ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Головні поетичні огляди

 Поетичні баталії - чоловіки vs жінки

Тільки вірші!

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-12 10:09:43
Переглядів сторінки твору 35615
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 10:11:49 ]

Чоловічий виклик )
Найвища Помічниця? Аякже ж…
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів!
Муки із жінкою більше ніж радостей!
Певно достатньо було б лиш кохатися…
З дійсно Величним – своїм – сам і маєшся!
Ну ж бо яка у цім Поміч від ближньої?!!
Дай, забезпеч, начаруй - аж до нижньої…
Марно такого ребра ми позбулися!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 12:27:11 ]


Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 20:03:40 ]


В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?

Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 07:45:01 ]


о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_бо за здобою
здобиччю став, біля жінки - оздобою
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, і... вб'є
(морально, та все ж уважай, бо це боляче)
ти щось шепочеш про марність призначення???...
я - ЖІНКА І МАТИ - і все тут, і тільки оце в житті знáчиме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 13:05:53 ]


Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами,
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о!
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 16:56:11 ]


З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 17:21:17 ]
Чоловічий виклик )
Темка №2

Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай з себе мудрого –
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
Ще й не узрів її царської сутності?
Все, ти навіки у сані підсудності… (



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 17:42:33 ]
міжреберна аритмія –
вкраплення насолоди
плоті нічні візерунки
тіні едемського саду
пряні зела чаклунки
смак яблук&зорепаду

втамовуй словами любові
жінку (спокуси праєву)
не шкодуй золотавих поезій
цілунків
жаги єлею

інкрустуй міжсезоння розлуки
галактиками_словами
єднай береги серпанків
перевеслом снів між нами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 21:07:09 ]
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 14:45:32 ]


Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 22:31:40 ]
Ну, раз прекрасні дами не викликають нас, то ми викликаємо (як завше) їх )

Третя темка
Печаль його сивин


Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і хіть_нестями,
Вона – круїзи і потрохи усього.
........................................
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен здійснювати він,
вона, насправді, - вічне запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Ах відповідь, печаль його сивин...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 21:58:09 ]

Ну просили - то майте:)

І сивіє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
…………………………………

І поки він – з богами на двобій –
Шестериком таких та колісниця
(як мінімум) запряжена, і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній.
(А він - то лівий задній пристяжний:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-04-01 17:16:55 ]

Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...

Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-01 19:26:25 ]
у таємницях завжди є родзинка
/фарба з брюнетки робить блондинку/

вірші і квіти прикрасять вітальню
скупість хай в’яне за межами спальні
чартерне щастя страхується в кузні
ділять майбутнє - як яблуко друзі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:05:30 ]
Ну якось не серйозно, люба Терцинко, не той розмір, не та експресія, немає диспуту (хіба, що він виникає вже в ліжку? Тоді ой...) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-04-13 22:57:12 ]
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:08:50 ]

О, а тут жодних зауважень. Переношу вашу відповідь, Олю, в контекст "диспуту"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 17:08:36 ]
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 23:13:56 ]
Жінка - це вінець природи!

Заховалась в таємницях.

Не сира зелена глиця -

Лиш краса душі і тіла.

Заболіло - не відчула.

Обманулась - не заплаче.

І на рейс "життя-кохання"

Поспішить. Така вже вдача!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:07:24 ]
Знову ж таки, дорога Тетянко,не той розмір, себто пропонується на цій сторінці вести розмову в одному форматі...