ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.26
11:54
На обличчя накладаєш
грим старий
і навіки покидаєш
хутір мій.
Чи тебе чи цілувати
чи клясти,
чи себе опанувати
грим старий
і навіки покидаєш
хутір мій.
Чи тебе чи цілувати
чи клясти,
чи себе опанувати
2020.01.26
10:50
Потяг тихо вистукує ритм.
У запиленій шибі вікна
Ніч біжить, доганяючи дня,
День щодуху махнув і за мить
Залосніла за ним колія.
Потяг тихо вистукує ритм...
І біжать часоносці невлад,
Застогнав і погас циферблат,
У запиленій шибі вікна
Ніч біжить, доганяючи дня,
День щодуху махнув і за мить
Залосніла за ним колія.
Потяг тихо вистукує ритм...
І біжать часоносці невлад,
Застогнав і погас циферблат,
2020.01.26
10:46
Він - мовчазний, надійний, наче скеля,
Вона – пуста, неначе мильна булька.
У нього справ щоденно – аж до стелі,
А їй – масаж, і сауна, і гульки.
Він – все у дім, вона – завжди із дому.
Для діток – няня, робітниця в хаті.
І для рідні і для усіх з
Вона – пуста, неначе мильна булька.
У нього справ щоденно – аж до стелі,
А їй – масаж, і сауна, і гульки.
Він – все у дім, вона – завжди із дому.
Для діток – няня, робітниця в хаті.
І для рідні і для усіх з
2020.01.26
10:09
На повні груди соловей співав,
лилися трелі у саду веснянім.
Цвіли дерева і плескався став
в сусальнім піднебеснім Божім храмі.
Птах умлівав у росах золотих
і захлинався в білих абрикосах.
Аж вітер в запашній леваді стих,
лилися трелі у саду веснянім.
Цвіли дерева і плескався став
в сусальнім піднебеснім Божім храмі.
Птах умлівав у росах золотих
і захлинався в білих абрикосах.
Аж вітер в запашній леваді стих,
2020.01.26
08:45
Зачиняючи двері журбі,
Міццю в небо задивлених стебел
Я заплутаюся у тобі,
З неможливістю жити без тебе.
У обіймах долонь, крізь віки,
Зберегла у собі, як обнову,
Тайну світу на відстань руки,
Древню силу піднятися знову.
Міццю в небо задивлених стебел
Я заплутаюся у тобі,
З неможливістю жити без тебе.
У обіймах долонь, крізь віки,
Зберегла у собі, як обнову,
Тайну світу на відстань руки,
Древню силу піднятися знову.
2020.01.26
04:02
Заколядую, мабуть, у життя.
У влади марно. Вона вічні злидні.
Ой, коляд, коляд, коляд, коляда…
Чому дурні? Певно тому, що бідні.
У полі рясно сходять будяки
І будуть нам родити вони доти –
Із хабарем воюють мідяки,
У влади марно. Вона вічні злидні.
Ой, коляд, коляд, коляд, коляда…
Чому дурні? Певно тому, що бідні.
У полі рясно сходять будяки
І будуть нам родити вони доти –
Із хабарем воюють мідяки,
2020.01.26
03:40
Світлячки, як манливі принади,
Розлились між гілля вусібіч…
Ув обійми принишклого саду
Опустилась, як сон, біла ніч.
Мов потоками світлого лою
Розтеклась по алеях зима.
Насміхалась вона над імлою,
Розлились між гілля вусібіч…
Ув обійми принишклого саду
Опустилась, як сон, біла ніч.
Мов потоками світлого лою
Розтеклась по алеях зима.
Насміхалась вона над імлою,
2020.01.25
20:21
Ні! Не однаково мені
Удома жить чи в чужині,
Чи є що їсти, чи нема,
Чи нарід гине задарма!
І не однаково мені
Люди веселі чи сумні,
Чи веселяться, чи сумують,
Удома жить чи в чужині,
Чи є що їсти, чи нема,
Чи нарід гине задарма!
І не однаково мені
Люди веселі чи сумні,
Чи веселяться, чи сумують,
2020.01.25
20:09
Поети, які забавляють ся віршами,
кайфують, а муза дає втікача.
Клепай небилиці і найімовірніше
піймає за фалди вона читача.
***
Уловлюю у водограї
акорди музики Бізе.
кайфують, а муза дає втікача.
Клепай небилиці і найімовірніше
піймає за фалди вона читача.
***
Уловлюю у водограї
акорди музики Бізе.
2020.01.25
17:01
Вона лежить під деревом життя — лежить та дихає
Її груди піднімаються вгору-вниз
Вдих-видих, вдих-видих
Тисячі золотих ниток зв‘язують її з кожним своїм дитям
Вгору-вниз, вдих-видих
Через пам‘ять, серце, кров, віру, безнадію
Через безвихідь, любо
Її груди піднімаються вгору-вниз
Вдих-видих, вдих-видих
Тисячі золотих ниток зв‘язують її з кожним своїм дитям
Вгору-вниз, вдих-видих
Через пам‘ять, серце, кров, віру, безнадію
Через безвихідь, любо
2020.01.25
15:30
Яструб у зеніті,
поки ще літає,
на золоту клітку
волю не міняє.
Дикі коні в полі,
поки є ще сили,
розірвуть стремена,
погризуть вудила
поки ще літає,
на золоту клітку
волю не міняє.
Дикі коні в полі,
поки є ще сили,
розірвуть стремена,
погризуть вудила
2020.01.25
11:53
О, ієроґліфе злий!
Беззастережний оракуле!
Краще вже, Дракуло, згний!
Згинь – пропади, каракуле!
Зміна – за зміною форм!
Псевдо- чи архіновація?
Суперечсуперінформ!
Беззастережний оракуле!
Краще вже, Дракуло, згний!
Згинь – пропади, каракуле!
Зміна – за зміною форм!
Псевдо- чи архіновація?
Суперечсуперінформ!
2020.01.25
11:38
Я на планеті імені Тебе.
Вона - жива.
Усе про мене знає.
Вона -
мій анексований Тибет,
який мене до Мене повертає...
Я тут - своя.
Вона - жива.
Усе про мене знає.
Вона -
мій анексований Тибет,
який мене до Мене повертає...
Я тут - своя.
2020.01.25
07:36
Перун із громом темні хмари навпіл
розрізав вогняним своїм мечем.
Відомий здавна громовержця нахил –
він небо, коли сердиться, січе.
Насупилося все над головою,
ось-ось на землю злива упаде
і стріли полетять сами собою –
розрізав вогняним своїм мечем.
Відомий здавна громовержця нахил –
він небо, коли сердиться, січе.
Насупилося все над головою,
ось-ось на землю злива упаде
і стріли полетять сами собою –
2020.01.25
01:11
Тебе я бачу й подих свій тамую,
Ти, наче зарево на небі між зірок,
Серцебиття на відстані я чую,
Та не наважуюсь назустріч зробить крок.
Тебе з думок своїх не випускаю,
Та не наважуся зізнатися тобі –
Я потайки давно тебе кохаю
Ти, наче зарево на небі між зірок,
Серцебиття на відстані я чую,
Та не наважуюсь назустріч зробить крок.
Тебе з думок своїх не випускаю,
Та не наважуся зізнатися тобі –
Я потайки давно тебе кохаю
2020.01.24
23:37
андеграунд, під смаки не адаптовано***
Тілом плаття твоє сповзало
Хтивоницо від ДО до ВІД...
- Мій ти кремене! Я- кресало!
Заінтри... Ні!.. Запалим світ,
Що за вікнами зацікавле-
но пітьмою припав до скла!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тілом плаття твоє сповзало
Хтивоницо від ДО до ВІД...
- Мій ти кремене! Я- кресало!
Заінтри... Ні!.. Запалим світ,
Що за вікнами зацікавле-
но пітьмою припав до скла!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
2017.06.30
2017.06.10
2017.03.14
2016.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
Хокку й танка - вільна тематика
А ще Іронічно-Еротичні хокку і танка
Класика
Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні.
Отже пробуємо свої сили, публікуймо кращі композиції.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хокку й танка - вільна тематика
А ще Іронічно-Еротичні хокку і танка Класика
Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні.
Отже пробуємо свої сили, публікуймо кращі композиції.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Іронічно-Еротичні хокку і танка"
• Перейти на сторінку •
"«Майстерні - І півріччя 2008» - головний конкурс"
• Перейти на сторінку •
"«Майстерні - І півріччя 2008» - головний конкурс"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1392 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1392 seconds