Тарас Федюк (1954)
|
«Шляхи наші — звивисті, а перспективи — світлі».
|
Сторінка відкрита редактором "Майстерень" Ганною Осадко для початкового ознайомлення читачів із творчістю її улюбленого поета:)))
Федюк Тарас Олексійович народився 6 жовтня 1954 року в м. Ананьєві Одеської області. Закінчив українське відділення філологічного факультету Одеського держуніверситету.
Перша книжка віршів “Досвітні журавлі” вийшла на початку 1975 року в одеському видавництві “Маяк”. Відтоді були видруковані збірки віршів: “Віч-на-віч” (Одеса: Маяк, 1979); “Дві хвилини уваги” (Одеса: Маяк, 1983); “…І промовчати не посмів” (Одеса: Маяк, 1987); “Політ осінньої бджоли” (К.: Радянський письменник, 1989); “Чорним по білому” (К.: Молодь, 1990); “Хрещаті південні сніги” (К.: Українське козацтво LTD, 1995); “Золото інків” (Львів: Кальварія, 2001); "Таємна ложа" (2003), "Обличчя пустелі" (2005), "Трансністрія" (2007) та в перекладі російською мовою “Зимний стадион” (Москва: Молодая гвардия, 1990).
Вірші перекладались іншими мовами.
З 1980 по 1996 — член Спілки письменників України.
З 1997 по 2000 — віце-президент, а з 2000 року президент Асоціації українських письменників.
Лавреат Нац. премії України ім. Т.Шевченка (2007).