ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.07.21
15:16
Важлива путь чи ні – ти сам чи ні вирішуй.
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…
Одне у всіх одне! Чим шлях наш вечорніше,
тим ще страшніша ціль, хоч падай, хоч кричи…
Тому у цім саду я тишу переймаю
і споглядаю час – метелик над’ідей…
Хай пурхають
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…
Одне у всіх одне! Чим шлях наш вечорніше,
тим ще страшніша ціль, хоч падай, хоч кричи…
Тому у цім саду я тишу переймаю
і споглядаю час – метелик над’ідей…
Хай пурхають
2019.07.21
14:54
Будь-де і будь-коли
Прийде на поміч
Одна із тисячі молитв -
Дівочі очі…
Погодьтесь, сила їх
Є віковічна
В серцях все точаться бої
Ой… чоловіче —
Прийде на поміч
Одна із тисячі молитв -
Дівочі очі…
Погодьтесь, сила їх
Є віковічна
В серцях все точаться бої
Ой… чоловіче —
2019.07.21
14:53
ця наповненість має дзеркала і шлюз.
Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
Я росла між аланів, напудрених люсь
на горбочку левади сараєвих місив.
Ми збирали з бабусею (ша...) кізяки.
Кроленята пищали - рожеві, гладенькі,
жабенята стрибали у гл
Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
Я росла між аланів, напудрених люсь
на горбочку левади сараєвих місив.
Ми збирали з бабусею (ша...) кізяки.
Кроленята пищали - рожеві, гладенькі,
жабенята стрибали у гл
2019.07.21
14:35
Не вимислити мріями пори
І не відчути в дивних сновидіннях
Той час, коли у любощах гориш,
Від самоти шукаючи спасіння.
В гарячих блисках жданого вогню
Зникає світ навколишній раптово,
Але тебе в тому я не виню,
Що опинився в полум'ї любові.
І не відчути в дивних сновидіннях
Той час, коли у любощах гориш,
Від самоти шукаючи спасіння.
В гарячих блисках жданого вогню
Зникає світ навколишній раптово,
Але тебе в тому я не виню,
Що опинився в полум'ї любові.
2019.07.21
13:41
Заплановано в середу
Страту. Кличуть лакуз.
Відьма трутою велету
Зробить звично укус.
Регітня у гармидері,
Крики: - Шкіру лупи!
Мляво глипають сидори
Страту. Кличуть лакуз.
Відьма трутою велету
Зробить звично укус.
Регітня у гармидері,
Крики: - Шкіру лупи!
Мляво глипають сидори
2019.07.21
11:22
ІДо світанку – урочиста мить.
На орбіті тане двоєликий,
обіцяє – буде день великий!
Розбудили зоряну блакить
лісові і польові музики.
Ирій синім полум’ям горить.
На орбіті тане двоєликий,
обіцяє – буде день великий!
Розбудили зоряну блакить
лісові і польові музики.
Ирій синім полум’ям горить.
2019.07.21
09:32
Збулося! Я - бабуся.
Уляпалась таки.
Тепер, мабуть, зігнуся,
як інші всі бабки;
тепер, мабуть, полізе
з-під фарби сивина,
у крові - брак заліза
Уляпалась таки.
Тепер, мабуть, зігнуся,
як інші всі бабки;
тепер, мабуть, полізе
з-під фарби сивина,
у крові - брак заліза
2019.07.21
09:17
Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
ветхі рядна, пил з макітри...
майталалося колосся...
Все наснилося, збулося.
Бігли гуси - не щипали,
ухопив Трезор за палець,
лис кривився "ваговито...".
ветхі рядна, пил з макітри...
майталалося колосся...
Все наснилося, збулося.
Бігли гуси - не щипали,
ухопив Трезор за палець,
лис кривився "ваговито...".
2019.07.21
07:51
Ты в шоколаде, дом, семья, работа, все отлично,
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
И вдоль беседки сладкий виноград, и в жизни личной
все замечательно, уютно, никаких забот.
Машина часто барахлит? Не печень, слава Богу!
Былое вспомнитс
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
И вдоль беседки сладкий виноград, и в жизни личной
все замечательно, уютно, никаких забот.
Машина часто барахлит? Не печень, слава Богу!
Былое вспомнитс
2019.07.20
21:11
Опівночі неждано випав сніг.
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Налив вина і з келихом тинявся по господі.
І чи лапатий сніг, чи хміль
Навіяли й передали вустам,
З дитинства любі рядки Цзю Си:
«До відлюдника в гори
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Налив вина і з келихом тинявся по господі.
І чи лапатий сніг, чи хміль
Навіяли й передали вустам,
З дитинства любі рядки Цзю Си:
«До відлюдника в гори
2019.07.20
18:37
Хто замовив, а хто вбиватиме -
нам однаково, орле білий.
Обкладали мурзилки ватою,
та й за стіл з галушками сіли.
Ми здіймалися над оливами,
відмивали у морі крила.
От за те, що були щасливими
нам однаково, орле білий.
Обкладали мурзилки ватою,
та й за стіл з галушками сіли.
Ми здіймалися над оливами,
відмивали у морі крила.
От за те, що були щасливими
2019.07.20
16:27
Навесні у комиші
щука завелася
і відразу за йоржів
хижа узялася.
Поховались карасі
поміж осокою,
засмутилися язі
щука завелася
і відразу за йоржів
хижа узялася.
Поховались карасі
поміж осокою,
засмутилися язі
2019.07.20
15:14
Літній вечір з-під мороку в сутінки довгі,
мов за коси, вже виволік ніч дощову.
Вітер випав з колиски під вільхи розлогі
і задмухує землю, мов рану живу.
Дуб хрипить і регоче відразу потому.
Гайвороння лоскоче йому всі кістки.
Звір засів у дуплі
мов за коси, вже виволік ніч дощову.
Вітер випав з колиски під вільхи розлогі
і задмухує землю, мов рану живу.
Дуб хрипить і регоче відразу потому.
Гайвороння лоскоче йому всі кістки.
Звір засів у дуплі
2019.07.20
14:44
Науковці і чарівники,
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.
Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.
Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет
2019.07.20
13:28
Щасливі миті і путі
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.
Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.
Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,
2019.07.20
11:05
Любов манила, як Говерла –
Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.
Не пошкодую. Не заплачу.
Свобода плесне по плечу…
...У порожнечу не-о-значень
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.
Не пошкодую. Не заплачу.
Свобода плесне по плечу…
...У порожнечу не-о-значень
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.07.15
2019.07.14
2019.07.12
2019.07.07
2019.07.03
2019.06.29
2019.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галантний Маньєрист /
Вірші
/
Наталі Терещенко
Зимовий етюд
І я собі подобаюсь - в тобі,*
в ясних очах угледівши небритість,
неулаштованість, але й талановитість,
бо як таку пригледів, далебі?
А ти відводиш погляд – не в юрбі,
а понад нею – у майбутнім літі,
де тільки щоки неуважно вкриті,
а інше, надто безтурботне, - ні.
Таке предивне „ні” - серед зими,
на дні проміння денного прибою,
де на межі сердечного конвою
лоскотно виринає об[р]ій„ми”.
Немовби можна перейти назад,
огнями оживити ту пустелю,
де ідеально виголені скелі,
де сам для себе я і шах, і мат.
Нехай і так, я там - де ця зима,
у вічності од Зоряного Шляху,
де сиротіє, щоб не дали маху,
розпачливо-тривимірна тюрма.
І пам’яттю не увійти куди,
аби, хоча би, пригадати термін...
Тебе заводять ці колючі терні?
За ними справді неземні скарби.
* * - Мелодія Jonder Boj (wma - 5 мб)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зимовий етюд
" А, не голись, не треба, не голись!
Мене заводить ця легка небритість..."
Н.Терещенко
І я собі подобаюсь - в тобі,*в ясних очах угледівши небритість,
неулаштованість, але й талановитість,
бо як таку пригледів, далебі?
А ти відводиш погляд – не в юрбі,
а понад нею – у майбутнім літі,
де тільки щоки неуважно вкриті,
а інше, надто безтурботне, - ні.
Таке предивне „ні” - серед зими,
на дні проміння денного прибою,
де на межі сердечного конвою
лоскотно виринає об[р]ій„ми”.
Немовби можна перейти назад,
огнями оживити ту пустелю,
де ідеально виголені скелі,
де сам для себе я і шах, і мат.
Нехай і так, я там - де ця зима,
у вічності од Зоряного Шляху,
де сиротіє, щоб не дали маху,
розпачливо-тривимірна тюрма.
І пам’яттю не увійти куди,
аби, хоча би, пригадати термін...
Тебе заводять ці колючі терні?
За ними справді неземні скарби.
* * - Мелодія Jonder Boj (wma - 5 мб)
© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0804 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0804 seconds