ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Боброк
2018.10.20 15:21
зброя
я знаю що ти скажеш - не кажи
хоч маєш це віддати - не давай
кого любив за тими не тужи
кого кохав забудь не поминай

всели собі у серце трьох царів
прийми у душу смирну самоти
щоб промінь зірки гаряче горів

Олександр Сушко
2018.10.20 14:36
Пологи-перелоги
Зайшов на сайт - гримить стражденний стогін,
В Пегаса зляк, ірже з-під закарлюк.
У "генія" ліричнії пологи!
Всі врозтіч. Я ж добряга - підсоблю.

Хвалю завзято горе-рукоблуда
(поет чутливий, критикнеш - каюк!).
А поруч муза глипає на "чудо"

Шон Маклех
2018.10.20 02:49
Слід лилика
Лишаємо слід
На килимі жовтого листя
Ми – лилики тьми:
Нескінченно темного Всесвіту:
Слід порожнечі
На візерунках осені:
Там пройшли ми –
Кажани –

Ластівка Польова
2018.10.19 22:17
Тисяча слів під пером...
Тисяча слів під пером,
а от дії – жодної.
Ти мій герой,
ти живий легендарний soldier.

З дому зриваюсь у темінь,
неначе з прив’язі.
Господи правий,

Микола Дудар
2018.10.19 19:03
- Історія давно минулих днів -
Привчав себе до твого запаху
Вже й познайомився з ріднею
А ти чомусь все нишком ахала
А я збирав все те і клеїв…
Ти розглядала зацікавлено
Мої сирі на смак полотна
І хай знайомих, рідних бавило
Ти обзивала їх болотом…

Іван Потьомкін
2018.10.19 16:14
З голосу Езопа
Поміж уловом, що приніс рибалка,
Устрицю пацюк набачив
І подумки начебто вже їсть.
«Який з мене наїдок?-
Вгадала намір ненажери бідолаха».
«Розкрийся і вдовольнюся цим!»
Не спало хитруну на думку,
Що бажання жить несе і порятунок:

Вікторія Торон
2018.10.19 11:21
Ця рубінова мова
Ця рубінова мова – вино в кришталі,
бархат уст і розбурханий шепіт,
це кружляння замріяне, сонце в гіллі,
листя спогадів звіяний шерхіт.
Це віднайдення рідних могил в бур’янах,
у поклоні покладені квіти,
це оживлення істин, що вмерли в світах,
і

Світлана Майя Залізняк
2018.10.19 10:36
Риторичне
і ніхто не застрахований
від теракту серед зла.
Будь вахтером чи Бетховеном -
днина гостре підвезла.

Біг чимдалі - чи поранених
піднімати і везти?
Друг мій каже одурманено:

Тата Рівна
2018.10.19 09:53
Про поетів (сумний неосаркастичний пієтет)
Розірвати планету або збудувати планету
Врятувати планету — планктону потрібна планета
У поета призначення бути всього лиш поетом
Архітектором душ — на поета чекають проекти
Як палати чекають сенаторів чи пацієнтів
Як імпланти чекають хірургів або де

Любов Бенедишин
2018.10.19 09:19
***
Ще мрії високі личать,
І руки – вправні.
А Муза чомусь не кличе
В небесні плавні.

Приб’ється не знати звідки,
Нахмурить брови…
Зоставить на серці мітку –

Вероніка Новікова
2018.10.18 22:55
Лілія
Що ти про мене знаєш, як ти із цим живеш?
Я майже все забула, вистояла вином.
Слід від долоні губиться поміж густих одеж:
тих, що, коли намокнуть, тягнуть на дно.

Слід від долоні плине спиною від стегна.
Русло його не висохло, витоки ще пульсують.

Серго Сокольник
2018.10.18 22:10
Ніч наповнила...
Ніч наповнила глечики снів,
Із яких ми наснагу пили
Дивоцвітами... На полотні
(...чи букетом на майстра столі...)

І малюнок сумний у очах
Чорним кольором в осінь тече,
Віддзеркаливши темряви жах

Ігор Шоха
2018.10.18 21:27
Оптимістичний песимізм
На ярину наорано багато.
Є і на зяб, де впадина й гора.
Але немає сил боронувати,
та й сіяти – минає ся пора.

Літа уже заманюють у вирій
подалі од солоної землі.
Але на чужині, які то гирі –

Катерина Боброк
2018.10.18 21:16
Метро
стосунки між нами як від початку Бог створив - взаємні і прості.
а тепер пауза. уяви запах хліба вдосвіта на капустяному листі
і знатний борщ у полив'янім горщику на нашу велику сім'ю
і вечеря і пісня і солов'ї у вишневім садку-раю.
тут зводити бр

Сонце Місяць
2018.10.18 18:48
репліка
на всякі докучні нікчемності
наплювати би з нескінченності
адже будь~ що не більше ніж тінь
золотисто~ сріблистих видінь

крізь неспішно лункі нетотожності
за кулісами & понад ложами
кружеляє собі передзвін

Олександр Олехо
2018.10.18 12:51
* * *
Пані у зеленому пальті
Тінь весни в алеях листопаду
Затаїлась осінь у куті
Запаливши зоряну лампаду
Там їй добре і земна печаль
Омиває зранку тьмяні трави
В кожного на жаль є пам'ять-жаль
Келишок вина і чашка кави
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Рубаї! З нагоди весни, літа, осені і зими
Існує підозра, що писати правильніше "рубої", та Бог із ними, з витоками, достатньо дотримуватися правил: 4 рядки і римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а"), та й вибудовувати цілісні концепції на рідні теми...
Сторінка створена для публікації авторами (у коментарях) кращих власних і чужих композицій.

Привіт Україні. Омар Хайям
автор: Омар Хайям


( у перекладі В. Мисика)

       

І грудочка землі, й пилиночка мала
були частинами прекрасного чола.
Легенько ж куряву стирай з лиця красуні,
бо й курява колись красунею була.
       

О ти, що розум наш тобі не бачить краю!
Побожний я чи ні - тобі байдуже, знаю.
Я п'яний від гріха - й протверезляюсь тільки,
коли надію я на тебе покладаю!
       

Найкраще пить вино у віці молодім,
укупі з милою, з товаришем своїм,
цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,
і пить без просипу - єдине щастя в нім.
       

Нас переслідує Недоля навісна.
Присядемо ж удвох та вип'ємо вина!
Ми добре знаємо, що на прощання й краплі
води звичайної нам не пошле вона.
       

Коли напровесні красуня біля гаю
мені в коновочку наллє вина до краю -
хай вибачать мені це порівняння, словом -
буду собакою, якщо про рай згадаю!
       

Красуне, як мій сум, ти довговічна будь!
Ти знову ласкою мою зігріла путь,
так, мимохідь, поніжила і зникла -
чи не за правилом: зроби добро й забудь?
       

Про рай говорять і про гурій молодих,
про мед і про вино... О, що ж! Тоді не гріх
і тут втішатися небес дарами, -
так чи інакше ж бо ми прийдемо до них!
       

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-12 15:53:57
Переглядів сторінки твору 26251
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.861 / 5.5  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2018.10.14 16:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-12-26 15:54:43 ]
* * *
Говорите - до скла її торкався?
І хмелю з неї пив, брав і набрався?
Та не розбив! О дівчино хрупка,
пізнав тебе, а правди не дізнався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:44:43 ]
Зайди на хвилю в сад моїх бажань,
І яблунькою золотою стань...
Нехай впаду в твої роскішні віти -
У пелюсткову музику зітхань.

Хай проросту крізь твій солодкий зойк..
Перелиставши сторінки казок
На дні зіниць посмію спопеліти
Й перетворитись на жарин разок..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 00:53:26 ]
В долонях вітру мерзне лепеха,
А сивий явір над ставком зітха -
Цілує поглядом зелені груди,
І в Бога хвилю юності проха...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:05:42 ]
Сотає Місяць пвіутину хмар...
І щупальці над згарищем Стожар
Листають вічності відкриту книгу -
Богів забутих дивовижний дар..

Над звалищами зоряних армад
Ласкавим усміхом пливе зима..
Іду крізь німб-хмільний поет-
розстрига
Й підошва промені зірок лама..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:16:08 ]
В мінорнім леті хмар
Небесний сад хова
Світильники оман ,
І усміх Божества...

Крізь юрбища прочан
Бреду на твій поріг,
Де зупинився Час..
Де народився Гріх..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-08 11:53:09 ]
Милим красуням з нагоди першого весняного свята!

Прекрасність вин
Коли звершив Господь людиною земне,
не тим утішився, либонь, що промине,
а безконечною жагою мужа,
з якого взяли задля жінки головне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-15 13:33:12 ]
* * *
Самотня жінка? Небеса, вкажіть дорогу!
Із тіні, полум"я, ефірного чертогу,
зійду до неї з пляшкою "Мартіні",
бо де самотні двоє, там самотньо й Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 15:23:49 ]

Жінки
Ці диво-грона нам уже до віку
не перепробувати - їх без ліку!
А вина з них смакує тільки Бог,
який для цього й дав їх чоловіку? :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 17:59:40 ]
Чи вже перевелись чоловіки,
чи спрагу вдовольнили за віки,
якщо дають суперникові-Богу
самому вина пити з цих міхів?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-22 19:09:00 ]

* * *
Одну вкусити тільки ягідку із грона -
і вже властителя на голові корона!
А від ковтка божественності жінки
постане Всесвіт і з мужчино-електрона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 19:39:20 ]
Ох, ці мужчини-електрони,
де розум був - тепер самі гормони,
не розуміють, що жінки самі
цей Всесвіт створюють з одної ґрони :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 02:59:03 ]
Іван Редчиць

***
Хвалив не раз Хайям міцне вино,
Та що, скажи, дало йому воно?
Коли б текли вина глибокі ріки, -
Людей на світі не було б давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 03:41:56 ]
А от сам Хайам мав іншу точку зору :)

Хто пив вино - помре,
Хто п’є - помре,
Та хіба той безсмертний,
Хто не п’є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 07:39:11 ]
***
П'яничка ледь тримається за пліт,
Дивуючись, чом захитався світ...
Чи він колись нарешті зрозуміє,
Що потоптав барвінки власних літ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 18:14:26 ]

* * *
П'яничка розуміє справи Божі,
Коли й хмільні діла його хороші.
Нелегко і тверезо їх робить,
А сп’яну здатні тільки душі гожі!

* * *
Благословенне будь, земне вино!
У глеки зваби вміщене воно!
І що не глек - то свій окремий смак!
Не кожен, ясно, мій, а все одно...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-06 16:44:21 ]

Вітаючи Вас із Весною

Цветы и Женщина - мгновения и вечность,
Где колдовство, и страсть, и вся моя беспечность...
За це і неба Вам блакить і щира вдячність,
і над усе, за Вами вдавану обачність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-13 11:40:12 ]

* * *
На вершині здобутків захолодно, друже,
серце мучиться там, до життя небайдуже...
А мудріший із келихом сяде внизу,
в гарних ніжках, і очі щасливо примруже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-03-08 17:37:26 ]

Культурологічна хиба

І знову восьме березня! Було ж, неначе,
І вчора й нині?! Чортзна-що... Таки, Рибаче,
Дарма у Рибки Золотої ти просив
Собі щасливих дам... о українська вдаче! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-06 22:47:46 ]
Других не зли и сам не злись.
Мы только гости в этом бренном мире.
И если, что не так - смирись,
Будь умнее - улыбнись.
Холодной думай головой,
Ведь в мире все закономерно:
Зло излученное тобой,
К тебе вернется непременно.


Інших не зли і сам не злись,
Ми тільки гості в тліннім світі.
Коли не так щось- ти змирись,
Будь розумнішим, посміхнись.
Тверезо думай головою.
У цьому світі все закономірно:
Зло, спровоковане тобою,
До тебе повернеться неодмінно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 23:53:23 ]


Жіночість миті

Коли життя підхоплена юрмою,
зникає мить сльотою золотою -
в долонях чашу грій, вдихай вино,
єднай міжмиття з вічності порою!