Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!
Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!
Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
Зростаємо далі.
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса Назаретянина?
На тему:
Також, думаю, корисно ознайомитись з деякими розділами праці й цього автора...
""И вот эта страшная мафия ни словом не обмолвилась о богохульстве? промолчала о том, что Иисус почему-то европеец, и все друзья его европейцы, и окружение европейское, а не иудо-палестинское, и дело происходит не в пустынях далеких стран?... неужели? Заметим, что ни разу на суде никто из инквизиторов не сказал "а почему, любезный, у вас тут на картине не палестина 1-го века, а новейшая история?!". Ни разу, даже из инквизиторов! И уж конечно, никто из попов, хотя картина писалась именно для них, а Веронезе работал как раз на монастырь. Это говорит только о том, что в те годы (15 век) сказка про еврейского Иисуса из еврейского Вифлеема еще не была изобретена. Так же, скорее всего, еще не были правлены Евангелия на предмет "палестинщины". Или, что еще более вероятно, еще не был совершен перенос евангельских событий на палестинкие земли, где типично галлийские названия Сьон, Еридан и прочие были установлены много лет спустя. Ну, как в США есть города Санкт Петербург, Москва и Одесса.
Представьте сегодняшний день. Русский художник берет и рисует для РПЦ картину, где Иисус сидит в джинсах и кожаной куртке во Франции, а РПЦ на это НЕ РЕАГИРУЕТ?.... Именно, потому что такого не может быть в принципе. И еще потому что в те годы даже такой бредовой идеи не могло придти в голову людям, чтобы Иисус, известный на всю Галлию проповедник, вдруг оказался иудеем из далекой еврейской страны..."
https://www.proza.ru/2015/09/23/156"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
