Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Олеандра (1979)
Всіх, кому подобається моя творчість, буду рада бачити в моєму каналі в телеграмі - https://t.me/oleandrapoetry

і в моїй поетично-художній "галереї" - https://www.instagram.com/ollliola/


Інфо
* Народний рейтинг 4.815 / 5.51
* Рейтинг "Майстерень": 4.770 / 5.58
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Переглядів сторінки автора: 19678
Дата реєстрації: 2021-08-08 09:28:11
У кого навчаюсь: у всього прекрасного, що є у світі
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 11:41
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
з кожною з загашених свічок?

Їх уже так боляче багато
цих недогарків в вінці застиглих сліз.
Вимрячився свіжозгаслий ліс,
а свічки продовжують згасати.

Мати Божа, в той пресвітлий день
ти тримала на руках надію.
Як ти почувалася, Маріє,
знаючи, що далі тебе жде?

Знаючи, що цю твою свічу
буде теж погашено жорстко
й дуже рано по земному строку,
чи ти сподівалась – захищу;

чи погодившись із неусувним після,
всю себе вмістила у цю мить,
вдаючи відважно – не щемить
серце пред майбутнім горевмісним?

Кожен день, поки свіча горить,
дійсно, дуже цінний. Особливий.
Ще й тому, що дивиться сміливо
на згасання неминучу мить.

24/25.12.25