Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Пиріжкарня Асорті (2020)

Інфо
* Народний рейтинг 4.942 / 5.97
* Рейтинг "Майстерень": 4.942 / 5.97
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Переглядів сторінки автора: 47264
Дата реєстрації: 2020-01-20 08:51:16
Веб сторінка: https://maysterni.com/user.php?id=9310
Школа та стилі: Назва sub-порталу досить змістовно відображає, що кому, від кого, куди й для чого.
У кого навчаюсь: Нікого не навчаємо. Марно.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.06.10 08:55
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Майстерня українських "пиріжків" та ін. профільної продукції.
Коли вона не працює на сайті, займається не менш важливими справами.

Найновіший твір
Друге засідання нового року

Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року.
Місце проведення — Головний офіс

Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція і "місячність" як холодна космічна світність ніби отримують новий, що важливо і в поезії, стан: світ, який освячується і водночас розпадається на фрактали. Тут не опис, а радше режим авторського сприйняття реальності його візуального оточення, і воно показане як щось надтріснуте, роздроблене, але все ще підсвічене золотим пилом непояснених значень.

Згадка про Освальда Шпенглера може спрацьовувати не як "псевдоінтелектуальна прикраса", а як знак історичної вікової втоми культури. Якщо його (О.Ш.) ідея занепаду цивілізацій стає лише "ніби висновком", то це підкреслює невизначеність: ми не в теорії занепаду, а у вакуумі, якщо так можна сказати, її атмосфери.
Подібно й Ервін Шредінгер виступає тут не як автор конкретної фізичної моделі, а як символ розпаду цілісності на квантові уламки досвіду. Світ не пояснюється наукою, але починає мислитися її мовою.
Отже, текст працює на поетику розсипання. Він не веде до ясного сенсу, а демонструє сам процес його роздрібнення. Це не загадка з відповіддю, а стан свідомості, де сакральна олива, місячне світло і наукові метафори поводяться як одна речовина, яка складається з компонентів різної густини.

Вірш може розглядатися і в іншому аспекті, цілком логічному за умови читацького перебування на позиціях очікування смислової дисципліни.
Якщо вимагати від тексту чіткої концептуальної роботи з ідеями Шпенглера чи квантової фізики, то справді виникає відчуття декоративності. Модерна лірика ризикує саме цим: вона бере сильні культурні маркери, але не розгортає їх аргументативно. У цьому сенсі виникає логічно виправданий скепсис, особливо якщо є підозра на естетику ефекту значимості.
На деякі умовиводи при розгляді вірша може впливати читацьке звуження кола функціонування таких знаків у поезії, які насправді вживались не для пояснення і не для престижу знання, а для зміни тональності мислення. Як у живописі колір може не "означати" а "налаштовувати", так і філософське чи наукове ім’я може бути не змістом, а резонатором. Якщо прийняти цю логіку, тоді незрозумілість – це не втеча в тумани "чорних квадратів", бо вона може бути самою темою, а текст, схоже, не прагне бути зрозумілим у раціональному сенсі. Він прагне бути відчутим як стан розчиненої, трішки тріснутої реальності. І питання може бути лише в тому, чи можна вважати такий намір достатнім для поезії або і навпаки – що для чого.


Текст розглядався на кількісно обмеженій колегії експертів і читачів "з вулиці". П'ятниця не для всіх співробітників є робочим днем, і це нормальна європейська практика, і тим більше – ще й тринадцяте число.
Головний офіс, на якому би генераторі не працював, все ж не панацея і не поле чудес для власників електробритв і павербанків. Прийдуть у понеділок або за приватним розкладом зловживань службовою енергетикою.

Дата. Підписи членів робочої групи.