дякую!

тут чистий дзен, або щось у цьому роді
хоча вважається, що остання композиція, над якою
працювали The Doors в оригінальному складі,
це Riders on the Storm, утім, це, мабуть, спірно

Джим Моррісон, уже перебуваючи в Парижі, за лічені тижні до смерті,
анґажував якусь вуличну групу і записав ще одну версію цієї "Сюїти"
десь у дешевій студії просто поруч

тобто, ця пісня певним чином все ще не була завершеною
для нього

хоча за посиланням тут грають саме The Doors
(Моррісон за фортепіано!)
на офіційних альбомах пісня не виходила
виходила на збірнику
https://en.wikipedia.org/wiki/Essential_Rarities


а експресій й так було чимало, в інших піснях

дякую, Борисе, Джим Моррісон не вважав себе рок-поетом
він схилявся до визначення «екзистенціалістський поет»,
хоча по суті він був бітником, типу Керуака
і писав поезії і до, і опісля сценічної кар’єри своєї
це, як не дивно, переважно верлібри
як він сам зауважував: «я спочатку намагався імітувати Блейка і Рембо,
але потім зрозумів, що вони записують власні сни, тож я почав записувати
свої власні сни, як поезії»
термін «рок» – він для розрізнення одверто комерційної музики (поп)
і чогось вульгарнішого, темнішого, жорсткішого, бруднішого
піонерами року були чорношкірі музиканти, і Сінатра їх засуджував
Джимі Гендрикс сприяв, окрім інших, установленню такого терміну, як «рок»,
граючи на максимальній потужності з дисторшином (апаратне перевантаження,
яке створює жорстке, металічне, грубе, неприємне звучання),
відповідно, подальший розвиток поп-музики, у 70-х, враховував
«гаражність» і «андеґраундовість» звучання, як додаток «-рок»
фолк-рок, ґлем-рок, ґліттер-рок, панк-рок, арт-рок (він використовує «брудний» саунд дуже навіть!),
геві-метал-рок, тощо
«рок» це характерне звучання, але там можуть бути банальні слова
а тому, що таке «рок-поезія», це хороше питання

про мене, є поезія, а є туфта (шлак), також є попса, яка у власний спосіб намагається
бути тупою настільки, щоби апелювати до масового смаку, дехто вважає,
що «попса рулить» (мені так казав Татчин у 2019, у Львові, він намагався якось тоді у попсу,
хоча у нього не сильно получилося, нмсд), попса може і «рулить», але
творити щось для мас не так просто, а в наш час і взагалі не понятно, що то має бути

я сам всього лише намагаюся відсіяти для себе якісь кращі зразки того,
що дають поживу чуттям поетичним, і це не запросто
я намагався цим займатися на пм ще у 2011 році, але зрештою стер десь зі 100 публікацій
у якійсь момент мені здалося, що це нереально, дійти до остаточної версії

дещо із тих часів, переосмислене, вертається
мені приємно, якщо воно дає комусь певні енергії
бо це все, здебільшого, мрія про якісь тексти
всі ми тут мріємо про якісь тексти, зрештою, за мріями
має прийти якась віра, чому би їй не прийти

окрім віри нема нічого у цім світі
все, у що не віриш, можна ставити під сумнів безконечно

дякую, я не один раз це перекладав

тема мені здавалася важливою, як-от заповіт
свого роду примирення

сумнозвісний "клуб 27" (там багато кого є)

Джимі Гендрикс (18 вересня 1970)
Дженіс Джоплин (4 жовтня 1970)
Джим Моррісон (3 липня 1971)

всі не дотягнули до 28 року життя
вони бували всі навіть разом в одному місці
є свідчення

але Дженіс не любила Джима

дякую, о
я теж хотів би так писати
сам
але не дано мені

якби я міг створювати щось подібне в режимі конвеєрному
мабуть, я заробляв би щось реальне
і не моросив би на пмі

пм не при чому, само собою, я не зневажаю і не знецінюю
пм -- це пм

але штука в тім, що це все дуже інтимні речі
і вони одномоментні

їх не поставити на конвеєр, ніяк