ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2019.06.18 21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Ігор Федів
2019.06.18 20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у сенсі бу

Світлана Ковальчук
2019.06.18 18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами. Все вище
здіймаюся у надслуханні я.
Та ось він, дощ, із чорного хмарища.
Аж лячно.
В небі крешуть блискавки, неначе змії.
Можуть укусити.

Микола Дудар
2019.06.18 15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…

Олександр Сушко
2019.06.18 14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.

Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -

Світлана Майя Залізняк
2019.06.18 10:29
Коли знайомець лізе у багно,
порушує табличні заборони,
промовчу - хай забрьохається гном.
Топтатиму пісок, врунисті гони...

Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
приймає душ Шарко, змиває сажу...
Перестороги Майї заслабкі.

Любов Бенедишин
2019.06.18 09:29
Твій погляд захмарений –
серце стискається.
Диму сигарного
пасма гойдаються,
тягнуться, сизіють,
тануть під стелею.
Ранок безсилий
блукає оселею.

Ігор Деркач
2019.06.18 09:13
Салют, моя зоре! Я – у дорозі,
а ти сіяй, не забувай, пиши.
І я тобі, і ти мені у змозі
побути половинкою душі.

Одному і одній у цьому світі
одна відрада – ладо і листи.
Роби як я, пиши мені привіти

Тетяна Левицька
2019.06.18 08:07
Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
сонце в зеніті запалює все навкруги.
Поруч із милим солодкою ватою тану,
айсберг у морі небесному губить сніги!

На отоманці розлуки - червона помада,
чайна троянда розсипалась. А чи збереш?
В лоні душі заго

Козак Дума
2019.06.18 07:24
Равлик суне вздовж доріжки,
мов антени в нього ріжки.
На спині несе хатинку,
в ній м’яку ховає спинку.
Хтось нагнав малому страху,
обігнав він черепаху
і тепер його малятам
буде важко наздогнати.

Володимир Бойко
2019.06.18 01:32
Мани мене, мани
Кудись у дивокраї,
Неначе до мани,
До тебе я звикаю.

Допоки не мине
Манлива насолода,
Не стримають мене

Таїсія Цибульська
2019.06.18 00:03
Грішу... улітку про кохання не пишу,
ношу його в торбинці, у кишені,
у жмені стискаю жадібно! Лишень
мішень для рук чужих - моя любов,
немов те райське яблуко із саду,
чи винограду перше гроно п'янке,
таке крихке, немов кришталь.
Мораль? Чия морал

Вікторія Лимарівна
2019.06.17 23:44
За мотивами телевізійних новин

Новини невтішні наразі з Волині:
Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
Смерека – це дерево надто високе,
Так, поверхів дев’ять, прикинув

Світлана Майя Залізняк
2019.06.17 13:18
Я назвала бевзя козлом,
вельми соромно: треба ж цапом.
Між пошани салютів, злом
протискаю-таки пікапа.

Помаранчево-жовтий бант
прикрашає коробку з чаєм.
Відмічатиму сотню дат.

Олександр Сушко
2019.06.17 09:47
Весна! Гуде кульбабчине весілля!
Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
У вогнептаха - пік жаги! Розкрилля!
Гніздечко в'ю у витоках ріки.

Упав з розгону в Ладині лабети,
Знімаю розум, постоли, жабо...
Це - час, коли рождаються аеди,

Іван Потьомкін
2019.06.17 09:16
Поетом є той хто пише вірші
І той хто віршів не пише

Поетом є той хто скидає кайдани
І той хто накладає на себе кайдани

Поетом є той хто вірить
І той хто повірить не в змозі

Микола Соболь
2019.06.17 06:00
На пелюстки пухкий лягає сніг.
Прийшла метіль, мабуть, уже востаннє.
Я залюбки зігрів би вас диханням,
Морелеві дівчатка, якби міг.

Ні бджіл, ні сонця, вітер і зима
Свої фінальні, білі акварелі
Розкидує на ніжний цвіт морелі

Віктор Кучерук
2019.06.17 05:53
Наближається вечір… Помалу
Гусне сутінь на сірій воді, –
У притишених вербах пропали
Їхні тіні, хитливі й руді.
Починається вечір… Смеркає
І туманиться в мороці зір,
Хоч і небо, глибоке й безкрає,
Скрізь ясніє вогнями сузір.

Серго Сокольник
2019.06.17 00:17
маленька сюреалістична поема. авторські знахідки. під смаки не адаптована***

Знову в уяві з"явився спонтанно
Жмут простирадл на підлозі... Сувій
Їх... Чи рукописів... -Йогане! Сядь-но
Біля жаданої Вульпіус... Твій
Час ще не вийшов, і вічність наст

Микола Дудар
2019.06.16 22:21
Дивлюсь на світ холодними очима…
Слова принишкли, з голоду мовчать…
Заплутана подій першопричина
В уяві Ти… і смажене курча...

Дивлюсь. Мовчу і Травнем щастя зичу
Цікаво би дізнатись власний чин?..
Роки… роки… набрякли як гнилички

Любов Бенедишин
2019.06.16 21:21
Ти ритуалу вірний свято,
що ж, серце слухати – не гріх.
Боїшся слів, але не варто
переоцінювати їх.
Твого сум’яття не торкаюсь,
я розумію в чому річ,
і також мовчки обіймаю,
і мовчки поспішаю пріч.

Володимир Бойко
2019.06.16 20:32
Житейський океан заглиблений у спомин
Висотує слова, вихлюпує жалі...
Житейський балаган, пустопорожній гомін
Піднятись не дає над плінтусом землі.

Безжалісні слова такі безповоротні,
Що годі віднайти початок і кінець.
І спробуй, осягни, у контурі

Світлана Майя Залізняк
2019.06.16 13:38
Чудна весна-любов: мана маною.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...

2

Імлисте молоко. Рожеві хмари.

Вікторія Торон
2019.06.16 13:27
Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.

Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,

Микола Дудар
2019.06.16 12:32
На лікарняне йде мій сум
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…

Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс

Ігор Деркач
2019.06.16 09:13
Кує зозуля і віщує літо
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.

Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу

Микола Соболь
2019.06.16 07:48
Журавель – птиця, і не птиця.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце збентежує мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
(У стужу, чи спеку пекельну)
Росу, що смакує мені.

Володимир Бойко
2019.06.15 23:43
Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.

Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,

Олексій Кацай
2019.06.15 22:08
Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.

Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс

Тетяна Левицька
2019.06.15 20:45
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.

Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,

Олександр Сушко
2019.06.15 18:17
Діва Житіє мудрочолих дів та задумливих парубків, які носяться зі своїми творіннями як з писаною торбою, тяжке. Коли в голову на тотеж стрибає дума, що ти - людина не звичайна, а відмічена Божим перстом як ангельське створіння - характер митця починає мі

Іван Потьомкін
2019.06.15 10:18
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і

Ігор Деркач
2019.06.15 07:57
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?

***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...

Микола Соболь
2019.06.15 06:21
Ти, така маленька.
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях

Ярослав Чорногуз
2019.06.15 00:30
Аж на очі набігла сльоза –
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.

Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олекса Палій
2019.06.14

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Ляшкевич - [ 2019.06.18 21:49 ]
    Денники (3) Повернення
    • •
    А поїзди летять у невідомість
    до різних станцій круговерті волі
    і безупинно ти пересідаєш,
    а там і на ходу - з одного в інший,
    з одної долі в іншу, знову й знову.
    аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
    на павутинці сонної вітрилі

    • •
    Краплини суму з перламутру часу –
    ефірно, мірно, вірно, так собі
    неспішно линучи від парастасу
    в потойбіч пристрастям і суєті,
    кришталиками тверднуть: «я прожив!» -
    і по нових зіницях ллються сльози
    в обійми сяйні і такі знайомі


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (1) | "Денники (1) Неповторність"


  2. Ігор Федів - [ 2019.06.18 20:56 ]
    Дві радості
    Ось моя радість… Дві радості – гордості,
    Закутані ковдрою, линуть у сні.
    Ніч романтично співає акордами,
    Зірками записує небо пісні.
    У кого є щастя? А я маю двічі!
    Милуюся ними, жадаю життя.
    І світові можу казати у вічі,
    Що істину знаю у сенсі буття.
    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  3. Світлана Ковальчук - [ 2019.06.18 18:32 ]
    ***
    А десь громи стинають спеку дня.
    Їх чути за надривами. Все вище
    здіймаюся у надслуханні я.
    Та ось він, дощ, із чорного хмарища.
    Аж лячно.
    В небі крешуть блискавки, неначе змії.
    Можуть укусити.

    Твоєї доторкнутися руки і,
    хай там що,
    у піднебессі жити…
    Чи в наднебессі?
    Зараз, бо коли?
    В рожевих мріях ніжитися зранку.
    Ми – білі перевтомлені воли
    чи небом переповнені орли?
    П’ємо сонця, ще молоді, у дзбанках.

    А десь громи стинають спеку днів
    і так зухвало крешуть блискавиці.
    А ми… А нам сам Бог в серця наспів.
    Для почувань.
    У легкокриллі.
    Птиці.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (6)


  4. Алла Устимчук - [ 2019.06.18 16:38 ]
    Покинуте місто
    Так сумно покидати
    Місто до якого звик.
    Повертатися додому не охоче,
    Немов твій слід зник.

    Знаю, повернуся
    Та уже не без змін.
    Уявляти, мріяти
    Єдине, що залишилося мені.

    Вірю, що буду сумувати,
    Але за чим?
    За містом, людьми
    Та скоріше за моментами,
    Які були.
    18.06.2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Алла Устимчук - [ 2019.06.18 16:57 ]
    Спогад
    Не знаю чи побачу ще
    Надіюсь зустріч не остання,
    Бо на мить повірила в кохання.
    Та дарма я це роблю
    Тільки серце розіб'ю
    Тобі, собі чи комусь
    Слова тут не вагомі.
    Просто хотілось знати,
    Що будеш пам'ятати,
    Цей перший погляд
    Й незручне мовчання,
    Перший поцілунок
    І нічне зітхання.
    Можливо зміниться на мить
    Життя якого не спинить,
    Чого тут вже гадати
    Потрібно просто відчувати.
    18.06.2019
    (Маршрутка Рівне-Острог)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Алла Устимчук - [ 2019.06.18 16:59 ]
    Придумана любов
    Ти знаєш, а я придумала тебе?
    Твій образ та твою посмішку.
    Ти не знаєш та я думала про тебе,
    Чи день, чи ніч не пригадую.
    А я придумала роман
    Притаманний тільки нам.
    Ти знаєш, а я придумала любов,
    Якої й не було.
    Я придумала зустріч і не одну
    Та для чого, досі не збагну.
    15.06.2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Микола Дудар - [ 2019.06.18 15:35 ]
    ***
    …уповноважений Христа?
    Ось відновлюсь і запитаю
    Невпинний ріст мого хвоста -
    Чи впустять з ним мене до Раю?
    Чи впустять з прикусом божка?..
    Не від народження - присадка!!!
    Вона, по правді, не важка
    Всього лиш навсього як крапка…
    А ще із гонором в очах -
    Своєї правди настоятель
    Від помилок потроху чах
    Спасала глина, батьків шпатель
    А ще мозолі… кілька скринь
    Вагон всіляких безліч шрамів
    А щодо Раю, номер скинь -
    Передзвоню як випруть з Храму…
    17.06.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  8. Олександр Сушко - [ 2019.06.18 14:29 ]
    Увірував

    У країні, де правлять пейса -
    Звично сваряться хохлаки.
    Цуплять гріш тямковиті бевзі
    У глупеньких розумаків.

    Гостра шпичка сідницю муля,
    Потішаються Цур і Пек:
    Вийшла з томосу пишна дуля -
    Обманув українця грек.

    Від політиків в роті кисло
    (не лякає їх Божий суд),
    У реформах не бачу смислу -
    Утікає із раю люд.

    Від любові забило подих,
    Краля ж вибрала монастир.
    Народити дитину - подвиг,
    Шепче втомлено: - Відпусти...

    А от воїни в нас хоробрі,
    Длані грубшають від "АК".
    Вухо чує: " Все буде добре!"
    ...хочу в "Голос" Вакарчука.

    17.06.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  9. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.18 10:10 ]
    Зіркове


    Коли знайомець лізе у багно,
    порушує табличні заборони,
    промовчу - хай забрьохається гном.
    Топтатиму пісок, врунисті гони...

    Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
    приймає душ Шарко, змиває сажу...
    Перестороги Майї заслабкі.
    Для містечкових надто мало важу.

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Любов Бенедишин - [ 2019.06.18 09:33 ]
    З Вероніки Тушнової "Твій погляд захмарений..."
    Твій погляд захмарений –
    серце стискається.
    Диму сигарного
    пасма гойдаються,
    тягнуться, сизіють,
    тануть під стелею.
    Ранок безсилий
    блукає оселею.
    Думка не гріє,
    діла відкладаються,
    марно безцінне життя
    витрачається.
    Може, здається лиш,
    може, лиш мариться,
    що у житті жодне диво
    не станеться…
    Гірко сумую:
    на що спроможна?
    Чого вартую? –
    місце порожнє.
    З любов’ю моєю
    на що надіюсь? –
    Я врятувати тебе
    не вмію!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  11. Ігор Деркач - [ 2019.06.18 09:32 ]
    Зоряний привіт
    Салют, моя зоре! Я – у дорозі,
    а ти сіяй, не забувай, пиши.
    І я тобі, і ти мені у змозі
    побути половинкою душі.

    Одному і одній у цьому світі
    одна відрада – ладо і листи.
    Роби як я, пиши мені привіти
    і будьмо разом 👫 як волієш ти.

    Одредагуй мої думки у вірші
    і прозою поета забавляй 😊.
    Дверей у свій фіґвам не зачиняй.
    Пиши частіше, обіймай міцніше...
    Ніхто як ти не розуміє більше,
    яка стежина поведе у рай.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  12. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2019.06.18 08:32 ]
    Щоб запахло святом
    Клечана Неділенька
    В зеленім віночку
    Та й під руку з літечком
    Йдуть хитким місточком.

    На березі річечки
    Назбирали м"яти,
    Разом з татар-зіллячком
    Будуть дарувати

    У оселю кожную,
    Долівку встеляти
    На Трійцю Господнюю,
    Щоб запахло святом.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Тетяна Левицька - [ 2019.06.18 08:06 ]
    Не загасити бажання
    Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
    сонце в зеніті запалює все навкруги.
    Поруч із милим солодкою ватою тану,
    айсберг у морі небесному губить сніги!

    На отоманці розлуки - червона помада,
    чайна троянда розсипалась. А чи збереш?
    В лоні душі загорілася ватра   свічада -
    не загасити багаття сердечних пожеж.

    Будемо зустрічі наші в отавах шукати,
    де загубили вночі оксамитовий  рай.
    Тільки, натхненний, любові яскраві цукати
    на роздоріжжі бажання ти більш не лишай.

    2019р


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  14. Козак Дума - [ 2019.06.18 07:34 ]
    Хатник

    Равлик суне вздовж доріжки,
    мов антени в нього ріжки.
    На спині несе хатинку,
    в ній м’яку ховає спинку.
    Хтось нагнав малому страху,
    обігнав він черепаху
    і тепер його малятам
    буде важко наздогнати.
    Та якщо настигне пташка –
    він мерщій у черепашку
    і замкнеться на крючок,
    знаний хатник-слимачок!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  15. Володимир Бойко - [ 2019.06.18 01:59 ]
    Мана-мана
    Мани мене, мани
    Кудись у дивокраї,
    Неначе до мани,
    До тебе я звикаю.

    Допоки не мине
    Манлива насолода,
    Не стримають мене
    Ніякі перешкоди.

    Манитимеш мене
    В магічному тумані,
    Аж поки шмагоне
    Одвічна тема «money».





    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  16. Таїсія Цибульська - [ 2019.06.18 00:35 ]
    Грішу
    Грішу... улітку про кохання не пишу,
    ношу його в торбинці, у кишені,
    у жмені стискаю жадібно! Лишень
    мішень для рук чужих - моя любов,
    немов те райське яблуко із саду,
    чи винограду перше гроно п'янке,
    таке крихке, немов кришталь.
    Мораль? Чия мораль мене судити буде?
    Люди? Моралі вищої немає за любов,
    оков її не зняти до суду смертного,
    відвертого тоді лиш діжде слова
    й розмови - той, хто над нами тримає ніж.
    Хоч ріж, душа, немов пташа, боїться втрати!
    Кохати! До смерті, до кінця останніх днів!
    Вдів і вдівців щоб статусу не знати,
    страта на ешафоті легша, ніж життя
    без забуття, у тиші темної кімнати.
    За грати сховаю я кохання, й не пишу,
    грішу... у літню ніч про тайну промовчу,
    лечу до місяця, зірок дороговкази
    до екстазу нам вкажуть путь,
    мабуть... колись... той, що тримає ніж,
    пізніш захоче плати, і нехай,
    кохай! Хіба ж йому не знати,
    віддати всі багатства за любов
    і знов, і знов, людина буде рада,
    баладу про любов трагічну менестрель
    до осель знов понесе, й співати буде
    про чудо вічного кохання... я ж... мовчу,
    свічу любові глибоко сховаю,
    знаю... грішу... улітку про кохання не пишу.

    17.06.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  17. Вікторія Лимарівна - [ 2019.06.17 23:52 ]
    Кіт-альпініст
    За мотивами телевізійних новин

    Новини невтішні наразі з Волині:
    Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
    Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
    В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
    Смерека – це дерево надто високе,
    Так, поверхів дев’ять, прикинувши оком.
    Вже декілька днів, притулившись до гілки,
    Жалкує та згадує рідну домівку:
    Водичка там, їжа смачна у тарілці,
    Турбота від рідних та безліч гостинців.
    Очікує мріями: де ж порятунок?!!!
    Бо час не стоїть , вже на дні йде рахунок!
    Зібрались спецслужби, прийшли альпіністи.
    Поради даються всілякі й корисні.
    Охочих зібралося дуже багато:
    Водою кота почали поливати.
    Втікач з переляку сягнув на верхівку:
    А звідти побачив маленьку хмаринку.
    Звернувся до неї, їй ближче до Бога,
    Надасть у спасінні йому допомогу.
    Почувши, напевне, ці слізні прохання,
    Підмога з’явилась в хвилини останні:
    Розв’язка була цілковито щаслива:
    Чуттєві емоції, надто бурхливі.
    Включається швидко до справ Антоніна,
    Та й зрушує з місця ось цю плутанину.
    Залучені вишки із парубком гарним,
    Провів операцію він бездоганно:
    Сміливо, рішуче та вміло, блискуче!
    Кота врятували, вже совість не мучить!
    Та тільки не кіт-альпініст, як здавалось,
    Це з кішкою лихо хвилююче сталось.
    Радіємо разом, лікуючи кицю,
    Піклуються люди, бо це не дрібниці.
    Поважна подія, розчулила душу.
    Для всіх небайдужих, сказати це мушу.
    Нагода з’явилася – чуйними бути.
    Історію й досі не можу забути.

    16.06.2019
    Свидетельство о публикации №119061704095



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (3)


  18. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.17 13:33 ]
    Треба ж...

    Я назвала бевзя козлом,
    вельми соромно: треба ж цапом.
    Між пошани салютів, злом
    протискаю-таки пікапа.

    Помаранчево-жовтий бант
    прикрашає коробку з чаєм.
    Відмічатиму сотню дат.
    Хай не в мене куля влучає.

    Ні грильяжних див... ні піску...
    Нахапаю ще цвіту липи.
    Гуси - надзирці: скуб та скуб...
    "Стань, із нами калюжку випий..."...

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  19. Козак Дума - [ 2019.06.17 12:50 ]
    Бабуся

    Друга в мене є матуся,
    а ім’я її – бабуся.
    Бабця казочку розкаже,
    в косу стрічечку зав’яже.
    Пиріжками почастує,
    запіканку приготує.
    Зв’яже теплі рукавички,
    і для мене, й для сестрички.
    З нами грає у квача,
    не цурається м’яча –
    цілий день вона у русі.
    Я люблю свою бабусю!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  20. Козак Дума - [ 2019.06.17 12:27 ]
    Ранковий кураж

    Лиш прокинусь вранці-рано,
    я спішу мерщій до крану,
    щоб почати з куражу –
    умиватися біжу!

    Добре зубки я почищу,
    вмию вічки, мию щічки,
    сполосну ще добре ротик –
    не болітиме животик!

    Для фізичної культури
    варті водні процедури –
    тож пірну на мить під душ,
    аж лунає в вухах туш!

    У рушник я загорнуся,
    потім шпарко розітруся
    Кожен ранок цей обряд –
    сили й жвавості заряд!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Сушко - [ 2019.06.17 09:03 ]
    До світла!
    Весна! Гуде кульбабчине весілля!
    Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
    У вогнептаха - пік жаги! Розкрилля!
    Гніздечко в'ю у витоках ріки.

    Упав з розгону в Ладині лабети,
    Знімаю розум, постоли, жабо...
    Це - час, коли рождаються аеди,
    Цвіте дурман і мріється любов.

    Стрясає Всесвіт музика органна,
    Сьогодні в душ утомлених Різдво.
    Напоєний амітою кохання
    І сам стаю всесильним божеством.

    Зовуть у рай святенниці на мітлах,
    У захваті дивлюся на апсар.
    Танцює дух ув океані світла!
    Летіть і ви за нами в небеса.

    16.06.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (1)


  22. Микола Соболь - [ 2019.06.17 06:25 ]
    Морелі
    На пелюстки пухкий лягає сніг.
    Прийшла метіль, мабуть, уже востаннє.
    Я залюбки зігрів би вас диханням,
    Морелеві дівчатка, якби міг.

    Ні бджіл, ні сонця, вітер і зима
    Свої фінальні, білі акварелі
    Розкидує на ніжний цвіт морелі
    І виходу, здається, що нема.
    18.01.19р


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  23. Віктор Кучерук - [ 2019.06.17 05:13 ]
    * * *
    Наближається вечір… Помалу
    Гусне сутінь на сірій воді, –
    У притишених вербах пропали
    Їхні тіні, хитливі й руді.
    Починається вечір… Смеркає
    І туманиться в мороці зір,
    Хоч і небо, глибоке й безкрає,
    Скрізь ясніє вогнями сузір.
    Віддаляється вечір… Нечутно
    Ніч верстає ним пройдений шлях, –
    Плин життя, наче вир каламутний,
    Наче сліду недавнього прах…
    16. 06.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (1)


  24. Микола Дудар - [ 2019.06.16 22:48 ]
    Дивлюсь...
    Дивлюсь на світ холодними очима…
    Слова принишкли, з голоду мовчать…
    Заплутана подій першопричина
    В уяві Ти… і смажене курча...

    Дивлюсь. Мовчу і Травнем щастя зичу
    Цікаво би дізнатись власний чин?..
    Роки… роки… набрякли як гнилички
    Вітрами пе… підсказую - як тин…

    Дивлюсь і заздрю сам собі по вірі
    Хіба що не встрічався осьминог…
    І хочеться сказати: люди - звірі
    Як би ж не зупинив той поштовх… Бог

    Ласкавий день… і сонце апельсине
    Хтось свердлить… б’є… і гупає… димить
    Я повернусь народжувати сина
    Ще рік… чи два… а може й через мить
    15.06.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  25. Алла Устимчук - [ 2019.06.16 22:52 ]
    Пітьма
    І тільки пітьма покаже шлях,
    Куди піти тобі зі мною,
    Як довго бути тільки там,
    Де серце спалахне любов’ю.

    Сьогодні, завтра чи завжди
    У сумерках страшної ночі,
    Ти будеш бачити мене
    В очах безмежної любові.

    І повернешся знов туди,
    Де ти відчуєш страх любові
    Та не наважишся піти,
    Бо це завдасть достатньо болі.
    16.06.2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Любов Бенедишин - [ 2019.06.16 21:28 ]
    З Вероніки Тушнової "Мовчання"
    Ти ритуалу вірний свято,
    що ж, серце слухати – не гріх.
    Боїшся слів, але не варто
    переоцінювати їх.
    Твого сум’яття не торкаюсь,
    я розумію в чому річ,
    і також мовчки обіймаю,
    і мовчки поспішаю пріч.
    Осилиш сумніви й вагання,
    не відгукнешся на мій спів.
    Але правдивіше – мовчання,
    бо відчайдушніше од слів.
    Усе ніжніше, без тривоги,
    я жадібно милуюсь ним,
    і не очікую нічого,
    і не шкодую ні за чим!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  27. Володимир Бойко - [ 2019.06.16 20:50 ]
    Багатозначність
    Житейський океан заглиблений у спомин
    Висотує слова, вихлюпує жалі...
    Житейський балаган, пустопорожній гомін
    Піднятись не дає над плінтусом землі.

    Безжалісні слова такі безповоротні,
    Що годі віднайти початок і кінець.
    І спробуй, осягни, у контурі безодні
    Багатозначність фраз і ритміку сердець.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  28. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.16 13:49 ]
    Узагальнення

    1

    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
    Прожекти - пароплавами гучними...
    Крилом сяйним черкало нездійсниме...

    2

    Імлисте молоко. Рожеві хмари.
    Внизу - полин альпійський, пал Сахари.
    І був щербет... і мушмула кислюща...
    Сховався шлях за дикорослий кущик.

    3

    А оь і літо...
    Молочай, ставочки.
    Висить часник ліловий на гвіздочках.
    Наповнені верейки, вірші, верші.
    ...безсмертником на дні цебра - найперше.

    2016


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  29. Вікторія Торон - [ 2019.06.16 13:03 ]
    Зайнялася пожежна блакить (переклад)
    Зайнялася пожежна блакить,
    З рідним краєм забулось прощання.
    Перший раз в моїй пісні дзвенить
    Не скандалу надрив, а кохання.

    Був я ніби занедбаний сад,
    Ласий був до жінок і пиятик.
    Та гульба мені більше не в смак,
    І не хочу хмелів аніяких.

    Все б дивився у очі твої,
    В злото-каре у них темноводдя,
    Щоб в минулі любові і дні
    Не зронити тебе із «сьогодні».

    Легкість поступу, ніжний стан.
    Горде серце твоє чи пробудить
    Те, як ніжним стає хуліган
    І смиренно, слухняно любить?

    Я б забув про шинки навік,
    Віршування б одрікся зовсім,
    Задля доторку рук тонких
    І волосся твого, мов осінь.

    Я б пішов за тобою услід --
    Хоч у землі чужі -- без вагання.
    Перший раз в моїй пісні дзвенить
    Не скандалу надрив, а кохання.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  30. Микола Дудар - [ 2019.06.16 12:11 ]
    На лікарняне...
    На лікарняне йде мій сум
    Сльоза зібралась теж на виїзд
    Вже від ума у горі ум
    І самота ось-ось і виїсть…

    Куди - куди?… подамся в ліс
    За відстань зла і златаславих
    Щоб навіть очі, навіть ніс
    Не чув, не бачили дво-главих

    Візьму одне із фоток- фот
    Де ти така двадцятилітня...
    І сонця краєць-бутерброд
    І милуватимусь повітрям…
    06.06.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  31. Козак Дума - [ 2019.06.16 10:28 ]
    Літо

    Ходить сонечко в зеніті,
    в розпалі гаряче літо.
    Жаркувато, та нехай
    достигає урожай.
    Вийшли в поле мама з татом
    у жнива пшеницю жати.
    Колос в’яжуть у снопи –
    склали вже аж три копи!
    Із дозрілої пшениці
    будуть гарні паляниці,
    засмагатимуть в печі
    круглобокі калачі.
    Люблять всі: дорослі, діти
    пору дивну – тепле літо!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  32. Ігор Деркач - [ 2019.06.16 09:28 ]
    Літо на спомин
    Кує зозуля і віщує літо
    гарячі ночі, а не самоту,
    якою не умію обігріти
    не іншу, не чужу, а саме ту.

    Кінчаються сонети і привіти,
    осипалися липи у саду.
    І думаю, що у юдолі світу
    до осені такої не найду.

    Хіба що уві сні, у хороводі
    ідуть знайомі пасії – і горді,
    і ті, що не жаліли полину...

    Усіх імен уже й не пригадати
    і майже кожну можна обіймати,
    але у кожній впізнаю одну.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  33. Козак Дума - [ 2019.06.16 08:52 ]
    Жабенята
    На болоті, де загата,
    розходи́лись жабенята:
    «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» –
    кру́гом ходить голова.
    Пахне лепеха і м’ята,
    не змовкають жабенята:
    «Кум» та «кум», «кум» та «кум» –
    жабокричів справжній бум!
    Чути навіть біля хати,
    як співають жабенята,
    і сказав нарешті тато, –
    Спати вже пора лягати!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  34. Микола Соболь - [ 2019.06.16 07:46 ]
    Криниця
    Журавель – птиця, і не птиця.
    Стареньке цебро скреготить.
    І пахне дитинством водиця.
    І серце збентежує мить
    Коли набираю джерельну,
    Найкращу на цілій землі
    (У стужу, чи спеку пекельну)
    Росу, що смакує мені.
    Журавка стоїть при дорозі
    Десятки обвітрених літ.
    Сплелася з людьми і не в змозі
    Здійснити жаданий політ.
    15.01.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  35. Володимир Бойко - [ 2019.06.15 23:23 ]
    Путіноїди
    Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
    Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
    Я в них потворність путінську вбачаю,
    Мені огидно, це мене пече.

    Їм край наш – територія обману,
    Імперської політики Кремля,
    Та певен я – пощезнуть геть погані,
    Задовго носить їх свята земля.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  36. Олексій Кацай - [ 2019.06.15 22:36 ]
    Повня
    Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
    Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
    Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
    подолавши палюче тяжіння важкої Землі.

    Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
    й ледь потріскують, стигнучи, наших сердець камінці,
    значить, щось ще не згасло на чорному згарищі неба,
    в порожнечу обрушивши бляклих сузір’їв мости.

    Повний місяць, чаклунський, пілота єднає і відьму,
    щоби прошепотів їм полів електронних орач:
    «Білу магію не опануєте, любі, без чорної…»
    І погодиться хтось: «Шлях до ранку лягає крізь ніч…»

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  37. Тетяна Левицька - [ 2019.06.15 20:47 ]
    По той бік...
    По той бік ріки-розлуки
    ти, шовковий, чий?
    Б'ється чайкою розпука
    в берег кам'яний.

    Об кайдани тоскні душі
    точать ланцюги,
    вітер небу сльози сушить,
    нам не до снаги.

    Млосно, сумно, аскетично
    рахувати дні
    і пливти періодично
    в  зорянім човні.

    Кольорові сни творити,
    світ навколо нас,
    сіяти любов крізь сито
    у мережі фраз.

    Марити і сподіватись,
    чуйність берегти,
    скинути з рамен за грати
    тугу самоти.

    Мріяти на узбережжі
    збудувати дім,
    зводить повітрЯні вежі,
    на піску хрумкім.

    Розірвати пута давні,
    линути крізь град.
    І на згарищі страждання
    посадити сад.

    2019р


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  38. Козак Дума - [ 2019.06.15 15:08 ]
    Шпаки
    Рано-вранці вздовж ріки
    розліталися шпаки,
    на комах вони полюють,
    ловлять мошок залюбки.
    А затим спішать в садок,
    там приємний холодок,
    гусінь всюди позбирають,
    дзьоб у них, як молоток!
    Між дерев їм справжній рай,
    шкідникам невдовзі край,
    навіть з-під кори дістануть –
    нас чекає урожай!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  39. Іван Потьомкін - [ 2019.06.15 10:25 ]
    ***

    Не хлібом єдиним і птахи живуть.
    Нектар, насіння,плоди, комахи
    та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
    річ, звісно, першорядна.
    І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
    так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
    розпростерши крила і на хвилю зависнувши,
    а потім спікірувать прожогом вниз.
    Чи, як-от стрижі,піднятись на висоту,
    навіть геліктоперам непідвладну…
    Подиву гідний пташиний буденний світ.
    Скільки ж бо часу забирають справи суто інтимні,
    як горлиці влаштовують танок коханцям.
    А горобці по-партизанськи наскакують на полюбовниць…
    Попри чимало того, що дав Господь,
    забутого чи й зневаженого людом,
    змушують птахи одкласти клопоти щоденні
    й задерши голову, примружено замилуватись небом.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.73)
    Коментарі: (1)


  40. Козак Дума - [ 2019.06.15 09:29 ]
    Коні
    На лужку пасуться коні.
    Справжні коні, а не поні.
    Жваво хрумають травичку,
    потім пити йдуть до річки.

    Розвіває вітер гриви
    двох жеребчиків грайливо.
    Запряжу я їх у бричку
    і поїду у крамничку.

    Там стремен великий вибір,
    галунів, попон і сідел,
    а іще куплю я збрую
    і Гнідкові подарую.

    Скочу хутко у сідло
    і подамся за село
    у галоп, а потім чвалом,
    де лазурне джерело.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  41. Козак Дума - [ 2019.06.15 08:44 ]
    Крокодил
    Серед хвиль старого Нілу
    причаїлись крокодили.
    Із води блищать лиш очі,
    здобич вполювати хочуть.

    А найбільший, повний сил,
    величезний крокодил
    заховався в очереті,
    він у плавнях старожил.

    Неймовірна в нього сила,
    грізна паща, гострі зуби,
    Не жартуйте з крокодилом,
    алігатор це не любить!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  42. Ігор Деркач - [ 2019.06.15 07:00 ]
    Культура якості
    ***
    Усі ідуть уже у старші класи,
    а я – у перший. Знаю два по два,
    читаю поетичні вихиляси
    і думаю, – поезія! Нова?

    ***
    На мені помічають корону!
    Я! Найліпша! Читайте, – свята...
    Я! Яскрава зоря Оріону,
    мене кожен і зна’, і чита’!

    ***
    Уже даю дорогу молодому,
    надійно оминаю забіяк...
    Ну то і що? Римуємо солому...
    І до тоґо́ а іноді й по тому
    поети не міняються ніяк.

    ***
    Осла навчати явно не на часі.
    Якщо й співає, все одно співа’...
    В поезію повзе культура маси,
    коли культура мови ще, – іа!

    ***
    Усі поети гострі на язик,
    а їхні знаки якості умовні.
    Малює кожен те, до чого звик:
    зоря уповні – ладо молодик...
    любов! – сивуха і пітні долоні.

    ***
    Опали крила рідно-краю,
    куняє істина на дні.
    « Ні дать, ні взять», – осел співає.
    Немає правди у вині.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  43. Микола Соболь - [ 2019.06.15 06:31 ]
    Єднання
    Ти, така маленька.
    Дай зігрію тебе у долонях.
    Перша зірка на небі
    ще далеко до поцілунку.
    Хочеш вітру свіжого?
    Хочеш долю бери – чаклунку.
    А потім буде – життя,
    наша доня і сніг на скронях…
    А тепер, ти, така маленька
    і будеш такою довіку.
    Наші дні не скінчаться
    за земним є небесне життя.
    Чуєш стогін всесвіту?
    Чуєш вітру підступне виття?
    Ти не бійся нічого.
    Стань за спину свого чоловіка…
    11.01.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  44. Ярослав Чорногуз - [ 2019.06.15 00:34 ]
    Милуюся...
    Аж на очі набігла сльоза –
    Не уникнути твого полону.
    Заховалась очей бірюза
    Під повіками ніжними сонно.

    Літній ранок уже зазорів.
    Ллє проміння небесне горнило.
    О чарівній ранковій порі
    Я тобою милуюся, мила.

    Мовби легкої радості змах –
    Личко свіже у сні рожевіє.
    І усмішка на теплих устах
    Розтеклася красою під вії.

    Ти – мій цукор, лукум і рахат
    У найкращій з кохання ідилій.
    І струмує щемкий аромат
    Із волосся розкішного хвилі.

    Найспокійніші миті оці –
    Ніби пристрасті тихе відлуння.
    Відсвіт любощів там на лиці –
    Щастям світиться спляча красуня.

    14 червня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (4)


  45. Серго Сокольник - [ 2019.06.14 23:28 ]
    Горіх
    Похилились горіха гілки
    Під вагою врожаю... І сонце,
    Мов сусідка стара, залюбки
    Загляда у домашнє віконце...
    Та сусіди, що в хаті жили,
    Мов горіхи осипані, впали
    Згідно Притчі... Часи надійшли-
    РозкидАли каміння... Збирали...
    ...пусто в хаті. Самотня вона,
    Хоч і літа теплом обігріта...
    Бур"яну височенна стіна
    Замінила під вікнами квіти,
    Що, мов юність, давно одцвіли,
    Ніби зрілість, укрилися снігом,
    І на землях нових проросли
    Впалим зерням старого горіха.


    © Copyright: Серго Сокольник, 2019
    Свидетельство о публикации №119061408462


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  46. Нінель Новікова - [ 2019.06.14 17:48 ]
    Твій білий дім... Анна Ахматова Переклад
    Твій білий дім і тихий сад залишу.
    Життя хай стане світле і пусте.
    Лише тебе в моїх прославлю віршах,
    Як жінка славити не вміла те.
    Ти подругу згадаєш гордовиту
    В твоїм для неї створенім раю,
    А я торгую цінностями світу –
    Твоє кохання й ніжність продаю.

    2019

    Примітки: Оригінал вірша Анни Ахматової

    ***

    Твой белый дом и тихий сад оставлю.
    Да будет жизнь пустынна и светла.
    Тебя, тебя в моих стихах прославлю,
    Как женщина прославить не могла.
    И ты подругу помнишь дорогую
    В тобою созданном для глаз ее раю,
    А я товаром редкостным торгую –
    Твою любовь и нежность продаю.

    1913


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (15)


  47. Віктор Кучерук - [ 2019.06.14 14:04 ]
    * * *
    Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
    Я менше себе розумію, –
    Навіщо в кохання так глибоко вгруз,
    Що вибратись втратив надію?
    Ані повернути, ні далі іти,
    Ні рухів ніяких по колу, –
    Адже повсякденно й повсюди є ти,
    Моя всюдисуща неволе…
    13.06.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  48. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.14 13:43 ]
    Карамельно


    Ще не бачу сенсу в переїзді за...
    На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
    Уявляю пальми (квітне дереза),
    зонтики, шезлонги, випари лиманні.

    Віяло б купити й ножиці для брів,
    наварити джему з полуниць, малини.
    Плани важливіші в тих, хто недозрів.
    Крилечка Ікара сохнуть на драбині.

    В електричці людно, рейвах-суєта.
    Лиця незнайомі, запахи клоачні.
    Під вікном красуня коси розпліта.
    Ще мені у люстро зирити не лячно.

    Спекатися б згадок про хиткий перон,
    де людва ганяла комарву гілками.
    З Дарниці кочуся в карамельний сон,
    рейки блискотіють лезами Оккама...

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  49. Козак Дума - [ 2019.06.14 11:28 ]
    Чемна Тетянка

    Чемна дівчинка Тетянка,
    всіх вона вітає зранку,
    завжди «дякую» говорить,
    із дорослими не спорить.

    Не кричить, не вередує,
    з сірниками не жартує,
    ще не смітить на підлогу,
    мамі з татом – допомога.

    У автобусі, трамваї
    старшим місце уступає.
    Хоч мала, та вже панянка –
    чемна дівчинка Тетянка.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  50. Олександр Сушко - [ 2019.06.14 10:39 ]
    Вибір
    Чому наш шлюб, як дикий мед гірчить?
    Обняв жону, а от думками - в любки.
    А ти дрімаєш на моїм плечі,
    Знеможена тривогою розлуки.

    А чи скажу уранці "Я не твій.
    Неначе домовина рідна хата...".
    Ти спиш, а сльози котяться з-під вій,
    Липким туманом огортає зрада.

    Згадав, як обирав тобі фату,
    Як радував стрункий в корсеті обрис.
    Мовчатиму, на волю не піду,
    Бо ти - Любов, коханка - випадковість.

    Обплів надійно лялечку павук,
    Невірне серце стиснув болю обруч.
    А за стіною хлипає малюк:
    - Біжу, синочку. Тихо, тато поруч.

    12.06.2019 р.

    Настроєве

    Під старість невеселий склався пазл,
    Мінор гнітючий істину обарвив:
    Все кане в Лету - мрії, творчий сказ,
    Кохання і драглисте шмаття слави.

    Змінився кардинально антураж
    І муза вже далеко не секс-бомба.
    Здоров'ю швах, тримає пуп бандаж,
    Серцевий м'яз підточує хвороба.

    У гості ходить кожен день гробар
    І пальчиком показує на небо.
    Промирив час: " Життю - оревуар!
    Купуй труну, ціна така як треба.

    Сьогодні зранку врешті не дощить,
    Приліг у травах, поруч сіна скирта.
    А юнь іде кохатися в кущі,
    Уваги не звертаючи на діда.

    Поезія - в пишнотах наратив,
    Неначе, на мундирі аксельбантик.
    Так, я піду - нема у цім біди,
    Готуйтеся поета забувати.

    11.06.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (13)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   1483