2017.10.23 20:32
Хлипає дитина. Цяцю хоче.
Їй купує неня літачка.
Ще мала, але великі очі,
Та ціпкуща як реп'ях рука.

В гаражі у хлопчика машина,
Є на Марсі придбана земля.
Виростає лобуряка з сина,

Олександр Сушко
2017.10.23 20:30
Усі мої творіння знає кіт.
Коли читаю - слухає уважно.
За це йому натоптую живіт.
Товстезний став, дивитись навіть страшно.

За вірш даю крильцята з гусака,
А за поему - палицю ковбаски.
Моя невтомно шкряботить рука

Віта Парфенович
2017.10.23 19:59
Життя Його було важким -
рано батьки повмирали,
та Він був сильним і таким,
що рідко плакав, щоб ви знали.

Сидів маленьким в бур'яні,
писав вірші і малював,
на долю не жалівся, ні!

Марія Дем'янюк
2017.10.23 19:12
Моє ліжко - люлька,
Яку почепили на гачок-місяць.
Місяць співає: люлі-люлі.
Зорі співають: люлі-люлі.
А я не сплю, бо згадую
роки минулі:
як ти співав мені "люлі-люлі",
щоби наснилися сни гарнюлі,

Ірина Вовк
2017.10.23 19:11
Ця пора опадань… Ця сльота ностальгійно-осіння
Крізь завісу небес журавлиним ключем промайне.
То як дзвін поминань, то як пісня похмільна весільна, -

Я маленький кленовий листочок – зігрійте мене…

Ох, дощі ви, дощі – ізмарагди померклих снобачень

Ігор Герасименко
2017.10.23 18:41
Як бадьорими залишимось: бордовими
затужили явора листки.
А кульбаби кущик між бордюрами
навпаки задумав розцвісти.

Усміхнулося ві сні весна йому,
цвіту, що препишно-золотий.
Що за тиждень буде ми не знаємо?

Садовнікова Катя
2017.10.23 18:20
Серый день меня коснулся
Мелким дождиком в тот миг.
Без тебя, мой милый, пусто,
Я ищу тебя, где ты?..

Тихо мчится день осенний
Ветром крышами домов.
Я целую, словно пепел,

Кристіан Грей
2017.10.23 16:57
Класне місто San Francisco
І Hard Rock Cafe,
Класне здалека і зблизька,
Суперське таке.

Там є пальми - і трамваї
Ходять попри них...
San Francisco не бажаю

Садовнікова Катя
2017.10.23 16:33
Ми сиділи разом, тямкувавши про те, що далі
Та палили любов — вугілля впивалось в пальці.
Допивали вогонь із залізних пляшанок жалі,
Говорили про те, що вже час гамувати танці.

Ти гітару дістав і заграв ту чудову лірику
А я потім пішла і відтак ми

Вікторія Лимарівна
2017.10.23 13:59
Хвилюється – сумна «Калина»!
Завмерла – саме в цей ось час.
Ім’я засновника і сина
Згадалось – кращого із нас!

Колеги по перу зібрались –
Небайдуже – в полоні дум…
Багато дечого – згадалось:

Ярослав Чорногуз
2017.10.22 23:49
Ну ось і ти, мій затишку ясний.
Немовби задрімало все довкола…
Багряно-золотаві бачу сни,
Їх розвіває осінь світлочола.

Тривога зникла, тільки холоди
Із сутінками разом наростають.
О ніченько, на хвилечку зажди –

Олександр Сушко
2017.10.22 16:58
Захотілося їсти нестерпно,
Пожувати хоча б вермішель.
Нині травень. Далеко до серпня.
В хаті лиш оковита і ель.

Дочекатися би урожаю,
Та до цього іще о-го-го!
Я "зеленого змія" ковтаю,

Олександр Сушко
2017.10.22 16:40
Утік правитель. Кажуть, був тиран.
Жилося з тим поганцем дуже важко.
Тепер поглипай, друже, у гаман
І переходь із ковбаси на кашку.

За бунт - нестатки. Отакий закон.
Чуби тріщать у дурників одвіку.
Хотів Зімбабве здатись у полон,

Ірина Вовк
2017.10.22 14:02
С.131-133 «Пригадую, якось Панас Карпович Саксаганський, з яким Заньковецька завжди жила дружньо і часто працювала в одній трупі, почав мріяти, як би то було добре улаштувати на літо плавучий «морський театр-корабель». «Пішли б оце до Севастополя, - гов

Маркіяна Рай
2017.10.22 09:10
Розквітають магнолії в місті моїх ненадій,
Фіолетовим небом вдягаючи мрію забуту.
Озиратись на втрати, на схиблені цілі - не смій!
Та по сотому колу сповняй перед ними покуту.

Навіть в місті моїх ненадій забуяла весна,
Причаститись до неї так вп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Рубаї! З нагоди весни, літа, осені і зими
Існує підозра, що писати правильніше "рубої", та Бог із ними, з витоками, достатньо дотримуватися правил: 4 рядки і римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а"), та й вибудовувати цілісні концепції на рідні теми...
Сторінка створена для публікації авторами (у коментарях) кращих власних і чужих композицій.

Привіт Україні. Омар Хайям
автор: Омар Хайям


( у перекладі В. Мисика)

       

І грудочка землі, й пилиночка мала
були частинами прекрасного чола.
Легенько ж куряву стирай з лиця красуні,
бо й курява колись красунею була.
       

О ти, що розум наш тобі не бачить краю!
Побожний я чи ні - тобі байдуже, знаю.
Я п'яний від гріха - й протверезляюсь тільки,
коли надію я на тебе покладаю!
       

Найкраще пить вино у віці молодім,
укупі з милою, з товаришем своїм,
цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,
і пить без просипу - єдине щастя в нім.
       

Нас переслідує Недоля навісна.
Присядемо ж удвох та вип'ємо вина!
Ми добре знаємо, що на прощання й краплі
води звичайної нам не пошле вона.
       

Коли напровесні красуня біля гаю
мені в коновочку наллє вина до краю -
хай вибачать мені це порівняння, словом -
буду собакою, якщо про рай згадаю!
       

Красуне, як мій сум, ти довговічна будь!
Ти знову ласкою мою зігріла путь,
так, мимохідь, поніжила і зникла -
чи не за правилом: зроби добро й забудь?
       

Про рай говорять і про гурій молодих,
про мед і про вино... О, що ж! Тоді не гріх
і тут втішатися небес дарами, -
так чи інакше ж бо ми прийдемо до них!
       

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-12 15:53:57
Переглядів сторінки твору 24337
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.861 / 5.5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2017.10.15 21:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-12-26 15:54:43 ]
* * *
Говорите - до скла її торкався?
І хмелю з неї пив, брав і набрався?
Та не розбив! О дівчино хрупка,
пізнав тебе, а правди не дізнався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:44:43 ]
Зайди на хвилю в сад моїх бажань,
І яблунькою золотою стань...
Нехай впаду в твої роскішні віти -
У пелюсткову музику зітхань.

Хай проросту крізь твій солодкий зойк..
Перелиставши сторінки казок
На дні зіниць посмію спопеліти
Й перетворитись на жарин разок..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:53:26 ]
В долонях вітру мерзне лепеха,
А сивий явір над ставком зітха -
Цілує поглядом зелені груди,
І в Бога хвилю юності проха...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:05:42 ]
Сотає Місяць пвіутину хмар...
І щупальці над згарищем Стожар
Листають вічності відкриту книгу -
Богів забутих дивовижний дар..

Над звалищами зоряних армад
Ласкавим усміхом пливе зима..
Іду крізь німб-хмільний поет-
розстрига
Й підошва промені зірок лама..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:16:08 ]
В мінорнім леті хмар
Небесний сад хова
Світильники оман ,
І усміх Божества...

Крізь юрбища прочан
Бреду на твій поріг,
Де зупинився Час..
Де народився Гріх..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-08 11:53:09 ]
Милим красуням з нагоди першого весняного свята!

Прекрасність вин
Коли звершив Господь людиною земне,
не тим утішився, либонь, що промине,
а безконечною жагою мужа,
з якого взяли задля жінки головне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-15 13:33:12 ]
* * *
Самотня жінка? Небеса, вкажіть дорогу!
Із тіні, полум"я, ефірного чертогу,
зійду до неї з пляшкою "Мартіні",
бо де самотні двоє, там самотньо й Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 15:23:49 ]

Жінки
Ці диво-грона нам уже до віку
не перепробувати - їх без ліку!
А вина з них смакує тільки Бог,
який для цього й дав їх чоловіку? :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 17:59:40 ]
Чи вже перевелись чоловіки,
чи спрагу вдовольнили за віки,
якщо дають суперникові-Богу
самому вина пити з цих міхів?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-22 19:09:00 ]

* * *
Одну вкусити тільки ягідку із грона -
і вже властителя на голові корона!
А від ковтка божественності жінки
постане Всесвіт і з мужчино-електрона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 19:39:20 ]
Ох, ці мужчини-електрони,
де розум був - тепер самі гормони,
не розуміють, що жінки самі
цей Всесвіт створюють з одної ґрони :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 02:59:03 ]
Іван Редчиць

***
Хвалив не раз Хайям міцне вино,
Та що, скажи, дало йому воно?
Коли б текли вина глибокі ріки, -
Людей на світі не було б давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 03:41:56 ]
А от сам Хайам мав іншу точку зору :)

Хто пив вино - помре,
Хто п’є - помре,
Та хіба той безсмертний,
Хто не п’є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 07:39:11 ]
***
П'яничка ледь тримається за пліт,
Дивуючись, чом захитався світ...
Чи він колись нарешті зрозуміє,
Що потоптав барвінки власних літ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 18:14:26 ]

* * *
П'яничка розуміє справи Божі,
Коли й хмільні діла його хороші.
Нелегко і тверезо їх робить,
А сп’яну здатні тільки душі гожі!

* * *
Благословенне будь, земне вино!
У глеки зваби вміщене воно!
І що не глек - то свій окремий смак!
Не кожен, ясно, мій, а все одно...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-06 16:44:21 ]

Вітаючи Вас із Весною

Цветы и Женщина - мгновения и вечность,
Где колдовство, и страсть, и вся моя беспечность...
За це і неба Вам блакить і щира вдячність,
і над усе, за Вами вдавану обачність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-13 11:40:12 ]

* * *
На вершині здобутків захолодно, друже,
серце мучиться там, до життя небайдуже...
А мудріший із келихом сяде внизу,
в гарних ніжках, і очі щасливо примруже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-03-08 17:37:26 ]

Культурологічна хиба

І знову восьме березня! Було ж, неначе,
І вчора й нині?! Чортзна-що... Таки, Рибаче,
Дарма у Рибки Золотої ти просив
Собі щасливих дам... о українська вдаче! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Айс (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-06 22:47:46 ]
Других не зли и сам не злись.
Мы только гости в этом бренном мире.
И если, что не так - смирись,
Будь умнее - улыбнись.
Холодной думай головой,
Ведь в мире все закономерно:
Зло излученное тобой,
К тебе вернется непременно.


Інших не зли і сам не злись,
Ми тільки гості в тліннім світі.
Коли не так щось- ти змирись,
Будь розумнішим, посміхнись.
Тверезо думай головою.
У цьому світі все закономірно:
Зло, спровоковане тобою,
До тебе повернеться неодмінно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 23:53:23 ]


Жіночість миті

Коли життя підхоплена юрмою,
зникає мить сльотою золотою -
в долонях чашу грій, вдихай вино,
єднай міжмиття з вічності порою!