Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.04
10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
2026.01.04
10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с.
Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт
2026.01.03
21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
2026.01.03
17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.03
17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
2026.01.03
16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
2026.01.03
14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
2026.01.03
11:46
Із Леоніда Сергєєва
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
2026.01.03
10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
2026.01.03
07:06
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
2026.01.02
21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
2026.01.02
16:04
Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.
Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.
Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки
2026.01.02
14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
2026.01.02
13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
2026.01.02
13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
2026.01.02
13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поезія блюзу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поезія блюзу
"Старожитній світ не уявляв собі композитора, котрий не був одночасно поетом або виконавцем.., і не було тих явних розбіжностей між громадянином і професіоналом, між теорією і практикою, від яких Європа страждає й досі..."
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Приклади блюзів:
(Йдеться не про тексти, а про мелодику, гармонію, про які говорилося вище...)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Деякі умови публікаційДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
