
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.06.25
18:31
Своя сорочечка до тіла ближче,
та вже навчилася терпіти біль.
Глянь, скільки бідолах на попелищі,
без рук і ніг... Не сип на рану сіль...
Недосконала, стомлена, самотня,
і зморшка невигойна на чолі.
Старіють всі, процес невідворотний,
та вже навчилася терпіти біль.
Глянь, скільки бідолах на попелищі,
без рук і ніг... Не сип на рану сіль...
Недосконала, стомлена, самотня,
і зморшка невигойна на чолі.
Старіють всі, процес невідворотний,
2022.06.25
14:32
Актор – це месія,
а місія в тому,
що те, що посіяв
крізь радість і втому,
збираєш потому.
Збираєш потому
так, ніби востаннє,
а місія в тому,
що те, що посіяв
крізь радість і втому,
збираєш потому.
Збираєш потому
так, ніби востаннє,
2022.06.25
13:23
Чи бавовна палає, чи вата –
а із пращі і нині летить
у чоло незаконного брата,
у жахливе лице Голіата
камінець, що вбиває за мить.
Мало того, що гине проклятий
в українській землі окупант...
а із пращі і нині летить
у чоло незаконного брата,
у жахливе лице Голіата
камінець, що вбиває за мить.
Мало того, що гине проклятий
в українській землі окупант...
2022.06.25
08:05
Ранок який. Тиша. За вісім п’ять.
У соннім саду пахощі м’яти.
А з Білорусі ракети летять:
українців ще сплячих вбивати.
Страшніше нацистів стали сябри,
минуле забули своє і святині.
Єдине питання: як ви могли
У соннім саду пахощі м’яти.
А з Білорусі ракети летять:
українців ще сплячих вбивати.
Страшніше нацистів стали сябри,
минуле забули своє і святині.
Єдине питання: як ви могли
2022.06.25
06:03
Гонить вітер
Хвилі жита
Вдалеч стихача, –
Поле плідне
І погідне
Зору сівача.
Не злічити,
Стільки жита
Хвилі жита
Вдалеч стихача, –
Поле плідне
І погідне
Зору сівача.
Не злічити,
Стільки жита
2022.06.24
17:34
Та хоч би раз
мені у руки впала
із будь-яких небес,
аби мені,
у слушний час,
коли не вистачало
твоїх чудес
та імені!
мені у руки впала
із будь-яких небес,
аби мені,
у слушний час,
коли не вистачало
твоїх чудес
та імені!
2022.06.24
15:32
Як то файно, що ми не герої
і не мічені поміж людьми –
у Європі одною ногою,
а на другу кульгаємо ми.
Рідна влада одною рукою
показала кудою іти,
але другою, від параної,
і не мічені поміж людьми –
у Європі одною ногою,
а на другу кульгаємо ми.
Рідна влада одною рукою
показала кудою іти,
але другою, від параної,
2022.06.24
10:38
Під сосен тремким навісом,
де вечір тамує втому,
по звивистій стежці лісом
сліпма я бреду додому.
Хтось шурхає, ніби скаче,
боюся, – кіндратій схопить…
А місяць, хлопчисько наче, –
мені язика солопить.
де вечір тамує втому,
по звивистій стежці лісом
сліпма я бреду додому.
Хтось шурхає, ніби скаче,
боюся, – кіндратій схопить…
А місяць, хлопчисько наче, –
мені язика солопить.
2022.06.24
05:30
Або тебе не вистачає,
Неначе міри почуття,
Чи вже наблизились до краю
Найщасливіші дні життя?
Кохання радість незабутня
Майнула швидко, ніби сон, –
Не заспіваємо в майбутнім,
Як нещодавно, в унісон.
Неначе міри почуття,
Чи вже наблизились до краю
Найщасливіші дні життя?
Кохання радість незабутня
Майнула швидко, ніби сон, –
Не заспіваємо в майбутнім,
Як нещодавно, в унісон.
2022.06.24
01:49
Невимовного болю надто для сліз.
Доба за добою з одними думками...
Дитяти у когось… і син вже без мами…
Дай вгамувати, заспокоїти злість
Свободо! Любове! Син рідної Нені...
Наземна...Небесна... А їм озоветься...
Підіймемо стяг душою і серця.
Доба за добою з одними думками...
Дитяти у когось… і син вже без мами…
Дай вгамувати, заспокоїти злість
Свободо! Любове! Син рідної Нені...
Наземна...Небесна... А їм озоветься...
Підіймемо стяг душою і серця.
2022.06.23
22:07
Шляхетний чоловік і жіночка тендітна,
Зустрілись восени на тротуарі долі.
В минулих спогадах життя одноманітне,
Здавалося, відіграні важливі ролі.
Вона таїлася у мушлі від облуди,
А він шукав взаємності в очах блаженних.
Боялась осуду, завжди, що
Зустрілись восени на тротуарі долі.
В минулих спогадах життя одноманітне,
Здавалося, відіграні важливі ролі.
Вона таїлася у мушлі від облуди,
А він шукав взаємності в очах блаженних.
Боялась осуду, завжди, що
2022.06.23
20:09
Лук’янівка. Спекотним днем іду.
На лавці бачу у тіньочку діда.
Дай, сяду, трохи дух переведу.
- Добридень. Можна коло вас посидіть?
- Сідай. Чого там. Місця вистача.-
Поглянув дід на мене хитрим оком,
Прицінювався, наче чи вивчав:
- Спекотне нині л
На лавці бачу у тіньочку діда.
Дай, сяду, трохи дух переведу.
- Добридень. Можна коло вас посидіть?
- Сідай. Чого там. Місця вистача.-
Поглянув дід на мене хитрим оком,
Прицінювався, наче чи вивчав:
- Спекотне нині л
2022.06.23
12:55
Ти мирний, тихий взагалі…
Обмінний фонд душі - стабільний.
Якби то, ой, не москалі -
Не нервував би… не доцільно.
На вигляд… свіжий як карась,
Що тільки витягли із річки…
Якби московія якась
Обмінний фонд душі - стабільний.
Якби то, ой, не москалі -
Не нервував би… не доцільно.
На вигляд… свіжий як карась,
Що тільки витягли із річки…
Якби московія якась
2022.06.23
10:06
Безпритульні душі, огрубілі,
зранені, спаплюжені війною
доживають свого віку в тілі
оповиті смутком та журбою.
А колись летіли ген у небо,
плани будували на майбутнє…
Висохли. Як винограду стебла.
зранені, спаплюжені війною
доживають свого віку в тілі
оповиті смутком та журбою.
А колись летіли ген у небо,
плани будували на майбутнє…
Висохли. Як винограду стебла.
2022.06.23
05:32
Вона, мов сонця світіння ждане,
До неї кожен колись іде, –
Не знаю досі чим церква манить
До себе душі живі людей.
І невелику, і невисоку,
Неначе диво – не обійти, –
Тут слово Боже несуть пророки,
Почути віще бажаєш ти.
До неї кожен колись іде, –
Не знаю досі чим церква манить
До себе душі живі людей.
І невелику, і невисоку,
Неначе диво – не обійти, –
Тут слово Боже несуть пророки,
Почути віще бажаєш ти.
2022.06.22
13:02
І
Яке химерне є оце, – ніколи,
коли його уявиш уночі,
у присмерки, у сутінки ранкові,
у дні війни... воюють орачі
і кров'ю поливають власне поле
укотре за історію... і знову
орала поміняли на мечі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Яке химерне є оце, – ніколи,
коли його уявиш уночі,
у присмерки, у сутінки ранкові,
у дні війни... воюють орачі
і кров'ю поливають власне поле
укотре за історію... і знову
орала поміняли на мечі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.07.06
2021.06.16
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Головні поетичні огляди
ПЕРШИЙ ОГЛЯД
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПЕРШИЙ ОГЛЯД
З НОВИМ РОКОМ!
Приємно, що у Львові багато талановитої молоді. І наша молодь не тільки пише вірші, але й розробляє, попри більш серйозні проекти, і програмне забезпечення для нашого самвидаву, - "Altopix" http://www.altopix.com/ і до ваших послуг.
Утім повертаємось до наших віртуальних взаємин.
СИСТЕМНІСТЬ ПОГЛЯДІВ
Оглядаємось по європейськи:
І - "Хто ми?".
Активі учасники літературного процесу, що має на меті вдосконалення наших індивідуальних творчих здобутків, - надписи та малюнки в печерах на камені стають помітні набагато швидше, аніж у наших достойних предків.
ІІ - "Звідки прийшли?".
Це найбільш загадкове питання, - з я кої школи. від якого вчителя кожен з нас являється на світ - бійтесь назви "Інкубатор", тільки мама-тато, і тільки за вушко нас виводять у світ корифеї...
ІІІ - "Куди йдемо?".
А про це буде дуже докладно трохи нижче.
Повинен зауважити, що надалі, в руслі європейської традиції, плануємо, в основному, розбивати на підпункти пункт ІІІ - "Куди йдемо?"
Підпункти прості:
"Що сподобалося:"
"Що вразило:"
"Найвразливіше:"
"Про інше:"
"Про рейтинги:"
"Про конкурси:"
І коментарі редакторів до цього усього.
Результатами цієї креативної діяльності буде розвиток багатьох аналітичних, та оглядових сторінок ресурсу "Поетичних Майстерень".
Так частина "Що сподобалось": анонсуватиме "перелив" кращих взірців із Cамвидаву до "монументальних" розділів "Поетичних Майстерень",
анонсуватиме цікаві сторінки.
Частини "Що вразило": та "Найвразливіше": - працюватимуть з "ПАНТЕОНОМ ЗАКАМ'ЯНІЛИХ ОБРАЗІВ", та "ВЕСЕЛОЮ КОЛЕКЦІЄЮ".
Інші частини "перетиратимуть" аспекти буденного життя сайту, аналізуватимемо деякі коментарі, вірші, неоправдані здоровим глуздом злети і падіння рейтингів, інше...
отож, ПЕРШИЙ ОГЛЯД
"Ретроспектива"
В майбутньому виступатимуть різні редактори, а сьогодні з вами
Володимир Ляшкевич
ПРО РЕЙТИНГИ:
В майбутньому редакція планує автоматично оприлюднювати деякі показники розвитку авторських поетичних сторінок, як то, -
Найвища кількість творів рівня R1 (5-6 балів)
- Тетяна Мельник - 5.07 "Майстерні" 5.13 "Народний" - за 24 твори на 4.І.2006
Це поки, що найвищий авторський показник за формулою кількість + якість.
ЩО СПОДОБАЛОСЯ:
Сподобався процес. Наші автори задумуються, що публікувати і публікують "Вибране". Більше того - в процесі розміщення, та читання коментарів, народ отримує достатню кількість критичних синців під око, аби відкрилося загадкове “третє”. Але ж одна “точка зору” тільки у циклопів, можливо ми стаємо більше людьми?
Перші наші автори виглядають майже рівними, різниця в рейтингах уподобань дуже невелика і, початково не точна, - мало оцінювачів, редакторів.
Але читаються всі з приємністю, що дивовижно.
Першопроходці:
Татчин Сергій, Терещук Василь, Хромова Анна, Рузвий Гнат, Мельник Тетяна, Круглов Віталій...
Хороша компанія. Думаю, що далі стануть більш очевидними кроки цих авторів у роботі над “Вибраним”, над осмисленням деяких стильових неясностей, неточностей.
В цьому огляді спробую трішечки прокоментувати оригінальний текст молодої киянки Анни Хромової "Тапети", дуже цікавий в цілому твір. Сумарну оцінку я виставив би, як (5) - "файно" (можливо є і краще означення для "5", що між "добре" і "прекрасно", аніж "файно", - шукаємо).
Як на мене, опубліковані автором частини "Тапет" читаються з живим інтересом, хоча... Що нормально для молодої авторки (і всіх юних творих особистостей?), те, звісно, з класичної точки зору всіляких літературних закамянілостей - недотемперовано, "недогармонізовано"... Звичайно, авторка не ставила собі жодної такої цілі, - просто писала, як писалося, жила, як жилося - що і цінно. До речі, в руслі модернізму її "Тапети" можуть служити для юних авторок хорошою лоцією. Так. Звичайно. Але модернізм, це тільки частка, і смію зауважити дуже обмежений відрізок у творчому розвитку, хоча і всіяний безліччю творчих епітафій - авторських крапок. І хто тут тільки не бував, не "проповідував", не бігав по кругу під рев захоплених трибун. І хто себе тут, в ньому, щасливо знайшов? У всезапереченні модернізму?! У заграванні зі сліпо-глухим до минулого і майбутнього соживачем-нечитачем?.. Та бог з ними, нещасними...
Утім, щодо оцінювання "Тапет". Нормальний погляд на поезію передбачає автозаповнення собою створеного автором обсягу, а оцінюючи звідти, оцінюєш, передусім, комфорт, особисті зручності, "ландшафтні" збіги? Отож, редакторам для об'єктивності доводиться вести себе поетично ненормально, тримаючись "осторонь". В цьому, ймовірно, і проявлятиметься основна різниця між "Народними" уподобаннями і уподобаннями "Майстерень". Ціль - поєднання? Ума з відчуттями? Досвіду з бажаннями? Взаємодопомога? Теж не дуже зрозуміло.
На завершення про незабутнє. Чого майже немає у прозі? Напевно поезію пишимо усе таки для себе. І авторське задоволення від твору вирішальний фактор. Тому в нас і є цей запит "Самооцінка твору автором", як розуміння курсів. І Анна Хромова писала "Тапети", як на мене, для себе, що дуже цінно.
“ПРО ІНШЕ”
Про стилі та системи мислення?
Думаю, що ми до Нового року, якщо не буде авторських заперечень, розмістимо деякі з їх творів (кращі на наш погляд) у рубрики “Поетичних Майстерень” – для увіковічення, так би мовити, і, напевно, до Модернізму.
В основному, ці наші автори (представленими творами) - з Модернізму, за винятком, хіба лише Гната Рузвого, що робить певну спробу покинути зачароване коле і знаходиться в прикордонних областях з Неокласицизмом, та Василя Терещука, якого постійна меланхолія прикувала до неокласицизму, до живих еталонів його поліського дитинства… Щоправда, інші автори теж наближені хто-до-чого, але про це мені ще важко судити.
Цікаво, що відкриті редакцією сторінки Йосифа Бродського – неоандеграунд (у своєму відношенні до Росії, напевно) “ПРЕДСТАВЛЕНИЯ”, неокласицизм “Листів римському другу”, “Різдвяного романсу” (на кордоні з необарокко), “Рождественнской звезды” – необарокко на межі з постмодернізмом (“Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда…” – як вам ця свобода поглядів на канони?);
Володимира Висоцького – неореалізм на межі з неокласицизмом;
Лев Гумільов – акмеїст, за самоідентифікацією, що таки віддає зв’язками зі славним культурним, немодерністичним минулим людства, з класицизмом і академізмом, якщо хочете… Юрій Липа – те саме необарокко та неокласицизм представлених творів, неокласицизм Кавафіса - всі ці автори на наших сторінках, у такому собі перекладі, не мають відношення до модернізму, до проголошення власного «Я» чи його трохи усуспільненої версії за рахунок «дитячо-юнацького» заперечення неосягнутого, незбагнутого, - всі ці автори мають відношення до Мистецтва, до золотого січення, кращих пропорцій етосу людства.
Але, народ, розділові знаки ставити таки потрібно, бо інколи виникає відчуття, що в голові автора хаос більший, аніж де інде, - не сподівайтесь, що саме за цим хаосом і непорозуміннями читачі ходитимуть на наші сторінки.
“ПРО КОНКУРСИ”
“Поетичні Майстерні” почнуть розглядати поступлення після Новорічних свят і це триватиме, щонайменше, три місяці.
Інші, зазначені у нас конкурси, їх фундатори дозволили нам робити перші кроки по висвітленню творчого матеріалу, що ми і будемо робити. Зауважте, зверху, справа, над блоком кожного конкурсу на Головній нашій сторінці є посилання “ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ КОНКУРСУ” – тут ви можете побачити, хто із наших поруч з вами подав заявку.
“ЩО ВРАЗИЛО”:
Був колись такий колоритний автор, як Максим Колиба. І здавалося, не буде заміни "старій гвардії" Віртуальних Віршів, але ні! Хороше місце порожнім не буде.
Отож, вітаємо непересічного автора, зовсім неоднозначного у своїй творчій потузі, чергового номінанта нашої "Веселої колекції"
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР
Б.-І. Антоничу
Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні
криці.
І не ховаюсь у лапатих
снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.
Непогано, правда? Чіткість і концептуальність думки, новий погляд на відомі речі. Але це тільки початок, найвразливіше далі.
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ
Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.
Річ достойна для аналізу, хоча би з причини прекрасного настрою, який виникає після її прочитання. Хіба можна залишитися байдужим? Зупинитися на оцінці "5", себто "Файно"?...
Модернізація ресурсу:
Звичайно, вже є сторінка (внизу "ПРОПОЗИЦІЇ"), де кожен з нас уже може висловитися про бажане і реальне, функціональне і образно-метафоричне бачення нашого ресурсу. Тож оце і є та сама сторінка, де можна не тільки висказатися, але й забрати свої слова назад ( про це потрібно буде, щоправда, написати адміністрації сайту через опцію "контакти"). Одначе, слід памятати, що люди, котрі опіковуються "Самвидавом", не створили його для підтримки прикольного графоманства, тусування, чи інших проявів попси. Ідеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати критику, бути професійно оціненими, поетично розвиватися, сформувати у нас власну сторінку "Вибраного". Кому потрібно щось інше, має перед собою весь україномовний Інтернет.
Отож, збираємо матеріали для роздумів і втілення? Про що йдеться:
1.Найперше кидається у вічі суттєва різниця між редакційною трійкою для хорошого поета і четвіркою для учня. Прикро, що ці оцінки стоять ніби в одному ряді. Поки що стоять. Редакція майже відразу може визначити, хто якому рівню з авторів відповідає, і згідно яких автора оцінюють. Вони незабаром будуть додані - R, R1, R2 - до меню оцінки. Тобто, рейтинг уподобань редакторів буде мати ці R, R1, R2 рівні, на яких буде своя динаміка. "Народний" рейтинг залишиться демократичним і відбиватиме різницю поглядів "високолобих" від "щиросердних". Ціль - підвищення редакторської об'єктивності.
2. Плануємо дати можливість користувачам отримувати повідомлення про нові коментарі до творів, більше того, всі коментарі щодо кожного автора будуть виведені окремо, - щось схоже на останні поступлення віршів. Ціль - підвищення рівня поезії на наших сторінках.
3. Переклади - тут немає повної ясності, є теперішня практика, описана в правилах опублікування.
4.Автоматичне видалення. Планується створити автоматичну систему видалення низькопробних творів, - всі твори, що матимуть свій рейтинг "Майстерень" (редакторську оцінку) нижче "3" будуть видалені.
Звичайно, будуть враховані рівні майстерності (пункт перший). Ціль - прибирання сторінок від авторської неуважності, чи неохайності.
5. Дизайн . Пори року за вікном мали би бути присутні в стилі оформлення ресурсу. Ціль цілком природня.
6. Авторська сторінка . Видається нам, що авторську сторінку вартувало б зробити ширшою - забрати "Останні надходження", щоби твори розміщувалися двома колонками. Ціль: зручніше, компактніше розміщення текстів, зручність прочитання їх.
7. Дочепити Форум . Ціль: дати можливість народу вільно спілкуватися без драконівської присутності редакторів.
8. Моніторинг, індикатори розвитку ресурсу. Наприклад,
кількість авторів,
кількість критичних матеріалів,
кількість оглядів,
кількість творів,
зведена їх оцінка по рівнях R, R1, R2,
кращий автори рівнів - за кількістю творів,
інше...
Приємно, що у Львові багато талановитої молоді. І наша молодь не тільки пише вірші, але й розробляє, попри більш серйозні проекти, і програмне забезпечення для нашого самвидаву, - "Altopix" http://www.altopix.com/ і до ваших послуг.
Утім повертаємось до наших віртуальних взаємин.
СИСТЕМНІСТЬ ПОГЛЯДІВ
Оглядаємось по європейськи:
І - "Хто ми?".
Активі учасники літературного процесу, що має на меті вдосконалення наших індивідуальних творчих здобутків, - надписи та малюнки в печерах на камені стають помітні набагато швидше, аніж у наших достойних предків.
ІІ - "Звідки прийшли?".
Це найбільш загадкове питання, - з я кої школи. від якого вчителя кожен з нас являється на світ - бійтесь назви "Інкубатор", тільки мама-тато, і тільки за вушко нас виводять у світ корифеї...
ІІІ - "Куди йдемо?".
А про це буде дуже докладно трохи нижче.
Повинен зауважити, що надалі, в руслі європейської традиції, плануємо, в основному, розбивати на підпункти пункт ІІІ - "Куди йдемо?"
Підпункти прості:
"Що сподобалося:"
"Що вразило:"
"Найвразливіше:"
"Про інше:"
"Про рейтинги:"
"Про конкурси:"
І коментарі редакторів до цього усього.
Результатами цієї креативної діяльності буде розвиток багатьох аналітичних, та оглядових сторінок ресурсу "Поетичних Майстерень".
Так частина "Що сподобалось": анонсуватиме "перелив" кращих взірців із Cамвидаву до "монументальних" розділів "Поетичних Майстерень",
анонсуватиме цікаві сторінки.
Частини "Що вразило": та "Найвразливіше": - працюватимуть з "ПАНТЕОНОМ ЗАКАМ'ЯНІЛИХ ОБРАЗІВ", та "ВЕСЕЛОЮ КОЛЕКЦІЄЮ".
Інші частини "перетиратимуть" аспекти буденного життя сайту, аналізуватимемо деякі коментарі, вірші, неоправдані здоровим глуздом злети і падіння рейтингів, інше...
отож, ПЕРШИЙ ОГЛЯД
"Ретроспектива"
В майбутньому виступатимуть різні редактори, а сьогодні з вами
Володимир Ляшкевич
ПРО РЕЙТИНГИ:
В майбутньому редакція планує автоматично оприлюднювати деякі показники розвитку авторських поетичних сторінок, як то, -
Найвища кількість творів рівня R1 (5-6 балів)
- Тетяна Мельник - 5.07 "Майстерні" 5.13 "Народний" - за 24 твори на 4.І.2006
Це поки, що найвищий авторський показник за формулою кількість + якість.
ЩО СПОДОБАЛОСЯ:
Сподобався процес. Наші автори задумуються, що публікувати і публікують "Вибране". Більше того - в процесі розміщення, та читання коментарів, народ отримує достатню кількість критичних синців під око, аби відкрилося загадкове “третє”. Але ж одна “точка зору” тільки у циклопів, можливо ми стаємо більше людьми?
Перші наші автори виглядають майже рівними, різниця в рейтингах уподобань дуже невелика і, початково не точна, - мало оцінювачів, редакторів.
Але читаються всі з приємністю, що дивовижно.
Першопроходці:
Татчин Сергій, Терещук Василь, Хромова Анна, Рузвий Гнат, Мельник Тетяна, Круглов Віталій...
Хороша компанія. Думаю, що далі стануть більш очевидними кроки цих авторів у роботі над “Вибраним”, над осмисленням деяких стильових неясностей, неточностей.
В цьому огляді спробую трішечки прокоментувати оригінальний текст молодої киянки Анни Хромової "Тапети", дуже цікавий в цілому твір. Сумарну оцінку я виставив би, як (5) - "файно" (можливо є і краще означення для "5", що між "добре" і "прекрасно", аніж "файно", - шукаємо).
Як на мене, опубліковані автором частини "Тапет" читаються з живим інтересом, хоча... Що нормально для молодої авторки (і всіх юних творих особистостей?), те, звісно, з класичної точки зору всіляких літературних закамянілостей - недотемперовано, "недогармонізовано"... Звичайно, авторка не ставила собі жодної такої цілі, - просто писала, як писалося, жила, як жилося - що і цінно. До речі, в руслі модернізму її "Тапети" можуть служити для юних авторок хорошою лоцією. Так. Звичайно. Але модернізм, це тільки частка, і смію зауважити дуже обмежений відрізок у творчому розвитку, хоча і всіяний безліччю творчих епітафій - авторських крапок. І хто тут тільки не бував, не "проповідував", не бігав по кругу під рев захоплених трибун. І хто себе тут, в ньому, щасливо знайшов? У всезапереченні модернізму?! У заграванні зі сліпо-глухим до минулого і майбутнього соживачем-нечитачем?.. Та бог з ними, нещасними...
Утім, щодо оцінювання "Тапет". Нормальний погляд на поезію передбачає автозаповнення собою створеного автором обсягу, а оцінюючи звідти, оцінюєш, передусім, комфорт, особисті зручності, "ландшафтні" збіги? Отож, редакторам для об'єктивності доводиться вести себе поетично ненормально, тримаючись "осторонь". В цьому, ймовірно, і проявлятиметься основна різниця між "Народними" уподобаннями і уподобаннями "Майстерень". Ціль - поєднання? Ума з відчуттями? Досвіду з бажаннями? Взаємодопомога? Теж не дуже зрозуміло.
На завершення про незабутнє. Чого майже немає у прозі? Напевно поезію пишимо усе таки для себе. І авторське задоволення від твору вирішальний фактор. Тому в нас і є цей запит "Самооцінка твору автором", як розуміння курсів. І Анна Хромова писала "Тапети", як на мене, для себе, що дуже цінно.
“ПРО ІНШЕ”
Про стилі та системи мислення?
Думаю, що ми до Нового року, якщо не буде авторських заперечень, розмістимо деякі з їх творів (кращі на наш погляд) у рубрики “Поетичних Майстерень” – для увіковічення, так би мовити, і, напевно, до Модернізму.
В основному, ці наші автори (представленими творами) - з Модернізму, за винятком, хіба лише Гната Рузвого, що робить певну спробу покинути зачароване коле і знаходиться в прикордонних областях з Неокласицизмом, та Василя Терещука, якого постійна меланхолія прикувала до неокласицизму, до живих еталонів його поліського дитинства… Щоправда, інші автори теж наближені хто-до-чого, але про це мені ще важко судити.
Цікаво, що відкриті редакцією сторінки Йосифа Бродського – неоандеграунд (у своєму відношенні до Росії, напевно) “ПРЕДСТАВЛЕНИЯ”, неокласицизм “Листів римському другу”, “Різдвяного романсу” (на кордоні з необарокко), “Рождественнской звезды” – необарокко на межі з постмодернізмом (“Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда…” – як вам ця свобода поглядів на канони?);
Володимира Висоцького – неореалізм на межі з неокласицизмом;
Лев Гумільов – акмеїст, за самоідентифікацією, що таки віддає зв’язками зі славним культурним, немодерністичним минулим людства, з класицизмом і академізмом, якщо хочете… Юрій Липа – те саме необарокко та неокласицизм представлених творів, неокласицизм Кавафіса - всі ці автори на наших сторінках, у такому собі перекладі, не мають відношення до модернізму, до проголошення власного «Я» чи його трохи усуспільненої версії за рахунок «дитячо-юнацького» заперечення неосягнутого, незбагнутого, - всі ці автори мають відношення до Мистецтва, до золотого січення, кращих пропорцій етосу людства.
Але, народ, розділові знаки ставити таки потрібно, бо інколи виникає відчуття, що в голові автора хаос більший, аніж де інде, - не сподівайтесь, що саме за цим хаосом і непорозуміннями читачі ходитимуть на наші сторінки.
“ПРО КОНКУРСИ”
“Поетичні Майстерні” почнуть розглядати поступлення після Новорічних свят і це триватиме, щонайменше, три місяці.
Інші, зазначені у нас конкурси, їх фундатори дозволили нам робити перші кроки по висвітленню творчого матеріалу, що ми і будемо робити. Зауважте, зверху, справа, над блоком кожного конкурсу на Головній нашій сторінці є посилання “ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ КОНКУРСУ” – тут ви можете побачити, хто із наших поруч з вами подав заявку.
“ЩО ВРАЗИЛО”:
Був колись такий колоритний автор, як Максим Колиба. І здавалося, не буде заміни "старій гвардії" Віртуальних Віршів, але ні! Хороше місце порожнім не буде.
Отож, вітаємо непересічного автора, зовсім неоднозначного у своїй творчій потузі, чергового номінанта нашої "Веселої колекції"
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР
Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні
криці.
І не ховаюсь у лапатих
снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.
Непогано, правда? Чіткість і концептуальність думки, новий погляд на відомі речі. Але це тільки початок, найвразливіше далі.
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ
Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.
Річ достойна для аналізу, хоча би з причини прекрасного настрою, який виникає після її прочитання. Хіба можна залишитися байдужим? Зупинитися на оцінці "5", себто "Файно"?...
Модернізація ресурсу:
Звичайно, вже є сторінка (внизу "ПРОПОЗИЦІЇ"), де кожен з нас уже може висловитися про бажане і реальне, функціональне і образно-метафоричне бачення нашого ресурсу. Тож оце і є та сама сторінка, де можна не тільки висказатися, але й забрати свої слова назад ( про це потрібно буде, щоправда, написати адміністрації сайту через опцію "контакти"). Одначе, слід памятати, що люди, котрі опіковуються "Самвидавом", не створили його для підтримки прикольного графоманства, тусування, чи інших проявів попси. Ідеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати критику, бути професійно оціненими, поетично розвиватися, сформувати у нас власну сторінку "Вибраного". Кому потрібно щось інше, має перед собою весь україномовний Інтернет.
Отож, збираємо матеріали для роздумів і втілення? Про що йдеться:
1.Найперше кидається у вічі суттєва різниця між редакційною трійкою для хорошого поета і четвіркою для учня. Прикро, що ці оцінки стоять ніби в одному ряді. Поки що стоять. Редакція майже відразу може визначити, хто якому рівню з авторів відповідає, і згідно яких автора оцінюють. Вони незабаром будуть додані - R, R1, R2 - до меню оцінки. Тобто, рейтинг уподобань редакторів буде мати ці R, R1, R2 рівні, на яких буде своя динаміка. "Народний" рейтинг залишиться демократичним і відбиватиме різницю поглядів "високолобих" від "щиросердних". Ціль - підвищення редакторської об'єктивності.
2. Плануємо дати можливість користувачам отримувати повідомлення про нові коментарі до творів, більше того, всі коментарі щодо кожного автора будуть виведені окремо, - щось схоже на останні поступлення віршів. Ціль - підвищення рівня поезії на наших сторінках.
3. Переклади - тут немає повної ясності, є теперішня практика, описана в правилах опублікування.
4.Автоматичне видалення. Планується створити автоматичну систему видалення низькопробних творів, - всі твори, що матимуть свій рейтинг "Майстерень" (редакторську оцінку) нижче "3" будуть видалені.
Звичайно, будуть враховані рівні майстерності (пункт перший). Ціль - прибирання сторінок від авторської неуважності, чи неохайності.
5. Дизайн . Пори року за вікном мали би бути присутні в стилі оформлення ресурсу. Ціль цілком природня.
6. Авторська сторінка . Видається нам, що авторську сторінку вартувало б зробити ширшою - забрати "Останні надходження", щоби твори розміщувалися двома колонками. Ціль: зручніше, компактніше розміщення текстів, зручність прочитання їх.
7. Дочепити Форум . Ціль: дати можливість народу вільно спілкуватися без драконівської присутності редакторів.
8. Моніторинг, індикатори розвитку ресурсу. Наприклад,
кількість авторів,
кількість критичних матеріалів,
кількість оглядів,
кількість творів,
зведена їх оцінка по рівнях R, R1, R2,
кращий автори рівнів - за кількістю творів,
інше...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію