Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Богдан Манюк (1965)

Інфо
* Народний рейтинг 4.996 / 5.63
* Рейтинг "Майстерень": 5.032 / 5.77
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Переглядів сторінки автора: 180744
Дата реєстрації: 2011-07-27 14:22:11
Звідки: м Підгайці
У кого навчаюсь: В. Стус, Кіплінг.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Закінчив філологічний факультет Тернопільського педінституту (нині Національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка), де займався в літературній студії «Чумацький шлях» під керівництвом професора, члена НСПУ Романа Гром’яка. У 1983–1985 рр. служив у війську. 27 років на педагогічній роботі (вчителем, заступником директора, директором школи). 20 років очолюю Підгаєцьку районну організацію Товариства політв’язнів і репресованих. Автор збірок поезії «Між зорями і хрестами» (1998), «День предвічний» (2007), «Янголам написані листи» (2015), "Карпатські бранзолєти" (2019), книги віршів та оповідань «Зворотний шлях» (2010), публіцистичного дослідження «Михайло Фурда – патріот, лідер СУМ Америки» (2003), драми-феєрії "Фатум" (2017), драматичної поеми "Шоа". Член НСПУ та УАП.

Найновіший твір
Терор
1.
Вокзал Краматорська, як лебідь,
раптом завмер у небі.
Так пошматований болем,
що й не поверне додолу.
Світе, якщо ти не ворон,
хутко сягни його зором, -
мертві ячать безупинно
голосом Бога й дитини.
Мертві ідуть в потойбіччя
й тут, поміж нами, навічно.
2.
Скрикнуло вбите дитятко.
- Де мої мама і татко?
І спохопилося рвучко -
поруч, у небі. За ручки
взяли його, вже безмовні,
геть бездиханні, безкровні.
- Мамцю, а де твоя крівця?
- В келиху звіра - по вінця.
- Ймення я хочу почути.
- Звуть його, рідне, - путін.
- Який він? Розкажеш, тату?
- В тілі велике прокляття,
чиясь богохульна провина,
ординському злу данина,
омана, що тих осліпила,
кому не судилось розкрилля,
хто раб в поколінні десятім
і перед Господнім розп'яттям
молиться вбивцям з мечами..
3.
- Ой, мамцю, багато печалі
на цьому небеснім вокзалі.
Людей тут - за горсткою горстка
з Рубіжного і Краматорська...
- Всі тут, усі безневинні!
Звіра спинятимуть нині
ранами, кров'ю своєю -
знову вбиває і виє...