Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валентина Попелюшка (1967)
Не я в рядки нанизую слова,
Самі приходять вірші, як захочуть...


Інфо
* Народний рейтинг 5.039 / 5.52
* Рейтинг "Майстерень": 4.961 / 5.54
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Переглядів сторінки автора: 83816
Дата реєстрації: 2013-03-29 23:00:57
Веб сторінка: http://popeljushka.blogspot.com/
У кого навчаюсь: Дякую всім за поради і підказки. Вчусь у кожного, хто дає щирі і слушні поради. Вчусь у життя...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
У жовтні 2014 р. побачила світ перша авторська збірка "Миротворче", до якої увійшли розділи: "Кохання зрілої пори", "Життя-міраж" та "У час, який вважався мирним". Видавництво Ольги Лоре, м. Ужгород, за сприяння благодійного фонду "Віта Дольче".
http://vitadolche.blogspot.com/p/001-002.html
З електронною версією збірки можна познайомитися тут:
http://ozdorov.info/PM/mir/mir.html#/14/
Співавтор колективних збірок поезії про Революцію Гідності"Материнська молитва", "Небесна сотня", "Викрадення Європи", "Говорить Майдан", "Фотолітопис Майдану".
Співорганізатор, співредактор та співавтор подарункових збірників патріотичної поезії "Воїнам Світла" (поетичний подарунок від поетичної сотні воїнам АТО) та "Живи, Надіє!" - поетична підтримка Надії Савченко.
Призер творчого конкурсу "Креативна Україна" - 3 місце у номінації "Музичний твір" за пісню "Повернися живим", музика Михайла Герца, виконує марія Іваниця. (Листопад 2015 р)
Переможець конкурсу талантів від видавництва "ОВК" (Київ) у номінації "Твір для дітей" з фантастично-пригодницькою повістю "Отісатко" (травень 2016)

Найновіший твір
Сьогодні не модно вмирати від старості
Сьогодні не модно вмирати від старости,
Мерзнуть пуп’янки, сохнуть паростки.
Ми впали в немилість,
Планета втомилась
Усіх нас тримати.
Нас дуже багато.
Мачуха?
Мати?
Дітисьок мільярди,
Спустошені надра.
Хіба їй до жиру?
Ми втратили міру.
І віру…
Мода нової епохи –
Аби не плодилися й дохли.
Содом і Гоморра.
Горе…
Люде, цього ти хотів?
На тобі «синіх китів»…
Торнадо
І «Гради».
Принади.
Паради.
Катаклізми
І клізми.
На тризні
Ми різні.
…А хтось – шукає харизми,
А в когось – перше кохання,
А в когось – надія остання.
А хтось – у мріях до неба,
А хтось: «Воно тобі треба?»
Та серед сюжетів страшних
Знов двоє стають на рушник
Ділити солодке й болюче,
Аж поки смерть не розлучить
І так же їм хочеться, Боже!
Аби то було якнайдовше
І померти удвох в один день,
Байдуже, де,
Від банальної старости,
З унісонним: «Прости»,
По собі не спаливши мости…
І коли їх будуть нести
В розпростерті обійми праматері,
Хай від немочі плачуть оратори
І моди законодавці
У найвищого суду на лавці…