ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Тема:
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Опис:
• Голосування
• Всі надіслані твори
Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння:
1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний
і
2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше".
Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку
і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку.
Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко.
Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше.
Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат.
Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами".
Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм...
Отож, у ваших текстах немає ідеологічних заперечень непогрішимої частини християнства, ви бачите логіку у переході від античних традицій до християнства. Поетично стиль вірша відповідає стилю бароко, або, відповідно, класицизму. Значить вам сюди.
Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"?
Надсилати редакції свої творчі пропозиції
найкраще цією кнопулечкою >>>
Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос.
Усі опубліковані на цю тему твори
• Всі надіслані твори
Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння:
1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний
і
2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше".
Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку
і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку.
Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко.
Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше.
Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат.
Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами".
Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм...
Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"?
Надсилати редакції свої творчі пропозиції
найкраще цією кнопулечкою >>>
Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос.
Усі опубліковані на цю тему твори
Дата початку: 2007-07-01 12:07:38
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 4 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?