![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.07.27
02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
2024.07.26
23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2024.07.26
20:36
І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
2024.07.26
19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
2024.07.26
17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
2024.07.26
14:11
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім…
Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити
2024.07.26
13:51
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
2024.07.26
09:23
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
2024.07.26
08:07
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
2024.07.26
07:43
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
2024.07.26
07:31
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
2024.07.25
23:15
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
2024.07.25
21:22
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
2024.07.25
18:18
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
2024.07.25
17:22
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
2024.07.25
14:39
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
2015.07.17
2015.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Галантний Маньєрист /
Головні поетичні огляди
Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
Тема десята, містична
Г. М.
***
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
улюблене, улюблені, і риси
любові не тьмяніють! А душа
вбирає знову й знову відчуття
кохання іншого, немов зі світу,
де тільки сниться нинішнє життя...
Тема дев'ята, літературна
Д. ПМ
Не жінкам!
Пиши лише рядки магічних слів,
аж доки не потане туга днів -
пиши себе собі собою, - не жінкам,
бо їм це - як безодні фіміам,
бо все в співмірності – і хто б хотів
знести донизу з високості храм,
купляючи так чи інакше крам.
Тема восьма, ілюзорна
Галантний Маньєрист
Не всі жінки темні крижинки )
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
на поличках тонких і крилатих колись плечей,
що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
ні лід.
Тема сьома, релігійна
Галантний Маньєрист
VІІ. Тільки крізь вас
Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
і небо в медових зринає стежинках!
Ти яра і світла, ще поки, місцями,
як жаль, що затьмариться все це роками.
О юні тому нас і ваблять доріжки,
що це чоловіку не просто там ніжки!
І вище це значно за флірт і нестями -
крізь ваше єство стаємо ми богами.
2015
Відповідь:
Марґо Ґейко
:(
Кохання у вірності прагне жіноцтво.
Без вірності брага життя буде оцтом.
Але популярно стає між митцями,
у мандри рушати чужими «місцями».
Аж раптом додому - тому що з доріжки
звернула дружина і ріжуться ріжки.
У пошуки мужа пішла манівцями,
і там заблукала сама - до нестями.
.....................
Тема шоста, містерійна
Даймон Пеем
VІ. Кольорові кульки
Вони лиш вітряні барвисті кульки -
зігріті спраглим чоловічим сонцем,
злітають високо і звуться щастям.
Та мить одна і вихолола кулька -
стрибай, лети, тягнися чи стелися,
лише б вона реалій не торкнулась,
не спорожніла, видихнувши все! -
таке колись задихано-прекрасне…
Відповідь:
Тетяна Роса
: ))
Вони лиш мильні райдужні бульки –
творіння ніжної жіночої руки,
що вміло заколочує піну.
Та булька завжди думає про ціни
своїх веселок, надуває щоки,
бо самовпевнена нівроку.
Тож бережи, аби не здулось диво,
бо поки є – допоки і щаслива… : )))
.....................
Тема п'ята, фаталістична
V.Дамська опінія
Що чоловіче їм, зрештою, речення -
раціо досвіду, зважене судження,
дотик до подиху духу латентного,
вічне питання бажання відчутного,
тембру мелодія, ждана прелюдія,
муки розлуки нового Овідія?..
Чи, як завжди́, тільки словосполучення
для перекручення "Цезаре-Фідія"... (
Відповідь:
Весняна Карамель
Марно шукати посутнє в відсутньому,
Попит на ринку складе пропозиція,
Розмір спіднички - угоди довершення,
Кожному привиду привід для зречення.
Всяк чоловікові мантія мариться,
Присуд невинності - ложе Офелії,
Манять у нетрі спокусливі гірки
То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
***
Опінія дам - фаталізм Ніагари)
.....................
Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...
Даймон Пеем
Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру.
Відповідь:
Ольга Бражник
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру.
Відповідь:
Весняна Карамель
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.
Тема третя, естетична
ІІІ. "Краса його сивин" ...
Даймон Пеем
Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і мить нестями,
Вона – круїзи і букетики всього.
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен розгадати він,
вона, тому, завжди лиш запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Де відповідь - печаль його сивин...)
Відповідь:
Ольга Бражник
І си́віє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
.........................................................
І поки він "з богами на двобій" –
Шестериком таких вже колісниця
(як мінімум) підхоплена і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній...
(А він - то лівий задній пристяжний) :)
.........................................................
Тема друга, етична
ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
Даймон Пеем
Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
А не узрів її царської сутності -
Все, ти навіки у лоні осудності…
Відповідь:
Мрія Поета
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.
Відповідь:
Любов Бенедишин
Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.
.................................
Тема перша, філософічна
І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
Даймон Пеем
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів,
муки із жінкою більше, не радощів,
досить було би і щиро кохатися,
і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
"Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...
..................................
Відповідь:
Гренуіль де Маре
Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано!..
Відповідь:
Сін Семілья
Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами.
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.
Відповідь:
Мрія Поета
З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі...
Відповідь:
Ксенія Озерна
о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою -
здобиччю став, біля жінки - оздобою,
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером,
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
(в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
о, ще шепочеш про марність призначення???...
ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!
Відповідь:
Любов Бенедишин
В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?
Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.
..................................
А ще: • Поединок поэтов: мужчины vs женщины.
(Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
Тільки вірші!
![Образ твору Образ твору](uploads/c1721331539553.jpg)
Тема десята, містична
Г. М.
***
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
улюблене, улюблені, і риси
любові не тьмяніють! А душа
вбирає знову й знову відчуття
кохання іншого, немов зі світу,
де тільки сниться нинішнє життя...
Тема дев'ята, літературна
Д. ПМ
Не жінкам!
Пиши лише рядки магічних слів,
аж доки не потане туга днів -
пиши себе собі собою, - не жінкам,
бо їм це - як безодні фіміам,
бо все в співмірності – і хто б хотів
знести донизу з високості храм,
купляючи так чи інакше крам.
Тема восьма, ілюзорна
Галантний Маньєрист
Не всі жінки темні крижинки )
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
на поличках тонких і крилатих колись плечей,
що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
ні лід.
Тема сьома, релігійна
Галантний Маньєрист
VІІ. Тільки крізь вас
Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
і небо в медових зринає стежинках!
Ти яра і світла, ще поки, місцями,
як жаль, що затьмариться все це роками.
О юні тому нас і ваблять доріжки,
що це чоловіку не просто там ніжки!
І вище це значно за флірт і нестями -
крізь ваше єство стаємо ми богами.
2015
Відповідь:
Марґо Ґейко
:(
Кохання у вірності прагне жіноцтво.
Без вірності брага життя буде оцтом.
Але популярно стає між митцями,
у мандри рушати чужими «місцями».
Аж раптом додому - тому що з доріжки
звернула дружина і ріжуться ріжки.
У пошуки мужа пішла манівцями,
і там заблукала сама - до нестями.
.....................
Тема шоста, містерійна
Даймон Пеем
VІ. Кольорові кульки
Вони лиш вітряні барвисті кульки -
зігріті спраглим чоловічим сонцем,
злітають високо і звуться щастям.
Та мить одна і вихолола кулька -
стрибай, лети, тягнися чи стелися,
лише б вона реалій не торкнулась,
не спорожніла, видихнувши все! -
таке колись задихано-прекрасне…
Відповідь:
Тетяна Роса
: ))
Вони лиш мильні райдужні бульки –
творіння ніжної жіночої руки,
що вміло заколочує піну.
Та булька завжди думає про ціни
своїх веселок, надуває щоки,
бо самовпевнена нівроку.
Тож бережи, аби не здулось диво,
бо поки є – допоки і щаслива… : )))
.....................
Тема п'ята, фаталістична
V.Дамська опінія
Що чоловіче їм, зрештою, речення -
раціо досвіду, зважене судження,
дотик до подиху духу латентного,
вічне питання бажання відчутного,
тембру мелодія, ждана прелюдія,
муки розлуки нового Овідія?..
Чи, як завжди́, тільки словосполучення
для перекручення "Цезаре-Фідія"... (
Відповідь:
Весняна Карамель
Марно шукати посутнє в відсутньому,
Попит на ринку складе пропозиція,
Розмір спіднички - угоди довершення,
Кожному привиду привід для зречення.
Всяк чоловікові мантія мариться,
Присуд невинності - ложе Офелії,
Манять у нетрі спокусливі гірки
То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
***
Опінія дам - фаталізм Ніагари)
.....................
Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...
Даймон Пеем
Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру.
Відповідь:
Ольга Бражник
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру.
Відповідь:
Весняна Карамель
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.
Тема третя, естетична
ІІІ. "Краса його сивин" ...
Даймон Пеем
Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і мить нестями,
Вона – круїзи і букетики всього.
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен розгадати він,
вона, тому, завжди лиш запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Де відповідь - печаль його сивин...)
Відповідь:
Ольга Бражник
І си́віє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
.........................................................
І поки він "з богами на двобій" –
Шестериком таких вже колісниця
(як мінімум) підхоплена і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній...
(А він - то лівий задній пристяжний) :)
.........................................................
Тема друга, етична
ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
Даймон Пеем
Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
А не узрів її царської сутності -
Все, ти навіки у лоні осудності…
Відповідь:
Мрія Поета
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.
Відповідь:
Любов Бенедишин
Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.
.................................
Тема перша, філософічна
І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
Даймон Пеем
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів,
муки із жінкою більше, не радощів,
досить було би і щиро кохатися,
і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
"Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...
..................................
Відповідь:
Гренуіль де Маре
Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано!..
Відповідь:
Сін Семілья
Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами.
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.
Відповідь:
Мрія Поета
З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі...
Відповідь:
Ксенія Озерна
о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою -
здобиччю став, біля жінки - оздобою,
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером,
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
(в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
о, ще шепочеш про марність призначення???...
ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!
Відповідь:
Любов Бенедишин
В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?
Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.
..................................
А ще: • Поединок поэтов: мужчины vs женщины.
(Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)
* Можливі різні теми для "одкровень"
** Кращі відповіді з коментарів переноситимуться на публікаційну сторінку
*** Розмір (і той, і той) відповіді повинен відповідати розміру оригіналу "виклику".
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Неправильні пиріжки із пристрастями"
• Перейти на сторінку •
"Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.)"
• Перейти на сторінку •
"Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.)"
Про публікацію