Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.09
10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
2026.10.09
10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
2026.10.09
09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
2026.10.09
06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
2026.10.08
17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
2026.10.08
16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора.
Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього
2026.10.08
15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
2026.10.08
15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
2026.10.08
15:13
І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
2026.10.08
14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
2026.10.08
13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.10.08
13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
2026.10.08
09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
2026.10.08
07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
2026.10.07
23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поезія блюзу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поезія блюзу
"Старожитній світ не уявляв собі композитора, котрий не був одночасно поетом або виконавцем.., і не було тих явних розбіжностей між громадянином і професіоналом, між теорією і практикою, від яких Європа страждає й досі..."
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Усі опубліковані на тему Блюзу твори Деякі умови публікацій
Гармонії, що ми їх собі вибираємо з оточуючої нас природи речей, практики людських стосунків, чи із особистого інтуїтивного, підсвідомого - у творчих цілях - частіше за все невидимі, початково слабо означені для наших п'яти органів відчуття. Ці гармонії плинуть звідкись із середини нас, так? І ми поволі "одягаємо" їх під час творчого процесу у "відповідні відчуття"? Часто це все виглядає, і як внутрішня музика. Та й сама початкова творча неозначеність видається близькою до музики. Хоча з нею, із внутрішньою музикою, першим таки починає працювати слух, "обробляючи" це музикальне, не означене конкретними образами, інше звучання життя у щось таке, що ми можемо потім виразити. Утім, говорячи про музику, маємо справу із характерним звучанням - звучанням добре відомим, описаним і майже опанованим.
Музика "породила" багато різних напрямків музичної творчості. І якщо ми вже говоримо про блюз, то звертаємо увагу на певну ритмічність, певну мелодійність, наявність пауз і вишуканість виконання, і, в першу чергу, на якесь вкрай індивідуальне звучання, так? І, якщо намагатися відтворити напрямок "блюзу" поетично, то варто спробувати перевести характерне звучання цієї музики у обсяг вербально означених образів, зберігаючи при цьому основні гармонії, які формують своєрідний характер блюзової музики.
Висунемо ряд відомих і не дуже ідей, наприклад:
1) блюз приходить, коли проходить-зникає кохання ( у автора блюзу), тобто глибокі розсудливі подихи опісля всього, певна, трохи втомлена розсудливість на тлі ще не забутих емоцій?
2) блюз - це, передусім висока самотність, - стильна, бездіяльна, трохи філософічна самотність?
3) блюз - це, в основному, не роздуми, а бачення?
4) блюз потребує майстерного виконання, соло і тільки соло?
5) Як висновок - хороший поетичний блюз не обов'язково може бути легко покладений на музику, бо може комплексно вже нести її у собі?
Зрозуміло, що для відтворення блюзу, краще таки підходить нотний ряд. Але зупинимося поки на поезії. :) Сподіваюся, що ви підкажете ще багато нового, а також обсудите наші та ваші ідеї.
Приклади блюзів:
(Йдеться не про тексти, а про мелодику, гармонію, про які говорилося вище...)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Деякі умови публікаційДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
