ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Головні поетичні огляди

 Забійні вірші нашої молодості
Образ твору Пропоную тут, коментарями подавати веселі чи сумні, але прикольні поетичні штучки.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-08 20:51:55
Переглядів сторінки твору 9690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 20:53:26 ]
(із моїх старих інститутських записів)
Хто хоче може спробувати перекласти українською.

НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Стрекоза и муравей / Басня - пародия.


Папрыгуний стрекоза, целий лета толька пригал
Водка жрал, нагами дрыгал, бил**ть, работат нэ хател!
А мураш завскладам биль, он дамой в мешках насиль
Чай , урюк , киш-мищ , хурьма, гатавлялься на зима

А Стрекоз над ним смеяль, водка жраль, нага балталь
- Ти смеёшся пачему? гаварит Мураш ему,
Скоро с неб вада летит, где твая тогда сидит?
Стреказа Ха-Ха запел, трулллляля и улетел.

Скоро с неб вада пащель, Стреказа к Мураш пришель
- Салямааллейкум, как дела? ти пусти мене пака
И пака на двор хана, буду я тебе жина.
- Целый лета только прыгал, водка жраль, нагами дрыгаль
Не здаровайся са мной, а иди вон песни пой!

В этай басен правда есть, если хочеш викусно есть
лэтам нада рабатать, а ЗИМОЙ НАГА БАЛТАТЬ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-21 14:34:03 ]
В інститутські часи 1980-1985 були у нас прикольні студентські пісеньки, на жаль слова не всі пам'ятаю, ось фрагмент однієї:

Наслідуючи Челентано

Приходить субота
не йдем на роботу
збирається компаньєро
сідаємо на роверо
і їдемо на озеро.

А ввечорі вкупі
ми слухаєм Друппі
і дивимось слайдокіно,
де є такі сеньйоріно,
що крутять динамо бамбіно.

Приспів:
Ай вонт ю нав, новрізаперо,
ми фалаченто з Челентано,
співаємо італьяно.

А снігу багато
насипе в Карпатах
сідаємо на електріно...
........................
........................

І так далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 21:12:53 ]
А ще таке (вибачайте, але студентські роки пройшли у Донецьку).

ПОЭТИЧЕСКИЕ СТИЛИ, УЧЕБHОЕ ПОСОБИЕ
~~~~~~~~~~~~~~~
Дано: Ямб.
Мой дядя самых честных пpавил,
Когда не в шyткy занемог,
Он yважать себя заставил
И лyчше выдyмать не мог.
(А.С.Пyшкин)
-----------------------------------------------------------------
Решения:
1) Гекзаметp.
Бpат моей матеpи, честный
слyжитель тpадиций немеpкнyщих,
В поpy, когда он не в шyткy,
на полном сеpьезе pасклеился,
Вдpyг поклонения тpебовать,
стаpый осел, вознамеpился.
Лyчшей забавы пpидyмать
на смеpтном одpе не сподобился.

2) Частyшка.
Как мой дядька, хвоpь поганая, залег -
А по мне, так лyчше выдyмать не мог.
Хоть и с видy больно честный жентельмен,
Пpинyждал себя yважить, стаpый хpен.

3) Танка (Всего 31 слог по схеме 5-7-5-7-7):
Когда сеpьезно
Вдpyг заболел мой дядя -
Был честных пpавил:
Почтение вызвано,
Умней и не вымыслишь.

4) Анафоpический саpказм:
Когда мой дядька дюже честных пpавил
До кpайности не в шyткy занемог,
Он этим выше всех себя поставил.
Почище фокyс выдyмать не мог?

5) Эпическая песня:
Ох и захвоpал, да не шyткyя,
свет мой дядюшка,
Ой да честных пpавил был он,
дypень пакостный.
Ай да почитать
себя за то пpинyдил он,
Уж подлюке лyчшего
да не повыдyмать.

6) Рyбаи:
Мой дядюшка поpядком занемог,
И лyчше пpосто выдyмать не мог.
Когда больной не в шyткy честных пpавил,
Уважь его - тебя одаpит Бог.

7) Колыбельная:
Спи, мой дядя, честных пpавил,
Баюшки-баю.
Уважать себя заставил,
Лежа на кpаю.
Коли занемог ты жyтко,
Баюшки-баю,
Лyчше не пpидyмать шyтки
Жизни на кpаю.

8) Стpофа Маяковского:
Дядя мой,
самый из честных
пpавильный,
нешyточно,
стеpвец,
занеможил вpаз.
А мы yважай его!
Аж завидно!
Мозговитый - вздyмал
стpеножить нас!

9) Веpлибp:
Мой ли не мой,
самых-пpесамых честных
пpивычек,
дядя ль не дядя,
себя самого чтить
пpиобычил.
Когда он не в шyткy
аль в шyткy по-чеpномy
занедyжил -
yважь да yважь
его! Дотyмкал,
лyчше ли хyже.

10) Акpостих:
Дядя, хоть и самых честных пpавил,
Ясно, что не в шyткy занемог.
Дико почитать себя заставил.
Явно, лyчше выдyмать не смог.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-11-12 02:19:12 ]
Не знаю, чи це прикольно чи ні, та років десять тому пробувала приколотись над темою пісенькою під назвою "Заначка алкаша"

Все заботы и напасти
С моей шеи могут слезть –
Я не дамся вашей власти,
У меня заначка есть.
Припев:
Ах, заначка, моя заначка,
Моя отрада и любовь,
Твоё присутствие в кармане
Мою душу греет вновь.

Жена не смотрит на меня
И сторонится, как огня.
Меня не любит – ну и ладно,
Есть заначка у меня.

Я – как ангел, невинный мальчик –
Меня это не гнетёт.
Опрокину я свой стаканчик –
И проблема отпадёт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-07 11:07:58 ]
Добре, що є така сторіночка. Спробую і я, не судіть строго.

З невдалих перекладів.

О.Пушкін. Переклад з російської.

Сиджу у в"язниці доволі сирій.
Сидить проти мене орел молодий,
Мій вірний товариш. Махає крилом,
Весь дзьоб у крові - щось клює під вікном.
Клює й викидає в безодню з вікна,
А думка, їй-богу, у нас з ним одна!
Походить, покряче, а сам як не свій,
Сказати ж нічого не може - німий...
Та я зрозумів, що мені вже пора
Туди, де за хмарами біла гора,
Туди, де синіє морська глибина,
Туди, де живе лише Бог й Сатана!

П. Тичина. Переклад з української.

Я по лесу шагала
Впервые на веку.
Деревья-колыбели,
А в них кукушек трели:
Ку-ку.
Зайчишку повстречала,
Лежал он на боку.
Была б его словила -
Кукушка завопила:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-13 14:21:59 ]
Мені сподобався ваш варіант трактування, Михайле, відомої теми.
Ось ще, для можливої адаптації українською.

Леонид Каганов
Баллада о попиле бабла.


Люди всей страны с детьми и взрослыми,
рты открыв, забросив все дела,
просидели много лет под козлами,
на которых шёл распил бабла.

Где-то в небе руки мускулистые
двигали промышленный резак
и катились стружки золотистые
каждому в карман за просто так.

Кто повыше - тем за ворот кучами,
кто пониже - тем в карман пальто,
ну а что рассыпалось - окучили
те из нас, кто был вообще никто.

С жадностью хватали пальцы тощие,
что из толстых высыпалось вниз.
В выходной и в будни, днем и ночью -
над страной стоял веселый визг.

Стружки были теплые, веселые,
вкусно пахли хлебом и едой -
с легким ароматом нефтедоллара,
никеля и прочей ерундой.

Кое-кто купил коттеджик каменный,
остальные нет, но всем тепло.
Мы панелей накупили плазменных,
чтоб смотреть, как пилится бабло.

Сидя у экранов, водку пили мы.
Ну и что, а кто бы не запил?
Если сделан импортными пилами
грамотный промышленный запил?

Это ли мечта недостижимая?
Пусть китайцы пашут тяжело,
а над нами - вечное пилимое
толстое смолистое бабло!

Знай, сиди, фисташки с пивом лузгая,
под его ритмичные шумы.
Вот какая ты, идея русская, -
та, что столько лет искали мы!

Мы - цари! Вселенная - кормилица!
Стоит только глазом нам моргнуть,
всё бабло придет к нам и попилится,
устилая стружками наш путь!

Есть у нас приданное на выданье!
Нам не надо напрягать умы!
Мы уже купили Евровиденье!
И почти футбол купили мы!

И уже оделись в заграничное!
А потом к такому-то числу
тишина настала непривычная.
Словно кто-то выключил пилу.

Мы сначала думали не рыпаться.
Но потом дошло до нас слегка:
что-то сверху перестало сыпаться,
хоть внизу достаточно пока.

И сегодня нам пора обидеться:
что еще за кризис мировой?
С сентября бабло у нас не пилится!
Как у вас, ребята, с головой?

Ну-ка отвечайте без истерики,
кто придумал это западло?
Кризис где-то там у вас в Америке,
а у нас - не пилится бабло?!

Нам плевать на банки и на вкладчиков,
кто у вас чего не доплатил!
Вызовите срочно к нам наладчиков,
пусть наладят прерванный попил!

Если есть в башке у вас извилина,
быстро всё исправили, раз-два!
C сентября в стране бабло не пилено!
И уже кончается жратва...