ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Головні поетичні огляди

 Про тролінг, флуд на сайті

http://maysterni.com/publication.php?id=140431&p=1

http://maysterni.com/publication.php?id=140569

коментування тут

Шановна редакціє майстерень!
Ви започаткували зручний сайт. Наскільки комфортний, що дехто окупував його і почувається, неначе вдома...за келихом пива,
і глаголить, що в голову навіяло. А вітряна погода замість натхнення, таки здатна покликати до життя, читай, руху, словесні шкарлупайки, не зерня.

Поетичі майстерні - для самовдосконалення.
Для наближення до вищих матерій мислення.
У чому ж полягає місія певного автора, чому ж він не самовдосконалюється? На мою думку, деградує. Естетичні горизонти звужуються до "задків" чи "поп".
Хто переймається ростом майстерності авторів?
Я коментувала вірші Олександра Сушка лише тому, що бачила чимало огріхів, а чоловік має за плечима 50 років життя. Не личить бути й досі невправним - думалося мені. Радила писати менше, та ліпше, шукати цікаве у реаліях і ословлювати небуденно. Та де там!
Але автор чомусь пояснює мій інтерес до себе "потребою уваги", лікує від "пихатості".
Щоденно зливає на сайт все, що написав, переважно - віршовий непотріб.
Неодноразово звертала вашу увагу на публікації Олександра Сушка.
Автори Юрій Сидорів, Надія Тарасюк вчора прокоментували вірш "Грубіян".

"Це флуд, тролінг, методичне третирування.
Зупинитися не хотів би, хлопче з півсторіччям років за спиною?
Зупинитися, щоби створити щось путнє".

Коментує-уговкує Юрій Сидорів

Жінка, що нещодавно прийшла на сайт, не хоче читати вульгарщини. Я - теж.
У звичному тоні автор відповів: так він когось виховує.
"Ми люди виховані".
Видно пана по халявах!
Вам не болить, що сайт обернувся на вигрібну яму - з приходом Олександра?
Невже найвідоміший у країні поетичний віртуальний майданчик задумувався Вами, щоб обернутися на такий ресурс - для ваульгарщини і примітивізму?
"Бздить"... "пісяти"... "попа" - такі перли пістрявіють. Столітні діди мовлять про свої секспотреби, ЛГ тицяється у принади мавки... вона безсловесно приймає ті ласки... ЛГ підіймається в небо... і так щодня.
Ні цікавих віршів на інтимну тематику, ні майстерної філософської лірики - зате пасквілі... Щоб перевиховати якусь Аглаю Саловсмак, що не шанує Сушка. Описує свої фантазії, та жінка-поетеса гостює у нього в селі, пригощається, дружина ЛГ лишається з синцем, тобто - відбиває ЛГ у неї, треба розуміти.
Стонадцята маячня. Далеко не Г.Г.Маркес. Прохідняк. Шкарлупайки на пероні.
Всюди "полтавська мегера", що Олександра образила тим, що не хвалила його віршів. Натяки на мене, це явище методичного приниження гідності має назву - тролінг.
Чому Ви не помічаєте таких публікацій? Яким боком це до поезії?
Хто відбирає те, що йде на сайт? де редактори?

Що несе такою творчістю Олександр? Зайдеш на сайт, на головній чергова порція флуду. Беріть, пригощайтеся...
не хочете? Не відвертайте носів, гурмани!
До сторінки немає цікавості. Піариться. На сторінці фб своїй теж все те публікує, мене натяками принижує. Люди гигочуть, "ой дав козі..."...
Огидно.

На творчому вечорі чи десь у парку серед велелюддя такого він не читатиме.
А на Ваш сайт несе! Запоручився підтримкою М. Соболя, один одного оцінюють, непоштивно коментують, не звертають уваги на небажання авторів читати такі вірші. Соболь упевнений, що Сушко знає, чому так пише. А сам публікує з численними помилками, та байдуже, Сушко 5, 5 поставить друзяці. Сушко вже вище С. Жадана у сайтовому табелі.
То хай десь тет-а тет таке читають, наснажуються вульгарщиною. Тут не місце для вульгарних віршів, тролізму.
Допоки ви лояльно ставитиметеся до таких вибриків? Чи можна нині радити сайт початківцям? Чого вони тут навчаться... писати пасквілі, щоденно зливати на головну недбало заримовані словеса.

Де повага до читача, до авторів поетичного сайту? Прошу коментувати.


Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 16:15:42 ]

Не думаю, що надто весело, коли бачиш елементарну людську неповагу. Таке враження, що живемо не у цивілізованому світі, а в печерному. Чомусь хочеться вважати, що публічність повинна бути помірна і достойна. Шкода, що адміністрація сайту дозволяє публікувати такі "шедеври", які навіть жанру літературознавчого не мають. Де тут інтелігентність, вищі матерії мислення, власне - мистецтво поезії? Чомусь на думку приходять сільські баби "колишнього гарту", які могли співати все, що на голову налізе, і говорити відповідно... Сумно і огидно знову й знову читати одне і те ж вульгарне щось...

Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 21:06:48 ]

Бачимо атаку за атакою, віршець за віршиком.
Це по-чоловічому, по-людськи, врешті-решт?
Що за манери, що, вибачте, за сатира?
Сьогодні політична тематика, завтра - чергове зазирання за чужі тини та виплески одноманітних родинних історій. І так коло за колом.
Для Фе-Бе, для цього подекуди електронного зливного бачка та жовтого дацзибао самовиставлянь, це напевно природне явище.

А тут - це флуд, тролінг, методичне третирування.


Юрій Сидорів коментує вірш Сушка

Я бачу, що Ви граєтеся поезію. Ремісництво, дешева слава, швидкий заробок.


Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 21:04:11 ]

Існує така річ як несмак. Існує така річ як неохайність. Усього не перелічити. Хотів би ще сказати і про відсутність відчуття мови. Про графоманію, про вік..
Але мені легше залишити це все вам, аніж боротися з брудним письмом (немилозвучністю) і в цілому - вступати в суперечки з тим, з ким це робити марно.


Відповідає Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-17 16:12:14 ]
Дорогий друже! Ви побачили, що я "граюся поезією". Я ж бачу, що Ви пишете нецікаво. Хоча й управно. Ну то й що? Та пишіть на здоров'я. Комусь подобається і мляве. Ми ж тут нк силами міряємося - хто кого.
Була одна діва вельбучна, таланту незбагненного. Гупала шоденно себе у груденята повторюючи мантру: - Моє не підвладне ні гумору, ні сатирі.
Довелося увігнати її музі в опуклий задок хвоїну. Повірте - я це лоюблю робити. І вмію. Але зараз не хочу, пишу есею. Вам сподобається

Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-17 06:09:57 ]
Ні, дорогий пане Юріє! Можливо декому літгерой і нагадує Аглаю Саловсмак. Не заперечую. Хоча цей твір - сатиричний компілянт, вигадка, яка може мати свої аналогії і в реальному житті.
Чи твір грубуватий? Аякже. Все наше життя серйозне і далеке від казки.
Українські приказки "Набздиш - не вгодиш, перднеш - розсердиш", "Циган зна що кобилі робить", "Жінка не бита, що коса не клепана" виникли не на пустому місці. І хочемо ми того, чи ні - будуть існувати в українському мовному просторі набагато довше, аніж ми житимемо чи наші творіння. Навіть довше, аніж творіння Аглаї Саловсмак. Чи Ваші. Чи мої.
Тож не будемо посипати голови попелом, а мужньо зустрінемо цю гнітючу істину, продовжуючи щедро сіяти власне недовговічне вічне.
А естетичний горизонт у кожному творі автор визначає, виходячи з конкретної ситуації та доречності. Потрібна приземленість - отже і стилістика відповідна, потрібне благородне - прокльовується високий стиль, обарвлений пафосом і патетикою.
І в тому, і в іншому випадках мусить бути виховна ціль. В цій сатирі вона є. І стосується конкретного персонажу. Діва регулярно випрошує аби її згадували незлим, тихим словом. Якщо просить, то я не відмовляю. Такий у мене характер - добрий і чуйний. Ось побачите - людина скоро прокинеться і прийде до мене в гості знову попісяти. За такі добрі подарунки виховані люди обов'язково дякують. А ми з вами таки виховані. Правда?
З повагою, Олександр
.........

От така повага - читайхочнехочешбоменітребауваги - від автора.
Нарцисизм. Зачудування власним віршівничим інструментарієм: совковою лопатою і полиновим віником.
Згребе - і на сайт. Хай навколо курява. Дарма бери...- казали колись на Миргородщині.

Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 09:06:12 ] - відповісти

Справді, огидно і соромно за сайт.
Набридло до оскоми.
..........


25 липня зачинила сторінку. Ні реакції модератора, ні авторів.
Усе всіх влаштовує. Лише я відстрілялася і пішла, щоб не гаяти часу на сайт. Я пильніша, а значить бачу огріхи ті, яких не бачать інші. Впливу мого не може бути, а якщо й був, то лише позитивний. Своїх смаків не нав'язую, та й не раджу заповзятим майстрам напосідати, щоб автори слухали безвідмовно, бо й дехто з них буває не вельми грамотним та креативним.




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-17 08:42:15
Переглядів сторінки твору 5579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.26 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 09:06:12 ]
Справді, огидно і соромно за сайт.
Набридло до оскоми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 10:57:09 ]
Рука приклад стискає автомата.
інверсія, звична для автора.

з нового вірша...
Та уявно воює автор - у мирному селі, у столиці.
Зі мною запекло воює, а в АТО не йде, щоб привезти віршів із реальної війни.
З жінкою воювати легше, такі непевні герої нашого часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:08:25 ]
Хтось себе може вважати найкращим ліриком, хтось музикою, хтось сатириком, пародистом або кимось ще. Існує безліч і інших жанрів, в яких можна себе уявити мало не ідеалом.
То й нехай собі вважають. Краще за мене ніхто не пише тріолетів. Ну і що?
Читач побачить, хто чого гідний і наскільки.

Але брати на себе функції судді мало не останньої інстанції, самостійно та суб'єктивно визначаючи та караючи - це вже занадто.
Час розсудить. Він нікуди не зникав.
Будьмо толерантними до наших слабостей і амбітності.

Проповідував
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:21:20 ]
Караючи та дорікаючи, як тупими пародіями, так і сатирою.
Хто чим.
Додавав до написаного
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 13:12:05 ]
Тупими - ключове слово).
А ще підхід совковий: усе спільне...вірші, справи, здобутки... За що мене карати? Імпозантна, дикція гарна, поезія свіжа, "досконала" - у анотації до зібрання творів написано.
Що ж я бачу на поетичному сайті?
Тут колективно вірші писати звично... Я за саморедагування.
Прилюдно заявила про небажання бути донором образів, тем, метафор.
Ви теж порадили не підкурювати, купити дорогі сигари...
Нема кебети писати на рівні, то опускається у закапелок-нішу... на ФБ несе, там хвальба невибагливого читача, лаври...
Не треба шліфувати, вишукувати креативних тем, можна награмузляти і все на Ура...
Та отакі автори (чи аматори), що примазатися до мене хочуть, наче вчаться...наче шану висловлюють...і.....ось два друзяки СС боротися взялися із пихатістю, якраз і є носіями нарцисизму, гіперамбітності, відчувають брак уваги і визнання. Переносять свої комплекси на іншу, окремішню. Прокльовується у нутрі не росток високого, а болотна чаполоч.
От мені, буває, пишуть: бажаємо Вам визнання. А чийого?
Між отакими мушу, розштовхуючи ліктями, рухатися до пагорба Слави?
Це принижує.
Та захищати гідність я, левиця, звикла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-21 14:48:23 ]
То автори не проти таких публікацій - на головній віршові виливи Сушка, насолоджуйтеся...
То поезія? Ви по таке на портал поетичний приходите?