Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Катерина Гетало (1999)

Інфо
* Народний рейтинг 3.075 / 4.38
* Рейтинг "Майстерень": 3.075 / 4.38
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Переглядів сторінки автора: 542
Дата реєстрації: 2016-12-29 14:55:27
Веб сторінка: https://vk.com/katyagetalo
Школа та стилі: Іванівська гімназія
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.03.05 18:52
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***
Я від тебе «не знаю як», я від тебе «не знаю нащо».
Ти як плетиво з моїх снів: непристойних, дурних, пропащих.
Ти для мене «не знаю хто», і з'явився «не знаю звідки».
І тебе можна тільки вбити...
Але свідки.

Я клялася собі піти, зарікалась тебе не знати
Я б міняла свої паспорти, імена, документи, хати
І шукали б мене по світу, і писали б про мене в пресі
І горів би ти в пеклі! Просто...
Мінус десять

Ти не носиш краватки, й факт, що становище невиправне.
Врешті-решт — егоїст-одинак і мажорище надто явне.
За тобою невинні (сарказм) ще завчасно займають чергу.
І мені чесно байдуже, хто в тебе...
Був зверху

Просто дай мані спокій, ок? Я з тобою колись звихнуся,
А в лікарні старезний док дасть надію, що я прорвуся.
Ти носитимеш апельсини і втішатимеш, що я звикну.
Ну а поки цього не сталось...
Слухай, зникни?

В тебе надто спустіле серце, і любов там ніяк не присутня.
І я ліпше придбаю кішку. Та яке ж в біса «спільне майбутнє»?
Забирай свої речі й вшивайся. Спробуй якось це все засвоїти.
Бо я правда не знаю, чи зможу...
Встояти.

___

Ти до мене приходиш вдень, і вночі ти також тривожиш.
Ти займаєш посаду «бармен», наливаєш, береш, відходиш.
Я нервово сміюсь услід, припускаю: я точно хвора.
Закриваєш замки, де вхід.
І штори...

Твоя зовнішність — антипод всім колишнім моїм бойфрендам,
А парфуми не визнає ні один із відомих брендів.
Я не знаю твоїх думок, і яку замутив аферу,
Та мене явно гнітить ця вся
Атмосфера...

Я не знаю, ізвідки ти, і для чого сюди припхався,
Я не знаю твою сім'ю, ким працюєш і де навчався.
Це в ніякі ворота не йде, й анітрохи уже не смішно.
Ти негідник, маньяк і кат
В біса ніжний...

Я хватаю зі столу ніж, і підозрюю, що наважусь,
Кляті копи мене знайдуть, усвідомлюю: не відмажусь.
Ну і хай воно все горить! Я відправлю тебе до аду:
Ти занадто вже часто псуєш
Помаду...

Я тебе не люблю, відпусти. Я не хочу твоєю бути.
Давай спалимо всі мости і дозволим собі втонути.
В твоїм погляді нині страх дуже різко змінив іронію,
Ти раптово мене підхоплюєш:
Непритомнію.