Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.
Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.
Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.
То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
Зростаємо далі.
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса Назаретянина?
На тему:
Також, думаю, корисно ознайомитись з деякими розділами праці й цього автора...
""И вот эта страшная мафия ни словом не обмолвилась о богохульстве? промолчала о том, что Иисус почему-то европеец, и все друзья его европейцы, и окружение европейское, а не иудо-палестинское, и дело происходит не в пустынях далеких стран?... неужели? Заметим, что ни разу на суде никто из инквизиторов не сказал "а почему, любезный, у вас тут на картине не палестина 1-го века, а новейшая история?!". Ни разу, даже из инквизиторов! И уж конечно, никто из попов, хотя картина писалась именно для них, а Веронезе работал как раз на монастырь. Это говорит только о том, что в те годы (15 век) сказка про еврейского Иисуса из еврейского Вифлеема еще не была изобретена. Так же, скорее всего, еще не были правлены Евангелия на предмет "палестинщины". Или, что еще более вероятно, еще не был совершен перенос евангельских событий на палестинкие земли, где типично галлийские названия Сьон, Еридан и прочие были установлены много лет спустя. Ну, как в США есть города Санкт Петербург, Москва и Одесса.
Представьте сегодняшний день. Русский художник берет и рисует для РПЦ картину, где Иисус сидит в джинсах и кожаной куртке во Франции, а РПЦ на это НЕ РЕАГИРУЕТ?.... Именно, потому что такого не может быть в принципе. И еще потому что в те годы даже такой бредовой идеи не могло придти в голову людям, чтобы Иисус, известный на всю Галлию проповедник, вдруг оказался иудеем из далекой еврейской страны..."
https://www.proza.ru/2015/09/23/156"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
