Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поезія блюзу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поезія блюзу
"Старожитній світ не уявляв собі композитора, котрий не був одночасно поетом або виконавцем.., і не було тих явних розбіжностей між громадянином і професіоналом, між теорією і практикою, від яких Європа страждає й досі..."
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Приклади блюзів:
(Йдеться не про тексти, а про мелодику, гармонію, про які говорилося вище...)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Деякі умови публікаційДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
