Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Кузан (1963)
Член НСПУ. Автор 20 книг та понад 150 пісень, які виконують: Іван Попович, Микола Свидюк, Степан Гіга, Валентина Степова, Петро Матій, Тетяна Кузан, Ярослав Музика, та інші.


Інфо
* Народний рейтинг 5.136 / 5.53
* Рейтинг "Майстерень": 5.186 / 5.66
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Переглядів сторінки автора: 123611
Дата реєстрації: 2010-02-06 12:12:10
Звідки: Закарпаття
Веб сторінка: http://poezia.org/ua/personnels/212/
Школа та стилі: неокласицизм, романтизм
У кого навчаюсь: Вчуся завжди і в усіх
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.04.26 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 25 лютого 1963 року в селі Довге Іршавського району на Закарпатті, де і проживаю. Закінчив Ужгородський університет. У 1993 році став дипломантом міжнародного конкурсу "Гранослов". Двічі ставав лауреатом літературної премії імені Федора Потушняка: за поезію та літературознавство, лауреат премій Юрія Яновського, Пантелеймона Куліша, Ярослава Дорошенка. Маю сина та доньку, двох онуків. Люблю дивувати і дарувати хороший настрій.

Найновіший твір
Душа нанизує думки, немов намистинки прозорі
***
Душа нанизує думки, немов намистинки прозорі,
На павутинку почуттів, на нитку нашої любові.
Тремтить рука і плоть м’яка у грона слів ховає зорі
І чути здалеку яка крихка моя вітцівська мова.

Не кров Христа – терпке вино так невблаганно чашу повнить.
І сумнів ходить – тінь лиха на скронях правди і свободи.
У кошик – паску, писанки, ну а під ними цвяхів тони…
У мертвім морі тільки смерть. Йордан йому вливає води.

Ховають музику вуста у соковитих плесах ранку,
І час молитву молоду вдягає днесь у вишиванку.
А журавель з одним крилом ховає голову в криницю
І хвиля серце огорта у біль святої плащаниці.

Усе не так. Усе не те. І як було – так вічно буде!
Із себе вичавиш раба – там поселяється Іуда.
І скільки вовка не годуй – баран йому найбільше милий.
Народ кричить: «Убий його!». А місця вже нема могилам.

13.04.17