Борис Костиря (1983)
Народився 18 серпня 1983 року в селі Підгорівка Старобільського району Луганської області. У 2006 році з відзнакою закінчив факультет української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2010 році закінчив аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
2007-2008. Літературний редактор газети «День».
2011. Редактор Національного університету харчових технологій.
2011‒2020 ― молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.
Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип» (2020).
Автор поетичної збірки «Сонце в крові» (2004). Друкувався в газетах «Літературна Україна», «День», «Молодь України», журналах «Київ», «Вітчизна», «Дзвін», «Березіль», «Буковинський журнал», «Золота пектораль», «Холодний Яр», «Бахмутський шлях», «Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях і колегіумах» та збірниках наукових статей.
Шукаю видавця для своїх віршів. Пишіть на електронну пошту.
* * *
Мовчання в ефірі, мовчання для світу.
Мовчання, як темрява в океані.
Мовчання, як крижана німота.
У потоках турбулентності
лише мовчання зберігає
постійність, являючи собою
вічність, океанічну безмежність,
яка здатна вмістити в себе
неозоре страждання. Жоден звук
не може сколихнути
незайманість тиші,
незворушність пітьми.
Мовчання нагадує павутину,
яка огортає собою
простори людського відчаю.
Мовчання глушить
усі звуки в ефірі,
усі радіохвилі, залишаючи
лише тотальну повінь
безгоміння. Мовчання -
створює собою
симфонію без нот.
25 березня 2022