ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2023.02.01 16:53
Приходь в мій дім біду заколихати.
Надворі дощ – злякає і собаку.
Свистять вітри, аж дах зриває з хати.
Добро – дрібне, як насінина маку.

Добро дрібне не стукає у двері, –
Прибились грози знову до порогу.
А ти приходь словами на папері,

Софія Цимбалиста
2023.02.01 12:50
Ти мрієш про квиток у невагомість.
Про дорогу в один кінець
до чогось неозореного.
Ти мрієш про єднання
з природою.
Ти мрієш почути
тихий плескіт води.
Мрієш відчути

Олександр Сушко
2023.02.01 10:11
Грішу щоночі. А уранці каюсь,
Бо змалку не байдужий до краси.
Без грішників монахи б не рождались,
Монашки теж пощезли би усі.

Та що монашки! Не було б пророків,
Апостолів та сонмища святих!
О, зохен вей, русалі кароокі!

Хельґі Йогансен
2023.02.01 00:14
Життя завмерло, хоч іще не осінь.
Колись гуляла пристрасна жара,
Палка, жагуча, змінюючись зливою.
Тепер нудьга спішить до мене в гості.
Момент прощання... а мої слова
Тремтять ледь чутно нотами тужливими.

Сумую, сам на себе я сердитий,

Володимир Каразуб
2023.01.31 21:29
Так густо, гучно
До сліз і крику,
До гупоту тисяч що кинулись в танець,
"Скажи мені люба, чому не танцюєш,
Скажи, мені люба, що з голосом сталось?"
Так густо і гучно,
До темного крику,
До гупоту тисяч підкинутих грудок,

Ольга Олеандра
2023.01.31 20:26
Дихає темрява вогкою довгою піснею.
Слів не розчути, бубніння лірично сумне.
Шепче у вухо, стискає виски доброзичливо.
Все це мине, ось подивишся, все це мине.

Чому ти, темряво, лізеш до мене в розрадниці?
Чому вважаєш минання доречним кінцем?
Чут

Нічия Муза
2023.01.31 17:10
Жили ми у союзі як брати,
а от окремо... кожне пам’ятає,
як партія вела до висоти
із низини болотяного краю.

Тоді ділив усе великий брат –
і їжу, і продукцію – пайками...
а нині лиш народний депутат

Ігор Деркач
2023.01.31 17:03
Усе, необхідне сьогодні – на часі,
та обрана каста одне визнає –
украдене – це уже їхнє наразі,
допоки керують лакеї-рантьє.

Минули майдани, настала розруха
у серці держави, в її голові...
Феміда клепає(ні слуху, ні духу

Сергій Губерначук
2023.01.31 15:35
Ми – нація. Нам слід добре пам’ятати все минуле. Нам слід читати себе без помилок. Людина, будь-яка, повинна жити з собою в майбутньому прогресі цілої нації і зараз з усієї глибини свого невеличкого людського серця – я повертаю до Вас усіх, мої лю

Володимир Бойко
2023.01.31 14:49
Прощай, убитая россия,
Страна запуганных рабов.
Ты бредишь манией мессии,
Ты вечно в поиске врагов.

Прощайте, дикие уроды,
Исчадья дьявольских болот.
Исконно мерзкому народу

Гриць Янківська
2023.01.31 11:48
Де дві дороги сходяться в одну,
Щоби з'єднати заблукалі долі,
Де вічність і буття настільки кволі,
Що і найменший подих вітру руйнує їхні мури –
Туди злітаються прокинувшись Амури,
Проспавши і сніданки, і полуденки, й вечері,
Вистежують народжен

Іван Потьомкін
2023.01.31 11:36
В каждом старом городе есть несколько мест, без которых просто немыслим сам его образ. В Иерусалиме – это Стена плача и шук Махане Егуда. Как ни парадоксально прозвучит, но обе эти достопримечательности эмоционально как бы дополняют одна другую. Стена

Олександр Сушко
2023.01.31 09:59
Помер мій учитель і наставник Дмитро Васильович Павличко і калейдоскоп спогадів про нього накрив мене з головою. Великий письменник постійно був присутнім у моєму житті і ця втрата сприймається так само гостро, як смерть брата, якого поховав минулого ро

Хельґі Йогансен
2023.01.31 09:44
Я бачив рай. Тримав твої долоні,
Все відчував, та рухатись не міг.
Гаряча кров пекла вогнем у скронях
І танув я, неначе мокрий сніг.

Здавалось так, що хором стоголосим
Кругом твоє лунало лиш ім’я.
Твої уста, каштанове волосся

Софія Цимбалиста
2023.01.31 07:23
Зневіра часто ходить поруч.
З'являється тоді,
коли бракує сил йти далі.
Вона спустошує усе.
Робить порожнім до того
сповнене натхненням серце.
Вона завжди близько.
Завжди там, де її не чекаєш.

Віктор Кучерук
2023.01.31 06:18
Безмовні хмари пурпурові
Тривожить душу на зорі, -
Відтінків полум'я і крові
Помалу більшає вгорі.
Зі сходу зводиться заграва
Та небом шириться скоріш, -
Чому ж так холодно і тьмаво,
І огортає смуток вірш?..
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Хокку й танка - вільна тематика
Образ твору А ще Іронічно-Еротичні хокку і танка
Класика
Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні.

Отже пробуємо свої сили, публікуймо кращі композиції.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-23 13:47:11
Переглядів сторінки твору 22778
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.658 / 5.5  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.762 / 5.5  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-01 02:06:46 ]
весни не буде.
снігами вкриті гори
мільйони років.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-01 02:16:57 ]
загинув воїн,
упав зі списом в грудях
за крок до мрії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-01 09:40:06 ]

Жіночі історії
Підняла мужа.
На ліжко положила.
Зігріла душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-01 10:11:48 ]

* * *
Весніє Брунька,
і підійметься скоро
усе на світі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-01 10:33:19 ]
піднять - не важко,
стояти скільки буде
така погода?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 07:49:10 ]
***
Як пахне світлиця!
У гості до тебе
Приходили квіти?

***
Заплакані вікна
Не витерти вітром -
Осінні дощі.

Осінні дощі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-24 01:03:38 ]

Легкий вітерець
над морем розніженим -
зустріч з тобою.
Іду невтамований,
надто солона вода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-24 10:11:17 ]

У моря завжди
на вологому тілі
сіль виступає.
Спрага не мучить того,
хто навчився терпіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-24 11:33:35 ]
:)
Куди вже більше
для Одіссея солі?
Спустіли пляжі.
На обрії вітрила
останні судить осінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-24 11:57:28 ]
Без солі важко
насолодитись смаком,
все буде прісне.
Вітри осінні свіжість
вдихають у вітрила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-11-09 13:41:02 ]

Цвіркун горластий
в листопаді за вікном
такий знайомий -
у кімнаті ванній, о!,
не опускай фіранку...

* За мотивами повісті Г.Осадко "цвіркун" ("...Повчора увечері, у сутінках - звук дивний, знайомий... Цвіркун! У листопаді! Вау...")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-04-30 00:29:14 ]


Порожнє ліжко
і на Фейсбуці тихо
короткий травень... )



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 00:29:19 ]

***
Неспокій серця:
на застудженій землі
сніги й лелеки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2020-01-05 17:09:22 ]


* * *
Прощайте зорі -
очей твоїх зіниці
і рук проміння
не сни земні спинили -
космічну пустку долі