ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Багрянцева
2018.09.20 15:16
І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм.
Вдихати повітря, що тягнеться, мов іриска.
Прощатися з літом, підводити жовту риску.
І знати, що вересень все зазвичай прощає…

Отак відчувати вершкові твої долоні.
Збирати у скриню розсипані дні безпе

Анна Віталія Палій
2018.09.20 13:16
Якось батьки зі сином – дванадцятирічним хлопчиком, поверталися з недільної церковної служби. І син, пам’ятаючи проповідь, запитав: – Священик говорив, що вже дуже скоро люди всі разом підуть у Рай, а коли це буде? Тато відповів, що тер

Анна Віталія Палій
2018.09.20 13:13
Троє однокласників – найбільших друзів зі школи, і в дорослому житті зустрічалися та з радістю проводили разом час. Щоправда, один із них, чорнявий, завжди норовив ухилитися, коли йшлося про те, аби вкласти до спільного цілого якісь кошти чи сво

Світлана Майя Залізняк
2018.09.20 11:46
Любити цей світ навчуся.
Забуду лавровий Крим.
Зросійщення, "мусі-пусі"...
Жертовні мангали... дим...

Вагання, мінорний подив.
Стою-роззираюсь... ніч.
Пливуть осяйні колоди

Лариса Пугачук
2018.09.20 10:37
— Галюню, ходи сюди, розкажи-но нам віршика! На одполірованій часом величезній колоді сиділи тітка Валька і баба Дуся. Вечірнє сонце пробивалося крізь листя горіха, що ріс попід плотом, проміння падало на веснянки малої Галі, вона мружилася і підставляла

Ігор Деркач
2018.09.20 09:52
І знову чути веремію степу,
і при дорозі битій – чаєнят,
у Дикім полі – гетьмана Мазепу,
а у Полтаві – дикий каганат.

Петрові завойовує осанну
та сама дика чота Палія.
Не повезло у смерті отаману,

Ірина Вовк
2018.09.20 09:46
То буде мить ранкового прозріння,
як вереснева пастораль осіння –
твоя зоря холодна та висока,
а ти стоїш безмежно одинока,
княгине споночілого палацу,
твою корону віддано паяцу,
а на нозі твоїй стара панчоха,
(княгиня у личині скомороха).

Віта Парфенович
2018.09.20 09:42
кажеш, усе вже звичне,
та по при все сьогодні
щастя тобі я зичу,
щедрої ниви долі,

усмішок і сюрпризів,
легких життєвих стартів
якщо іти на ризик –

Олександр Сушко
2018.09.20 09:00
Любить киця голівки від мойви
(треба якось погризти й собі).
Коли жінка жадає любові -
Не відказуй - хапай і люби.

Я учився тактовності в школі,
Виріс чемний тишко-парубій.
Джентльмен не відмовить ніколи,

Ігор Шоха
2018.09.19 21:10
Ранками враження завше нові.
Глянь у причільне віконце.
Що є світліше роси у траві,
поки ще мружиться сонце?

Поки спиває цілющий нектар
і обціловує квіти,
доки його негасимий пожар

Тетяна Левицька
2018.09.19 15:46
Таємного Дністра величні Товтри
Ховають у габі щаблі епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує повітря ватру літа
Ранковій прохолоді всупереч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі плеч.

Олександр Бобошко Заколотний
2018.09.19 13:09
А холод, будьмо щирими, набрид.
Хоч вересень ось тільки розпочався.
Кажу собі: «Не злись і не печалься!»,
йдучи під дощ, тривалий і дрібний.

Дві гривні… Не намоклі я б підняв,
а ці нехай чекають: може, візьме їх
обставинами зганьблений бідняк,

Ластівка Польова
2018.09.19 10:51
— Ниви чорні насильно зорані
І чумацькою сіллю всіяні.
І ніщо не нове під зорями, –
Навіть блиск під твоїми віями.
Навіть сміх твій, над полем – дзвонами,
Від якого втрачаю голову.
Образ твій серед трав – іконою,
Ти – чаклунка з ногами голими.

Олександр Сушко
2018.09.19 05:04
Дівочі мрії кубляться в лобах,
Дізнатись про одну хоча би хочу.
Схилилася красуня, мов верба,
Губами щось задумливо шепоче.

Чи є там я? У брюках чи без них?
А, може, хоче впасти ув обійми?
Та сталось диво! Бог мені поміг:

Серго Сокольник
2018.09.18 22:44
Відлітати не важко...
...Безтурботно співай,
Перелітная пташко,
Про заморські дива!..
Як душа молодіє
В передбаченні див!..
Перельоту подія
Закріпачує спів,

Ігор Деркач
2018.09.18 21:25
Сниться хата – недосяжна Мекка
у моєму вирії-селі
і знайомий змалечку лелека,
що приносить щастя на крилі.

Там йому не докучає спека,
як зимою десь у Сомалі.
Але як добитися нелегко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Лія Олексієнко
2018.04.20

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Укр
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31

Галина Бордуляк
2015.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Степула / Головні поетичні огляди

 ''Шевченківські лауреати'' 2010
Образ твору «Ростемо ж ми, гей!»

Київ – Найбільшою культурною подією в Україні вважається вручення Національної премії імені Тараса Шевченка новим лауреатам. Цього року їх кількість значно зросла проти минулого. Хто поповнив армію обраних (за історію премії – лауреатів понад 500)? Чи обійшлося без звичних скандалів навколо премії? Чи співмірні за резонансом у суспільстві авторитетність премії та нагороджених нею творів? Ці та інші питання хвилюють бодай частину українського суспільства.

В Україні присудження літературних премій загалом є справою таємничою. Між оголошенням, що той чи інший комітет «приймає на розгляд» твори і до такого ж оголошення, що «премія присуджується», рік. Зрідка у пресі з’являються рецензії на номіновані твори. Як правило, похвальні.

Щодо Шевченківської премії, то обговорення творів відбувається ширше. Це і статті, і зустрічі з претендентами, і читацькі форуми в інтернеті. Щоправда, сторінка Комітету з премії імені Тараса Шевченка форуму не має, до того ж, оновлювалася востаннє в минулому році. Повідомлень про цьогорічних уже попередньо визначених лауреатів там не існує. Як і про вартість премії – торік вона дорівнювала 180000 гривень. (Суму планувалося збільшити – на прохання Комітету це робить Президент України). Від часів свого існування – з 1961 року – премія змінювала i назву, i грошовий еквівалент – із 2500 радянських карбованців до кількох десятків, а згодом сотень тисяч гривень.

Національній премії імені Тараса Шевченка наступного року виповниться 50 літ. Про відзначення ювілею існує указ колишнього Президента України Віктора Ющенка. Кроків до виконання указу не було. Про утворення комітету з підготовки і проведення заходів не відомо. Можливо, комітет діє, але прозорості цих дій суспільство не спостерігає. Не відомо, чи готується передбачене указом видання енциклопедичного довідника «Шевченківські лауреати: 1962-2011», присвячене 50-літтю премії. Чи вийде у спеціалізованому видавництві «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, яке перебуває під загрозою виселення за ухвалою Київської ради від 29 жовтня 2009 року? (Пам’ятна акція «Живий ланцюг» на захист видавництва – за участю громадськості та відомих письменників – Дмитра Павличка, Івана Драча, Бориса Олійника, Павла Мовчана).

Таємниця – чи отримають цьогорічні лауреати новий лауреатський значок – із портретом молодого Тараса Шевченка.

З’ясувати подробиці святкового дійства неможливо. За інформацією з кількох джерел, голова Комітету з премії академік Микола Жулинський написав заяву про звільнення. Ймовірно, це викликане не лише зміною влади в країні, а й гучним скандалом навколо імені його дружини Галини Жулинської – оприлюднено заяву письменників та діячів культури, які вимагають від пані Жулинської повернення їхніх коштів, вкладених у кредитну спілку. За зізнанням пані Жулинської в «Газеті по-українськи», вона не може пояснити, куди поділа 25 мільйонів чужих гривень, але її чоловік, пан Жулинський, мовляв, дав згоду на відчуження майна і покриття збитків. Скандал розгоряється. Тимчасом, поки що на рівні повідомлень неофіційних, головою Комітету з Шевченківської премії може стати відомий поет і громадський діяч Борис Олійник.

Ощасливлені

У списку претендентів, допущених до остаточного туру, було 31 ім’я. Порівняно з минулим роком – більше. Один із членів Комітету з премії Андрій Курков сказав виданню «Контекст», чому: «Тому що нам видалася кращою цього року ситуація… Цього року «короткий список» буде на третину довшим…».

Хто ж вони – вже визначені цьогорічні лауреати найвищої мистецької нагороди країни? – Більшість імен відомі не лише у колах літераторів та мистців, а й великою мірою – i в країні, і за її межами. Це Оксана Пахльовська, культуролог, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», за книгу «Ave, Europa!»; Галина Пагутяк – письменниця, за роман «Слуга із Добромиля»; Дмитро Іванов, поет – за книгу «Село в терновому вінку»; Михайло Андрусяк, письменник, – за трилогію «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»; художник Кость Лавро – за ілюстрації до творів та монументальні розписи в Державному театрі ляльок; Микола Бабак і Олександр Найден, мистці, – за монографію «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини»; Віктор Ковтун, художник, – за цикл полотен «Мій край – Слобожанщина»; Степан Ганжа, килимар, – за серію килимів; Левко Колодуб, композитор, – за Симфонію №9 «Sensilis moderno», симфонію №10 «За ескізами юних літ», симфонію №11 «Нові береги»; Богдан Козак, актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, – за виставу «Євангеліє від Тараса».

Нагороди, згідно з усталеною традицією, 9 березня повинен вручати Президент України Віктор Янукович.

Вітаючи майбутніх лауреатів, слід зазначити, що присутність їхніх творів у культурному просторі України сьогодні вища, ніж лауреатів упродовж років раніше. Це добра тенденція, яку варто плекати. В умовах, коли існують тенденції інші. – Про що знаний критик Євген Баран пише в статті з приводу виходу в світ книги Феодосія Рогового «Я світові потрібен як приклад, як можливість»: «Виходить на те, що творчість одного із найталановитіших українських письменників другої половини ХХ століття, лауреата Шевченківської премії, яку він отримав за свій стражденний роман «Свято останнього млива» (написаний на початку 70-х, видрукований аж 1982 року, а премією відзначений 1992-го, українській культурі, літературі зокрема, не потрібна!? Бо як інакше пояснити, що всі названі мною книги фактично виходили коштом упорядника Юрія Рогового, і тираж кожної з цих книг не перевищував ста (100!) примірників».

Справді, твори увінчаних лаврами півтисячі лауреатів лишаються маловідомими – наклади мізерні, програми наповнення ними бібліотек міфічні. На зорі нинішнього тисячоліття було ініційовано літературно-мистецький проект «Бібліотека Шевченківського комітету».За інформацією сайту видавництва «Український письменник», де серія втілюється, за ці роки у ній вийшло 5 книг. Зростання кількості талантів явно випереджує зростання видавничих потужностей та інших, не святкових, реалій в українському житті. Але це окрема тема.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Контекст : «Ростемо ж ми, гей!» Радіо Свобода



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-09 19:59:32
Переглядів сторінки твору 3326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.09 20:01
Автор у цю хвилину відсутній