Вірші - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2018.09.19 21:10

Ранок на весь день

Ранками враження завше нові.
Глянь у причільне віконце.
Що є світліше роси у траві,
поки ще мружиться сонце?

Поки спиває цілющий нектар
і обціловує квіти,
доки його негасимий пожар

Тетяна Левицька

2018.09.19 15:46

Дністро

Таємного Дністра величні Товтри
Ховають у габі ступні епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує повітря ватру літа
Ранковій прохолоді всупереч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі плеч.

Олександр Бобошко Заколотний

2018.09.19 13:09

А холод, будьмо щирими, набрид...

А холод, будьмо щирими, набрид.
Хоч вересень ось тільки розпочався.
Кажу собі: «Не злись і не печалься!»,
йдучи під дощ, тривалий і дрібний.

Дві гривні… Не намоклі я б підняв,
а ці нехай чекають: може, візьме їх
обставинами зганьблений бідняк,

Ластівка Польова

2018.09.19 10:51

Ниви чорні насильно зорані...

— Ниви чорні насильно зорані
І чумацькою сіллю всіяні.
І ніщо не нове під зорями, –
Навіть блиск під твоїми віями.
Навіть сміх твій, над полем – дзвонами,
Від якого втрачаю голову.
Образ твій серед трав – іконою,
Ти – чаклунка з ногами голими.

Олександр Сушко

2018.09.19 05:04

Пророк

Дівочі мрії кубляться в лобах,
Дізнатись про одну хоча би хочу.
Схилилася красуня, мов верба,
Губами щось задумливо шепоче.

Чи є там я? У брюках чи без них?
А, може, хоче впасти ув обійми?
Та сталось диво! Бог мені поміг:

Серго Сокольник

2018.09.18 22:44

Ностальгія

Відлітати не важко...
...Безтурботно співай,
Перелітная пташко,
Про заморські дива!..
Як душа молодіє
В передбаченні див!..
Перельоту подія
Закріпачує спів,

Ігор Деркач

2018.09.18 21:25

Додому

Сниться хата – недосяжна Мекка
у моєму вирії-селі
і знайомий змалечку лелека,
що приносить щастя на крилі.

Там йому не докучає спека,
як зимою десь у Сомалі.
Але як добитися нелегко

Іван Потьомкін

2018.09.18 19:59

Не тільки в Судний день

Не покладайсь, Ізраїль, на Месію та й годі
(Як знать, чи прийде він чи ні?),
А прикипи до приписів Господніх.
Вони спроможні врятувати од безодні,
Куди безоглядно простує світ.
Господь скрижалі зумисне в руки тобі дав,
Щоб ними морок в душах освітит

Анонім Я Саландяк

2018.09.18 14:33

Мандри в космосі 59. 32. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток

Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень). II ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРШОГО РОЗДІЛУ СЕКЦІЯ ЧЕТВЕРТА Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів Д

Ластівка Польова

2018.09.18 12:42

Як татари, ідуть непрошені, ні утіхи від них, ні користі...

Як татари, ідуть непрошені, ні утіхи від них, ні користі, -
Сни з реальністю переплутались, розлетілися у вікно.
Я сум’яттями запорошена без твого рятівного голосу,
Туго палець бинтом закутую – уколола веретеном.

Тишком-нишком приходять сутінки,

Віта Парфенович

2018.09.18 11:48

Даровані надії

Каріна була пестункою долі. Про таких кажуть, народилася у неділю. Вона купалася у любові рідних, змалечку носила звання "розкошухи", і була впевнена, як трохи підросте, то обов'язково знайдеться їй пристойна пара. І от, коли Каріна успішно закінчила ш

Ігор Шоха

2018.09.18 08:57

Бреше rusia todei

Ще гавкають колаборанти
на синьо-жовте... Хіроманти
малюють лінії на сказ,
лякаючи себе і нас,
що поки б’ють іще куранти, –
« всьо будє rusia & dambas».
Уміє моська убивати,
та і її уже – на раз,

Олександр Сушко

2018.09.18 06:44

Важко бути богом

Нудьгуючи втелющився у шлюб,
Купив жоні фату в рожевих рюшах.
Коли мовчить, то я її люблю,
А забуркоче (каюся!) - не дуже.

Просвердлює писклявий голосок
І вічне "Дай!" (а пенсія маленька).
Ходити вже не можу без кальсон,

Серго Сокольник

2018.09.18 00:09

Смолоскип

сюр***

Цей рейкосонний шлях у ніч... Най-
швидкішим потягом... Без снів...
Та віддзеркалено-містичний
Орнамент у нічнім вікні
Напише літерами суму
(біном?..)- to be or not to be...

Нінель Новікова

2018.09.17 18:34

Осіннє

Не зігріють м’які оксамити –
Почуття догоріли до тла.
Прощавай, тепле бабине літо!
Пізня осінь до мене прийшла…

2018

Нінель Новікова

2018.09.17 18:20

Треба вірити!

Треба вірити: диво буває!
Не лякайтеся чорної днини –
Навіть доля лиха відступає
Перед силою духу людини!

2018

Володимир Бойко

2018.09.17 16:54

Дивина

Коли скуштуєш юного вина –
Привидиться предивна дивина,
І позостанеш винним без вини,
Як не збагнеш тієї дивини.

Кошлата тінь нечувано гряде,
Павук нитки осріблені пряде,
Химерне щось приходить де-не-де,

Олександр Бобошко Заколотний

2018.09.17 15:40

Дорожнє

А ненавидять бабусь водії.
(Ті дають лише по гривні, заходячи в бус).
Так же, як вимагачів із ДАІ,
пришелепуваті драйвери не люблять бабусь.

І прокляття супроводжують рух
(не сказати, що безпечний) проспектом ранковим.
Пасажирові шумахер не друг.

Адель Станіславська

2018.09.17 12:54

Притомилась?..

Притомилась? Ти ж берегиня!
Берегиням турботи - рай.
Так від віку віків й до нині -
Не скисай...
Ти не знаєш, як учинити,
В меживодді без берегів?..
Чи ж не благістю ти сповита
Богів?

Світлана Майя Залізняк

2018.09.17 12:15

Мандраж

Вірші теж бувають отакими...
В руки бридко взяти - а дають.
Волохаті, нікудишні рими.
Придавити? відпустити? Лють...

Зеленаві очі-океани.
Кігтики покручені, мандраж...
Намережать костики, тетяни...

Віта Парфенович

2018.09.17 11:13

Безсилля

Я притиснулася до його лівого плеча щокою, аби сховатися від негараздів і болю навколишнього світу. Він, мій коханий чоловік, обійняв мене своїми великими руками, і я опинилася у "хатці". Згадалася дитяча гра. Коли він поряд, я відчуваю себе одразу у кі

Любов Бенедишин

2018.09.17 07:53

Зимові яблука

Вересень повіки стулить у знемозі…

Яблукам – доспіти б! – до міцних морозів.
Ще б добрати сили у землі та сонця,
Щоб не поміститись взимку на долоньці.
Тішити малечу літнім ароматом,
Як внесе господар з погреба до хати…

Олександр Сушко

2018.09.17 06:33

Конхветка

Життя якесь не те. На букву Же.
Керують брехуняки-торбохвати.
Ану ходімо, браття, на "Рошен",
Там суперові, до небес зарплати.

І тьма цукерок! Чорний шоколад!
Від запахів аж крутиться в макітрі.
Похрумаєм і рушим на парад,

Ярослав Чорногуз

2018.09.17 00:04

Химерія сну

З небесного мов лона породіллі
Враз випливають, наче навтьоки,
Важкі химерні хмари поруділі,
Викочуються на усі боки.

Заволокли навкруг небесні води
Оці – заіржавілі геть - човни.
І водять мов у небі хороводи,

Володимир Бойко

2018.09.16 23:25

Блукальці

Була та правда гостра і сувора,
Тяжкі слова разючими були.
За виднокрай зникали крутогори,
Не подолавши безміру імли.

Тяжкі слова стогнали і кричали,
І шерхли на склепіннях піднебінь,
Мов кораблі, що не знайшли причалу –

Олександр Сушко

2018.09.16 11:21

Кольори

Життя підступно поміняло колір,
Трагедія - на зміну вар'єте...
Без жінки світ немилий, гаснуть зорі,
І ложка з супом в рота не іде.

На тиждень у село чкурнула в гості,
А я один зостався, наче перст.
Без милої - труна подружня постіль,

Ігор Деркач

2018.09.16 10:03

На лінії братання

У нас одна історія.
Ця істина правдива:
радянщини утопія –
одне «російське диво».

А нині у окопі я
пильную нашу ниву,
а чорна акваторія –

Тата Рівна

2018.09.16 09:14

Постфактум літа у місті

Розбиті голови-кавуни купами горами повсюди курганами насипані
Перекриті перериті дороги перебиті знаки перетиснені артерії
мітинги ринки риштування котловани буде вам діти бонусом паб у бункері Коха за те що паличка Коха в річці Усті — як у аромаванній

Ігор Шоха

2018.09.16 08:46

Спогади про майбутнє

Минає диво. Ще гудуть рої,
і обіймає ялівець ялину,
та вітер обціловує калину...

А я ніколи – кучері її...
Чи це майбутні спогади мої,
чи у минуле заглядаю-лину?

Микола Соболь

2018.09.16 07:17

Поцарькована гетьманщина

Немає гетьмана. Лишилися царьки –
Прийшли, накрали, накивали п’ятами.
Порозквітали розливайки-рундуки.
Й людці духовно стали небагатими.

Диви! Віжки гендляра тягне у свій бік.
В очах народу – острахи, млість у тілі.
Гниле, порочне коло, лоха х

Віктор Кучерук

2018.09.16 05:21

* * *

Навіщо стрясати словами
Сьогодні поспішно плоди,
Якщо вслід за літніми днями
Осінні примчаться в сади?
Навіщо бубніти сердито,
При перших оцих холодах, –
Якщо скоро бабине літо
Потроху зігріє твій шлях?

Ігор Деркач

2018.09.15 17:00

Стовпотворіння

Вампірами насичена Земля.
Еліта світу закриває очі,
як гинуть в’язні совісті щоночі,
а крабу і недопалку Кремля
усе це – харакірі й тамагочі.

Політика всесвітньої брехні
тримає у заручниках богему.

Ігор Шоха

2018.09.15 16:33

Вісті із пекла

А на Луб’янці у забої
видобувається війна.
Купує душі сатана,
а у двобої
наготою
торгує мафія одна.

***

Лілея Дністрова

2018.09.15 14:32

Вальсує осінь...

Веслує літо у затишну гавань,
Жбурляє Персеїдами у степ,
І вже вуста калинові ятряні,
Вирує осені п'янкий букет.
І приторкнеться припізнілий промінь
Смичком жаги до білих струн беріз.
Вальсує осінь, огортає спомин...
О, сяйна охро, смуток й паради

Олексій Кацай

2018.09.15 13:52

Міраж

Телескоп з орбіти пильно вдивляється
в екзопланети пейзаж
так, що на пікселі розсипається
зоряний камуфляж.
Тануть пікселі в кольорі абрикосному

Ірина Вовк

2018.09.15 13:22

Із сімейних публікацій:Устина-Златоуста Вовк "Два портретних інтерв’ю з актором Андрієм Водичевим"

– Розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли в театр, з чого починали. Я знаю, що Ви народилися в Керчі, в Криму. Чи ходили ви малим у театр? – В Керчі не було дитячих театрів, на зразок Львівських – ТЮГу та Театру Ляльок. Ще школярами ми з друзями купували

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів