Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
2025.11.10
16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
2025.11.10
15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
2025.11.10
11:42
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
2025.11.10
11:02
раз десять авторів
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало
і дев’ять авторів
рукописи післали
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало
і дев’ять авторів
рукописи післали
2025.11.10
10:55
Сподіваєщся на краще
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…
2025.11.10
10:13
Народжуєшся, віриш та ідеш
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків
2025.11.10
09:42
Листопад-диригент завітав у мій сад.
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.
Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.
Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,
2025.11.09
22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
2025.11.09
17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,
2025.11.09
16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Твоє лице одверта маска
І непорушні його риси
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Твоє лице одверта маска
І непорушні його риси
2025.11.09
15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
2025.11.09
12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
2025.11.09
11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
2025.11.09
02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
/
Вірші на задану тему
Тема №9 . ВЕСНА (за заданими рядками)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема №9 . ВЕСНА (за заданими рядками)
Нашим авторам пропонуються невеличкі поетичні змагання у написанні "віршів на тему", - на цій сторінці можна обговорити різні майбутні варіанти тем, заданих початків, а можна і відіслати варіантики в напрямку редакції >>
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Тема №9 ВЕСНЯНА 
з 5.03 по 1.06 2008 р.
• "Народна романтична" :
• "Я дарую тобі..." (2008)
(пропозиція: редакція)
• "Народна казуїстична" :
• "... покусаний, сиджу. (замість ... вставте необхідне)
Не ким-небудь - коханою особою..." (2008) - чоловіча
(пропозиція: Іван Гонта)
• "Ти роздягаєш поглядом повільно ..." (2008) - жіноча
(пропозиція: Чорнявої Жінки)
• "Високолоба":
• "Співай, красуне, схована за "ніком"... "(2008) - чоловіча
(пропозиція: Галантний Маньєрист)
• "Моя весна - шалена і п'янка,
одягнута у вітер, пелюстками ..." (2008) - жіноча
(пропозиція: Варвари Черезової)
• Усі надіслані на цю тему твори • Ваші коментарі, твори і критика
Слова не переставляти місцями, дотримуватись розмірів, початок твору має складатись тільки із зазначених слів. Після написання вірша публікуйте його на цій сторінці коментарем, або на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, там де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 9. ВЕСНА". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля...
Що ж, і ця весна, як і тисячі інших, проминула.
На наших сторінках вона залишила свої відбитки, подекуди творчі, до яких, сподіваюся відносяться і вірші, надіслані авторами на турнір №9.
Переможцями якого названі - Золота Жінка, Чорнява Жінка і Варя Черезова. Ура.
• Усі надіслані на цю тему твори
Варвара Черезова - [ 2008.04.29 12:08 ]
Моїм дівчатам;)
Співай, красуне, схована за ніком!
Лесюню, Чорі, Вандо, хто іще?
Ой мати рідна, моя люба Ніко.
За ледве не забула. І віршем
Згадаю всіх кого люблю. Дівчата,
Та вас тут, ніби квітів у саду,
Одна гарніша іншої. Знайду
І розцілую. Всі мерщій до хати:
До мене ж звісно! Напою чайком.
Із шоколадом і міцним стограмом,
І завтра буде краще чи так само,
Аби із вами. Любі мої, цьом!
Чорнява Жінка - [ 2008.04.28 02:00 ]
Я дарую тобi...
Я дарую тобi... а чого це я маю дарити?
Я i так щонедiлi таскаю тобi бiлi квiти,
Я i так тобi каву готую, буває й вечерю,
А у вiдповiдь чую одне лиш: хутчеє, хутчеє!
Ти i так володiєш моїми думками, грошима,
Нерухомим, рухомим (будинок, город і машина),
Ти і так у полоні тримаєш і душу, і серце,
Ще дарунків тобі?! – І об стінку нещасне люстерце…
Чорнява Жінка - [ 2008.03.16 16:28 ]
БЕЗ РУК, КОХАНИЙ!
Ти роздягаєш поглядом повільно
Мене. А я – тебе. Ми робимо це спільно.
– Без рук, коханий! В нас була угода!
Яка ж нахабна чоловіча та порода!
Все нижче, нижче, дуже-дуже ніжно,
Вже видно твоє тіло білосніжне...
І ледве чутно ллється зваби пісня,
І вже не "до", але іще "не після"...
Золота Жінка - [ 2008.03.10 19:10 ]
Зустріч
Ти роздягаєш поглядом повільно...
Пальтечко, девۥять ґудзиків, пасок,
Панчохи, сукня...Ніжний голосок
Тече по тілу – так тече пісок,
І тіло – ще несміле – божевільно
Здригається. І квіти в животі
Ростуть (бо квітень) – і шалена злива
Зі слів, цілунків, дотиків і дива
Накриє з головою! І зваблива,
І зваблена, впаду у золоті
Обійми Золотого...
Але – як
Я опинилась біля цього мужа?!
Якийсь він бомжуватий і не дуже
Поголений ретельно...Та, байдуже!
Це веееельми сексуальний маніяк...
Золота Жінка - [ 2008.03.09 12:12 ]
Я дарую тобі...
Я дарую тобі, Золотий, небеса голубі!
Голубів в голубих небесах!
Тільки сонце і небо!!!
Ти не радий? Банально? Небес тобі,
кажеш, не треба?
Ну гаразд, то краватку дарую на свято тобі.
Може, квіти? Злітає душа!!!
(надчуттєвий гіпноз)
До небес (ти у першій строфі
їх відмовився брати)
Аромати бузку і конвалій
влітають до хати!!!!
Що? Зів”януть?
Окей, подарую тобі “Hugo Boss”.
Я дарую тобі, Золотавий, себе - навіки!
Виноград і троянди, красиву,
палку і корисну,
Тільки мругни мені, тільки пальцем кивни, тільки свисни -
І від заздрощів луснуть
довкола усі чуваки!
Що ти кажеш, коханий?
Я знову почула відмову?
Навіки забагато? Не хочеш мене навіки?
Не потягнеш так довго?
Хирлявий народ – мужики...
...Я дарую тобі колєжанку.
Блондинку.
Гумову.
.....................................
.....................................
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

з 5.03 по 1.06 2008 р.
• "Народна романтична" :
• "Я дарую тобі..." (2008)
• "Народна казуїстична" :
• "... покусаний, сиджу. (замість ... вставте необхідне)
Не ким-небудь - коханою особою..." (2008) - чоловіча
• "Ти роздягаєш поглядом повільно ..." (2008) - жіноча
• "Високолоба":
• "Співай, красуне, схована за "ніком"... "(2008) - чоловіча
• "Моя весна - шалена і п'янка,
одягнута у вітер, пелюстками ..." (2008) - жіноча
• Усі надіслані на цю тему твори • Ваші коментарі, твори і критика
Слова не переставляти місцями, дотримуватись розмірів, початок твору має складатись тільки із зазначених слів. Після написання вірша публікуйте його на цій сторінці коментарем, або на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, там де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 9. ВЕСНА". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля...
Що ж, і ця весна, як і тисячі інших, проминула.
На наших сторінках вона залишила свої відбитки, подекуди творчі, до яких, сподіваюся відносяться і вірші, надіслані авторами на турнір №9.
Переможцями якого названі - Золота Жінка, Чорнява Жінка і Варя Черезова. Ура.
• Усі надіслані на цю тему твори
Варвара Черезова - [ 2008.04.29 12:08 ]
Моїм дівчатам;)
Співай, красуне, схована за ніком!
Лесюню, Чорі, Вандо, хто іще?
Ой мати рідна, моя люба Ніко.
За ледве не забула. І віршем
Згадаю всіх кого люблю. Дівчата,
Та вас тут, ніби квітів у саду,
Одна гарніша іншої. Знайду
І розцілую. Всі мерщій до хати:
До мене ж звісно! Напою чайком.
Із шоколадом і міцним стограмом,
І завтра буде краще чи так само,
Аби із вами. Любі мої, цьом!
Чорнява Жінка - [ 2008.04.28 02:00 ]
Я дарую тобi...
Я дарую тобi... а чого це я маю дарити?
Я i так щонедiлi таскаю тобi бiлi квiти,
Я i так тобi каву готую, буває й вечерю,
А у вiдповiдь чую одне лиш: хутчеє, хутчеє!
Ти i так володiєш моїми думками, грошима,
Нерухомим, рухомим (будинок, город і машина),
Ти і так у полоні тримаєш і душу, і серце,
Ще дарунків тобі?! – І об стінку нещасне люстерце…
Чорнява Жінка - [ 2008.03.16 16:28 ]
БЕЗ РУК, КОХАНИЙ!
Ти роздягаєш поглядом повільно
Мене. А я – тебе. Ми робимо це спільно.
– Без рук, коханий! В нас була угода!
Яка ж нахабна чоловіча та порода!
Все нижче, нижче, дуже-дуже ніжно,
Вже видно твоє тіло білосніжне...
І ледве чутно ллється зваби пісня,
І вже не "до", але іще "не після"...
Золота Жінка - [ 2008.03.10 19:10 ]
Зустріч
Ти роздягаєш поглядом повільно...
Пальтечко, девۥять ґудзиків, пасок,
Панчохи, сукня...Ніжний голосок
Тече по тілу – так тече пісок,
І тіло – ще несміле – божевільно
Здригається. І квіти в животі
Ростуть (бо квітень) – і шалена злива
Зі слів, цілунків, дотиків і дива
Накриє з головою! І зваблива,
І зваблена, впаду у золоті
Обійми Золотого...
Але – як
Я опинилась біля цього мужа?!
Якийсь він бомжуватий і не дуже
Поголений ретельно...Та, байдуже!
Це веееельми сексуальний маніяк...
Золота Жінка - [ 2008.03.09 12:12 ]
Я дарую тобі...
Я дарую тобі, Золотий, небеса голубі!
Голубів в голубих небесах!
Тільки сонце і небо!!!
Ти не радий? Банально? Небес тобі,
кажеш, не треба?
Ну гаразд, то краватку дарую на свято тобі.
Може, квіти? Злітає душа!!!
(надчуттєвий гіпноз)
До небес (ти у першій строфі
їх відмовився брати)
Аромати бузку і конвалій
влітають до хати!!!!
Що? Зів”януть?
Окей, подарую тобі “Hugo Boss”.
Я дарую тобі, Золотавий, себе - навіки!
Виноград і троянди, красиву,
палку і корисну,
Тільки мругни мені, тільки пальцем кивни, тільки свисни -
І від заздрощів луснуть
довкола усі чуваки!
Що ти кажеш, коханий?
Я знову почула відмову?
Навіки забагато? Не хочеш мене навіки?
Не потягнеш так довго?
Хирлявий народ – мужики...
...Я дарую тобі колєжанку.
Блондинку.
Гумову.
.....................................
.....................................
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Усі вірші на тему №9Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
