ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Тамара Швець
2018.03.05

Мар'ян Кіхно
2017.09.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Головні поетичні огляди

 Мартиролог
На численні прохання читачів відкриваємо "Мартиролог"- сторіночку, присвячену поясненням попереджень і видалень, тобто, розмові із свідомими чи не свідомими, щодо суті е-вчинків, порушниками наших Організаційних правил ресурсу, та Правил оцінювання якості творів. Працюємо "наживо" - неактуальні коментарі та попередження не зберігаються.

Офіційні коментарі:
Круглий стіл          Події очима керівництва         Про оцінки та оцінювання



На сьогоднішній день
  • 12.02.2007

    Діючі попередження щодо деяких порушень:
    Просимо вас бути уважними і не забувати коментувати ваші "6" і вищі оцінки більш докладно, щоб у читачів і редакції складалася відповідна уява, як щодо оцінюваного твору, так і самого поціновувача. Незабаром це впливатиме на саму можливість оцінювання вами інших авторів, а також на статус ваших коментарів.

    Автори, чиє перебування на сайті в якості активних користувачів неможливе за будь-яких обставин:
  • Вакуленко Володимир;
  • Михайло Карповий.
    Через вкрай грубу публічну поведінку по відношенню до редакції.




  •       Можлива допомога "Майстерням"


    Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
      видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

      Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
    не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




    Про публікацію
    Без фото
    Дата публікації 2006-07-30 15:02:15
    Переглядів сторінки твору 10912
    * Творчий вибір автора: Любитель поезії
    * Статус від Майстерень: R2
    * Народний рейтинг 2.817 / 4  (0.591 / 5.25)
    * Рейтинг "Майстерень" 2.817 / 4  (0.591 / 5.25)
    Оцінка твору автором -
    * Коефіцієнт прозорості: 0.789
    Потреба в критиці щиро конструктивній
    Потреба в оцінюванні
    Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
    Автор у цю хвилину відсутній

    Коментарі

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-03 15:22:39 ]
    Проблема не в тому, що нині багато хто з юних наших авторів хоче досягнути усього і відразу. Для молоді це характерно, - вони вибудовують свій уявний світ і беззастережно вірять в нього і в тому світі одне велике "Я", все інше губиться на периферії. Ось як, наприклад, пише один з таких, як то мені видається, талантів:
    у "Відозві"
    "ти є і в тобі був сенс
    попри всі глюки недобачання сліпими
    тож чи доцільно
    знімати на догоду іншим
    з рахунку себе
    себе єдиного такого
    себе істинного
    бо ти є істина
    якій завжди довіряєш найбільше."

    Питання зняття себе з рахунку "єдиного такого себе істинного бо ти є істина"? Ось тут вона, проблема - якщо життя почалося в умовах не надто високого культурного, інтелектуального оточення. Молодій людині, навіть із посереднім рівнем таланту, на тому фоні вже здається, що вона одна в бездонному небі. Вона сонце для усієї тієї пітьми внизу. Такі юні таланти заходять до вас додому, у ваш світ, у суспільство, як до себе - вони ж просвітлені, вони генії, а ви хто? Звісно, все що зробили корисного ви, відтепер належить їм, а інше, непотрібне, - мотлох - викинути. Бо так треба! Про це написав Деріда і, здається, Ніцше. Вони про це чули і хтось з них навіть то все перечитав.
    А далі реальність, яка молоді зовсім не по зубам. А довкола ще світи усіляких творчих закаменілостей, що закрили собою небо. Нема місця генію, ніхто його не бачить. Війна. Звичайно переможна, як їм здається.

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 22:51:17 ]
    Нас вже немає хрєн зна скільки. Чому ж ви мордуєтесь? Ви не пробували хоч раз в житті сказати правду? Щодо мене, я надіслав вам листа, в якому прошу знищити мене на цьому сайті. І негайно! Щодо перемоги - помилились, набралася інша бригада, бо я вмію багато счого передчувати, Лариса допомогла, дякую їй. Листи теж вмію читати поміж рядків. Знаєте, ці не продаються, і такі ж комікадзе як і я. Та що ви про мене знаєте окрім поезії? Жаль, підкупили людей, яким довіряв. Жаль вони забули ваш бруд. Але є й +. Наша людина у вас на сайті, ніби черв"як в яблукі. Хана вам скоро.

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 22:53:22 ]
    Верхній коментар написаний ВКВ.

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 23:25:17 ]
    Доречі, я вже видав декілька своїх книжок, тож які надії на Вас?

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 23:29:10 ]
    І що я маю далі, макулатуру випускати? Воно мені треба? Так як і іншим(хоча проблем з розповсюдженням не було) Я ж казав - після мене. А ви В.Л. свою літературу при житті хочете? Так вона буде достойною макулатурою!

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-11-28 18:15:46 ]
    І я, і я хочу. Будь ласочка, пане ХРЕдакторе і мене, зробіть ласку, і мене до чорного списку внесіть. Я розумію, що поряд з вищевказаним панством я і поруч не валявся, але ж може як подарунок до нового року, а?