Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Серго Сокольник
Поет.
ВТС КОНГРЕС ЛІТЕРАТОРІВ УКРАЇНИ
Власний напрямок творчості- ДИНАМІКА І ЦІКАВІСТЬ


Інфо
* Народний рейтинг 4.679 / 5.41
* Рейтинг "Майстерень": 4.749 / 5.59
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Переглядів сторінки автора: 52265
Дата реєстрації: 2014-09-20 02:35:48
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.04.27 02:09
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Систематично пишу з 2013р, з часів Рев. Гідності. Автор кількох книг. Численні публ. в літ. збірках, альманахах і періодиці, нац. і міжнарод. маю публіцистичні праці в пресі МАУП. Публ. в міжн. ж. La femme (тираж 10 000). Автор слів ряду пісень для відомих виконавців. Автор слів класичного. оперного романсу "Морок" (композитор О.Рожак., Львів. філармонія)
IV Всеукр. конкурс ім. Леся Мартовича, диплом 1 ст., 2018, Лауреат XXXIII Всеукраїнського пісенного вернісажу-2017, Лауреат Всеукраїнського поетичного вернісажу ім М.Рильського "Троянди й виноград" (2017), Переможець Шевченківського всеукр. конкурсу літ. спілки Славутич (2016), Переможець двох всеукр. дитячих конкурсів (дит. ж. Пізнайко, 2016), почесні дипломи за майстерність міжн. фестивалю Каплантида 2017 (номінації поезія та мала проза), інше.

Найновіший твір
Сад
***у співавторстві з поетесою Світланою Соболевською***


Під вербою принишк-

ли закоханих двоє. І сад

Повен таїн нічних.

Хто садив його? Може, де Сад?

Ніч обох залюбки

Заколисує. Тільки люби!

Епілогу думки –

Боже! Що мені з ними робить?..

...із гнізда пташеня

Може випасти (Боже, впаси!..)

Під "мовчання ягнят"

Божий захист несила просить.

Ніби скраплений газ

У балоні – і смерть, і життя.

(бачиш хибу – нараз

Кат голівоньку може відтять...)

...якось тут підозріло під казочку

Зжерти хочеться бубликів в’язочку,

Та не в’яжеться, як би не плакати

Пуповина (чи покази)... Так і ти

Розкажи – ну чому під вербою

Я кохатися маю з тобою,

Із отою, що радо не рада,

І колись неодмінно-то зрадить?

Чи тебе цілувати? Чи гримати?

Чи калинмалинОвими римами,

Мов пташину, в долоні утримувать?

(це занадто вже, пані...) Полинами

Так гірчила бажання трава...

(як на фронті... Коли зажував

Під чарчину пелюстку блавати

З палісаду розбитої хати...)

Хто ти є мені? Міра без міри?

Квінтесенція хибної віри?

Заблукаю в саду Гефсіманськім,

Мов у каталептичному трансі...
…..................................
У саду не верба: під оливами

Вже душа відігріта молитвою

І твоїми окрилена римами.

Та дізнатися прагну: хто ти мені?

Звідки чари твої?

Із яких сновидінь

Мене викликав ти

І несеш в далечінь?

Я не плутаю зраду із радістю,

З почуттями не вмію я гратися:

Не веду я подвійної гри.

Все зав'яжеться. Бублик бери.

На додачу отримуєш шанс

(Вже літати навчилось пташа).

Із обіймів, програвши всі битви,

Не тікаю, бо з небом ми квити.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118042610945