ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Василь Кузів
2026.06.11

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Тамара Швець
2018.03.05

Мар'ян Кіхно
2017.09.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Головні поетичні огляди

 Забійні вірші нашої молодості
Образ твору Пропоную тут, коментарями подавати веселі чи сумні, але прикольні поетичні штучки.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-08 20:51:55
Переглядів сторінки твору 10229
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 20:53:26 ]
(із моїх старих інститутських записів)
Хто хоче може спробувати перекласти українською.

НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Стрекоза и муравей / Басня - пародия.


Папрыгуний стрекоза, целий лета толька пригал
Водка жрал, нагами дрыгал, бил**ть, работат нэ хател!
А мураш завскладам биль, он дамой в мешках насиль
Чай , урюк , киш-мищ , хурьма, гатавлялься на зима

А Стрекоз над ним смеяль, водка жраль, нага балталь
- Ти смеёшся пачему? гаварит Мураш ему,
Скоро с неб вада летит, где твая тогда сидит?
Стреказа Ха-Ха запел, трулллляля и улетел.

Скоро с неб вада пащель, Стреказа к Мураш пришель
- Салямааллейкум, как дела? ти пусти мене пака
И пака на двор хана, буду я тебе жина.
- Целый лета только прыгал, водка жраль, нагами дрыгаль
Не здаровайся са мной, а иди вон песни пой!

В этай басен правда есть, если хочеш викусно есть
лэтам нада рабатать, а ЗИМОЙ НАГА БАЛТАТЬ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-21 14:34:03 ]
В інститутські часи 1980-1985 були у нас прикольні студентські пісеньки, на жаль слова не всі пам'ятаю, ось фрагмент однієї:

Наслідуючи Челентано

Приходить субота
не йдем на роботу
збирається компаньєро
сідаємо на роверо
і їдемо на озеро.

А ввечорі вкупі
ми слухаєм Друппі
і дивимось слайдокіно,
де є такі сеньйоріно,
що крутять динамо бамбіно.

Приспів:
Ай вонт ю нав, новрізаперо,
ми фалаченто з Челентано,
співаємо італьяно.

А снігу багато
насипе в Карпатах
сідаємо на електріно...
........................
........................

І так далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 21:12:53 ]
А ще таке (вибачайте, але студентські роки пройшли у Донецьку).

ПОЭТИЧЕСКИЕ СТИЛИ, УЧЕБHОЕ ПОСОБИЕ
~~~~~~~~~~~~~~~
Дано: Ямб.
Мой дядя самых честных пpавил,
Когда не в шyткy занемог,
Он yважать себя заставил
И лyчше выдyмать не мог.
(А.С.Пyшкин)
-----------------------------------------------------------------
Решения:
1) Гекзаметp.
Бpат моей матеpи, честный
слyжитель тpадиций немеpкнyщих,
В поpy, когда он не в шyткy,
на полном сеpьезе pасклеился,
Вдpyг поклонения тpебовать,
стаpый осел, вознамеpился.
Лyчшей забавы пpидyмать
на смеpтном одpе не сподобился.

2) Частyшка.
Как мой дядька, хвоpь поганая, залег -
А по мне, так лyчше выдyмать не мог.
Хоть и с видy больно честный жентельмен,
Пpинyждал себя yважить, стаpый хpен.

3) Танка (Всего 31 слог по схеме 5-7-5-7-7):
Когда сеpьезно
Вдpyг заболел мой дядя -
Был честных пpавил:
Почтение вызвано,
Умней и не вымыслишь.

4) Анафоpический саpказм:
Когда мой дядька дюже честных пpавил
До кpайности не в шyткy занемог,
Он этим выше всех себя поставил.
Почище фокyс выдyмать не мог?

5) Эпическая песня:
Ох и захвоpал, да не шyткyя,
свет мой дядюшка,
Ой да честных пpавил был он,
дypень пакостный.
Ай да почитать
себя за то пpинyдил он,
Уж подлюке лyчшего
да не повыдyмать.

6) Рyбаи:
Мой дядюшка поpядком занемог,
И лyчше пpосто выдyмать не мог.
Когда больной не в шyткy честных пpавил,
Уважь его - тебя одаpит Бог.

7) Колыбельная:
Спи, мой дядя, честных пpавил,
Баюшки-баю.
Уважать себя заставил,
Лежа на кpаю.
Коли занемог ты жyтко,
Баюшки-баю,
Лyчше не пpидyмать шyтки
Жизни на кpаю.

8) Стpофа Маяковского:
Дядя мой,
самый из честных
пpавильный,
нешyточно,
стеpвец,
занеможил вpаз.
А мы yважай его!
Аж завидно!
Мозговитый - вздyмал
стpеножить нас!

9) Веpлибp:
Мой ли не мой,
самых-пpесамых честных
пpивычек,
дядя ль не дядя,
себя самого чтить
пpиобычил.
Когда он не в шyткy
аль в шyткy по-чеpномy
занедyжил -
yважь да yважь
его! Дотyмкал,
лyчше ли хyже.

10) Акpостих:
Дядя, хоть и самых честных пpавил,
Ясно, что не в шyткy занемог.
Дико почитать себя заставил.
Явно, лyчше выдyмать не смог.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-11-12 02:19:12 ]
Не знаю, чи це прикольно чи ні, та років десять тому пробувала приколотись над темою пісенькою під назвою "Заначка алкаша"

Все заботы и напасти
С моей шеи могут слезть –
Я не дамся вашей власти,
У меня заначка есть.
Припев:
Ах, заначка, моя заначка,
Моя отрада и любовь,
Твоё присутствие в кармане
Мою душу греет вновь.

Жена не смотрит на меня
И сторонится, как огня.
Меня не любит – ну и ладно,
Есть заначка у меня.

Я – как ангел, невинный мальчик –
Меня это не гнетёт.
Опрокину я свой стаканчик –
И проблема отпадёт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-07 11:07:58 ]
Добре, що є така сторіночка. Спробую і я, не судіть строго.

З невдалих перекладів.

О.Пушкін. Переклад з російської.

Сиджу у в"язниці доволі сирій.
Сидить проти мене орел молодий,
Мій вірний товариш. Махає крилом,
Весь дзьоб у крові - щось клює під вікном.
Клює й викидає в безодню з вікна,
А думка, їй-богу, у нас з ним одна!
Походить, покряче, а сам як не свій,
Сказати ж нічого не може - німий...
Та я зрозумів, що мені вже пора
Туди, де за хмарами біла гора,
Туди, де синіє морська глибина,
Туди, де живе лише Бог й Сатана!

П. Тичина. Переклад з української.

Я по лесу шагала
Впервые на веку.
Деревья-колыбели,
А в них кукушек трели:
Ку-ку.
Зайчишку повстречала,
Лежал он на боку.
Была б его словила -
Кукушка завопила:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-13 14:21:59 ]
Мені сподобався ваш варіант трактування, Михайле, відомої теми.
Ось ще, для можливої адаптації українською.

Леонид Каганов
Баллада о попиле бабла.


Люди всей страны с детьми и взрослыми,
рты открыв, забросив все дела,
просидели много лет под козлами,
на которых шёл распил бабла.

Где-то в небе руки мускулистые
двигали промышленный резак
и катились стружки золотистые
каждому в карман за просто так.

Кто повыше - тем за ворот кучами,
кто пониже - тем в карман пальто,
ну а что рассыпалось - окучили
те из нас, кто был вообще никто.

С жадностью хватали пальцы тощие,
что из толстых высыпалось вниз.
В выходной и в будни, днем и ночью -
над страной стоял веселый визг.

Стружки были теплые, веселые,
вкусно пахли хлебом и едой -
с легким ароматом нефтедоллара,
никеля и прочей ерундой.

Кое-кто купил коттеджик каменный,
остальные нет, но всем тепло.
Мы панелей накупили плазменных,
чтоб смотреть, как пилится бабло.

Сидя у экранов, водку пили мы.
Ну и что, а кто бы не запил?
Если сделан импортными пилами
грамотный промышленный запил?

Это ли мечта недостижимая?
Пусть китайцы пашут тяжело,
а над нами - вечное пилимое
толстое смолистое бабло!

Знай, сиди, фисташки с пивом лузгая,
под его ритмичные шумы.
Вот какая ты, идея русская, -
та, что столько лет искали мы!

Мы - цари! Вселенная - кормилица!
Стоит только глазом нам моргнуть,
всё бабло придет к нам и попилится,
устилая стружками наш путь!

Есть у нас приданное на выданье!
Нам не надо напрягать умы!
Мы уже купили Евровиденье!
И почти футбол купили мы!

И уже оделись в заграничное!
А потом к такому-то числу
тишина настала непривычная.
Словно кто-то выключил пилу.

Мы сначала думали не рыпаться.
Но потом дошло до нас слегка:
что-то сверху перестало сыпаться,
хоть внизу достаточно пока.

И сегодня нам пора обидеться:
что еще за кризис мировой?
С сентября бабло у нас не пилится!
Как у вас, ребята, с головой?

Ну-ка отвечайте без истерики,
кто придумал это западло?
Кризис где-то там у вас в Америке,
а у нас - не пилится бабло?!

Нам плевать на банки и на вкладчиков,
кто у вас чего не доплатил!
Вызовите срочно к нам наладчиков,
пусть наладят прерванный попил!

Если есть в башке у вас извилина,
быстро всё исправили, раз-два!
C сентября в стране бабло не пилено!
И уже кончается жратва...